Постанова

від 15.06.2020 по справі 914/1920/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2020 р. Справа №914/1920/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого - судді О.В. Зварич

суддів В.М. Гриців

О.П. Дубник,

секретар судового засідання М.С. Кіра,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Новодім (надалі ТзОВ Новодім ) (змінена назва - Товариство з обмеженою відповідальністю Косттрейд (надалі ТзОВ Косттрейд ) за №30/12.19 від 30.12.2019 року (вх.№01-05/131/20 від 10.01.2020 року)

на рішення господарського суду Львівської області від 09.12.2019 року (суддя П.Т. Манюк; повний текст рішення складено 16.12.2019 року)

у справі № 914/1920/19

за позовом: Жидачівської міської ради

до відповідача: ТзОВ Новодім

про стягнення заборгованості у розмірі 68301,27 грн.,

за участю:

від позивача: Старак Н.М. - представник (довіреність №170 від 20.02.2020 року);

від відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

17.09.2019 року Жидачівська міська рада звернулась до господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ «Новодім» про стягнення коштів в сумі 68301,27 грн. за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Рішенням господарського суду Львівської області від 09.12.2019 року у справі №914/1920/19 (суддя П.Т. Манюк) частково задоволено позов. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Новодім на користь Жидачівської міської ради - 55296,90 грн. збитків та 1555,24 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (т. 1, а.с. 126-135).

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Новодім здійснювало господарську діяльність на земельній ділянці площею 2,1138 га, кадастровий номер 4621510100:01:075:0011, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Жидачів, вул. Д. Галицького, 86, де розміщені об`єкти нерухомості, що належали Товариству на праві власності, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.02.2017 року. Суд вказав, що відповідач, незважаючи на неодноразові звернення позивача та всупереч вимогам чинного законодавства України не оформив право користування земельною ділянкою, на якій розміщене належне йому нерухоме майно, та не сплачував плату за землю. Суд зазначив, що 17.07.2018 року відповідачем було відчужено нерухоме майно, яке знаходиться на спірній земельній ділянці, на користь Приватного підприємства Торгівельно-Логістичний Центр , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно. Відтак, позивач повинен був нарахувати збитки, заподіяні відповідачем за період з 16.02.2017 року (дата придбання нерухомого майна) до 16.07.2018 року (дата відчуження нерухомого майна). Суд дійшов висновку, що обставини неоформлення відповідачем документів на право користування земельною ділянкою та несплати коштів за користування землю є доведеними належними доказами, котрі підтверджують вину та свідчать про протиправну поведінку землекористувача, а відтак про наявність підстав для часткового задоволення позову і стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за період з 16.02.2017 року до 16.07.2018 року в розмірі 55296,90 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Відповідач (змінена назва - ТзОВ Косттрейд ) подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції. Вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи та недоведеності обставин, які мають значення для справи. Зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993 Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам , якою передбачена процедура з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам самостійно та безпідставно визначив розмір збитків у розмірі 55296,90 грн. за фактичне використання ТзОВ Новодім земельною ділянкою комунальної власності площею 2,1138 га кадастровий номер: 462151010:01:075:0011, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Жидачів, вул.Д.Галицького, 86, за інший період з 16.02.2017 року по 16.07.2018 року на підставі інших документів. Зокрема, розпорядження голови Жидачівської райдержадміністрації від 28.11.2019 № 312, яким було скасовано розпорядження голови Жидачівської РДА № 1023, на підставі якого Жидачівська міська рада вимагає сплату заборгованості у розмірі 68301,27 грн. Отже, сама правова природа грошового зобов`язання (збитки) у розмірі 55296,90 грн. є невизначена та непідтверджена відповідним розрахунком по визначенню розміру збитків. Стверджує, що суд першої інстанції не надав правової оцінки правомірності визначення збитків Жидачівською районною державною адміністрацією за фактичне використання спірної земельної ділянки, яка знаходиться в адміністративних межах м.Жидачів. При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд врахував докази протоколи засідання комісії Жидачівської міської ради № 1-5 за період 10.04.2018-27.11.2018 , які, на думку скаржника, є неналежними та недопустимими. Скаржник вказує, що жодних документів щодо забезпечення права Товариства на членство в комісії з визначення та відшкодування збитків власнику землі та землекористувачу та на особисту участь в засіданні даної комісії на адресу Товариства від Жидачівської районної державної адміністрації (органу, який створив комісію та який затвердив акт про визначення розміру збитків, заподіяних внаслідок використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів) не надходило. Акт визначення розміру збитків за фактичне використання ТзОВ Новодім земельної ділянки без правовстановлюючих документів був складений з порушенням затвердженого Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, без залучення представника ТзОВ Новодім і не може бути підставою для стягнення заборгованості (збитків) з Товариства. Звертає увагу, що розпорядження голови Жидачівської РДА №1023 від 14.11.2018 містить лише рекомендацію Товариству щодо відшкодування визначених комісією збитків у повному обсязі у місячний термін з дня прийняття розпорядження і не містить норми зобов`язального характеру. Просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 09.12.2019 року у справі №914/1920/19 та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами скаржника, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною. Зокрема зазначає, що 20.09.2018 районною комісією по визначенню збитків землевласникам та землекористувачам, на яку запрошувався представник Товариства, проведено обстеження земельної ділянки, розташованої по вул. Д. Галицького, 86 у м. Жидачеві. Після проведеного обстеження міською радою 21.09.2018 отримано лист від Товариства про перенесення на іншу дату обстеження та складання акту щодо стягнення збитків за фактичне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, оскільки директор Товариства перебуває у відпустці до 28.10.2018. Позивач стверджує, що 08.11.2018 повторно для участі в комісії запрошено директора чи представника Товариства, однак у другому листі Товариства, який знову ж таки отримано після обстеження земельної ділянки (причина неявки на засідання - перебування директора Товариства у відрядженні і відсутність штатного представника - юрисконсульта). В цих листах жодним чином не повідомлялося про те, що Товариство не являється власником нерухомого майна. Позивач вказує, що недопоступлення у міський бюджет плати за користування земельною ділянкою з часу придбання Товариством нерухомого майна станом на 14.11.2018 року (дата затвердження акта визначення розміру збитків) становила 68301,27 грн. Розмір збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів був встановлений на рівні земельного податку в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки (а не на рівні орендної плати в розмірі 3%), яка відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.01.2017 № 18-1309-0.3-97/2-17 становить - 4444891,59 грн.). Акт про визначення розміру збитків, затверджений розпорядженням голови Жидачівської РДА №1023 від 14.11.2018 року. 17.07.2018 року Товариство відчужило нерухоме майно, яке знаходилось на земельній ділянці по вул. Д. Галицького. Отже, комісія по визначенню розміру збитків землевласникам та землекористувачам дійшла висновку про перерахунок розміру збитків (в сторону зменшення), заподіяних відповідачем внаслідок використання земельної ділянки за період з 16.02.2017 року (з часу придбання нерухомого майна) до 16.07.2018 року (відчуження нерухомого майна). Просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти доводів скаржника, просив залишити без змін рішення господарського суду Львівської області від 09.12.2019 року у справі №914/1920/19, апеляційну скаргу - без задоволення.

Апелянт не делегував свого представника у судове засідання.

29.05.2020 року та 04.06.2020 року до суду повернулись рекомендовані поштові відправлення №№7901010945855,7901010945847 (ухвала від 18.05.2020 року), надіслані скаржнику на адресу, повідомлену в апеляційній скарзі та юридичну адрусу (79044, м. Львів, вул. Конюшинна, 30 та 01032, м. Київ, вул. Льва Толстого, 57, оф. 16), з довідками АТ Укрпошта із зазначенням причин повернення: адресат відсутній за вказаною адресою .

Вищенаведеним підтверджується те, що суд вчинив дії щодо належного повідомлення скаржника про дату, час і місце розгляду справи, шляхом направлення на його адресу відповідної ухвали суду, яку не вручено з причин, що не залежать від суду.

При цьому суд враховує, що рекомендоване поштове відправлення № 7901010756238 (ухвала ЗАГС від 15.01.2020 року) було вручене скаржнику 27.01.2020 року.

Всі ухвали Західного апеляційного господарського суду у справі №914/1920/19 оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень України, зокрема й ухвала від 18.05.2020 року (реєстраційний номер 89317133). Зміст цих ухвал є загальнодоступним.

Сторони у справі зобов`язані з розумним інтервалом часу самі цікавитись провадженням по їхній справі, добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд не визнавав обов`язковою явку в судове засідання сторін.

Отже, в силу положень частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто при відсутності скаржника.

15.06.2020 року о 10 год. 30 хв., після завершення розгляду справи та проголошення вступної і резолютивної частини постанови у даній справі, суд отримав електронний лист (вх. № 01-04/3548/20 від 15.06.2020 року), який згідно з довідкою від 15.06.2020 року не містить кваліфікованого цифрового підпису.

Тому суд не надає правової оцінки вказаному електронному документу під час виготовлення повного тексту постанови.

Обставини справи

16.02.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Індустріальний бізнес-парк (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Новодім (покупець) укладено договір купівлі продажу нерухомого майна, згідно з умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти будівлі, а саме: адмінбудинок А-1 площею 653,2 кв.м, свинарник Б-1 площею 82,7 кв.м, що знаходяться за адресою: Львівська область, Жидачівський район, м. Жидачів, вул.Галицького Д., будинок 86 та сплатити обумовлену цим договором грошову суму (т. 1, а.с. 16-17).

Згідно із наявною у справі копією витягу з про реєстрацію права власності індексний №80529309, Товариство з обмеженою відповідальністю Новодім з 16.02.2017 року є власником об`єктів нерухомості (будівлі, адмінбудинок, А-1 площею 653,2 кв.м та свинарник, Б-1 площею 82,7 кв.м), які знаходяться за адресою: Львівська область, м.Жидачів, вул. Галицького Д., 86. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 13209546215 (т. 1, а.с. 18).

За даними копії витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказаний об`єкт нерухомого майна розміщений на земельній ділянці площею 2,1138 га, кадастровий номер 4621510100:01:075:0011; договір оренди землі з попереднім орендарем припинено 28.07.2017 року (т. 1, а.с. 34).

На підставі клопотання ТзОВ Новодім від 23.02.2017 року № 23/02/2017, Жидачівською міською радою прийнято рішення № 328 від 18.05.2017 року Про надання згоди на продаж шляхом викупу та проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення у м. Жидачеві на вул. Галицького Д., 86 . Згідно із п. 3 даного рішення надано згоду ТзОВ Новодім на продаж шляхом викупу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 2,1138 га, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Жидачів, вул. Галицького Д., 86, кадастровий номер 4621510100:01:075:0011, для обслуговування нежитлових будівель і споруд за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (т. 1, а.с. 29).

Рішенням Жидачівської міської ради від 03.08.2017 року № 367 Про затвердження звіту про експертну грошову оцінку вартості земельної ділянки у м. Жидачеві на вул. Галицького Д., 86 та продаж її у власність шляхом прямого викупу для обслуговування нежитлових будівель і споруд (ТзОВ Новодім ) затверджено звіт про експертну грошову оцінку вартості вищевказаної земельної ділянки для її продажу у власність шляхом прямого викупу для обслуговування нежитлових будівель і споруд (т. 1, а.с. 30).

16.08.2018 року Жидачівською міською радою прийнято рішення № 547 Про визнання таким, що втратило чинність рішення Жидачівської міської ради від 03.08.2017 року № 367 , у зв`язку з тим, що виготовлений станом на 30 червня 2017 року звіт №307/6-ЕГ/2017 про експертну грошову оцінку спірної земельної ділянки, втратив чинність (т. 1, а.с. 32).

Жидачівська міська рада неодноразово зверталась до відповідача з письмовими вимогами про необхідність обов`язкового оформлення правовстановлюючих документів на використання земельної ділянки, розташованої по вул. Д.Галицького, 86 у м. Жидачеві та здійснення оплати за її використання (т. 1, а.с. 19-22, 27).

29.03.2017 року та 20.09.2018 року комісією, створеною Жидачівською районною державною адміністрацією, проведено обстеження земельної ділянки по вул. Д.Галицького, 86 у м. Жидачеві та складено акти обстеження, визначення меж, площі та конфігурацій земельної ділянки по вул. Д.Галицького, 86 у м. Жидачеві та встановлено, що на вказаній земельній ділянці ТзОВ Новодім проводить господарську діяльність, про що свідчать зафіксовані комісією рекламні вказівники та матеріали, розміщені на земельній ділянці (дерево, щебінь, вугілля). Незважаючи на неодноразові звернення Жидачівської міської ради до ТзОВ Новодім з вимогою щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку по вул. Д.Галицького, 86 у м. Жидачеві Товариство не оформило правовстановлюючих документів на дану земельну ділянку (т. 1, а.с. 14, 15).

В листах № 762 від 11.09.2018 року та № 929 від 29.10.2018 року Жидачівська міська рада просила прибути особисто директора ТзОВ Новодім або направити уповноваженого представника для участі в роботі комісії зі складання акту щодо стягнення збитків за фактичне користування спірною земельною ділянкою без правовстановлюючих документів (т.1, а.с. 23, 25).

Актом комісії від 08.11.2018 року, який затверджено розпорядженням голови Жидачівської районної державної адміністрації № 1023 від 14.11.2018 року, встановлено, що розмір збитків, завданих фактичним використанням земельної ділянки по вул. Д.Галицького, 86 в м. Жидачеві без оформлення документів, що посвідчують право на використання ділянки ТзОВ Новодім за період з 16.02.2017 року по 01.11.2018 року становить 68301,27 грн.

Згідно з наданою позивачем копією інформаційної довідки №189549864 від 20.11.2019 року із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно відповідач 17.07.2018 року відчужив нерухоме майно, яке знаходиться на спірній земельній ділянці, на користь ПП Торгівельно-Логістичний Центр (т.1, а.с.103-107).

У зв`язку з невідшкодуванням ТзОВ Новодім збитків, завданих користуванням земельною ділянкою в період з 16.02.2017 року по 01.11.2018 року без правовстановлюючих документів, Жидачівська міська рада звернулася до місцевого господарського суду з даним позовом, із врахуванням заяви про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог №1015 від 29.11.2019 року.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

За змістом глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою реалізується через право постійного користування земельною ділянкою або право оренди земельної ділянки.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з 16.02.2017 року до 17.07.2018 року відповідач був власником об`єктів нерухомості (будівлі, адмінбудинок, А-1 площею 653,2 кв.м та свинарник, Б-1 площею 82,7 кв.м), які знаходяться за адресою: Львівська область, м. Жидачів, вул. Галицького Д., 86. та розміщені на земельній ділянці площею 2,1138 га, кадастровий номер 4621510100:01:075:0011. Договір оренди землі з попереднім орендарем припинено 28.07.2017 року.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Аналогічне за змістом положення закріплене у частині 1 статті 377 Цивільного кодексу України, згідно з якою до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частиною 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Відтак, за загальним правилом, закріпленим у статті 120 ЗК України, статті 377 Цивільного кодексу України і частині 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі", особа, яка набула право власності на будівлю чи споруду, набуває такі ж самі права на земельну ділянку, на яких вона належала попередньому власнику (землекористувачу) на час відчуження будівлі або споруди.

Таким чином, ТзОВ Новодім могло здійснювати користування земельною ділянкою площею 2,1138 га, кадастровий номер 4621510100:01:075:0011 на праві оренди у зв`язку з придбанням нерухомого майна.

Водночас, у статті 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (ч.5 ст.6 Закону України "Про оренду землі").

Проте, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів про укладення між ТзОВ Новодім та Жидачівською міською радою відповідного договору оренди землі та здійснення державної реєстрації такого права.

Отже, в період з 16.02.2017 року до 17.07.2018 року відповідач користувався земельною ділянкою площею 2,1138 га, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Жидачів, вул.Галицького Д., 86, кадастровий номер 4621510100:01:075:0011 без достатньої правової підстави.

Разом з тим, у відповідності до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (ч.1 ст. 96 Земельного кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Доказів про сплату земельного податку чи орендної плати за час фактичного користування земельною ділянкою загальною площею 2,1138 га, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Жидачів, вул. Галицького Д., 86, на якій розміщені належні ТзОВ Новодім об`єкти нерухомості, відповідач суду не надав.

Частково задовільняючи позов, суд першої інстанції керувався ст.ст. 22, 1166 ЦК України та виходив з того, що у зв`язку з фактичним користуванням відповідачем без правовстановлюючих документів земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташовані належні відповідачу з 16.02.2017 року до 17.07.2018 року об`єкти нерухомого майна, настають правові наслідки у вигляді відшкодування збитків.

Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частини 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України встановлюють, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини..

За приписами частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з частиною 1 статті 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч.3 ст.157 Земельного кодексу України).

Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Водночас, предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

У спорах про стягнення грошових коштів за користування земельною ділянкою до моменту оформлення особою права користування такою земельною ділянкою власник має право на отримання безпідставно збережених грошових коштів у порядку статті 1212 ЦК України. Тобто, в такому разі суд виходить з того, що фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе грошові кошти, які мав заплатити за користування нею, отже, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України

Вищеописану правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц та від 13.02.2019 року у справі №320/5877/17).

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача, як власника об`єктів нерухомого майна, коштів за фактичне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

З врахуванням правової позиції Верховного Суду, необхідно дійти висновку про те, що суд першої інстанції помилково кваліфікував спірні правовідносини як такі, що виникли у зв`язку із завданням збитків позивачу через використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, та помилково застосував до даних правовідносин норми ст.ст. 22, 1166 ЦК України, стягнувши з відповідача на користь позивача заявлений ним розмір збитків.

Разом з тим, як зазначено вище, право позивача на стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою без належних правових підстав підлягає захисту на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Суд першої інстанції встановив, що розрахунок збитків, проведений позивачем відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 на рівні земельного податку в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки, яка, відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.01.2017 № 18-1309-0.3-97/2-17, наданого відділом Держгеокадастру у Жидачівському районі Львівської області, становить 4444 891,59 грн.

Розмір плати за фактичне користування земельною ділянкою за період з 16.02.2017 (дата придбання відповідачем нерухомого майна) до 16.07.2018 (дата відчуження нерухомого майна) згідно із заявою про про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог №1015 від 29.11.2019 року, якої відповідач не спростував належними і допустимими доказами, складає 55296,90 грн.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з ТзОВ Новодім (змінена назва - ТзОВ Косттрейд ) за період фактичного користування земельною ділянкою з 16.02.2017 по 16.07.2018 безпідставно збереженої орендної плати в сумі 55296,90 грн.

З огляду на те, що суд першої інстанції встановив всі істотні обставини справи, проте здійснив помилкову кваліфікацію спірних правовідносин, апеляційний суд вважає за можливе змінити мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, виклавши її в редакції цієї постанови, а також змінити резолютивну частину рішення суду першої інстанції, виключивши з резолютивної частини рішення слово «збитків» .

Колегія суддів не бере до уваги доводів скаржника про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд врахував докази, які, на його думку, є неналежними та недопустимими, оскільки апелянт жодним чином не спростував обставин щодо фактичного користування спірною земельною ділянкою в період з 16 лютого 2017 року по 16 липня 2018 року без належних правових підстав та не надав доказів добровільного перерахування на рахунок позивача безпідставно збереженої орендної плати у заявленому до стягнення розмірі.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 86, 269, 270, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Новодім (змінена назва - Товариство з обмеженою відповідальністю Косттрейд за № 30/12.19 від 30.12.2019 року (вх. № 01-05/131/20 від 10.01.2020 року) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Львівської області від 09.12.2019 року у справі №914/1920/19 змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

Виключити з п.2 резолютивної частини рішення господарського суду Львівської області від 09.12.2019 року у справі №914/1920/19 слово збитків .

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

Суддя В.М. Гриців

Суддя О.П. Дубник