Ухвала

від 22.06.2020 по справі 638/7053/20

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/7053/20

Провадження № 1-кс/638/1769/20

У Х В А Л А

іменем України

22 червня 2020 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі

головуючого слідчого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянув клопотання сторони кримінального провадження, слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220000001427 від 09 листопада 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України про арешт майна,-

встановив:

До суду надійшло клопотання про арешт майна за результатами проведеного обшуку за вказаним кримінальним провадженням. Вказане клопотання підписане слідчим СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 та погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області

ОСОБА_4 обґрунтуванні клопотання особа, яка звернулась з ним посилається на те, що в ході досудового розслідування встановлено, що посадові особи Комунального некомерційного закладу Харківської обласної ради « Обласна клінічна лікарня» шляхом зловживання службовим становищем, підроблюючи офіційні документи створюють надлишки лікарських засобів, які у подальшому привласнюють та збувають фізичним та юридичним особам, які займаються придбанням та реалізацією лікарських засобів.

Відповідно до вимог ст.ст. 214, 223 КПК України, після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ст. 167 КПК України,тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Згідно п. 3 вказаної статті, тимчасово також може бути майно, яке є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення речових доказів. У цьому випадку, за ч. 3 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98КПК України.

Крім того, відповідно до вимог ст. 170 КПК України арешт майна передбачає тимчасове, до скасування у встановленому Кримінально-процесуальному кодексу України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної

Тому, звернення з відповідним клопотанням важливо для забезпечення доказової бази у кримінальному провадженні, про що йдеться в ст. 170 КПК України.

В судове засіданні ні прокурор ні слідчий не з`явились.

Слідчий суддя, дослідивши надані матеріали кримінального провадження та дослідивши надані докази, вважає клопотання таким, що підлягає поверненню.

До вказаного клопотання не надано жодного доказу, про статус вказаного майна в указаному кримінальному провадженні.

При вирішенні питання про вказаний арешт, суд враховує відсутність підстав для арешту, недостатність доказів, що вказує на вчинення будь- якою особою кримінального правопорушення. Суд звертає увагу та тривалий час досудового розслідування, та відсутність будь- яких результативних дій в ході вказаного кримінального провадження, суду також не зазначено можливий розмір шкоди, завданої правопорушенням та цивільний позов. В клопотанні не зазначено про наслідки арешту майна для інших осіб, інтереси, яких можливо будуть порушені при вказаному арешті майна.

Суд акцентує увагу на відсутності в даному випадку критеріїв розумності.

Окремо суд зазначає, що у клопотанні не зазначено належність вказаних документів та речей, у кого саме вони вилучались та кому конкретно належать. Клопотання не відповідає вимогам ст. 171 КПК України. Крім того у клопотанні не зрозумілі дані предметів, які просить арештувати слідчий. Матеріали додані до клопотання є нечитаємі, саме клопотання та долучені до нього документи скріплені канцелярською скобою, що є неприпустимим порушенням вимог діловодства.

Керуючись ст. 171,172 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Клопотання сторони кримінального провадження, слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220000001427 від 09 листопада 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України про арешт майна повернути для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1