Відкрити в додатку
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА
РІШЕННЯ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
22.06.2020Справа № 910/5270/20
Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників
справу №910/5270/20
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОСОЮЗ"
до товариства з обмеженою відповідальністю "РУБІН-2017"
про стягнення 11 172,11 грн.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АВТОСОЮЗ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "РУБІН-2017" про стягнення 11 172,11 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором №274 про сервісно-технічне обслуговування від 29.08.2019, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 8 424,66 грн, за прострочення сплати якої додатково нараховані пеня в розмірі 220,05 грн та штраф - 2527,40 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2020 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, суд зобов`язав відповідачів подати відзив на позовну заяву з доданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.
19.05.2020 та 21.05.2020 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, у якій він повідом суд про оплату відповідачем суми основного боргу та просить суд стягнути з нього 220,05 грн пені та 2527,40 грн штрафу.
Згідно приписів п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною 3 статті 252 цього Кодексу визначено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на те, що заява позивача про зменшення позовних вимог відповідає вимогам, встановленим ст. 46, 170 Господарського процесуального кодексу України, а також зважаючи на те, що вказана заява подана до суду не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, суд вважає за необхідне прийняти до розгляду відповідну заяву, у зв`язку з чим має місце нова ціна позову.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03057, м. Київ, вул. Олександра Довженка, 18А, кім. 3-4.
Відповідач ухвалу суду про відкриття провадження у справі та призначення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін отримав 12.05.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, долученим до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Станом на день винесення рішення від відповідача не надійшло відзиву на позовну заяву.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
29.08.2019 між товариством з обмеженою відповідальністю АВТОСОЮЗ (далі - виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "РУБІН-2017" (далі - замовник) укладено договір про сервісно-технічне обслуговування № 274 (далі - договір), відповідно до якого виконавець зобов`язується виконувати комплекс робіт із сервісно-технічного обслуговування і ремонту автомобілів замовника, вказаних у Додатку №1 до цього договору, згідно із заявками замовника, а замовник зобов`язується приймати і своєчасно оплачувати роботи на умовах, визначених у цьому договорі.
Відповідно до п. 3.3 договору, правовим документом, що підтверджує виконання робіт належним чином, і підставою для взаєморозрахунків є підписаний сторонами акт виконаних робіт.
Згідно п. 3.6 договору, замовник підтверджує, що його представник, уповноважений замовником на передачу транспортного засобу, отримання транспортного засобу з ремонту, прийняття робіт за цим договором і вважається компетентним з питань підписання заявки, акту прийому-передачі, акту виконаних робіт та інших необхідних документів, пов`язаних з виконанням зобов`язань за цим договором, і замовник не має права в подальшому оскаржувати дії свого представника з мотивів його некомпетентності.
На виконання умов договору ТОВ "АВТОСОЮЗ" виконано роботи, про що позивачем складено акт виконаних робіт № W287948/121059461 від 18.02.2020 на суму 8 424,66 грн, який підписаний представниками замовника та виконавця без будь-яких зауважень та заперечень.
Пунктом 4.3 договору передбачено, що замовник сплачує 100% вартості робіт, визначених в акті виконаних робіт, протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін акту виконаних робіт.
Таким чином, відповідач повинен був оплатити позивачу вартість виконаних робіт за актом виконаних робіт № W287948/121059461 від 18.02.2020 до 24.02.2020 включно, враховуючи, що останній день строку - 23.03.2020, припало на вихідний день.
У зв`язку із невиконанням ТОВ "РУБІН-2017" зобов`язання в частині оплати робіт за договором, позивачем надіслано відповідачу претензію № 112 від 20.03.2020 з вимогою сплатити заборгованість у сумі 8 424,66 грн.
Однак, відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань оплату за актом виконаних робіт № W287948/121059461 від 18.02.2020 здійснив з порушенням строку, у зв`язку із чим позивачем нараховано і заявлено до стягнення 220,45 грн пені та 2 527,20 грн штрафу.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за договором належним чином, виконав роботи на загальну суму 8 424,66 грн, які прийняті відповідачем відповідно до акту виконаних робіт № W287948/121059461 від 18.02.2020 без зауважень. Однак, відповідач не оплатив роботи у строк, передбачений договором.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Згідно ч. 5. ст 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Таким чином, враховуючи строки оплати, встановлені у п. 4.3 договору, відповідач зобов`язаний був повністю оплатити вартість виконаних робіт протягом п`яти календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін акту виконаних робіт, а саме до 24.02.2020 включно, враховуючи, що останній день строку - 23.03.2020, припало на вихідний день.
Враховуючи прострочення відповідачем строків оплати робіт, позивач просить суд стягнути з відповідача 220,05 грн пені за період з 24.02.2020 по 09.04.2020 та 2 527,40 грн штрафу.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Як передбачено п. 7.2 договору, у випадку порушення замовником зобов`язань щодо строку оплати робіт за договором, він зобов`язаний сплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. У разі прострочення оплати робіт за цим договором понад 15 календарних днів замовник додатково сплачує штраф на користь виконавця у розмірі 30% від суми прострочення.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд встановив, що нарахування відповідають вимогам законодавства та договору, а тому задовольняє вимоги в цій частині.
Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що він не є вірним, оскільки позивачем неправильно визначено початок періоду прострочення.
Як зазначалось судом вище, відповідач мав здійснити оплату за актом виконаних робіт № W287948/121059461 від 18.02.2020 до 24.02.2020 включно, враховуючи, що останній день строку - 23.03.2020, припало на вихідний день.
Отже, першим днем прострочення оплати є 25.02.2020.
За перерахунком суду, з врахуванням викладеного, розмір пені становить 214,99 грн, у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню на вказану суму.
Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, факт порушення відповідачем зобов`язань за договором №274 про сервісно-технічне обслуговування від 29.08.2019 щодо своєчасної оплати наданих послуг документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований.
Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "РУБІН-2017" (03057, м. Київ, вул. Олександра Довженка, 18А, кім. 3-4; ідентифікаційний код 41395288) на користь товариства з обмеженою відповідальністю АВТОСОЮЗ (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 28; ідентифікаційний код 30223848) пеню в сумі 214 грн 99 коп., штраф у сумі 2 527 грн 40 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 098 грн 13 коп.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.
Повний текст рішення складено та підписано: 22.06.2020.
Суддя А.І. Привалов
| Зареєстровано | 23.06.2020 |
| Оприлюднено | 24.06.2020 |
| Дата набрання законної сили | 22.06.2020 |
Судовий реєстр по справі 910/5270/20
| Рішення | Суд | Форма |
|---|---|---|
| Рішення від 22.06.2020 | Господарський суд міста Києва | Господарське |
| Ухвала від 22.04.2020 | Господарський суд міста Києва | Господарське |
