Рішення

від 22.06.2020 по справі 910/4394/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.06.2020Справа № 910/4394/20

Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І ., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників

справу №910/4394/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАМАПОЛІС"

до Публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України"

про стягнення 84 742,14 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ГАМАПОЛІС звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" про стягнення 84 742,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушення відповідачем зобов`язань за Договором № 220-67/4 від 30.04.2017 в частині своєчасного проведення попередньої оплати за договором, у зв`язку з чим позивачем нараховані за період з 11.05.2017 по 25.12.2017, на підставі ст. 625 ЦК України, 3% річних у сумі 15 546,90 грн та інфляційні втрати - 69 195,24 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ГАМАПОЛІС було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

16.04.2020 на адресу Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю ГАМАПОЛІС надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2020 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, суд зобов`язав відповідачів подати відзив на позовну заяву з доданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

20.05.2020 від відповідача надійшли клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу та відзив, відповідно до якого він проти позову заперечує, з підстав того, що постановою КМУ від 23.04.2014 №117 не закріплено фіксований процент попередньої оплати, а лише передбачено, що сторони можуть погодити розмір попередньої оплати в діапазоні від 0 до 80 %.

Пунктом 2 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення підготовки та проведення пісенного конкурсу Євробачення-2017 , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 29, передбачено, що головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Держкомтелерадіо.

Листом від 28.04.2017 № 1/6-3-227 Держкомтелерадіо, як головний розпорядник бюджетних коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення підготовки та проведення пісенного конкурсу Євробачення-2017 дало ПАТ НСТУ своє погодження щодо здійснення попередньої оплати у розмірі лише 50 відсотків від загальної суми за послуги з організації івентів та креативної частини для функціонування Євроклубу та Євро-фан-кафе як офіційних локацій Пісенного конкурсу Євробачения-2017 (код предмета закупівлі ДК 021:2015:79950000-8) на строк не більше восьми місяців у межах бюджетного 2017 року (копія листа додається).

Таким чином, ПАТ НСТУ з урахуванням вимог договору та листа від 28.04.2017 № 1/6-3-227 здійснило попередню оплату у розмірі 50 відсотків від загальної суми договору.

Крім того, відповідач зазначив, що позивач міг скористатись правом, встановленим п. 5.4.1. договору, та зупинити надання послуг, а також, що висунення вимог про сплату 3% річних та інфляційних втрат після фактичного виконання договору законодавством не передбачено.

Також, відповідачем надано контрозрахунок інфляційних втрат.

22.05.2020 від позивача надійшла заява про відшкодування судових витрат на правничу допомогу в розмірі 19 742,00 грн

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

30.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАМАПОЛІС" (далі - виконавець) та Публічним акціонерним товариством "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (далі - замовник) укладено договір № 220-67/4 від 30.04.2017 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого з метою належного забезпечення організації та проведення Міжнародного пісенного конкурсу Євробачення - 2017 в м. Києві, відповідно до пункту 4(1) прикінцевих та перехідних положень Закону України Про публічні закупівлі та постанови КМУ Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення підготовки та проведення у 2017 році від 21.12.2016 року №966, замовник замовляє, а виконавець зобов`язується надати послуги з організації івентів та креативної частини для функціонування "Євроклубу" та "Євро-фан-кафе" як офіційної локації пісенного конкурсу Євробачення 2017 (код: ДК 021:2015: 79950000-8).

Відповідно до п. 2.1. договору, загальна ціна договору складає 2 754 000,00 грн, в т.ч. ПДВ в розмірі 459 000,00 грн.

У п. 2.2. зазначено, що замовник здійснює оплату послуг за даним договором наступним чином: 2.2.1. попередня оплата у розмірі 80% від загальної ціни даного договору, що складає 2 203 200,00 грн, в тому числі ПДВ в розмірі 367 200,00 грн, здійснюється протягом 4-х (чотирьох) робочих днів з моменту підписання сторонами даного договору; 2.2.2. остаточний розрахунок за договором здійснюється замовником протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту передачі виконавцем послуг за актом прийому-передачі, за вирахуванням із загальної ціни договору розміру сплаченої замовником попередньої оплати.

Договір діє до 31.05.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 9.2. договору).

Відповідно до вимог п.2.2. договору, відповідач повинен був перерахувати позивачу попередня оплату у розмірі 80% від загальної ціни даного договору, що складає 2 203 200,00 грн, до 08.05.2017 включно.

Відповідно до платіжного доручення №71 від 05.05.2017 ПАТ НСТУ перерахувало ТОВ ГАМАПОЛІС в якості попередньої оплати кошти в розмірі 1 377 000,00 грн, що становить 50% від загальної ціни даного договору.

Враховуючи здійснення відповідачем 05.05.2017 попередньої оплати в розмірі 1 377 000,00 грн та відсутність інших оплат відповідача у період з 30 квітня 2017 року до 08 травня 2017 року, прострочена сума становить 826 200,00 грн. як різниця між розміром попередньої оплати, яку належало сплатити відповідачу (2 203 200,00 грн) та фактично здійсненою ним оплатою (1 377 000,00 грн).

20.07.2017 позивачем було надіслано претензію № 1 відповідачу з вимогою оплатити несплачену частину попередньої оплати в розмірі 826 200,00 грн, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно з платіжним дорученням № 581 від 26.12.2017 ПАТ НСТУ перерахувало ТОВ ГАМАПОЛІС в якості остаточної оплати кошти в розмірі 1 377 000,00 грн, що включило в себе недоплачену суму попередньої оплати та 20% оплати, визначену пунктом 2.2.2. договору.

Отже, зобов`язання відповідача зі здійснення попередньої оплати за договором № 220-67/4 від 30.04.2017 на суму 826 200,00 грн є простроченим у період з 11 травня 2017 року до 25 грудня 2017 року.

У зв`язку з неналежним виконанням ПАТ НСТУ умов договору, а саме пункту 2.2.1 Договору, позивач звернувся до відповідача з претензією №2 від 19.12.2019 та претензією №3 від 18.03.2020 з вимогою оплатити штрафні санкції по Договору за період з 11.05.2017 по 25.12.2017 від суми боргу 826 200,00, що становлять 84 742,14 грн.

Вказані претензії залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Викладене стало підставо для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення нарахованих за період з 11.05.2017 по 25.12.2017 на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних у сумі 15 546,90 грн та інфляційні втрати у сумі 69 195,24 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, враховуючи строки оплати, встановлені у п. 2.2.1. договору, відповідач зобов`язаний був перерахувати позивачу попередню оплата у розмірі 80% від загальної ціни даного договору, що складає 2 203 200,00 грн, протягом 4-х (чотирьох) робочих днів з моменту підписання сторонами даного договору, а саме до 08.05.2017 включно.

Судом встановлено, що згідно платіжного доручення №71 від 05.05.2017 ПАТ НСТУ перерахувало ТОВ ГАМАПОЛІС в якості попередньої оплати кошти в розмірі 1 377 000,00 грн, що становить 50% від загальної ціни даного договору.

Недоплачену частину попередньої оплати 826 200,00 грн (30%) відповідачем перераховано позивачу платіжним дорученням № 581 від 26.12.2017.

Вказані обставин відповідачем не спростовані, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Отже, зобов`язання відповідача зі здійснення попередньої оплати за договором № 220-67/4 від 30.04.2017 на суму 826 200,00 грн є простроченим у період з 11 травня 2017 року до 25 грудня 2017 року.

Щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві, суд зазначає наступне.

Так, п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства визначено свобода договору.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Отже, сторонами було погоджено, що замовник здійснює оплату послуг за даним договором наступним чином: попередня оплата у розмірі 80% від загальної ціни даного договору, що складає 2 203 200,00 грн, в тому числі ПДВ в розмірі 367 200,00 грн, здійснюється протягом 4-х (чотирьох) робочих днів з моменту підписання сторонами даного договору; остаточний розрахунок за договором здійснюється замовником протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту передачі виконавцем послуг за актом прийому-передачі, за вирахуванням із загальної ціни договору розміру сплаченої замовником попередньої оплати.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача про відсутність у нього обов`язку попередньої оплати у розмірі 80% від загальної ціни даного договору протягом 4-х робочих днів з моменту підписання сторонами договору.

Посилання на п. 5.4.1. договору також не спростовує заявлених позовних вимог.

Враховуючи прострочення відповідачем строків здійснення попередньої оплати, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 11.05.2017 по 25.12.2017 у сумі 15 546,90 грн та інфляційні втрати за період з травня 2017 по грудень 2017 у сумі 69 195,24 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені положення статей Цивільного кодексу України, свідчать що фактичне виконання договору не звільняє боржника від сплати заборгованості з урахуванням 3% річних та встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що спростовує заперечення відповідача, наведені у відзиві.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив, що нарахування відповідають вимогам законодавства та договору, а тому задовольняє вимоги в цій частині.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань ).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць , поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України Про індексацію грошових доходів населення у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Така позиція суду підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18, від 05.07.2019 у справі №905/600/18.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку в його необґрунтованості, так як позивачем при розрахунку інфляційних втрат не враховано вищевикладеного, у зв`язку з чим суд здійснив власний розрахунок інфляційних втрат, відповідно до якого обґрунтованим розміром інфляційних втрат, що підлягають стягненню з відповідача, є 48 941,10 грн за період з червня 2017 по листопад 2017.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, факт порушення відповідачем зобов`язань за договором № № 220-67/4 від 30.04.2017 щодо своєчасної здійснення попередньої оплати документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також, позивач просив покласти витрати на правову допомогу у розмірі 17 640,00 грн на відповідача.

Відповідно до ч. 1, 2, п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За приписами ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Водночас, судом встановлено, що матеріали справи на день винесення рішення не містять документального підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, оскільки до справи не додано Договір про надання правової допомоги № 18/12/19 від 18.12.2019, на який йдеться посилання в Акті № 1 про надані юридичні послуги від 19.05.2020 та в якому підлягала узгодженню ціна наданих юридичних послуг, відтак суду дійшов висновку, що позивачем належним чином не доведено розмір витрат на правничу допомогу, а тому у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (04119, м. Київ, вул. Мельникова, 42; ідентифікаційний код 23152907) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАМАПОЛІС" (04136, м. Київ, вул. Стеценка, буд. 6; ідентифікаційний код 33747237) 3% річних в сумі 15 546 грн 90 коп., інфляційні втрати у сумі 48 941 грн 10 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 599 грн 60 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено та підписано: 22.06.2020.

Суддя А.І. Привалов