Постанова

від 22.06.2020 по справі 916/3650/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/3650/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ярош А.І.

суддів: Головея В.М.., Принцевської Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Одеській області

на рішення Господарського суду Одеської області від 25 лютого 2020 року, суддя Бездоля Д.О.., м. Одеса, повний текст складено 02.03.2020 року

у справі № 916/3650/19

за позовом: Державної екологічної інспекції в одеській області

до відповідача: Громадської організації Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства Динамо Україна

про стягнення 23534,00 грн.,

У грудні 2019 року до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції в Одеській області до Громадської організації Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства Динамо Україна про стягнення суми шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у вигляді збитків, нанесених державі у розмірі 23534,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані завданням відповідачем шкоди державі, внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього середовища, шляхом незаконного видалення об`єктів рослинного світу, а саме знищення дерев різних порід до ступеня припинення росту за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 27.

Також, позивач зазначав, що незаконне знищення зелених насаджень відбулось на території стадіону Динамо , у зв`язку з чим протокол про адміністративне правопорушення було складено саме на керівника вказаного підприємства - ОСОБА_1 , оскільки саме вона, як керівник, допустила знищення насаджень. Позивач зауважив, що постанова про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 у встановленому порядку оскаржена не була, набрала законної сили та звернена до примусового виконання.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25 лютого 2020 року (суддя Бездоля Д.О., м. Одеса, повний текст складено 02.03.2020 року) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю в матеріалах справи акту уніфікованої форми, складеного за результатом проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а також відповідне погодження центрального органу виконавчої влади. Судом першої інстанції було встановлено те, що при проведенні вищевказаного заходу вказаний акт позивачем не складався.

Посилаючись на норми чинного національного законодавства, суд зауважив, що при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновків, що позивач діяв не на підставі та у спосіб, встановлений Законом, при здійсненні у спірних відносинах державного нагляду (контролю), не надав допустимі докази для встановлення факту порушення відповідачем вимог законодавства України про охорону навколишнього природного середовища

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна екологічна інспекція в Одеській області звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 25.02.2020 року по справі № 916/3630/19, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Одеській області до Громадської організації Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства Динамо Україна задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано неповним дослідженням всіх обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права . Апелянт зазначає, що факт незаконного видалення об`єктів рослинного світу, а саме знищення дерев різних порід до ступеня припинення росту, за адресою: м. Одеса, Французький бульвар,27, зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення №000367 від 15.03.2019 та в довідці від 14.03.2019, які складені державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища.

Апелянт не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав задоволення позовних вимог Інспекції про відшкодування екологічної шкоди з підстав відсутності акту уніфікованої форми, складеного за результатом проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення 1 охорони природних ресурсів, оскільки Інспекцією на підтвердження факту правопорушення було надано довідку від 14.03.2019 щодо виявлення факту знищення зелених насаджень до ступеня припинення росту у кількості 25 одиниць дерев та 2 куща з зазначенням порід та діаметрів насаджень; звернення гр. ОСОБА_2 із підтверджуючими фотознімками; матеріали про адміністративне правопорушення за фактом самовільного видалення зелених насаджень.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18 травня 2020 року (колегія суддів у складі Ярош А.І. (головуючий суддя), Принцевська Н.М., Головей В.М.) відкрито апеляційне провадження у справі № 916/3650/19 за скаргою Державної екологічної інспекції в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 25 лютого 2020 року.

Ухвалено розглянути апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Одеській області на рішення Господарського суду Одеської області від 25 лютого 2020 року у справі №916/3650/19 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження, про що свідчать поштові повідомлення про вручення ухвали суду від 18.05.2020 року. Так, представником Громадської організації "Одеська обласна організація Фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України 26.05.2020 року отримано ухвалу суду від 18.05.20 року про відкриття провадження у справі, згідно поштового повідомлення, зареєстрованого за вх.№17285/20.

Громадська організація "Одеська обласна організація Фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалась, відзив на апеляційну скаргу не надала, що в силу частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2019 громадянин ОСОБА_3 звернувся до Державної екологічної інспекції в Одеській області з письмовим повідомленням про перевірку за його участю факту порушення природоохоронного законодавства, а саме знищення зелених насаджень (більше десятка дерев) на території стадіону Динамо, за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 27 (а.с.13, т.1). До вказаного звернення були додані фотоматеріали.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, нежитлові будівлі та споруди стадіону Динамо , які знаходяться за адресою: м. Одеса, бульвар Французький, буд. 27, перебувають у власності Громадської організації "Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" Україна" .

14.03.2019 державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Одеської області Кісе І.Ф. із залученням громадянина ОСОБА_3 здійснив обстеження (перевірку) території та оцінку завданої державі матеріальної шкоди за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 27.

За результатами обстеження території інспектором була складена Довідка від 14.03.2019, в якій вказано про виявлення факту знищення зелених насаджень до ступеня припинення росту у кількості 25 одиниць дерев та 2 куща з зазначенням порід та діаметрів насаджень. При перевірці були присутні державний інспектор та громадянин ОСОБА_3 (а.с.15)

15.03.2019 вищевказаним державним інспектором було складено протокол про адміністративне правопорушення №000367 відносно ОСОБА_1 - керівника Громадської організації "Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" Україна", а саме щодо допущення вказаною особою порушення у вигляді знищення 25 дерев різних порід до ступеня припинення росту та 2 кущів, що є порушенням ст.ст. 25, 27 Закону України Про рослинний світ та п. 3 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах.

У вказаному протоколі також містяться відомості з приводу того, що ОСОБА_1 з протоколом не згодна, від підпису відмовилась.

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 15.03.2019 № 000367 ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене ст. 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вищевказану постанову про накладення адміністративного стягнення від 15.03.2019 №000367 супровідним листом від 03.04.2019 №995/12 було направлено для примусового виконання до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

15.03.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій вимагав від останнього сплатити на користь державного бюджету розраховану інспектором у додатку до претензії шкоду в сумі 23534,00 грн., стягнення якої є предметом позову у даній справі.

Відповідач заявлені до стягнення кошти не сплатив, у зв`язку з чим і виник спір у даній справі.

Стаття 13 Конституції України визначає, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

За змістом ст. 5 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно з ст. 40 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення; д) збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.

Відповідно до ст. 25 Закону України Про рослинний світ охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності і цілісності об`єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від шкідників і хвороб, а також невиснажливе використання. Охорона рослинного світу здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, власниками та користувачами (в тому числі орендарями) земельних ділянок, на яких знаходяться об`єкти рослинного світу, а також користувачами природних рослинних ресурсів.

Відповідно до п. 3 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 01.08.2006 № 1045 (в редакції з 11.07.2013), видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється: за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - компетентний орган) на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7-10 цього Порядку); на підставі одного з документів, визначених частиною першою статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", до прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. Видалення зелених насаджень на підставі одного з документів, визначених частиною першою статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", до прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів не потребує прийняття рішення компетентним органом.

За змістом ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з ст. 40 Закону України Про рослинний світ порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, зокрема, винні у: порушенні правил загального використання природних рослинних ресурсів; протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу. Законами України може бути встановлено відповідальність і за інші види порушень у сфері охорони, використання та відтворення рослинного світу.

Відповідно до п. 5.5. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 № 105, відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях є установи, організації, підприємства.

За змістом статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про охорону, утримання і використання зелених насаджень; складання протоколів про адміністративні правопорушення та розгляд справ про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом; пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Відповідно до п. 1 розділу 1 Положення Про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі , затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 №312 (далі - Положення), державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція) та їй підпорядковується. Згідно з п. 2 розділу 2 Положення Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про охорону, утримання і використання зелених насаджень; про використання, охорону і відтворення об`єктів рослинного світу.

За змістом пунктів 3, 6, 7, 9, 10 розділу 2 Положення Інспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням, здійснює лабораторні вимірювання (випробування). Здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності. Розраховує розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції. Вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах. Здійснює розгляд звернень громадян, підприємств, установ та організацій з питань, пов`язаних з її діяльністю. Складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом.

Статтею 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон) визначено, що:

- державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

- заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом;

- спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Згідно з ст. 2 Закону його дія поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

За змістом статті 3 Закону державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Згідно з ч. 15 ст. 4 Закону при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Відповідно до ст. 6 Закону підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.

Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом. Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Частиною 3 статті 6 вказаного Закону визначено, що суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Згідно з ч. 6 ст. 7 Закону за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно з ч. 11 ст. 7 Закону у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 09.08.2017 №303 (чинний станом на день проведення заходів державного нагляду у спірних правовідносинах), відповідно до статей 20-2, 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", частини другої статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 року № 752, з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства екології та природних ресурсів у відповідність до чинного законодавства було затверджено уніфіковану форму акта, складеного за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони природного навколишнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, що додається до наказу.

Дослідивши наявні матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Так, вищевказаними приписами Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено необхідність повідомлення суб`єкта господарювання, відносно якого здійснюється позаплановий захід, про проведення такого заходу; передбачено отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду про такий захід; передбачено необхідність ознайомлення суб`єкта перевірки з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Також акт, складений за результатами перевірки, підписується посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Проте, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду про захід позапланового нагляду (контролю); повідомлення Державною екологічною інспекцією в Одеській області відповідача ГО "Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" Україна" про проведення позапланового огляду території та проведення оцінки завданої державі матеріальної шкоди за адресою м. Одеса, вул. Французький бульвар, 27.

Також складена Довідка від 14.03.2019 року не містить відомостей про присутність уповноваженої особи ГО "Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" Україна" при проведенні перевірки, не містить підпису представника відповідача.

Крім того, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Законом чітко визначено обов`язковість при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи, органів державного нагляду (контролю) використання виключно уніфікованих форм актів.

Проте, в матеріалах справи відсутній вище вказаний акт уніфікованої форми, складений за результатом проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а також погодження центрального органу виконавчої влади про проведення позивачем позапланового заходу.

Також колегія суддів враховує, що під час розгляду справи у судовому засіданні представник позивача пояснив суду, що при проведенні вищевказаного заходу вказаний акт позивачем не складався.

За змістом ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За умовами положень статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не дотримано процедуру проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю), оскільки відсутнє погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду про такий захід, відсутній акт уніфікованої форми та відсутні відомості про присутність представника відповідача при проведенні перевірки.

Доводи апелянта про наявність протоколу та постанови про адміністративне правопорушення вищезазначених висновків не спростовує , оскільки зазначені документи є підставою для адміністративного стягнення, тоді як у даній справі предметом позову є стягнення шкоди на користь Державної екологічної інспекції, для задоволення якого необхідним є дотримання процедури проведення перевірки.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що позивач діяв не на підставі та у спосіб, встановлений законом, не надав допустимі докази для встановлення факту порушення відповідачем вимог законодавства України про охорону навколишнього природного середовища, а отже не довів обставину наявності підстав для стягнення шкоди, судова колегія доходить висновку про законність оскаржуваного рішення суду першої інстанції, обґрунтованість, дотримання норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, що є підставою для залишення рішення Господарського суду Одеської області від 25 лютого 2020 року у справі №916/3650/19 без змін, апеляційної скарги Державної екологічної інспекції в Одеській області- без задоволення.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями ст. ст. 240 , 270 , п.1 ч.1 ст. 275 , 276 , 282-285 Господарського процесуального кодексу України , колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 25 лютого 2020 року у справі №916/3650/19 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя В.М. Головей

Суддя Н.М. Принцевська