Рішення

від 17.06.2020 по справі 635/5802/19

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17.06.20

Справа № 635/5802/19

Провадження № 2/635/1119/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 року смт Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Назаренка О.В.,

при секретарі - Літінської Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лизогубівської селищної ради про визнання права власності, -

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - Лизогубівська селищна рада,

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просить визнати за нею право власності на новостворенний житловий будинок (літера - А-2 ), загальною площею - 155,90 кв. м., житловою площею - 117,30 кв. м., тамбур (літера - а) та на надвірні будівлі: літня кухня (літера - Б), тамбур (літера -б), погріб (літера - В), гараж (літера - Г), літній душ (літера - Д), вбиральня (літера - Е) , сарай (літера - Ж), вигрібна яма (літера - З), ворота №1, огорожа №2, колонка №4 за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що будинок АДРЕСА_1 , житловою площею 43 кв.м., в цілому зареєстрований на її ім`я. У зв`язку з тим, що старий будинок був побудований у 1953 році, і не придатний до нормального проживання, з метою поліпшення експлуатацій ної якості будинку, підвищення рівня його благоустрою та комфортності, поліпшення своїх житлових умов, для задоволення її побутових потреб, пов`язаних з проживанням у цьому будинку, збільшення житлової та допоміжної площі, вона вирішила побудувати новий будинок. В період з 1993 року по 2017 рік на приватизованій земельній ділянці, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , на місці старого будинку, який був знесений, власними силами за власні кошти побудувала новий двоповерховий житловий будинок літ А-2 , загальною площею - 155,90 кв. м., житловою площею - 117,30 кв. м.), тамбур (літера - а). При цьому житловому будинку є надвірні будівлі: літня кухня (літера - Б), тамбур (літера -б), погріб (літера - В), гараж (літера - Г), літній душ (літера - Д), вбиральня (літера - Е) , сарай (літера - Ж), вигрібна яма (літера - З), ворота №1, огорожа №2, колонка №4. Будівництво нового житлового будинку було закінчено у 2017 році. Він був газифікований та електрифікований. 28 лютого 2017 року на зазначений новий житловий будинок з прибудовами та надвірними будівлями КП Харківське районне бюро технічної інвентаризації було видано технічний паспорт, інвентаризаційна справа №329. Позивач зазначає, що 03 листопада 2017 року за №814/17 Товариством з обмеженою відповідальністю Інститут Градопроект зроблено технічний висновок за результатами проведеного технічного обстеження несучих та огороджувальних будівельних конструкцій та інженерних мереж реконструйованого садибного (індивідуального) житлового будинку літ. А-2 з тамбурами літ. а , літ. б , сараю літ. Ж по АДРЕСА_1 . За результатами проведеного технічного обстеження несучих та огороджувальних будівельних конструкцій та інженерних мереж реконструйованого садибного (індивідуального) житлового будинку літ. А-2 з тамбурами літ. а , літ. б , сараю літ. Ж по АДРЕСА_1 зроблено висновок, що вони знаходяться в задовільному технічному стані (стан конструкцій -11), відповідають вимогам надійності та безпеки в подальшій експлуатації. Відповідно до висновку про вартість об`єкту оцінки, зробленого ТОВ Інститутом правового консалтингу від 04.03.2019, ринкова вартість об`єкту оцінки визначена станом на 04.03.2019 становить 417200 грн. Вказані обставини і вимусили позивача звернутися до суду з зазначеною позовною заявою.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 15 серпня 2019 року позов ОСОБА_1 до Лизогубівської селищної ради про визнання права власності прийнято до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі за правилами загального позовного провадження. Призначено дату проведення підготовчого судового засідання.

На підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області 09 квітня 2020 року закрито підготовче провадження за позовом ОСОБА_1 до Лизогубівської селищної ради про визнання права власності . Призначено справу до судового розгляду в судове засідання.

У судове засідання позивач не з`явилася, надала суду заяву про слухання справи у її відсутність, позов підтримала у повному обсязі, просила задовольнити.

Представник відповідача не скористався своїм правом на подачу відзиву, однак сільський голова Лизогубівської сільської ради Харківського району Харківської області подав заяву, відповідно до якої зазначив, що позовні вимоги визнають в повному обсязі, просить слухати справу у відсутність представника Лизогубівської сільської ради Харківського району Харківської області.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

За таких обставин, на підставі ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

17 червня 2020 року на підставі ч. 4 ст. 268 ЦПК України вступна і резолютивна частини рішення підписані судом без його проголошення за неявкою усіх учасників справи.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 12 ЦПК України).

Згідно статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

У відповідності до частини першої статі 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так в судовому засіданні встановлено, що будинок АДРЕСА_1 , житловою площею 43 кв.м., в цілому зареєстрований на ім`я ОСОБА_1 : Ѕ частина будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Другою Харківського району Державною нотаріальною конторою 09 жовтня 1993 року,зареєстровано в реєстрі за №2-2425 та в Харківськом міжміськом бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності в книгу №1 за №175; Ѕ частина будинку на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Ніколенко Г.А. 24 травня 2004 року, реєстровий № НОМЕР_1 та в Комунальному підприємстві Харківське районне бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності в книгу №1 за №175. На підтвердження зазначеного позивачем надано копії зазначеного свідоцтва та договору. З цих підстав суд не розглядав клопотання позивача про витребування доказів, а саме витребувати з КП Харківське районне бюро технічної інвентаризації інформацію кому належить житловий будинок АДРЕСА_1 .

Як зазначила позивач, в період з 1993 року по 2017 рік, нею на місці старого будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , який був знесений, власними силами за власні кошти побудувала новий двоповерховий житловий будинок літ. А-2 , загальною площею - 155,90 кв. м., житловою площею - 117,30 кв. м.), тамбур (літера - а). При цьому житловому будинку є надвірні будівлі: літня кухня (літера - Б), тамбур (літера -б), погріб (літера - В), гараж (літера - Г), літній душ (літера - Д), вбиральня (літера - Е) , сарай (літера - Ж), вигрібна яма (літера - З), ворота №1, огорожа №2, колонка №4. Будівництво нового житлового будинку було закінчено у 2017 році. Він був газифікований та електрифікований.

28 лютого 2017 року на новий житловий будинок, з прибудовами та надвірними будівлями, розташований за адресою АДРЕСА_1 , КП Харківське районне бюро технічної інвентаризації було видано технічний паспорт, інвентаризаційна справа №329, де зазначено самочинні будівлі.

З технічного висновку Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут Градопроект від 03 листопада 2017 року за №814/17 за результатами проведеного технічного обстеження несучих та огороджувальних будівельних конструкцій та інженерних мереж реконструйованого садибного (індивідуального) житлового будинку літ. А-2 з тамбурами літ. а , літ. б , сараю літ. Ж по АДРЕСА_1 зроблено висновок, що вони знаходяться в задовільному технічному стані (стан конструкцій -11), відповідають вимогам надійності та безпеки в подальшій експлуатації.

Відповідно до висновку про вартість об`єкту оцінки, зробленого ТОВ Інститутом правового консалтингу від 04.03.2019, ринкова вартість об`єкту оцінки визначена станом на 04.03.2019 становить 417200 грн.

Позивач надано клопотання про витребування доказів, а саме витребувати з КП Харківське районне бюро технічної інвентаризації інформацію кому належить житловий будинок АДРЕСА_1 , яке судом не розглядалося, оскільки позивачем суду надана

Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій ст. 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Частиною 5 ст. 376 ЦК України передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Право власності на новостворену рухому річ виникає в особи, яка її виготовила (створила), в той момент, коли в результаті виготовлення чи створення з`являється об`єкт, який може кваліфікуватись як нова річ, якщо інше не встановлено договором або законом. Важливе значення у зв`язку з цим має встановлення моменту, з якого річ можна визнати створеною, тобто об`єктом у розумінні ст. 179 ЦК. Щодо моменту виникнення права власності на новостворене нерухоме майно встановлені особливості, передбачені ч. 2 ст. 331 ЦК, відповідно до якої право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту прийняття його до експлуатації (прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів регулюється відповідним Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461). Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (систему органів державної реєстрації прав становлять центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, та структурні підрозділи територіальних органів Міністерства юстиції України, які забезпечують реалізацію його повноважень та є органами державної реєстрації прав - ст. 6 Закону № 1952-ІV).

Положення ч. 2 ст. 331 ЦК слід розуміти у системному зв`язку із положенням ст. 182 ЦК щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухомі речі, яка не передбачає винятків. Як правило, всі об`єкти нерухомого майна, зважаючи на свою специфіку, після завершення будівництва підлягають прийняттю до експлуатації та державній реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону № 1952-ІV права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Отже, моментом виникнення права власності на новостворене нерухоме майно є державна реєстрація.

Відповідно до п. 4 ст. 26, ст. 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог необхідної містобудівельної документації, отриманої забудовником до початку виконання будівельних робіт, зокрема: вихідних даних, технічних умов, будівельного паспорта, розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до п.2, 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 року, прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до I-III категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифіката.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодного дозвільного документа, необхідність отримання яких визначена містобудівним законодавством, а також доказів того, що новозбудований житловий будинок та надвірні будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на час розгляду справи були прийняті в експлуатацію та пройшли державну реєстрацію.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває право власності на нього. Згідно п.4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №6 від 30 березня 2012 року Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Під належним дозволом слід розуміти передбачений Законом України № 3038-VI дозвільний документ (статті 35-37), що дає право виконувати підготовчі та будівельні роботи саме того об`єкту і на тій земельній ділянці, яка передана з цією метою певній особі. Під проектом слід розуміти залежно від категорії об`єкта будівництва відповідний склад документації, визначеної статтями 1, 7 та 8 Закону України №687-XIV, отриманої відповідно до статей 29, 31 Закону №3038-VI, а також будівельний паспорт та технічні умови, отримані відповідно до статей 27, 30 зазначеного Закону.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-1328цс15.

За ч. 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у чітко встановленому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Із змісту вказаної норми вбачається, що першочерговими діями, які дають підстави власнику земельної ділянки проектувати будівництво є отримання вихідних даних.

Статтею 31 даного Закону встановлено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, державних будівельних норм, стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно із ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" обов`язком фізичної або юридичної особи, що планує будівництво подати до виконавчого органу відповідної ради заяву про намір щодо забудови земельної ділянки для одержання вихідних даних на проектування будівництва.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Форма декларації визначається Кабінетом Міністрів України (461-2011-п).

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з середнім (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органом державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Відповідно до п. 10 "Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів" затвердженого постановою КМУ №461 від 13.04.2011р. - у разі коли на самочинно збудоване нерухоме майно визнано право власності за рішенням суду, воно приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком.

Окрім цього, відповідно до ч. 2 ст. 5 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року № 1952-IV встановлено, - якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Згідно п. 4 "Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень" затвердженого постановою КМУ від 17.10.2013р. №868, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, - у разі, коли законодавством встановлено вимогу щодо прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна, державна реєстрація права власності на нього проводиться після прийняття такого об`єкта в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Також, вказаним Порядком чітко визначено, що у разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудовані чи реконструйовані об`єкти нерухомого майна заінтересованою особою є замовник будівництва, який подає до органу реєстраційної служби документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (декларацію про готовність об`єкта до експлуатації).

Будь-яка реєстрація права власності на об`єкти самочинного будівництва збудовані після серпня 1992 року без документу про введення такого в експлуатацію є протиправною.

Судом встановлено, що позивач при створенні вказаного об`єкта архітектури не отримав відповідного права на виконання будівельних робіт, що є грубим порушенням Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Також, вказані будівельні роботи проводились без належно затвердженої та погодженої проектної документації розробленої у відповідності до містобудівної документації та вихідних даних, що є порушенням ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність , ст. ст. 26, 31 Закону України Про регулювання містобудівної документації", п. 4.1. ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво .

В ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність зазначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних у порядку визначеному ст. 31 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності".

Статтею 27 Закону України Про архітектурну діяльність передбачено, що замовники (забудовники) та підрядники під час створення об`єкта архітектури зобов`язані забезпечувати будівництво об`єктів архітектури згідно з робочою документацією.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

ОСОБА_1 не зверталася з відповідними заявами до Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Крім того, позивачем не зазначалось у похові та не надано доказів на підтвердження наявності у неї декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Суд вважає, що у позивача відсутнє порушене право, оскільки вона не вичерпала усі можливі заходи узаконення самовільно збудованого об`єкту у позасудовому порядку, зокрема у відповідності до акт Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а також у порядку неможливості отримання вихідних даних на проектування (ст. 29 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності ) та неможливості розроблення і затвердження у встановленому порядку проектної документації на об`єкт будівництва (ст. 7 ЗУ Про архітектурну діяльність ).

За таких обставин, підстав для визнання права власності за позивачем на самочинно збудовані об`єкти нерухомості не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись 4, 5 , 13, 76-81, 89, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИІВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Лизогубівської селищної ради про визнання права власності - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості, що не проголошуються:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , за реєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач - Лизогубівська селищна рада, Код ЄДРПОУ 04396621, адреса: 62492, Харківська область, Харківський район, с. Лизогубівка, вул. Центральна, буд. 90.

Повний текст рішення складено 21 червня 2020 року.

Суддя О.В.Назаренко