Рішення

від 18.06.2020 по справі 908/559/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/36/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2020 Справа № 908/559/20

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

при секретареві судового засідання Махно О.О.,

розглянувши матеріали справи № 908/559/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМС Технікал Сервіс", ідентифікаційний код юридичної особи 38349205 (87515, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Карпова, буд. 58)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Техно-Арт", ідентифікаційний код юридичної особи 19277589 (69002, м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, буд. 40, офіс 220)

про стягнення 531 865, 41 грн

за участю уповноважених представників:

від позивача: Мащенко А.Г., довіреність від 26.04.2016, № б/н;

Мащенко В.В., довіреність б/н від 25.04.2016;

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СМС Технікал Сервіс" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом б/н від 20.02.2020 (вх. № 629/08-07/20 від 02.03.2020) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Техно-Арт" 531 865, 41 грн, з яких: 272 832,00 грн - сума неповернутої передоплати, 4638,14 - інфляційні втрати, 4921,89 грн - 3% річних, 13773,38 грн - пеня, 235700,00 грн - збитки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № SUA-000570 від 24.01.2019 щодо своєчасної поставки товару у належній кількості та якості, що призвело, у т.ч. до збитків позивача.

Позов заявлено на підставі ст.ст. 15, 16, 526, 534, 549, 625 678 Цивільного кодексу України, ст.ст. 216, 217, 220, 225 Господарського кодексу України та умов договору № SUA-000570 від 24.01.2019 , укладеного між сторонами.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2020 справу № 908/559/20 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.03.2020 у справі №908/559/20 позовна заява прийнята судом до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 24.03.2020 о 10 год. 20 хв.

19.03.2020 від представника позивача у справі надійшло клопотання про проведення судового засідання у справі № 908/559/20 в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.03.2020 у задоволенні клопотання ТОВ "СМС Технікал Сервіс" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено, у зв`язку відсутністю технічної можливості, визнано явку представників сторін не обов`язковою.

24.03.2020 суд продовжив судове засідання, з розгляду справи 908/559/20. Перевірив явку представників сторін. Представники сторін в судове засідання не з`явилися, при цьому на електронну пошту господарського суду надійшли заява позивача та клопотання відповідача про відкладення розгляду справи без ЄЦП.

З огляду на те, що представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явилися, судове засідання 24.03.2020 проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

За наслідками судового засідання 24.03.2020, враховуючи що спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 14.04.2020 об 11 год.20 хв.

14.04.2020 суд продовжив судове засідання, з розгляду справи 908/559/20. Перевірив явку представників сторін. Представники сторін в судове засідання не з`явилися, при цьому 13.04.2020 до господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, та 14.04.2020 на електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності його представника.

З огляду на те, що представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явилися, судове засідання 14.04.2020 проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

За наслідками судового засідання 14.04.2020 суд продовжив строк розгляду справи № 908/559/20 на строк дії карантину та оголосив перерву в судовому засіданні до 12.05.2020 о 10 год. 40 хв.

28.04.2020 електронною поштою з ЄЦП до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СМС Технікал Сервіс" про забезпечення позову у справі №908/559/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2020 вказану заяву про забезпечення позову передано на розгляд раніше визначеному у справі судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.04.2020 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "СМС Технікал Сервіс" у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі № 908/559/20.

29.04.2020 на електронну пошту суду від позивача у справі надійшла заява про проведення судового засідання у справі № 908/559/20 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.05.2020 вищевказану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СМС Технікал Сервіс" задоволено.

В судовому засіданні 12.05.2020 здійснювалась відеоконференція та фіксування судового процесу за допомогою комплексу "Акорд".

Суд продовжив судове засідання з розгляду справи 908/559/20. Судове засідання проводилося в режимі відеоконференції за допомогою технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon" за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СМС Технікал Сервіс". Представник Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Техно-Арт" в судове засідання не з`явився, при цьому 12.05.2020 до господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Також, 12.05.2020 від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, яке задоволено судом.

В судовому засіданні представнику позивача судом надано вступне слово.За наслідками судового засідання 12.05.2020, враховуючи що спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 25.05.2020 о 09 год. 40 хв.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.05.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СМС Технікал Сервіс" про проведення судового засідання у справі № 908/559/20 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

21.05.2020 до канцелярії суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо стягнення збитків, включаючи неотриману вигоду.

25.05.2020 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив поновити строк для подачі відзиву, вказав не необґрунтованість позовних вимог та просив у позові відмовити повністю.

В судовому засіданні 25.05.2020 здійснювалась відеоконференція та фіксування судового процесу за допомогою комплексу "Акорд".

Суд оголосив про надходження письмових пояснень позивача та прийняття їх до розгляду, а також відзиву на позовну заяву з клопотанням про поновлення строку на його подання.

Судом задоволено клопотання відповідача та прийнято до розгляду відзив.

Суд вислухав вступне слово представника відповідача, який заперечив проти позову повністю. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити, з підстав не доведення позивачем поставки відповідачем неякісного товару, відсутністю відповідного належного листування між сторонами та відсутністю встановлення дефектів якості товару у відповідності до умов договору. Відповідач вважає, що позивачем не доведено склад збитків, заявлених позивачем до стягнення.

Судом оголошено перерву до 09.06.2020 о 15 год. 00 хв., про що учасники судового процесу були повідомлені належним чином.

05.06.2020 до канцелярії суду від позивача у справі надійшла відповідь на відзив, у якому, позивач, зокрема, вказав на те, що між сторонами немає спору щодо якості двох поковок, які відповідач передав позивачу з простроченням, з чотирьох, які мав передати за договором.

09.06.2020 до канцелярії суду від відповідача у справі надійшли доповнення до відзиву.

09.06.2020 до канцелярії суду від відповідача у справі надійшло клопотання про огляд речових доказів за місцезнаходженням.

В судовому засіданні 09.06.2020 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу "Акорд".

Суд оголосив про надходження відповіді на відзив, доповнення до відзиву та клопотання про огляд речових доказів за місцезнаходженням та прийняття вказаних документів до розгляду.

Судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про огляд доказів за місцезнаходженням, у зв`язку з недотриманням заявником вимог ч. 2 ст. 81 ГПК України, відсутність обґрунтування щодо вжиття самостійних заходів для здійснення відповідного огляду товару, зокрема, звернення відповідача до позивача та відмови ТОВ СМС Технікал Сервіс у допуску до огляду товару.

За наслідками судового засідання, судом оголошено перерву до 15.06.2020 до 10 год. 00 хв., про що присутні представники сторін повідомлені під розписку та звукозапис.

15.06.2020 до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про витребування та огляд доказів за їх місцезнаходженням.

15.06.2020 до канцелярії суду від позивача надійшла заява про поновлення строку на подання доказів і долучення доказів до матеріалів справи.

15.06.2020 до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про визнання доказів недопустимими.

В судовому засіданні 15.06.2020 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу "Акорд".

Суд оголосив про надходження від сторін вищезазначених заяви та клопотань.

Судом задоволено заяву про поновлення строку на подання доказів і долучення доказів до матеріалів справи.

У задоволенні клопотання про витребування та огляд доказів за їх місцезнаходженням судом відмовлено, з огляду на те, що позивач необгрунтував та не підтвердив документально вжиття самостійних заходів для витребування та огляду заявлених у клопотанні доказів, зокрема, звернення до суду чи відповідача із відповідним клопотанням та отримання відмови.

Щодо клопотання відповідача про визнання доказів недопустимими, суд зазначив, що оцінку доказам суд буде надавати при прийнятті рішення суду у даній справі, а заявник належним чином не обґрунтував недостовірність або підробку доказів, наведених у клопотанні для застосування ч.11 ст. 80 ГПК України.

За наслідками судового засідання, судом оголошено перерву до 18.06.2020 до 14 год. 15 хв., про що присутні представники сторін повідомлені під розписку та звукозапис.

18.06.2020 до суду електронною поштою надійшли письмові пояснення щодо виявлення дефектів поковок.

18.06.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з підстав неможливості представника відповідача бути присутнім в судовому засіданні, надання можливості подати заперечення щодо пояснень та заявити клопотання, а також враховуючи строк дію карантину. У клопотанні заявник просив суд не розглядати справу за відсутності уповноваженого представника відповідача.

В судовому засіданні 18.06.2020 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу "Акорд".

Суд оголосив про надходження письмових пояснень від позивача у справі та клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Письмові пояснення прийняті судом до розгляду.

У задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом відмовлено, з підстав того, що у розгляді справи неодноразово оголошувалась перерва, у т.ч. із визначенням дати наступного судового засідання найбільш зручного для представника відповідача. До того ж, відповідач не був позбавлений права направити до суду іншого представника або директора.

Крім того, розгляд справи триває вже значний час, строк розгляду справи був продовжений, у зв`язку із карантином і сторонами надано достатньо часу для підготовки до розгляду справи.

Враховуючи достатність матеріали справи для розгляду спору, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

До того ж, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Дотримуючись принципів господарського судочинства: верховенства права, розумності строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами, за наслідками судового засідання 18.06.2020 суд прийняв рішення, про що в судовому засіданні оголосив його вступну та резолютивну частини.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

УСТАНОВИВ:

24 січня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СМС Технікал Сервіс" (позивачем, покупцем) та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Техно-Арт" (відповідачем, постачальником) був укладений договір № SUA-000570.

Відповідно до п. 1.1. договору, на умовах, викладених у розділах цього договору, відповідач (постачальник) зобов`язався надати поковки з марки сталі 08КП (товар), а позивач (покупець) прийняти і оплатити цей товар, найменування, асортимент, кількість, ціна якого зазначена у специфікаціях, які є невідємною частиною цього договору.

Згідно з другим розділом договору, ціна товару зазначається у специфікаціях, сума договору на момент його підписання становить 341040 грн 00 коп.

Розділом третім договору передбачені умови та строки поставки.

Порядок розрахунків, яким передбачено аванс у розмірі 80% відсотків та остаточний платіж у розмірі 20% встановлено четвертим розділом договору.

Відповідно до п. 8.3 договору передбачена відповідальність за прострочення поставки товару шляхом сплати неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару якого прострочено виконання зобов`язання за кожен день прострочення.

Пунктом 8.4 договору встановлена відповідальність за поставку товару неналежної якості.

Розділом 11 договору передбачений письмовий порядок повідомлення сторін один одного щодо змін та доповнень до договору.

Пунктом 11.1 договору передбачено дію договору до 31.12.2019, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань.

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками товариств.

Згідно зі специфікацією № 1 від 24.01.2019, підписаною сторонами до договору, загальна вар тість 4-х поковок з ПДВ склала 341 040 грн 00 коп. Термін виготовлення поковок - 21 календарний день. Порядок оплати 80% передоплата, яка здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника на підставі оригіналу рахунку протягом п`яти банківських днів та 20% остаточні розрахунки, які покупець здійснює згідно отримання повідомлення про готовність товару к відвантаженню протягом п`яти банківських днів. Відвантаження товару здійснюється силами постачальника з м. Запоріжжя вул. Дніпровські Зорі, буд. 1А.

На виконання умов договору, згідно з рахунком, позивач сплатив відповідачу 272832 грн 00 коп. передоплати, що підтверджується платіжним дорученням № 6276 від 29.01.2019.

Згідно з видатковою накладною № РН-0000066 від 26.04.2019, позивач поставив відповідачу товар (дві поковки) на загальну суму 170520 грн 00 коп.

Враховуючи не поставку відповідачем позивачу товару, у кількості та строк передбачений специфікацією № 1 до договору, позивач листом від 07.08.2019 просив відповідача повернути суму передоплати.

Платіжним дорученням № 934 від 08.09.2019 відповідач сплатив позивачу 35 000 грн 00 коп. із призначенням платежу часткове повернення коштів по договору № SUA-000570 від 24.01.2019, згідно листа від 07.08.2019.

Позивач, в порядку ст. 534 Цивільного кодексу України зарахував суму в розмірі 35000 грн в погашення неустойки (пені) за прострочення поставки товару та штрафу за поставку неякісного товару.

Враховуючи, не повернення відповідачем позивачу суми передоплати, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Стягнення з відповідача на користь позивача 531 865, 41 грн, з яких: 272 832,00 грн - сума неповернутої передоплати, 4638,14 - інфляційні втрати, 4921,89 грн - 3% річних, 13773,38 грн - пеня за прострочення поставки товару, 235700,00 грн - збитки (6500 грн 00 коп. збитків - вартість транспортування двох неякісних поковок та 42240 грн 00 коп. штрафні санкції і 186960 грн 00 коп. неодержаний прибуток (втрачена вигода)) було предметом судового розгляду у цій справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором № SUA-000570 від 24.01.2019, який за змістом закріплених у ньому прав та обов`язків сторін є договором поставки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 цієї ж норми Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Дана норма кореспондує з приписами статті 265 Господарського кодексу України.

Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до статті 669 Цивільного кодексу України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

Правові наслідки порушення умови договору щодо кількості унормовані статтею 670 Цивільного кодексу України. Так, у разі, коли продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Разом з тим, приписами частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Дослідивши обставини та зібрані у справі докази, судом встановлено, що позивач на виконання умов договору поставки 29.01.2019 перерахував відповідачеві в якості попередньої оплати за товар (поковки) 272832 грн 00 коп.

Однак, відповідач, в порушення договірних зобов`язань, товар поставив у меншій кількості, ніж то передбачено договором та специфікацією № 1 до договору, та з порушенням визначених у специфікації строків.

Листом вих. № 213 від 07.08.2019 позивач, згідно угоди про розірвання договору, просив повернути передоплату сумі 272 832 грн 00 коп.

Отримання відповідачем вказаного листа позивача підтверджується платіжним дорученням № 934 від 08.08.2019, яким відповідач сплатив позивачу 35 000 грн 00 коп. із призначенням платежу часткове повернення коштів по договору № SUA-000570 від 24.01.2019, згідно листа від 07.08.2019 .

Вказаною сплатою частини суми передоплати відповідач підтвердив свій обов`язок з повернення суми передоплати.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в даному випадку, наявні підстави для стягнення залишку суми передоплати, оскільки відповідач не поставив позивачеві у повному обсязі та у визначений строк товар за договором і позивач відмовився від отриманої частини товару та вимагав повернення сплаченої суми авансу.

Однак, суму передоплати слід стягнути з відповідача на користь позивача у розмірі 255 780 грн 00 коп., враховуючи нижчевикладене.

Так, позивачем було перераховано відповідачу суму передоплати за договором поставки у розмірі 272832 грн 00 коп. Відповідачем, в свою чергу, за вимогою позивача, повернуто частину суми передоплати у розмірі 35 000 грн 00 коп.

Позивач, на підставі ст. 534 ЦК України, враховуючи недостатність суми проведеного відповідачем платежу для виконання грошового зобов`язання з повернення суми передоплати у повному обсязі, погасив вимоги зі сплати штрафу за продаж неякісного товару (двох поковок) у розмірі 17052 грн 00 коп. та частину неустойки за прострочення поставки товару у сумі 31 721 грн 38 коп.

Суд вважає погашення частини неустойки за прострочення поставки товару у сумі 31 721 грн 38 коп. таким, що відповідає приписам ст. 534 ЦК України, однак враховує, що загальна сума неустойки (пені) за прострочення поставки товару позивачем розрахована безпідставно, і до того ж, відсутні правові підстави для погашення сумою передоплати штрафу за продаж неякісного товару.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Так, згідно з п. 8.3 договору, за прострочення поставки товару, або строків вказаних в п.п. 6.6., 6.8, 6.9, 6.10 цього договору, постачальник зобов`язаний за вимогою покупця виплатити останньому неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару якого прострочено виконання зобов`язання за кожен день прострочення. Нарахування неустойки здійснюється за весь період прострочення.

В даному випадку, позивач нарахував неустойку за період з 15.02.2019 (після спливу 21 календарних дня, передбачених для поставки товару специфікацією) по 20.05.2019 на загальну вартість товару в сумі 341040, тоді як 26.04.2019 відбулась поставка позивачеві товару (двох поковок) на суму 170520 грн 00 коп., що підтверджується видатковою накладною та не заперечується самим позивачем.

При цьому, позивачем доведено і матеріалами справи підтверджується факт поставки відповідачем товару у меншій кількості та з простроченням строку, встановленого у специфікації № 1 до договору.

Відповідачем факт поставки товару у меншій кількості та із простроченням не спростовано належними доказами.

Поставка товару, як зазначає позивач невідповідної якості, і притримання товару позивачем до погашення відповідачем заборгованості, не є підставою для нарахування пені за прострочення поставки товару на загальну суму поставки, передбаченої договором ат специфікацією.

Враховуючи поставку відповідачем позивачу, із простроченням (товар на загальну суму 341040 грн 00 коп., за специфікацією № 1 мав бути поставлений до 14.02.2019, включно) і поставку 26.04.2019 частини товару (двох поковок) на суму 170520 грн 00 коп., на підставі п. 8.3 договору, враховуючи визначений позивачем період нарахування неустойки, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 27633 грн 59 коп.

Беручи до уваги погашення позивачем на підставі ст. 534 ЦК України сплаченої відповідачем суми передоплати (35000 грн 00 коп.) у розмірі 17948 грн 00 коп. в рахунок нарахованої суми пені за прострочення поставки товару, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню за цим судовим рішенням 9685 грн 59 коп. пені за прострочення поставки товару.

До того ж, беручи до уваги, що позивач не довів належними та допустимими доказами, визначеними чинним законодавством та договором між сторонами, факт поставки товару неналежної якості, погашення отриманої від відповідача суми передоплати в рахунок штрафу на підставі п. 8.4 договору за продаж неякісного товару в сумі 17 052 грн 00 коп., є безпідставним.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 2. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст. 96 Господарського процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В даному випадку, судом факт поставки товару неналежної якості не досліджувався, оскільки сторонами не було надано доказів в підтвердження дотримання сторонами розділу шостого та сьомого договору щодо якості та приймання товару та належних доказів в підтвердження визнання відповідачем дефекту поставленого товару.

Так, в обґрунтування своїх вимог щодо поставки неякісного товару позивач посилається на листи, додані до матеріалів справи, згідно яких відповідач визнає дефекти поставлених двох поковок.

Однак, слід зазначити, що про наявність оригіналів вказаних листів, відповідач заперечує як і правомірність листування електронним зв`язком, що не відповідає умовам договору.

В даному випадку, надане позивачем листування щодо визнання відповідачем дефектів на поставлених поковках не підтверджено письмовими оригіналами.

До того ж, не може вважатись належним доказом і не може бути доказом у справі роздруківка електронного листування, яка не відповідає вимогам Закону України Про електронні документи та електронний документообіг , не містить електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, оскільки у такому разі неможливо ідентифікувати відправника повідомлення і зміст такого документа не захищений від внесення правок і викривлення.

Факт встановлення дефектів поставленого товару у відповідності із умовами договору та належними доказами позивач не підтвердив. Листування з відповідачем відповідно до умов договору, у т.ч. розділу 11 договору, яким встановлено обов`язковість підтвердження електронного листування з наступною заміною оригіналами, позивач не надав.

Доказів приймання товару з дотриманням умов договору поставки щодо порядку приймання товару та Інструкцій П 6, П 7.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення суми передоплати в розмірі 255 780 грн 00 коп. з підстав не поставки товару у встановленій кількості та із простроченням та відмовою позивача, у зв`язку з цим, від подальшої поставки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що листом вих. № 213 (заявою на повернення) від 07.08.2019, який отриманий та визнаний відповідачем шляхом зазначення в якості підстави повернення 08.08.2019 суми передоплати у розмірі 35 000 грн 00 коп., позивач відмовився у подальшій поставці та просив відповідача повернути суму передоплати, і вимоги щодо повернення суми передоплати відповідач повинен був виконати протягом семи календарних днів з дня пред`явлення вимоги (ст. 530 ЦК України), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3991 грн 44 коп. 3% річних за період з 15.08.2019 по 20.02.2020.

З вищевикладених підстав, з відповідача на користь позивача слід стягнути 3851 грн 79 коп. інфляційних втрат за прострочення повернення суми передоплати за період з вересня 2019 по січень 2020.

На підставі викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 255780 грн 00 коп. залишку неповернутої передоплати, 3851 грн 79 коп. інфляційних втрат та 3991 грн 44 коп. - 3% річних за прострочення повернення суми передоплати, а також 9685 грн 59 коп. пені за прострочення поставки товару.

Згідно зі ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, перед бачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Господарсько-правова відповіда льність базується на принципах, згідно з якими: зокрема, потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі.

Відповідно до ст. 220 вказаного кодексу боржник, який прострочив виконання господарського зо бов`язання, відповідає перед кредитором за збитки, завдані простроченням, і за неможли вість виконання, що випадково виникла після прострочення. Якщо внаслідок прострочен ня боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він маг право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Стаття 217 Господарського кодексу України до господарських санкцій відносить: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). 3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо). Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Статтею 225 Господарського кодексу України визначено склад та розмір відшкодування збитків. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібно довести наявність елементів складу правопорушення, а саме: 1) наявність протиправної поведінки, 2) факт понесення збитків, 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, 4) вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Враховуючи норми ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України, на кредитора покладений обов`язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов`язання.

Позивачем у позові заявлено до стягнення 235700,00 грн - збитків: з яких: 6500 грн 00 коп. збитків - вартість транспортування двох неякісних поковок, 42240 грн 00 коп. штрафні санкції і 186960 грн 00 коп. неодержаний прибуток (втрачена вигода).

Суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 6500 грн 00 коп. збитків - вартості транспортування двох поковок, з урахуванням нижчевикладеного.

Відповідно до п. 5 Специфікації № 1 до договору, яка є його невід`ємною частиною, і за якою відбувалась поставка товару, відвантаження товару здійснюється силами постачальника з м. Запоріжжя вул. Дніпровські Зорі буд. 1.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, поставка товару (двох поковок) відбулась із простроченням строку поставки.

Будь-яких доказів щодо пропонування відповідачем поставити поковки позивачеві власними силами та за власний рахунок чи відшкодувати позивачеві вартість транспортування товару матеріали справи не містять.

Заявкою № 9 від 26.04.2019 ФОП Марченко С.В. та позивач досягли згоди щодо перевезення вантажу - двох поковок, вантажовідправником у заявці зазначено відповідача, а вантажоодержувачем - позивача. Вартість послуг - 6500 грн. 00 коп.

Як свідчать матеріали справи, 07.05.2019 позивач - ТОВ СМС Технікал Сервіс сплатив ФОП Марченко С.В. 6500 грн 00 коп. оплати за транспортування поковок, що підтверджується платіжним дорученням № 6665 від 07.05.2019.

Транспортування поковок ФОП Марченко на замовлення позивача підтверджується товарно-транспортною накладною № 0000000055 від 26.04.2019, в якій вантажовідправником зазначено відповідача, а вантажоодержувачем - позивача, пункт навантаження - м. Запоріжжя, Дніпровські Зорі, буд. 1А, пункт розвантаження - м. Маріуполь, пр. Карпова, 58, супровідні документи видаткова накладна РН-0000066 від 26.04.2019, відомості про вантаж - 2 поковки вартістю 170520 грн 00 коп.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується здійснення транспортування двох поковок за договором поставки за договірною домовленістю позивача із ФОП Марченко С.В. щодо перевезення вантажу та оплату 6500 грн 00 коп. за транспортування товару.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 6500 грн 00 коп. додаткових витрат з вартості транспортування двох поковок, поставлених відповідачем позивачу за порушенням умов договору поставки.

Позивачем в частині заявлення до стягнення 6500 грн 00 коп. збитків доведено факт понесення збитків, суму збитків, наявність протиправної поведінки відповідача (неналежне виконання умов договору) та його вину у спричиненні цих збитків, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками.

При цьому суд враховує, що судом не встановлювався факт поставки неякісних поковок, а задовольняє пред`явлені позовні вимоги саме в частині стягнення збитків у розмірі 6500 грн 00 коп., що відповідає вартості транспортування неякісних, на думку позивача, поковок.

У іншій частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми збитків - 42240 грн 00 коп. штрафних санкцій і 186960 грн 00 коп. неодержаного прибутку (втраченої вигоди) суд відмовляє.

Як вже зазначалось, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, включаються, зокрема: 1) додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; 2) неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. При цьому важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли в потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Разом із тим відповідно до частини 1 статті 142 Господарського кодексу України прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, то ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані. Позивач повинен донести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України під 18.05.2016 у справі № 6-237цс16, а і також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цсІ8).

Позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.

Окрім цього, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести фактичне вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержаний кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягатиме відшкодуванню. Тобто підставою для відшкодування упущеної вигоди є протиправні дії, які мали наслідком не отримання позивачем доходу, на який він розраховував (постанова Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11 квітня 2018 року у справі № 921/377/14-г/7).

Отже, оскільки упущена вигода, яка входить до складу збитків, що є предметом розгляду у даній справі, є неотриманим доходом позивача за договором з третьою особою, то позивач повинен довести, що він міг і повинен був отримати відповідні доходи у визначеному розмірі.

Так, позивач просить стягнути збитки у вигляді штрафних санкцій, сплачених позивачем - ПрАТ ММК ім. Ілліча , у розмірі 42 240,00 грн., що підтверджується повідомленням ПрАТ "ММК ім. Ілліча" №110/3546 від 10.10.2019 до претензії №110/3908 та неодержаний прибуток (втрачену вигоду), на який позивач розраховував, за умови належного виконання договору відповідачем. Сума втраченого прибутку - 186 960,00 грн, що складається з різниці вартості 4 роликів ребристих, які позивач мав виготовити із закуплених у відповідача поковок і передати ПрАТ ММК ім. Ілліча за специфікацією №10 від 09.10.2018 до договору від 11.07.2017, укладеного між позивачем та ПрАТ ММК ім. Ілліча і вартістю цих поковок, які відповідач мав передати позивачу за договором поставки № SUA-000570 від 24.01.2019.

Так в обґрунтування понесення вказаних збитків в розмірі 42 240,00 грн., позивач посилається на повідомлення ПрАТ "ММК ім. Ілліча" №110/3546 від 10.10.2019 про зменшення суми за договором в односторонньому порядку та виконанні зобов`язань по оплаті на суму 42240 грн 00 коп. При цьому, доказів в підтвердження фактичної сплати, списання цих коштів і їх безспірності позивачем не надано.

В даному випадку, позивачем не доведено склад цих збитків, зокрема, причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та цими збитками.

Так, договір поставки був укладений 24.01.2019, а договір між позивачем та ПрАТ ММК ім. Ілліча раніше - 11.07.2017, зі строком дії до 30.12.2018 із зобов`язанням виконати свої обов`язки та зі специфікацією № 10 від 09.10.2018.

Станом на день укладення договору ПрАТ ММК ім. Ілліча та специфікації із поставки саме роликів ребристих, договір поставки між сторонами у цій справі ще не був укладений. А отже, позивачем не доведений причинний зв`язок між порушенням відповідачем умов договору поставки щодо поставки поковок зі штрафними санкціями, які поніс позивач за договором про поставку ПрАТ ММК ім. Ілліча роликів ребристих, а також неможливість отримання у зв`язку із порушенням відповідача доходів у заявленій до стягнення сумі.

Також, позивачем не доведено, що ним вживалось достатньо заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає вимоги позивача в цій частині заявлених збитків (штрафних санкцій та втраченої вигоди) безпідставними.

До того ж, слід зазначити, що відповідач займається підприємницькою діяльністю. Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємницька діяльність характеризується рядом ознак, основні з яких: самостійність та ініціативність, право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку діяльність, не заборонену законом, ризиковий характер, що передбачає економічну самостійність підприємця і тісно пов`язану з цим відповідальність за результати своєї діяльності.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за позовом покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Техно-Арт", ідентифікаційний код юридичної особи 19277589 (69002, м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, буд. 40, офіс 220) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМС Технікал Сервіс", ідентифікаційний код юридичної особи 38349205 (87515, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Карпова, буд. 58) 255 780 (двісті п`ятдесят п`ять тисяч сімсот вісімдесят) грн 00 коп. передоплати, 3851 (три тисячі вісімсот п`ятдесят одна) грн 79 коп. інфляційних втрат, 3991 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто одна) грн 44 коп. - 3% річних, 9685 (дев`ять тисяч шістсот вісімдесят п`ять) грн 59 коп. пені, 6500 (шість тисяч п`ятсот) грн 00 коп. збитків - вартості транспортування двох неякісних поковок та 4197 (чотири тисячі сто дев`яносто сім) грн 13 коп. судового збору.

3. Відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 17052 грн 00 коп. передоплати, 786 грн 35 коп. інфляційних втрат, 930 грн 45 коп. 3% річних та збитків: штрафних санкцій у розмірі 42240 грн 00 коп. і неодержаного прибутку (втраченої вигоди) в сумі 186960 грн 00 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 23.06.2020.

Суддя А.О. Науменко