Рішення

від 15.06.2020 по справі 908/492/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/29/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2020 Справа № 908/492/20

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохорт» , 84313, Донецька область, м. Краматорськ, бульвар Машинобудівників, буд. 30, оф. 203

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Продрезерв - Україна» , 70403, Запорізька область, Запорізький район, с. Августинівка, вул. Миру, буд. 11-Е

про стягнення коштів

за участю секретаря судового засідання Осоцький Д.І.

за участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

Суть спору:

26.02.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохорт» , Донецька область, м. Краматорськ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Продрезерв - Україна» , Запорізька область, Запорізький район, с. Августинівка про стягнення заборгованості за договором поставки № 20/12-2018-35672525 від 20.12.2018 у розмірі 67 601,88 грн, з яких: основна заборгованості у розмірі 53 000,00 грн, пеня у розмірі 8499,52 грн, 3% річних у розмірі 802,36 грн, додатковий штраф у розмірі 5300,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 20/12-2018-35672525 від 20.12.2018, зокрема, в порушення умов вищезазначеного договору відповідач несвоєчасно оплатив прийнятий ним товар, тим самим прострочив виконання свого обов`язку, внаслідок чого у відповідача виникло зобов`язання по оплаті штрафних санкцій перед позивачем за неналежне виконання вказаного правочину.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2020, справу № 908/492/20 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 28.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/492/20, присвоєно справі номер провадження 15/29/20. Розгляд справи здійснюється за правилами спрощенного позовного провадження. Судове засідання призначено на 25.03.2020 о/об 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 25.03.2020 судове засідання відкладено на 07.04.2020 о/об 12 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 07.04.2020 судове засідання відкладено на 28.04.2020 о/об 10 год. 20 хв.

Ухвалою суду від 28.04.2020 продовжено строк розгляду справи на час загальнонаціонального карантину. Судове засідання відкладено на 26.05.2020 о/об 11 год. 20 хв.

Ухвалою суду від 26.05.2020 судове засідання відкладалось на 15.06.2020 о/об 15 год. 00 хв.

У судове засідання призначене на 15.06.2020 представники сторін не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

У зв`язку з неявкою сторін звукозапис судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою не здійснювався.

Представник позивача не з`явився в судове засідання. Від позивача 23.03.2020 надійшло клопотання про розгляд справи без виклику сторін та за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у призначене судове засідання 15.06.2020 не з`явився. Надіслав клопотання про відкладення судового засідання з урахуванням того факту, що карантин в Україні продовжено до 22.06.2020, строки розгляду справ на період карантину продовжено.

25.03.2020 на адресу господарського суду надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив про неправильність визначення позивачем періоду нарахування пені та 3 % річних. Враховуючи, що 15.06.2019 та 31.07.2019 були останніми днями виконання грошових зобов`язань відповідача, вважає що прострочення зобов`язання почалося з 16.06.2019 та 01.08.2019 відповідно та кількість днів прострочення зобов`язання складає 182 дні та 183 дні. За розрахунками відповідача сума загального розрахунку 3% річних та пені складає 9226,94 грн. Просить суд врахувати надані доводи при розгляді справи.

Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив від 26.03.2020. В якій підтримав наданий до позову розрахунок у повному обсязі, просить суд задовольнити з урахування поданих доводів.

З метою повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання, судом, на юридичну адресу відповідача, визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариства з обмеженою відповідальністю «Продрезерв - Україна» (70403, Запорізька область, Запорізький район, с. Августинівка, вул. Миру, буд. 11-Е) рекомендованою кореспонденцією надіслано копію ухвали господарського суду про відкриття провадження у справі від 28.02.2020 та копії ухвал від 07.04.2020, 28.04.2020, 26.05.2020.

Як вбачається з поштового повідомлення, що міститься в матеріалах справи, ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 28.02.2020, представником відповідача за довіреністю отримано 06.03.2020. Також 25.03.2020, 07.04.2020, 28.04.2020, 26.05.2020, 15.06.2020 від представника відповідача адвоката Зелена Р.В. надходили клопотання про відкладення розгляду справи.

Таким чином, судом дотримано положення частин 2-4 ст. 120 ГПК України та ч. 5 ст. 242 ГПК України щодо повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання та вчинення відповідної процесуальної дії шляхом вручення сторонам копій ухвал по даній справі в порядку визначеному ГПК України.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України закріплено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п.1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п.2).

Отже, враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними в матеріалах справи документами.

Підстав для відкладення судового засідання суд не вбачає, оскільки на разі в Україні введено адаптивний карантин з послабленням карантинних обмежень.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

В судому засіданні 15.06.2020, враховуючи. 4 ст. 240 ГПК України, судом прийнято рішення у справі без його проголошення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив.

20.12.2018 між Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохорт» (позивач, постачальник) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Продрезерв - Україна» (покупець, відповідач) пыдписано договір поставки № 20/12-2018-35672525, за умовами якого постачальник передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує товар, загальна кількість, часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна яких визначена сторонами у специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2, 2.3 Договору, поставка товару здійснюється окремими партіями. Графік поставок товару оформлюється специфікацією. Постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар, на умовах, що оговорюються у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору. Термін (строк) поставки партії товару оговорюються у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно із п. п. 3.2, 3.3, 3.4 Договору, загальна сума договору складає суму всіх специфікацій до нього. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Строк та порядок оплати товару, що поставляється за цим договором, визначається сторонами у специфікаціях.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 Договору, та закінчується 31.01.2019 року, але у любому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даний Договором. Договір автоматично продовжується на наступний рік після настання дати закінчення терміну дії, якщо жодна зі сторін за 10 робочих днів до цієї дати не проінформувала іншу сторону письмово (рекомендованим листом) про своє бажання припинити діє Договору (п.п. 7.1, 7.2 Договору).

Згідно із п. 7.3 Договору, сторони визначили, що закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Сторони не надали суду доказів припинення дії договору. Отже, умови договору є чинними на момент розгляду даної справи судом.

Відповідно до умов поставки визначених Специфікацією від 20.12.2018 до Договору, постачальник на умовах Договору зобов`язався передати покупцеві, а покупець прийняти та оплатити товар: курка Ломан у кількості 40 000 гол, на загальну суму 280 800,00 грн. Графік поставки товару: 13.01.2019 - 6480 голів, 14.01.2019 - 6480 голів, 24.01.2019 - 6480 голів, 25.01.2019 - 6480 голів, 26.01.2019 - 6480 голів, 27.01.2019 - 6480 голів, 28.01.2019 - 1120 голів. Оплата за товар здійснюється 100 % передплати за 1 добу до дати поставки окремої партії, згідно графіку поставки товару. Поставка товару здійснюється на умовах EXW - склад продавця: м. Апостолове, Дніпропетровська область, (згідно міжнародних правил по тлумаченню термінів Інкотермс в редакції 2010 року).

Специфікацією № 2 від 11.03.2019 постачальник на умовах Договору зобов`язався передати покупцеві, а покупець прийняти та оплатити товар: курка Ломан у кількості 30 240 гол, на загальну суму 272 160,00 грн. Графік поставки товару: 25.03.2019 - 7560 голів, 27.03.2019 - 7560 голів, 29.03.2019 - 7560 голів, 01.04.2019 - 7560 голів. Оплата за товар здійснюється 100 % передплати за 1 добу до дати поставки окремої партії згідно рахунків-фактури.

Специфікацією № 3 від 28.05.2019 постачальник на умовах Договору зобов`язався передати покупцеві, а покупець прийняти та оплатити товар: курка Ломан у кількості 7560 гол, на загальну суму 38808,00 грн. Термін поставки 01.06.2019. Оплата за товар здійснюється 100 % передплати в строк до 05.06.2019.

Специфікацією № 4 від 04.06.2019 постачальник на умовах Договору зобов`язався передати покупцеві, а покупець прийняти та оплатити товар: курка Ломан у кількості 12096 гол, на загальну суму 66528,00 грн. Термін поставки 07.06.2019 - 6048 голів, 08.06.2019 -6048 голів. Оплата за товар здійснюється 100 % передплати в строк до 15.06.2019.

Специфікацією № 5 від 19.07.2019 постачальник на умовах Договору зобов`язався передати покупцеві, а покупець прийняти та оплатити товар: курка Ломан у кількості 6000 гол, на загальну суму 99 792,00 грн. Термін поставки 21.07.2019 - 3000 голів, 23.07.2019 - 3000 голів. Оплата за товар здійснюється 100 % передплати в строк до 31.07.2019.

З матеріалів справи вбачається, що продукція за договором № 20/12-2018-35672525 від 20.12.2018 згідно Специфікації № 4 від 04.06.2019 була отримана відповідачем 07.06.2019 та відповідно 08.06.2019, про що свідчить довіреність № 208 від 07.06.2019, видаткова накладна № 65 від 07.06.2019, довіреність № 209 від 08.06.2019, видаткова накладна № 66 від 08.06.2019, які були додані до матеріалів справи.

Оплату згідно виставленого рахунку № 57 від 06.06.2019 за Специфікацією № 4 від 04.06.2019 відповідачем здійснено частково в сумі 46 528,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 2543 від 07.06.2019 на суму 35 000,00 грн, № 2596 від 14.06.2019 на суму 5000,00 грн, № 2582 від 12.06.2019 на суму 6528,00 грн.

Згідно з Специфікацією № 4 від 04.06.2019 оплата за товар здійснюється шляхом 100% передплати в строк до 15.06.2019.

Залишок несплаченої суми згідно з Специфікацією № 4 від 04.06.2019 за Договором складає 20 000,00 грн.

На виконання Договору за Специфікацією № 5 від 19.07.2019 згідно з виставленими рахунками № 71 від 19.07.2019, № 72 від 22.07.2019 позивачем поставлено товар на загальну суму 33 000,00 грн, що підтверджується видатковою № 102 від 21.07.2019 на суму 16 500,00 грн та видатковою накладною № 107 від 23.07.2019 на суму 16 500,00 грн.

Згідно з Специфікацією № 5 від 19.07.2019 оплата за товар здійснюється шляхом 100% передплати в строк до 31.07.2019.

Залишок несплаченої суми згідно з Специфікацією № 5 від 19.07.2019 за Договором складає 33 000,00 грн.

Відповідач претензій щодо поставленого товару позивачу не пред`являв.

Доказів щодо не поставки або неповної поставки постачальником товару згідно з Договором поставки № 20/12-2018-35672525 від 20.12.2018 відповідач суду не подав.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, факт поставки позивачем відповідачу товару згідно умов Договору поставки №20/12-2018-35672525 від 20.12.2018 є доведеним та відповідачем не заперечується.

На момент розгляду справи в суді залишок не оплачених відповідачем коштів згідно специфікації №4 складає 20 000,00 грн, згідно з специфікацією № 5 не оплаченими з боку відповідача залишився рахунок № 71 від 19.07.2019 на суму 16 500,00 грн та рахунок №72 від 22.07.2019 на суму 16 500,00 грн, всього на загальну суму 53 000,00 грн.

29.01.2020 позивачем на адресу ТОВ «Продрезерв - Україна» направлялась вимога вих. № 01/01-20 про оплату заборгованості за товар отриманий по Договору поставки № 20/12-2018-35672525 від 20.12.2018, яка залишена відповідачем без відповіді та виконання.

У зв`язку з тим, що відповідач порушив умови Договору, несвоєчасно розрахувавшись за отриманий товар, позивачем нараховано 3% річних у розмірі 802,36 грн, пеню за прострочення оплати в розмірі 8499,52 грн. та додатковий штраф у розмірі 5300,00 грн, які позивач просить стягнути з відповідача.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань підтверджено матеріалами справи.

Дії сторін (передача продавцем товару покупцю за видатковими накладними, прийняття товару покупцем) свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

Судом встановлено, що відповідачем було прострочено оплату поставленого товару, що є підставою для застосування до відповідача передбаченої умовами Договору відповідальності.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 ГК).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Загальні положення ч. 2 ст. 530 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов`язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно із ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф у сумі 5300,00 грн, нарахований на підставі п. 5.5 Договору поставки № 20/12-2018-35672525 від 20.12.2018.

Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 5.5 Договору, сторони визначили, що у випадку порушення строків оплати товару, визначених в п. 3.4 даного Договору на термін більше ніж 3 (три) календарних дні, покупець одночасно з санкціями передбаченими п. 5.4 Договору за вимогою постачальника сплачує додатковий штраф у розмірі 10% від суми неоплаченого товару.

Відповідно до п. 3.4. Договору, строк та порядок оплати товару, що поставляється за цим договором, визначається сторонами у специфікаціях.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню на загальну суму 8499,52 грн нараховану за прострочку оплати партії товару за специфікацією № 4 в сумі 20 000,00 грн за період з 15.06.2019 по 15.12.2019 (183 календарні дні) та за прострочку партії товару за специфікацією № 5 в сумі 33 000,00 грн за період з 31.07.2019 по 31.01.2019 (185 календарних дні) - відповідно до розрахунку пені, викладеному у позовній заяві.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається з п. 5.4 Договору поставки № 20/12-2018-35672525 від 20.12.2018, у випадку прострочення оплати за замовлену партію товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої в строк партії товару за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє покупця від виконання зобов`язань по оплаті.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що сторони за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення зобов`язань за договором.

Крім того, суд відзначає, що у випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 30.05.2011 у справі № 42/252, від 27.04.2012 у справі № 06/5026/1052/2011 та від 09.04.2012 у справі № 20/246-08, а також у постанові Вищого господарського суду України від 16.02.2016 у справі № 910/20528/15.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та штрафу і встановив, що суми відповідають вимогам законодавства, зокрема розраховані з моменту виникнення прострочення виконання зобов`язання, а тому визнаються обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені нарахованої за прострочку оплати партії товару за специфікацією №4 на суму 20 000,00 грн за період з 15.06.2019 по 15.12.2019 (183 календарні дні) в розмірі 3312,88 грн та за прострочку партії товару за специфікацією № 5 на суму 33 000,00 грн за період з 31.07.2019 по 31.01.2019 (185 календарних дні) в розмірі 5186,64 грн, всього на загальну суму 8499,52 грн та 5300,00 грн штрафу у розмірі 10 % від суми неоплаченого товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за прострочку оплати партії товару на суму 20 000,00 грн згідно з Специфікацією № 4 від 04.06.2019 за період з 15.06.2019 по 15.12.2019 (183 календарних днів) в розмірі 300,82 грн та за прострочку оплати товару на суму 33 000,00 грн згідно з Специфікацією № 5 від 19.07.2019 за період з 31.07.2019 по 31.01.2019 (185 календарних днів) на суму 501,54 грн, всього на загальну суму 802,36 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 15.06.2019 по 15.12.2019 (183 календарних днів) в розмірі 300,82 грн та за період з 31.07.2019 по 31.01.2019 (185 календарних днів) в сумі 501,54 грн, суд визнав виконаним вірно, а вимогу про стягнення 3 % річних у розмірі 802,36 грн такою, що підлягає задоволенню.

Доводи відповідача, щодо невірного періоду нарахування позивачем пені та 3 % річних суд визнав необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3.4. Договору, строк та порядок оплати товару, що поставляється за цим договором, визначається сторонами у специфікаціях.

Пунктом 3 Специфікації № 4 від 04.06.2019 визначено, що оплата за товар здійснюється шляхом 100% оплати в строк до 15.06.2019.

Пунктом 3 Специфікації № 5 від 19.07.2019 визначено, що оплата за товар здійснюється шляхом 100% оплати в строк до 31.07.2019.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Цивільного кодексу України термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Якщо у договорі виконання грошового зобов`язання визначається до настання певного терміну (частина друга статті 252 ЦК України ), то останнім днем виконання такого зобов`язання вважається день, що передує цьому терміну, коли у тексті договору визначено по , то останнім днем виконання є саме цей день (Постанова Вищого господарського суду України від 13.12.16, справа № 910/21225/15). Аналогічна правова позиція викладена в п.1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 №14.

Отже, відповідач вважається таким, що прострочив виконання взятих на себе зобов`язань за договором з 15.06.2019 та 31.07.2019 відповідно.

Згідно із ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Доказів оплати заборгованості та компенсаційних санкцій відповідачем суду не надано.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене та беручі до уваги те, що відповідач свої зобов`язання за договором щодо своєчасної оплати за отриманий товар виконав неналежним чином, позовні вимоги задовольняються у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача в сумі 2102,00 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продрезерв - Україна» (70403, Запорізька область, Запорізький район, с. Августинівка, вул. Миру, буд. 11-Е; ідентифікаційний код юридичної особи 35672525) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохорт» (84313, Донецька область, м. Краматорськ, бульвар Машинобудівників, буд. 30, оф. 203; ідентифікаційний код юридичної особи 41701380) заборгованість за Договором поставки №20/12-2018-35672525 від 20.12.2018 в сумі 53 000,00 грн (п`ятдесят три тисячі гривень 00 коп), пеню в сумі 8499,52 грн (вісім тисяч чотириста дев`яносто дев`ять гривень 52 коп), 3% річних в сумі 802,36 грн (вісімсот дві гривні 36 коп) та додатковий штраф у розмірі 5300,00 грн (п`ять тисяч триста гривень 00 коп). Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продрезерв - Україна» (70403, Запорізька область, Запорізький район, с. Августинівка, вул. Миру, буд. 11-Е; ідентифікаційний код юридичної особи 35672525) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохорт» (84313, Донецька область, м. Краматорськ, бульвар Машинобудівників, буд. 30, оф. 203; ідентифікаційний код юридичної особи 41701380) судовий збір у розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повний текст рішення складено 22 червня 2020 року.

Суддя І. С. Горохов