Постанова

від 12.05.2020 по справі 917/84/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 917/84/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - Данілової Н. М. (адвокат),

розглянув касаційну скаргу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2020 (судді: Пелипенко Н. М. (головуючий), Істоміна О. А., Стойка О. В.) у справі

за позовом Комунального підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Полтавської міської ради"

до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго"

про зобов`язання вчинити дії.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У січні 2019 року Комунальне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Полтавської міської ради" (далі - КП "ЦПМСД №1 ПМР") звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (далі - ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго"), в якій (з урахуванням уточнених позовних вимог, викладених в заяві від 06.02.2019) просить:

1) зобов`язати відповідача виключити з особового рахунку КП "ЦПМСД №1 ПМР" безпідставно нараховану заборгованість в сумі 49729,00 грн за період з 01.10.2016 по 24.01.2017;

2) визнати умови частини 3 пункту 22 договору про закупівлю теплової енергії у вигляді гарячої води за державні кошти від 23.01.2018 № 3722/4"С" (далі - договір-2018) такими, що не відповідають пункту 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила);

3) стягнути з відповідача 73165,45 грн, що складаються з: 54271,90 грн надмірно сплачених коштів за спожиті послуги теплопостачання; 13502,90 грн пені; 4266,61 грн інфляційних та 1124,01 грн 3% річних.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач здійснив нарахування вартості послуг з теплопостачання в приміщеннях позивача з порушенням умов укладених між сторонами договорів на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води та пункту 21 Правил.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 15.10.2019 (суддя Безрук Т. М.) закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання умов частини 3 пункту 22 договору-2018 такими, що не відповідають пункту 21 Правил; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

4. Рішення аргументовано тим, що обраний позивачем спосіб захисту щодо подання позову про визнання умов договору такими, що не відповідають нормативно-правовому акту або типовому договору (тобто встановлення факту), без заявлення вимог про визнання недійсними чинних умов договору, не сприяє ефективному відновленню порушеного права. Такі вимоги не підлягають розгляду не лише в порядку господарського судочинства, але і взагалі не підлягають судовому розгляду. Ведення особового рахунку є внутрішньогосподарською діяльністю відповідача. Ні договором, ні законодавчими актами не передбачено права суду зобов`язувати теплопостачальну організацію виключати з особового рахунку наявні там відомості, а тому у позові в частині зобов`язання відповідача виключити з особового рахунку нараховану за період 01.10.2016-24.01.2017 заборгованість в сумі 49 729,00 грн суд відмовив. Скорегований перерахунок відповідача за жовтень-грудень 2017 року співпадає з різницею обсягів за цей же період розрахований позивачем. Коригування обсягу теплової енергії враховано відповідачем також у розрахунку заборгованості, тому суд відмовив у цій частині позову. Також суд встановив, що для приміщення позивача різниця розподіляється між споживачами, які не мають індивідуальних вузлів розподільного обліку теплової енергії, пропорційно опалювальному об`єму приміщень згідно з додатком № 2 (частина 3 пункту 22 договору-2018), а пунктом 21 Правил передбачено можливість проведення розрахунку як з врахуванням площі, так і з врахуванням об`єму приміщення, до того ж після закінчення строку дії договору, проведення розрахунків, погодження сторонами обсягів поставленої теплової енергії, відсутні підстави для здійснення перерахунку спірних обсягів.

5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2020 рішення Господарського суду Полтавської області від 15.10.2019 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 39 723,22 грн за період січень-квітень 2018 року; прийнято в цій частині нове рішення, яким позов задоволено; в іншій частині рішення залишено без змін.

6. Постанову мотивовано тим, що відповідач за період січень-квітень 2018 року здійснив нарахування споживачу вартості теплової енергії відповідно до об`єму приміщень, замість займаної площі, тому апеляційний суд визнав обґрунтованою вимогу позивача про стягнення 39 723,22 грн за період січень-квітень 2018 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. У касаційній скарзі ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. В обґрунтування вимог, викладених у касаційній скарзі, скаржник зазначає про неправильне застосування і порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме статей 204, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також на неврахування судом апеляційної інстанції висновків викладених у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-382/2010 (провадження № 14-308цс18), Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17, Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/14628/17, від 14.08.2018 у справі № 910/496/18, від 11.02.2019 у справі № 643/13788/15-ц правового висновку щодо застосування цих норм права до спірних правовідносин.

Узагальнені доводи інших учасників справи

9. У відзиві на подану касаційну скаргу КП "ЦПМСД №1 ПМР" просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваній постанові.

Розгляд справи

10. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.04.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2020 у справі № 917/84/19 і призначено розгляд справи у судовому засіданні 12.05.2020.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

11. КП "ЦПМСД №1 ПМР" провадить закупівлю послуг теплопостачання у ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" із застосуванням переговорної процедури закупівлі згідно з пунктом 2 частини 2 статті 35 Закону України "Про публічні закіпівлі".

12. 20.01.2016 між ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" (теплопостачальна організація) та Комунальним закладом "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 м. Полтави", правонаступником якого є КП "ЦПМСД №1 ПМР" (споживач) укладено договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 3722/2 (далі - договір-2016), за умовами якого теплопостачальна організація зобов`язалась постачати теплову енергію з метою забезпечення опалення приміщень споживача, зазначених в додатку № 1 до цього договору, та в обсягах, визначених в додатку № 2 до цього договору, що є невід`ємними частинами договору.

Відповідно до пункту 18 договору-2016 обсяг теплової енергії за цим договором складає 226,99136 Гкал, сума договору згідно з діючими тарифами з ПДВ - 368 900,00 грн.

Додатковою угодою № 1 від 20.08.2016 до договору-2016 сторони узгодили нові редакції додатку № 1 та додатку № 2.

Додатковою угодою № 2 від 30.12.2016 до договору-2016 сторони внесли зміни в пункту 18 договору-2016, зменшили суму договору на 175 180,22 грн, визначивши її в розмірі 193 719,78 грн.

Відповідно до пункту 19 договору-2016 бюджетні зобов`язання виникають в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами.

Пунктами 20, 21, 22 цього договору визначено порядок розрахунків між сторонами, згідно з яким розрахунки за договором проводяться на підставі рахунка, виписаного теплопостачальною організацією до 25 числа поточного місяця. В рахунок на оплату включається вартість теплової енергії за поточний місяць та вартість теплової енергії, що не врахована в рахунку за попередній місяць.

Відповідно до пункту 29 договору-2016 він діє в частині постачання теплової енергії по 31.12.2016, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

13. На виконання зазначеного договору відповідач виставив рахунки на оплату за період з жовтня по грудень 2016 року: від 20.10.2016 № АВ-8352 на суму 6 056,85 грн, від 21.11.2016 № АВ-9975 на суму 39 680,78 грн, від 20.12.2016 № АВ-11498 на суму 21 221,19 грн, які позивач оплатив повністю, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

14. Крім того, в матеріалах справи міститься виставлений відповідачем за договором-2016 рахунок на оплату від 25.01.2017 № АВ-443 на загальну суму 82 429,05 грн.

15. Після закінчення 31.12.2016 дії договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 3722/2 від 20.01.2016, на 2017 рік між сторонам було укладено договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води від 24.01.2017 № 3722/3"С" (далі - договір-2017), за умовами якого:

- відповідач зобов`язався постачати теплову енергію з метою опалення приміщень відповідача (споживача) до межі розподілу балансової належності теплових мереж будівель, а позивач своєчасно оплачувати спожиту теплову енергію (пункт 1);

- при відсутності у споживача індивідуального вузла обліку теплової енергії (далі - ВО Т\Е) розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться згідно з обсягом, розрахованим за показниками загальнобудинкового ВО Т\Е за мінусом обсягів, визначених за індивідуальним ВО Т\Е споживачів (при наявності) та витрат теплової енергії місць загального користування споживачів (при наявності), які мають індивідуальні (автономні) системи опалення. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають індивідуальних ВО Т\Е, пропорційно займаної ними площі, згідно з додатком № 1, який є невід`ємною частиною договору. У разі зміни опалювальної площі будинку кількість частки теплової енергії, що припадає на споживача, збільшується (зменшується) пропорційно зміні загальної опалювальної площі будинку. Розподіл загальної кількості теплової енергії, визначеної за показниками ВО Т\Е, у такому випадку змінюється відповідно до зміни частки споживача без укладання додаткових угод (пункт 22);

- умови цього договору не повинні суперечити нормам та вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 (пункт 45).

16. За період жовтень-грудень 2017 року за договором-2017 сторони підписали акти приймання-передачі теплової енергії: від 31.10.2017 № АВ-17542 на суму 12 937,08 грн за жовтень 2017 року, від 31.10.2017 № АВ-17567 на суму 395,13 грн за жовтень 2017 року, від 30.11.2017 № АВ-22269 на суму 1 744,55 грн за листопад 2017 року, від 30.11.2017 № АВ-22616 на суму 36 854,65 грн за листопад 2017 року, від 31.12.2017№ АВ-23063 на суму 25 943,00 грн за грудень 2017 року.

За період жовтень-грудень 2017 року за договором-2017 відповідач виставив позивачеві рахунки на оплату вартості теплової енергії, які були оплачені позивачем повністю.

17. Позивач у позові зазначив, що у період жовтень-грудень 2017 року відповідач самовільно, з порушенням пункту 22 договору-2017 завищив оплату спожитої теплової енергії, провівши розрахунок спожитої теплової енергії відповідно до об`єму приміщень.

Листом від 03.11.2017 вих. № 30.1-13/2354 відповідач запропонував позивачеві укласти додаткову угоду № 1 до договору-2017, умовами якої визначено розрахунковим в оплаті послуг теплопостачання об`єм приміщення.

Позивач листом від 23.11.2017 № 1725 відмовився від укладення додаткової угоди № 1 з тих підстав, що умови викладені в додатковій угоді № 1 не відповідають статті 6 Закону України "Про теплопостачання", частині 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", пункту 21 Правил, положенням статей 3, 48 Бюджетного кодексу України.

Позивач у позові зазначив, що з 15.10.2017 відповідач самовільно, з порушенням пункту 22 договору-2017 провів нарахування спожитої теплової енергії виходячи з об`єму приміщення, додатково нарахувавши 14 013,57 грн (у жовтні 2017 року 2 465,13 грн, у листопаді 2017 року 6 859,75 грн, у грудні 2017 року - 4 688,69 грн).

18. Позивач звернувся до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), щодо перевірки факту порушення відповідачем умов договору-2017 в частині нарахування вартості теплової енергії, поставленої за період жовтень-грудень 2017 року, за збільшеною розрахунковою опалювальною площею приміщень.

За результатами проведення позапланової перевірки НКРЕКП було складено акт від 30.07.2018 № 271, в якому констатовано порушення відповідачем умов договору-2017 та підпункту 12 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії; та зазначено, що за період з 20.10.2017 по 31.12.2017 відповідач надавав споживачу до сплати рахунки за теплову енергію з урахуванням зміни займаної площі в сторону збільшення з урахуванням висоти приміщень споживача, що не було передбачено діючим на той час договором.

За результатом розгляду зазначеного акта НКРЕКП було прийнято постанову від 14.08.2018 № 858, в якій зобов`язано ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" у строк до 01.11.2018 здійснити перерахунок Комунальному закладу "Центр первинної медико- санітарної допомоги № 1 м. Полтави" надмірно нарахованих коштів за спожиту теплову енергію за період з 20 жовтня по 31 грудня 2017 року.

19. На виконання вимог постанови НКРЕКП від 14.08.2018 № 858 відповідач виконав перерахунок нарахувань за теплову енергію, спожиту на опалення приміщення позивача згідно з умовами договору-2017, скорегувавши обсяг теплової енергії у жовтні, листопаді та грудні 2017 року, відповідно до розміру опалювальної площі без врахування фактичної висоти приміщень споживача. Зазначене корегування обсягу теплової енергії складає 9,83 Гкал, в тому числі: жовтень 2017 року - 1,84 Гкал, листопад 2017 року - 4,72 Гкал та грудень 2017 року - 3,27 Гкал. Відповідно сума перерахунку в бік зменшення становить 13 950,55 грн з ПДВ, що відображено в рахунку від 27.09.2018 № АВ-8092.

Листом від 28.09.2018 № 30.1-13/2006 відповідач повідомив позивача про корегування та направив відповідний рахунок, де відображено зменшення суми нарахувань.

Коригування обсягу теплової енергії відповідач враховав також у розрахунку заборгованості.

20. На 2018 рік між сторонам було укладено договір-2018, за умовами якого:

теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати теплову енергію з метою забезпечення опалення приміщень споживача до межі розподілу балансової належності теплових мереж приміщень, зазначених в додатку № 1, що є невід`ємною частиною договору (пункт 1);

для приміщення амбулаторної сімейної медицини № 1 за адресою вул. Великотирнівстька 29 / 2 різниця розподіляється між споживачами, які не мають індивідуальних ВРО Т/Е, пропорційно опалювального об`єму приміщень згідно з додатком № 2 зі строком дії в частині постачання теплової енергії до 31.12.2018, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 22).

21. У претензіях від 08.02.2018 № 244, від 10.05.2018 № 805, від 10.10.2018 № 731 позивач звертався до відповідача з пропозицією внести зміни до договору-2018 щодо визначення з 01.01.2018 за основу розрахунку площі приміщення, а не об`єму.

22. Відповідач листом від 09.11.2018 № 30.1.-13/2362 повідомив, що внесення змін до договору є неактуальним, оскільки до 01.10.2018 розрахунок за спожиту теплову енергію проводився відповідно до умов договору з врахуванням показників будинкового вузла обліку пропорційно опалювального об`єму приміщень споживача; з 01.10.2018 до договору було укладено додаткову угоду, за якою нарахування за опалення проводиться за індивідуальним вузлом комерційного обліку, а у передбачених договором випадках за проектним тепловим навантаженням.

Таким чином, сторони зміни до договору-2018 не внесли, до суду з позовом про внесення змін до цього договору сторони не зверталися.

Позиція Верховного Суду

23. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

24. Згідно з положеннями частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

25. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

26. Статтею 627 цього Кодексу визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

27. Частинами 1, 2 статті 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

28. Особливості укладання договорів за державним замовленням (державних контрактів) визначаються Законом України "Про публічні закупівлі" та Законом України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони".

Пунктом 20 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що публічна закупівля - це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з пунктом 5 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі , крім випадків продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.

(Наведену правову позицію Верховного Суду викладено у постановах від 21.02.2018 у справі № 910/14628/17, від14.08.2018 у справі № 910/496/18)

29. Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в Главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 року у справі № 355/385/17 та Верховного Суду від 11.02.2019 у справі № 643/13788/15-ц.

30. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У постанові Верховного Суду від 09.01.2019 у справі № 759/2328/16-ц зроблено висновок, що нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина 2 статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою "текстуальної" недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. З позицій юридичної техніки така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах "нікчемний", "є недійсним".

31. Частиною 3 пункту 22 договору-2018 передбачено, що для приміщення позивача різниця розподіляється між споживачами, які не мають індивідуальних ВРО Т/ Е , пропорційно опалювальному об`єму приміщень згідно з додатком № 2.

У пункті 21 Правил (у редакції, яка діяла на дату укладення договору-2018) вказано, що у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання:

з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства;

з централізованого опалення - з розрахунку за 1 м 2 (м 3 ) опалюваної площі (об`єму ) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.

Таким чином, у пункті 21 Правил передбачено можливість проведення розрахунку як з врахуванням площі, так і з врахуванням об`єму приміщення.

32. Ураховуючи положення статей 204, 629 ЦК України, частини 4 статті 236 ГПК України та зважаючи на викладені правові позиції Верховного Суду, які відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України мають враховуватися при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з обґрунтованими твердженнями скаржника про те, що сторони в договорі-2018 узгодили порядок визначення обсягів теплової енергії виходячи із об`єму приміщення, а не його площі, зміни до договору не вносилися, отже суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про обґрунтованість нарахування відповідачем позивачеві обсягу теплової енергії за період січень-квітень 2018 року та відсутність підстав для стягнення надмірно сплачених коштів за спожиті послуги теплопостачання з відповідача.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення місцевого господарського суду, наведеного не врахував та не спростував установленого господарським судом першої інстанції, обмежившись лише посиланням на результати позапланової перевірки щодо нарахування відповідачем вартості теплової енергії відповідно до об`єму приміщень, замість займаної площі, яка стосувалася дотримання відповідачем вимог Ліцензійних умов з постачання теплової енергії щодо договору-2017, умови якого передбачали нарахування вартості теплової енергії залежно від площі приміщень.

33. З огляду на викладене касаційна інстанція вважає наведені у касаційній скарзі доводи обґрунтованими, що є підставою для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції, із залишенням у силі рішення господарського суду першої інстанції.

34. У зв`язку з наведеним колегія суддів відхиляє викладені у відзиві на касаційну скаргу доводи КП "ЦПМСД №1 ПМР" як необґрунтовані.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

35. Згідно з частиною 1 статті 300 ГПК України (в редакції, чинній з 08.02.2020) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

36. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині (пункт 4 частини 1 статті 308 ГПК України).

37. Частиною 1 статті 312 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

38. Наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України (у редакції, чинній з 08.02.2020), знайшла підтвердження під час касаційного провадження, Верховний Суд вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 39 723,22 грн за період січень-квітень 2018 року, що свідчить про неправильне застосування і порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме статей 204, 629 ЦК України, частини 4 статті 236 ГПК України, а також про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду викладених у постановах: від 14.11.2018 у справі № 2-382/2010 (провадження № 14-308цс18), від 23.01.2019 у справі № 355/385/17, від 21.02.2018 у справі № 910/14628/17, від 14.08.2018 у справі № 910/496/18, від 11.02.2019 у справі № 643/13788/15-ц щодо застосування цих норм права до спірних правовідносин.

39. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" задовольнити, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.

Розподіл судових витрат

40. В Східному апеляційному господарському суді інтереси відповідача - ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" представляв адвокат Данілова Н. Н. на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 21.03.2017 Серія ПТ № 1628, ордеру на надання правової допомоги від 04.02.2020 № ПТ-010359, довіреності від 02.01.2020 № 29-14/26 та договору від 05.02.2020 № 05-02-20/3.

В обґрунтування понесення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з апеляційним переглядом справи ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" надало до суду апеляційної інстанції підписаний сторонами акт виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 05.02.2020 № 05-02-20/3 та платіжне доручення від 10.02.2020 № 211012 на суму 3500,00 грн в підтвердження оплати відповідачем адвокату Даніловій Н. Н. послуг з професійної правничої допомоги.

41. Оскільки у задоволенні позовних вимог КП "ЦПМСД №1 ПМР" відмовлено, то усі судові витрати ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" зі справи (у тому числі, витрати останнього на професійну правничу допомогу) згідно із статтею 129 ГПК України покладаються на позивача (КП "ЦПМСД №1 ПМР").

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" задовольнити.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2020 у справі № 917/84/19 скасувати, а рішення Господарського суду Полтавської області від 15.10.2019 залишити в силі.

Стягнути з Комунального підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Полтавської міської ради" (36038, м. Полтава, вул. В. Тирнівська, 29/2, код ЄДРПОУ 38503185) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а, код ЄДРПОУ 03338030) судовий збір у сумі 3 842 грн (три тисячі вісімсот сорок дві грн) за подання та розгляд касаційної скарги.

Стягнути з Комунального підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Полтавської міської ради" (36038, м. Полтава, вул. В. Тирнівська, 29/2, код ЄДРПОУ 38503185) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а, код ЄДРПОУ 03338030) 3 500 грн (три тисячі п`ятсот грн) витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи в апеляційній інстанції.

Доручити Господарському суду Полтавської області видати наказ.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

К. М. Пільков