Рішення

від 22.06.2020 по справі 908/1096/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/51/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2020 Справа № 908/1096/20

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справу:

за позовом фізичної особи-підприємця Солодки Олександри Володимирівни ( АДРЕСА_1 )

до відповідача Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі відокремленого підрозділу Атоменергомаш Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 52, а/с 306)

про стягнення грошових коштів

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулася фізична особа-підприємець Солодка Олександра Володимирівна до відповідача Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Атоменергомаш Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом про стягнення 56890,67 грн., які складаються з 55066,68 грн. основного боргу та 1823,99 грн. 3% річних.

В позовній заяві позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати отриманої продукції поставленою за видатковою накладною №РН-0000014 від 22.12.2018 в рамках договору поставки №20/05/135 від 24.09.2018. У зв`язку з порушенням відповідачем виконання грошового зобов`язання на підставі ст. 625 ЦК України та п. 7.4 договора позивачем нараховано до стягнення 3% річних за період прострочення з 23.02.2019 по 31.03.2020 у розмірі 1823,99 грн. Позивач у позові також зазначив про орієнтований розмір понесених судових витрат в загальному розмірі 8102,00 грн. (6000,00грн. витрати на послуги адвоката та 2102,00 грн. витрати зі сплати судового збору). Позов обґрунтовано ст. ст. 11, 15, 16, 525, 526, 629, 655, 712 ЦК України.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 29.04.2020 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1096/20 та визначено до розгляду судді Федоровій О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/1096/20, присвоєно справі номер провадження 28/51/20, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в суді, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (арк.с. 55-56).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі № 908/1096/20 від 05.05.2020 відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у даній справі, але не пізніше 05.06.2020.

03.06.2020 на адресу суду від ДП НАЕК в особі ВП Атоменергомаш надійшло клопотання №3108/15 від 01.06.2020 про поновлення процесуального строку, відповідно до якого відповідач з посиланням на постанови Кабінету Міністрів України, якими введено карантин в Україні та Закон України Про внесення змін до яких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби , яким продовжено строк на подання відзиву на позов, просив суд поновити процесуальний строк для надання відзиву. Також відповідачем наданий відзив №3106/15 від 01.06.2020 на позовну заяву. У відзиві відповідач зазначив, що продукція (аргон рідкий вартістю 31666,68 грн. та кисень рідкий вартістю 23.400,00 грн.) було отримано представником ВП АЕМ за видатковою накладною №РН-0000014 від 22.12.2018 26.12.2018, а не 22.12.2018, як зазначено в позові. Заперечив проти періоду нарахування 3% річних з 23.02.2019 по 31.03.2020 (403 дні), оскільки на думку відповідача початковою датою прострочення оплати є наступний день після останнього дня строку оплати, тобто щодо аргону рідкого вартістю 31.666,68 грн. - 12.03.2019, для кисню вартістю 23.400 грн. - 28.02.2019. Таким чином, відповідно до наданого контррозрахунку 3% річних за прострочення оплати аргону рідкого станом на 31.03.2020 складають 1.004,66 грн. (за період прострочення з 12.03.2019 по 31.03.2020). 3% річних за прострочення оплати кисню рідкого станом на 31.03.2020 складають 765,47 грн. (за період прострочення з 28.02.2019 по 31.03.2020). Загальна сума 3% річних складає 1770,13 грн. Також відповідач заперечив проти заявлених позивачем до стягнення витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 6000,00 грн., оскільки дана вимога жодним документом, який визначає та підтверджує факт надання правничої допомоги у вказаній справі, перелік та обсяг наданих послуг, позивачем не надано. З урахуванням викладеного просив суд відмовити позивачу у стягненні 3% річних в частині суми у розмірі 53,86 грн. та у стягненні судових витрат на правничу допомогу адвоката.

Позивач не скористався правом надати заперечення на відзив відповідача.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Шістдесят днів з дня відкриття провадження у даній справі спливає 06.07.2020, оскільки 04.07.2020 є суботою.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 22.06.2020.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Солодка Олександра Володимирівна (постачальник, позивач у справі) та відокремлений підрозділ Атоменергомаш державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (покупець, відповідач у справі) 24.09.2018 уклали договір поставки № 20/05/135 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору (редакції додаткової угоди № 1 від 25.09.2018) постачальник зобов`язується поставити в передбачені даним договором строки покупцю наступну продукцію: вуглекислоту вищого сорту згідно ДСТУ 4817-2007 у кількості 18 тонн загальною вартістю 374400,00 грн. у строк до 31.12.2018; кисень рідкий І сорту згідно з ГОСТ 6331-78 у кількості 10 тонн загальною вартістю 39000,00 грн. у строк до 31.12.2018, аргон рідкий вищий сорт згідно з ГОСТ 10157-79 у кількості 10 тонн загальною вартістю 126666,67 грн. у строк до 31.12.2018, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вказану продукцію.

Приймання продукції за якістю та кількістю провадиться покупцем відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю , затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 №П-6, та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю , затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 №П-7 (п. 2.5 договору).

Пунктом 3.1 договору (редакції додаткової угоди № 1 від 25.09.2018) встановлено, що загальна сума договору складає 540066,70 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в даному договорі, протягом 20 днів після завершення приймання продукції за якістю (зокрема, проходження вхідного контролю за прийнятою у покупця процедурою), але не раніше двох місяців після отримання покупцем партії продукції. Покупець має право здійснити оплату отриманої партії продукції достроково до спливу двохмісячного строку, але не раніше завершення приймання продукції за якістю (зокрема, проходження вхідного контролю за прийнятою у покупця процедурою).

Поставка продукції за цим договором здійснюється до 31.12.2018 партіями відповідно до заявок Покупця, в яких зазначається номенклатура, кількість продукції, що постачається, та строки її поставки (п. 5.1 договору).

Пунктом 5.5 договору встановлено, що постачальник зобов`язаний здійснити поставку продукції, вказаної в п. 1.1 цього договору, в номенклатурі, строки та кількості, зазначені в заявці Покупця.

У разі ненадання заявок покупцем продукція, зазначена в п. 1.1 цього договору, в будь-якому разі повинна бути поставлена постачальником не пізніше 31.12.2018 (п. 5.6 договору).

Пунктом 9.2 договору встановлено, що досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності є для сторін обов`язковим.

Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє 2 роки (п. 10.1 договору).

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу продукцію на суму 55066,68 грн., а саме аргон рідкий вищого сорту згідно з ГОСТ 10157-79 у кількості 2,500 тонн загальною вартістю 31666,66 грн. та кисень рідкий 1 сорту згідно з ГОСТ 6331-78 у кількості 6,000 тонн загальною вартістю 23400,00 грн.

Про виконання позивачем зобов`язань щодо поставки товару свідчить видаткова накладна №РН-0000014 від 22.12.2018.

Претензій щодо кількості або якості продукції від відповідача не надходило.

На оплату отриманої продукції виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000014 від 22.12.2018 на суму 55066,68 грн.

У зв`язку з невиконання відповідачем зобов`язань щодо оплати отриманої продукції на його адресу була направлена претензія вих. № 1 від 20.01.2020 з вимогою у триденний термін від дня отримання даної претензії сплатити виниклу заборгованість у розмірі 55066,68 грн.

Претензія отримана відповідачем 27.01.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення (арк.с. 19). Разом з тим, залишена без відповіді, борг без оплати.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №20/05/135 від 24.09.2018 стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Статтею 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналогічні приписи зазначені в ч. ч. 1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Пунктом 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, (ч. 1, ст. 692 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Матеріали справи містять належні та допустимі докази поставки та отримання відповідачем товару на загальну суму 55066,68 грн. в рамках договору поставки №20/05/135 від 24.09.2018.

Позивач на вимогу суду заявки на поставку продукції, як то передбачено п. 5.1 договору №20/05/135 від 24.09.2018 суду не надав.

Разом з тим, відповідач підтвердив факт отримання представником ВП АЕМ 26.12.2018 продукції за видатковою накладною №РН-0000014 від 22.12.2018 на загальну суму 55066,68 грн.

З зазначеного слідує, що укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов`язок щодо оплати отриманої продукції на суму 55066,68 грн., у встановлений договором строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, вимога позивача про стягнення із відповідача 55066,68 грн. основного боргу обґрунтована та задовольняється судом.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1770,13 грн. за період з 28.02.2019 по 31.03.2020.

Пунктом 7.4 договору встановлено, що у випадку порушення покупцем строків оплати продукції він на вимогу постачальника сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми законодавства вбачається, що три проценти річних є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, тобто три проценти річних не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов`язань, які можуть бути узгоджені сторонами, оскільки ця норма законодавства є імперативною. Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Річні проценти за своєю правовою природою є складовою частиною боргу та підлягають стягненню разом із сумою основного боргу на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Як вже зазначалося судом вище умовами п. 4.1 договору сторонами було узгоджено порядок та строк оплати отриманої продукції, а саме протягом 20 днів після завершення приймання продукції за якістю (зокрема, проходження вхідного контролю за прийнятою у покупця процедурою), але не раніше двох місяців після отримання покупцем партії продукції. Покупець має право здійснити оплату отриманої партії продукції достроково до спливу двохмісячного строку, але не раніше завершення приймання продукції за якістю (зокрема, проходження вхідного контролю за прийнятою у покупця процедурою).

Поставка продукції здійснена 26.12.2018, про що зазначено представником відповідача на видатковій накладній №РН-0000014 від 22.12.2018.

Позивач будь-яких доказів на підтвердження факту поставки продукції саме 22 грудня 2019 суду не надав, факт отримання відповідачем продукції 26.12.2019 не спростував.

З урахуванням зазначено строк оплати повинен розраховуватися виходячи з дати отримання продукції - 26.12.2019.

Відповідно до доказів, які містяться в матеріалах справи вхідний контроль аргону рідкого було завершено 18.02.2019, що підтверджується записом в Ярлику на придатну продукцію № 733. Вхідний контроль першого етапу кисню рідкого завершено 14.01.2019, що підтверджується записом в Журналі обліку діяльності з ВК та зберігання продукції ЖЛ-Д.43.14.007-19.

З урахуванням вищевикладеного, строк оплати за поставлений аргон рідкий сплинув через 20 днів після завершення його вхідного контролю - 11.03.2019 (з урахуванням положень ст. 253 ЦК України, згідно з якою перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати, тобто з 19.02.2019, та положень ст. 254 ЦКУ, згідно з якою якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (10.03.2019 - неділя), для кисню рідкого - через два місяці після отримання покупцем партії продукції - 27.02.2019 (з урахуванням положень ст. 253 ЦК України, згідно з якою перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати, тобто з 27.12.2018).

Таким чином до стягнення підлягають 3% річних за прострочення оплати кисню рідкого за період з 28.02.2019 по 31.03.2020 у розмірі 765,47 грн. та 3% річних за прострочення оплати аргону рідкого за період з 12.03.2019 по 31.03.2020 у розмірі 1004,66 грн. Решта вимог про стягнення 3% річних у розмірі 53,86 грн. заявлена позивачем безпідставно, внаслідок чого суд відмовляє в її задоволенні.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Виходячи з положень наведених статей кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів виконання зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати отриманої продукції в рамках договору №20/05/135 від 24.09.2018 суду не надав. Також відповідачем не спростовано факт наявності господарських правовідносин з позивачем, які регулюються умовами договору поставки №20/05/135 від 24.09.2018 та, як наслідок отримання продукції в рамках зазначеного правочину.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог. А саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі: 2.100,01 грн. (56.836,81 грн. (задоволено) : 56.890,67 грн. (заявлено) х 2102,00 грн. (сплечений судовий збір)= 2.100,01 грн. Решта судових витрат у розмірі 1,99 грн. залишається за позивачем.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат у вигляді витрат на професійну правну допомогу адвоката у розмірі 6000,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ст. 59 Конституції України, кожен має право на правову допомогу. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як свідчать матеріали справи позивач в позові зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс та, які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 6000,00 грн., які складаються з 2000,00 грн. вивчення матеріалів та підготовка позовної заяви, 4000,00 грн. представлення інтересів позивача в суді (у разі слухання справи з викликом сторін, 2000,00 грн. за кожне судове засідання).

Отже, позивач дотримався положень ст. 129 ГПК України, зазначивши про свій намір стягнути з відповідача судові витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Виходячи зі змісту наведених норм права слідує, що сторона має право ставити питання про розподіл судових витрат, які вона понесла у зв`язку з розглядом справи. В той же час законодавець встановлює строки та порядок розподілу судових витрат, по-перше учасник справи повинен надати суду відповідні докази понесення витрат, по-друге, докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Враховуючи той факт, що спір розглядався судом за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників сторін, то відповідно судові дебати не проводилися, тому позивач не позбавлений права звернутися до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги наведені норми права, питання про розподіл судових витрат в частині витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката станом на момент ухвалення судового рішення судом не розглядалося.

Керуючись ст. ст. 129, 130, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов фізичної особи-підприємця Солодки Олександри Володимирівни до відповідача Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Атоменергомаш Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом про стягнення 56890,67 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу Атоменергомаш Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 52, а/с 306, ідентифікаційний код 26444970) на користь фізичної особи-підприємця Солодки Олександри Володимирівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 55066,68 грн. (п`ятдесят п`ять тисяч шістдесят шість грн. 68 коп.) заборгованості, 1.770,13 грн. ( одну тисячу сімсот сімдесят грн. 13коп.) 3% річних, 2.100,01 грн. (дві тисячі сто грн. 01 коп.) судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Відмовити в частині стягнення 53,86 грн. 3% річних.

4. Судові витрати у розмірі 1,99 грн. покласти на позивача.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з п. 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повний текст судового рішення складено 22 червня 2020 року.

Суддя О.В. Федорова