ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.06.2020Справа № 904/83/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Пром-Ресурс КР
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПГ Капітал",
про стягнення 152 901, 42 грн.,
Представники:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: не з`явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Пром-Ресурс КР (далі - позивач) звернулося до Господарському суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПГ Капітал" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 152 901, 42 грн, з яких: 138 000, 00 грн - основний борг, 1 380, 00 грн - штраф, 9 063, 42 грн - інфляційні втрати та 4 458, 00 грн - 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 01/01.08.2018 купівлі-продажу від 01.08.2018.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
06.02.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав клопотання, в якому просить суд передати справу № 904/83/20 в порядку ч. 1 ст. 31 ГПК України на розгляд іншого суду відповідно до територіальної юрисдикції (підсудності) у м. Київ.
Також, 06.02.2020 відповідач подав клопотання, в якому просить суд зупинити провадження у справі № 904/83/20 до набрання законної сили вироку Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу у справі № 214/7121/19.
Крім того, 06.02.2020 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що матеріалами кримінального провадження у справі № 214/7121/19 підтверджено невиконання умов договору-купівлі продажу саме з боку позивача. Також, відповідач зазначає, що докази на яких ґрунтуються позовні вимоги ТОВ Пром-Ресурс КР , а саме специфікація № 2 від 01.08.2018 та рахунок-фактура від 09.11.2018 є підробленими та не відповідають фактичним обставинам.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 передано за територіальною підсудністю до Господарському суду міста Києва (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-в) справу №904/83/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Пром-Ресурс КР до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПГ Капітал" про стягнення 152 901, 42 грн.
21.02.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначає, що факт перерахування грошових коштів у розмірі 138 000,00 грн на виконання умов договору № 01/01.08.2018 купівлі-продажу від 01.08.2018 підтверджується оригіналом платіжного доручення № 18 від 13.11.2018 з відтиском печатки банківського відділення.
22.04.2020 матеріали справи № 904/83/20 надійшли до Господарського суду міста Києва та згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями передані на розгляд судді Щербакова С.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 (суддя Щербаков С.О.) прийнято справу № 904/83/20 до свого провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
08.05.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі, в якому просить суд зупинити провадження у справі № 904/83/20 до набрання законної сили вироку Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу у справі № 214/7121/19.
Також, 08.05.2020 відповідач подав до суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, в якій відповідач просить суд розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2020 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПГ Капітал" проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - відмовлено. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 11.06.2020.
Представники сторін у судове засідання не з`явилися, причин неявки суду не повідомили, однак були повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Розглянувши подане позивачем клопотання про зупинення провадження у справі, суд відзначає наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Проте, у даному випадку судом не встановлено неможливості самостійно встановити обставини, що входять до предмету доказування у даній справі, а тому відсутні підстави для зупинення провадження у справі до набрання законної сили вироку Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу у справі № 214/7121/19, відтак, - суд визнає подане клопотання необґрунтованим та відмовляє у його задоволенні.
Тож, приймаючи до уваги, що представники сторін були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників сторін не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 11.06.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
01.08.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТПГ Капітал" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Пром-Ресурс КР (далі - покупець) укладено договір № 01/01.08.2018 купівлі-продажу, умовами якого передбачено що постачальник зобов`язується передати у власність покупця бувший у використанні товар, відповідно до специфікації (цій), узгодженої (них) до договору, а покупець зобов`язується прийняти, сплатити на умов даного договору.
Сторони домовились, що вартість товару вказується у специфікації (ціях), які є невід`ємною частиною договору (п. 2.1. договору).
Відповідно до п. 3.1. договору розрахунки за цим договором здійснюються покупцем у національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Згідно п. 4.2. договору, датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної.
Термін поставки товару - протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника відповідно до п. 3.1. цього договору (п. 4.3. договору).
Пунктом 6.3. договору передбачено, що при порушенні постачальником строків поставки, узгоджених в п. 4.3. договору, постачальник на вимогу покупця сплачує покупцю неустойку, в розмірі 1 % від вартості оплаченого, але не поставленого товару.
За умовами п. 6.7. договору, у разі прострочення поставки товару з вини постачальника на термін більше 10 (десяти) банківських днів, покупець має право відмовитися від договору, а постачальник протягом 3-х банківських днів з дати отримання вимоги повернути на розрахунковий рахунок покупця суму передоплати.
Цей договір набирає чинності з дати підписання і діє по 31.12.2018, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання зобов`язань. За згодою сторін, термін дії договору може бути продовжений шляхом підписання окремої додаткової угоди (п. 8.1. договору).
Специфікацією № 1 від 18.10.2018, що є додатком до договору № 01/01.08.2018 від 01.08.2018, сторони погодили, що постачальник передає (постачає) покупцю наступний товар: Котел цистерни 15-1443 б/у, у кількості - 2 шт., загальною вартістю з ПДВ - 293 000, 00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору відповідно до Специфікації № 1 від 18.10.2018 відповідачем було поставлено позивачу товар на загальну суму 293 000, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000052 від 18.10.2018 та актом приймання-передачі № РН-0000001 від 18.10.2018, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств та виставленим на оплату рахунком-фактурою № СФ-0000057 від 18.10.2018
За поставлений товар за видатковою накладною № РН-0000052 від 18.10.2018 позивач розрахувався у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 14 від 22.10.2018 на суму 293 000, 00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 09.11.2018 сторонами складено та підписано Специфікацію № 2, що є додатком до договору № 01/01.08.2018 від 01.08.2018, відповідно до якої постачальник передає (постачає) покупцю наступний товар: Котел цистерни 15-1443 б/у, у кількості - 1 шт., загальною вартістю з ПДВ - 138 000, 00 грн.
Також, з матеріалів справи вбачається, що згідно Специфікації № 2 від 09.11.2018, сторонами було складено видаткову накладну № РН-0000052 від 18.10.2018 щодо поставки товару: Котел цистерни 15-1443 б/у, у кількості - 1 шт., загальною вартістю з ПДВ - 138 000, 00 грн.
Як зазначає позивач, ним на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури на оплату № СФ-0000065 від 09.11.2018, було перераховано відповідачу грошові кошти у розмірі 138 000, 00 грн., проте, відповідач свої зобов`язання з поставки товару не виконав.
З матеріалів справи вбачається, що листом від 08.02.2019 № 0802/19 позивач звертався до відповідача, в якому просив поставити товар: Котел цистерни 15-1443 б/у, у кількості - 1 шт або повернути перераховані кошти у сумі 138 000, 00 грн, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача, що підтверджується копією фіскального чеку від 09.02.2019.
Відповідач на вищезазначений лист відповіді не надав.
Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачем оплаченого товару поставлено не було, а тому останній зобов`язаний повернути перераховані йому кошти у розмірі 138 000, 00 грн згідно договору № 01/01.08.2018 від 01.08.2018.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 380, 00 грн - штраф, 9 063, 42 грн - інфляційні втрати за період з листопада 2018 по листопад 2019 та 4 458, 00 грн - 3 % річних за період з 23.11.2018 по 26.12.2019.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 01/01.08.2018 від 01.08.2018, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором купівлі-продау.
Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як зазначає позивач, ним на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури на оплату № СФ-0000065 від 09.11.2018, було перераховано відповідачу грошові кошти у розмірі 138 000, 00 грн., проте, відповідач свої зобов`язання з поставки товару не виконав.
В свою чергу, заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначає, що докази на яких ґрунтуються позовні вимоги ТОВ Пром-Ресурс КР , а саме специфікація № 2 від 01.08.2018 та рахунок-фактура від 09.11.2018 є підробленими та не відповідають фактичним обставинам, за вказаним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості за № 12020040230000225 від 31.01.2020.
Крім того, на підтвердження доводів викладених у відзиві на позовну заяву відповідач також посилається на Обвинувальний акт, винесений слідчим СВ Саксаганського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області майором поліції Савченко А.М. та Прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області молодшим радником юстиції Томенко О.С. в порядку ч. 4 ст. 110, 291 КПК Україна у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 - керівника позивача.
Проте, суд зазначає, що відповідно до тексту вказаного обвинувального акту, предметом кримінального провадження відносно ОСОБА_1 є специфікація № 1 від 19.10.2018 до договору № 01/01.08.2018 від 01.08.2018 за якою поставлено позивачу 2 котли цистерни 15-1443 б/у, в той час як предметом даного позову є специфікація № 2 від 01.08.2018 щодо поставки одного котла цистерни.
При цьому, як вбачається з постанови про закриття кримінального провадження від 04.06.2020 слідчого СВ Криворізького відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Лисицького В.В., кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040230000225 від 31.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення (злочину).
Таким чином, суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази притягнення посадових осіб ТОВ Пром-Ресурс КР до кримінальної відповідальності за фактом підроблення документів, як і відсутні докази визнання винними обвинувальним вироком суду, у зв`язку з чим суд вважає безпідставними твердження відповідача викладені у відзиві на позовну заяву.
В той же час, суд вважає за необхідне зазначити, що у поданому суду 09.06.2020 клопотанні про долучення доказів, відповідач, на підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором в частині поставки товару, у тому числі, посилається на специфікацію № 2 від 01.08.2018 та рахунок-фактура № СФ-0000065 від 09.11.2018.
Так, частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до приписів ст. 664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
З матеріалів справи вбачається, що 09.11.2018 сторонами складено та підписано Специфікацію № 2, що є додатком до договору № 01/01.08.2018 від 01.08.2018, відповідно до якої постачальник передає (постачає) покупцю наступний товар: Котел цистерни 15-1443 б/у, у кількості - 1 шт., загальною вартістю з ПДВ - 138 000, 00 грн.
Згідно п. 4.2. договору, датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної.
Термін поставки товару - протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника відповідно до п. 3.1. цього договору (п. 4.3. договору).
Згідно матеріалів справи, на виконання умов договору відповідачем було поставлено позивачу Котел цистерни 15-1443 б/у, у кількості - 1 шт на загальну суму 138 000, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000060 від 09.11.2018, яка підписана представниками сторін та скріплена печатками підприємств.
Так, Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, видаткова накладна є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарських операцій та факт встановлення договірних відносин.
Судом досліджено надану відповідачем видаткову накладну на підтвердження поставки/отримання позивачем товару, з приводу чого суд відзначає, що підпис директора ТОВ Пром-Ресурс КР Величко В.В., який міститься на видатковій накладній відповідає підпису, який наведений у договорі №01/01.08.2018 від 01.08.2018, специфікації № 1 від 18.10.2018, видатковій накладній № РН-0000052 від 18.10.2018 та акті № РН-0000001 приймання-передачі від 18.10.2018
Так, відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:
- назву документа (форми);
- дату складання;
- назву підприємства, від імені якого складено документ;
- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.
Вимоги, щодо оформлення первинних документів наведені також у Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, враховуючи наведені вище норми чинного законодавства, суд приходить до висновку що видаткова накладна № РН-0000060 від 09.11.2018 відповідає вимогам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, в частині зазначення обов`язкових в них реквізитів.
При цьому, суд також зазначає, що видаткова накладна № РН-0000060 від 09.11.2018 скріплена печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю Пром-Ресурс КР .
Відповідно до п.101 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію" №736 від 19.10.2016 року документи і справи з грифом "Для службового користування" зберігаються у шафах, сейфах, що розташовані у службових приміщеннях або сховищах архіву. Шафи, сейфи, службові приміщення, сховища архіву повинні надійно замикатися і опечатуватися металевими печатками. Порядок виготовлення, ведення обліку, використання металевих печаток та порядок ведення обліку шаф, сейфів і ключів від них визначаються керівником установи. Зберігання документів і справ із грифом "Для службового користування" здійснюється працівниками, які безпосередньо отримали їх під розписку, у спосіб, що унеможливлює доступ до них сторонніх осіб.
Враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що саме позивач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах, накладних, довіреностях, а тому за відсутності доказів втрати печатки Товариством з обмеженою відповідальністю Пром-Ресурс КР , суд приходить до висновку, що видаткова накладна № РН-0000060 від 09.11.2018 скріплена печаткою підприємства позивача.
Суд зазначає, що умовами договору №01/01.08.2018 від 01.08.2018 чітко визначено, що датою поставки товару вважається дата підписання саме видаткової накладної, тобто договір не містить умови щодо складення акту приймання-передачі або будь-яких інших документів, окрім видаткової накладної на підтвердження факту поставки товару.
При цьому, суд відзначає, що поставлений за видатковою накладною № РН-0000060 від 09.11.2018 товар: Котел цистерни 15-1443 б/у, у кількості - 1 шт сплачений позивачем 13.11.2018, тобто після поставки товару, що підтверджується платіжним дорученням № 18 від 13.11.2018, в той час як умовами договору визначено термін поставки товару - протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника.
Таким чином, враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що відповідач відповідно до умов договору поставив позивачу товар згідно видаткової накладної № РН-0000060 від 09.11.2018 на суму 138 000, 00 грн, як це передбачено умовами укладеного сторонами договору, що свідчить про належне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ТПГ Капітал" своїх зобов`язань з поставки товару, а тому у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача попередньої оплати у сумі 138 000, 00 грн.
Крім того, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Пром-Ресурс КР в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПГ Капітал" 1 380, 00 грн - штраф, 9 063, 42 грн - інфляційні втрати та 4 458, 00 грн - 3 % річних відповідно до ст.ст. 611, 625 ЦК України також не підлягають задоволенню, як похідні вимоги від основної вимоги, у задоволенні якої судом відмовлено.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Пром-Ресурс КР до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПГ Капітал" про стягнення 152 901, 42 грн. не підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.
Повний текст рішення складено: 16.06.2020.
Суддя С. О. Щербаков
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.06.2020 |
Оприлюднено | 23.06.2020 |
Номер документу | 89965397 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Щербаков С.О.
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петренко Ігор Васильович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петренко Ігор Васильович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петренко Ігор Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні