Рішення

від 09.06.2020 по справі 916/283/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/283/20

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача - Шаповалов Є.О.,

від відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвуглересурс" про стягнення заборгованості в загальній сумі 2634860,23 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвуглересурс" про стягнення заборгованості в загальній сумі 2618267,07 грн., у т.ч. основного боргу - 2203991,77 грн., пені - 142138,22 грн., 220399,17 грн. - штрафу, 3% річних - 27989,22 грн., інфляційних втрат - 23748,69 грн., посилаючись на наступне.

31 липня 2019 року між TOB "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу" та ТОВ "Укрвуглересурс" був укладений договір поставки № 3107, відповідно до п. 1.1 якого постачальник (позивач) зобов`язується на умовах, викладених в договорі, поставити вугільну продукцію (далі - товар), а покупець (відповідач) прийняти та оплатити поставлений товар.

Пунктом 1.2 договору поставки передбачено, що найменування, номенклатура, асортимент, якість, кількість, ціна і умови оплати, терміни і умови поставки товару визначаються сторонами в специфікаціях, які після їх підписання сторонами є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно п. 1.3. договору поставка товару здійснюється партіями. Під партією товару розуміється кількість товару, відвантаженого протягом одної залізничної доби та/або перевезеного по одному маршруту за одним товаросупровідним документом.

Відповідно до п.2.1 договору фактична ціна поставленого товару є договірною і визначається виходячи з ціни, яка узгоджена сторонами в специфікаціях до цього договору, з урахуванням цінових поправок (знижок, надбавок), зазначених в специфікації, якщо такі мають місце.

У пункті 2.3 договору поставки передбачено, оплата товару (партій товару) здійснюється покупцем (відповідачем) у безготівковій формі на розрахунковий рахунок постачальника (позивача) на умовах і в терміни, зазначені в специфікаціях до цього договору.

Відповідно до п. 2.4 договору датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Пунктом 2.5 договору поставки передбачено, що при наявності заборгованості покупця перед постачальником за поставлений товар всі грошові кошти, що надходять на розрахунковий рахунок постачальника від покупця, зараховуються в рахунок погашення заборгованості покупця незалежно від призначення платежу, зазначеного в платіжному дорученні.

Так, позивач зазначає, що на виконання умов договору поставки № 3107 від 31.07.2019 р. ним було поставлено відповідачу товар згідно наступних специфікацій:

- специфікація № 1 від 31.07.2019 р. з наступними умовами: сума поставки - 353499,72 грн. з ПДВ, +/-10% в залежності від кількості поставленого вугілля (п. 2); станція призначення - станція Білгород-Дністровський, код станції 403206 (п. 5); умови оплати: 30% - передоплата по факту прибуття вагонів на станцію Куп`янськ-Сортувальний, 70% - оплата по факту прибуття вагонів на станцію призначення (п. 7); строк поставки: серпень 2019 рік (п. 8). За ствердженнями позивача, 05.08.2019 р. товар вугілля марки АМ (13-25) в кількості 68 т прибув на станцію Куп`янськ-Сортувальний, що підтверджується накладною № 27615925, а 13.08.2019 р. товар прибув на станцію Білгород-Дністровський (код станції 403206), що підтверджується накладною № 43483718. Загальна вартість поставленого товару відповідно до видаткової накладної № 104 від 13.08.2019 р. складає 343399,73 грн., про що також було складено акт прийому-передачі № 104 від 13.08.2019 р.;

- специфікація № 2 від 31.07.2019 р. з наступними умовами: сума поставки - 706999,44 грн. з ПДВ, +/-10% в залежності від кількості поставленого товару (п. 2); станція призначення - станція Сарата, код станції 403206 (п. 5); умови оплати: 30% - передоплата по факту прибуття вагонів на станцію Куп`янськ-Сортувальний, 70% - оплата на протязі 10 календарних днів з моменту прибуття на станцію призначення (п. 7); строк поставки: серпень 2019 рік (п. 8). За ствердженнями позивача, 05.08.2019 р. товар вугілля марки АМ (13-25) в кількості 68 т прибув на станцію Куп`янськ-Сортувальний, що підтверджується накладною № 27615839, а 14.08.2019 р. товар прибув на станцію Сарата (код станції 403206), що підтверджується накладною № 43483684. Загальна вартість поставленого товару відповідно до видаткової накладної № 105 від 15.08.2019 р. складає 343399,73 грн., про що також було складено акт прийому-передачі № 105 від 15.08.2019 р. Наразі позивач додає, що 05.08.2019 р. товар вугілля марки АМ (13-25) в кількості 68 т прибув на станцію Куп`янськ-Сортувальний, що підтверджується накладною №27615880, а 14.08.2019 р. товар прибув на станцію Сарата (код станції 403206), що підтверджується накладною № 43483668. Загальна вартість поставленого товару відповідно видаткової накладної № 106 від 15.08.2019 р. складає 343399,73 грн., про що також було складено акт прийому-передачі № 106 від 15.08.2019 р.;

- специфікація № 3 від 31.07.2019 р. з наступними умовами: сума поставки - 353499,72 грн. з ПДВ, +/-10% в залежності від кількості поставленого товару (п. 2); станція призначення - станція Сарата, код станції 403206 (п. 5); умови оплати: 30% - передоплата по факту прибуття вагонів на станцію Куп`янськ-Сортувальний, 70% - оплата по факту прибуття вагонів на станцію призначення (п. 7); строк поставки: серпень 2019 рік (п. 8). За ствердженнями позивача, 05.08.2019 р. товар вугілля марки АМ (13-25) в кількості 68 т прибув на станцію Куп`янськ-Сортувальний, що підтверджується накладною № 27615749 (додаткова накладна № 43483692 станція відправлення Куп`янськ-Сортувальний станція призначення Херсон), а 27.08.2019 р. товар прибув на станцію Білгород-Дністровський, код станції 403206, що підтверджується накладною № 41762055. Загальна вартість поставленого товару відповідно видаткової накладної № 109 від 27.08.2019 р. складає 343399,73 грн., про що також було складено акт прийому-передачі № 109 від 27.08.2019 р.;

- специфікація № 4 від 31.07.2019 р. з наступними умовами: сума поставки - 714000,00 грн. з ПДВ, +/-10% в залежності від кількості поставленого товару (п. 2); станція призначення - станція Білгород-Дністровський, код станції 403206 (п. 5); умови оплати: 30% - передоплата по факту прибуття вагонів на станцію Куп`янськ-Сортувальний, 70% - оплата по факту прибуття вагонів на станцію призначення (п. 7); строк поставки - серпень 2019 рік (п. 8). За ствердженнями позивача, 11.08.2019 року товар вугілля марки АO (25-50) в кількості 68 т прибув на станцію Куп`янськ-Сортувальний, що підтверджується накладною № 27650504, а 23.08.2019 р. товар прибув на станцію Білгород-Дністровський, код станції 403206, що підтверджується накладною № 43550607. Загальна вартість поставленого товару відповідно видаткової накладної № 107 від 23.08.2019 р. складає 346800,00 грн., про що також було складено акт прийому-передачі № 107 від 23.08.2019 р. Наразі позивач додає, що 14.08.2019 р. товар вугілля марки АО (25-50) в кількості 68 т прибув на станцію Куп`янськ-Сортувальний, що підтверджується накладною № 27657586, а 24.08.2019 р. товар прибув на станцію Білгород-Дністровський, код станції 403206, що підтверджується накладною № 43599604. Загальна вартість поставленого товару відповідно видаткової накладної № 108 від 25.08.2019 р. складає 346800,00 грн., про що також було складено акт прийому-передачі № 108 від 25.08.2019 р.;

- специфікація № 5 від 22.08.2019 р. з наступними умовами: сума поставки - 1018500,84 грн. з ПДВ, +/-10% в залежності від кількості поставленого товару (п. 2); станція призначення - станція Білгород-Дністровський, код станції 403206 (п. 5); умови оплати: 30% - передоплата по факту прибуття вагонів на станцію Куп`янськ-Сортувальний, 70% - оплата на протязі 10 календарних днів з моменту прибуття вагонів на станцію призначення (п. 7); строк поставки - серпень-вересень 2019 рік (п. 8). За ствердженнями позивача, 21.08.2019 р. товар вугілля марки АМ (13-25) в кількості 68 т прибув на станцію Куп`янськ-Сортувальний, що підтверджується накладною № 27695362, а 28.08.2019 р. товар прибув на станцію Білгород-Дністровський, код станції 403206, що підтверджується накладною № 43657725. Загальна вартість поставленого товару відповідно видаткової накладної № 110 від 28.08.2019 р. складає 329800,27 грн., про що також було складено акт прийому-передачі № 110 від 28.08.2019 р. Наразі позивач додає, що 26.08.2019 року товар вугілля марки АМ (13-25) в кількості 68 т прибув на станцію Куп`янськ-Сортувальний, що підтверджується накладною № 27725046, а 01.09.2019 р. товар прибув на станцію Білгород-Дністровський, код станції 403206, що підтверджується накладною № 43710540. Загальна вартість поставленого товару відповідно до видаткової накладної № 112 від 01.09.2019 р. складає 329800,27 грн., про що також було складено акт прийому-передачі № 112 від 01.09.2019 р.;

- специфікація № 6 від 12.08.2019 р. з наступними умовами: сума поставки - 679000,56 грн. з ПДВ, +/-10% в залежності від кількості поставленого товару (п. 2); станція призначення - станція Одеса-Ліски, код станції 419903 (п. 5); умови оплати: 30% - передоплата по факту прибуття вагонів на станцію Куп`янськ-Сортувальний, 70% - оплата на протязі 10 календарних днів з моменту прибуття вагонів на станцію призначення (п. 7); строк поставки - серпень-вересень 2019 року (п. 8). За ствердженнями позивача, 22.08.2019 р. товар вугілля марки АМ (13-25) в кількості 68 т прибув на станцію Куп`янськ-Сортувальний, що підтверджується накладною № 27695496, а 01.09.2019 р. товар прибув на станцію Одеса-Ліски, код станції 419903, що підтверджується накладною № 43672658. Загальна вартість поставленого товару відповідно видаткової накладної № 113 від 02.09.2019 р. складає 329800,27 грн., про що також було складено акт прийому-передачі № 113 від 02.09.2019 р.;

- специфікація № 7 від 12.08.2019 р. з наступними умовами: сума поставки - 350000,28 грн. з ПДВ, +/-10% в залежності від кількості поставленого товару (п. 2); станція призначення - станція Сарата, код станції 403801 (п. 5); умови оплати: 30% - передоплата по факту прибуття вагонів на станцію Куп`янськ-Сортувальний, 70% - оплата на протязі 10 календарних днів з моменту прибуття вагонів на станцію призначення (п. 7); строк поставки: серпень-вересень 2019 рік (п. 8). За ствердженнями позивача, 22.08.2019 р. товар вугілля марки АО (25-50) в кількості 68 т прибув на станцію Куп`янськ-Сортувальний, що підтверджується накладною № 27691213, а 30.08.2019 р. товар прибув на станцію Сарата, код станції 403801, що підтверджується накладною № 43672666. Загальна вартість поставленого товару відповідно видаткової накладної № 111 від 30.08.2019 р. складає 340000,27 грн., про що також було складено акт прийому-передачі № 111 від 30.08.2019 р.;

- специфікація № 8 від 02.09.2019 р. з наступними умовами: сума поставки - 679000,56 грн. з ПДВ, +/-10% в залежності від кількості поставленого товару (п. 2); станція призначення - станція Білгород-Дністровський, код станції 403206 (п. 5); умови оплати: 30% - передоплата по факту прибуття вагонів на станцію Куп`янськ-Сортувальний, 70% - оплата по факту прибуття вагонів на станцію призначення (п. 7); строк поставки: вересень 2019 року (п. 8). За ствердженнями позивача, 29.08.2019 р. товар вугілля марки АМ (13-25) в кількості 68 т. прибув на станцію Куп`янськ-Сортувальний, що підтверджується накладною № 27731397, а 12.09.2019 р. товар прибув на станцію Білгород-Дністровський, код станції 403206, що підтверджується накладною № 43749258. Загальна вартість поставленого товару відповідно видаткової накладної № 128 від 12.09.2019 р. складає 329800,27 грн., про що також було складено акт прийому-передачі № 128 від 12.09.2019 р. Наразі позивач додає, що 29.08.2019 р. товар вугілля марки АМ (13-25) в кількості 68 т прибув на станцію Куп`янськ-Сортувальний, що підтверджується накладною № 27731408, а 12.09.2019 р. товар прибув на станцію Білгород-Дністровський, код станції 403206, що підтверджується накладною № 43749282. Загальна вартість поставленого товару відповідно видаткової накладної № 129 від 12.09.2019 р. складає 329800,27 грн., про що також було складено акт прийому-передачі № 129 від 12.09.2019 р.

При цьому позивач вказує, що відповідач здійснив оплату за договором не в повному обсязі, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 1 від 02.08.2019 р. на суму 400000,00 грн., № 11 від 16.08.2019 р. на суму 252379,81 грн., № 12 від 19.08.2019 р. на суму 208080,00 грн., № 17 від 22.08.2019 р. на суму 197896,32 грн., № 18 від 23.08.2019 р. на суму 102008,16 грн., № 20 від 03.09.2019 р. на суму 197896,32 грн., № 21 від 04.09.2019 р. на суму 98948,16 грн., № 25 від 11.09.2019 р. на суму 190000,00 грн., № 26 від 12.09.2019 р. на суму 90000,00 грн., № 32 від 23.09.2019 р. на суму 115000,00 грн.

Наразі позивач зауважує, що відповідач отримав від позивача продукцію своєчасно у відповідності до умов договору поставки та специфікацій, однак відповідач не оплатив в повному обсязі відвантажений товар, у зв`язку з чим у останнього виникла прострочена заборгованість перед позивачем за поставлену продукцію в загальній сумі 2203991,77 грн.

Поряд з цим позивач посилається на п. 6.2 та п. 6.3 договору, згідно яких при простроченні оплати поставленого товару покупець на вимогу постачальника зобов`язаний сплатити останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та пеню в розмірі одинарної облікової ставки Національного Банку України, що діє на момент прострочення, від суми невиконаного в строк зобов`язання за кожен календарний день прострочення платежу, а також сплати постачальнику 3% річних від суми заборгованості за користування чужими грошовими коштами за весь період прострочення оплати поставленого товару. Додатково в разі прострочення оплати поставленої партії товару більш, ніж на 60 календарних днів покупець на письмову вимогу постачальника сплачує останньому штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Відтак, з урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу відповідача перед позивачем за договором, позивачем нараховано пеню за неналежне виконання відповідачем умов договору в сумі 142138,22 грн. та штраф в сумі 220399,17 грн. Крім того, оскільки відповідачем не виконані умови договору щодо своєчасної оплати отриманого товару, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України та зазначених вище положень договору нараховані відповідачу 3% річних від простроченої суми в розмірі 27989,22 грн. та інфляційні втрати в сумі 23748,69 грн., що заявлені до стягнення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.02.2020 р. вказану позовну заяву ТОВ "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу" (вх. № 300/20) залишено без руху, оскільки позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку суми основного боргу, що заявлено до стягнення.

24.02.2020 р. ТОВ "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу" подано до господарського суду уточнену позовну заяву (вх. № 4676/20), в якій позивачем наведено розрахунок основної суми боргу. Крім того, у поданій уточненій позовній заяві позивачем збільшено розмір позовних вимог, згідно якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвуглересурс" заборгованість в загальній сумі 2634860,23 грн., у т.ч. основного боргу - 2203991,77 грн., пені - 142238,61 грн., 220399,17 грн. - штрафу, 3% річних - 40197,75 грн., інфляційних втрат - 28032,93 грн., розрахунки яких додано до вказаних уточнень. Наразі до уточненої позовної заяви додано платіжне доручення № 48 від 21.02.20201 р. про сплату судового збору в сумі 248,88 грн., пропорційно збільшеній сумі, що заявлена до стягнення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.03.2020 р. позов ТОВ "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу" (з урахуванням уточнень) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/283/20 за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання з викликом учасників справи призначено на 20.03.2020 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.05.2020 р. у справі № 916/283/20 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 09 червня 2020 р.

Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач в засідання суду не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за юридичною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також господарським судом відповідач викликався через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Проте, надіслані судом на адресу відповідача копії ухвал суду щодо розгляду справи були повернуті до суду без вручення разом з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, що містяться в матеріалах справи, з позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою" та "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення".

Відповідно до п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом п. 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 (зі змінами), у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення

В п. 99-2 вказаних Правил передбачено, що рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Так, надіслані на юридичну адресу відповідача копії ухвал суду про відкриття провадження у справі від 02.04.2020 р., про відкладення підготовчого засідання від 20.03.2020 р., про призначення справи до судового розгляду від 13.05.2020 р. повернулись на адресу господарського суду Одеської області з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою". Також копія ухвали суду про відкладення підготовчого засідання від 21.04.2020 р. повернута з відміткою „інші причини, що не дали змогу виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення".

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019р. у справі №915/1015/16.

Також згідно ч. 4 ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи . В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в частині першій статті 121 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень відповідача, суд вважає, що відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без його участі.

На думку суду, процесуальна поведінка відповідача при розгляді даної справи в суді свідчить про відсутність реальної зацікавленості у вирішенні даного спору у встановлений процесуальним законом строк та відповідно до положень ст. 2 ГПК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи по суті позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

31 липня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрвуглересурс" (покупець) укладено договір поставки № 3107, відповідно до п. 1.1. якого позивач як постачальник зобов`язується на умовах, викладених у договорі, поставити вугільну продукцію (далі - товар), а відповідач як покупець прийняти та оплатити поставлений товар.

Згідно п. 1.2 договору найменування, номенклатура, асортимент, якість, кількість, ціна і умови оплати, терміни і умови поставки товару визначаються сторонами в специфікаціях, які після їх підписання сторонами є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 1.3 договору поставка товару здійснюється партіями. Під партією товару розуміється кількість товару, відвантаженого протягом однієї залізничної доби та/або перевезеного по одному маршруту за одним товаросупровідним документом.

За умовами п. 2.1 договору фактична ціна поставленого товару є договірною і визначається виходячи з ціни, яка узгоджена сторонами в специфікаціях до цього договору, з урахуванням цінових поправок (знижок, надбавок), зазначених в специфікації, якщо такі мають місце.

В п. 2.2 договору сторони погодили, що загальна сума договору складається з вартості всього товару (партій товару), що поставляється відповідно до специфікацій до даного договору.

В п. 2.3 договору визначено, що оплата товару (партій товару) здійснюється покупцем у безготівковій формі на розрахунковий рахунок постачальника на умовах і в терміни, зазначені в специфікаціях до цього договору.

Згідно п. 2.4 договору датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

За умовами п. 2.5 договору при наявності заборгованості покупця перед постачальником за поставлений товар всі грошові кошти, що надходять на розрахунковий рахунок постачальника від покупця, зараховуються в рахунок погашення заборгованості покупця незалежно від призначення платежу, зазначеного в платіжному дорученні.

Згідно п. 2.8 договору фактична вартість поставленого товару вказується в актах приймання-передачі, що виставляються постачальником відповідно до п. 2.1 цього договору, та визначається з урахуванням передбачених договором та специфікацією до нього знижок й доплат за якістю до ціни, зазначеної у відповідних специфікаціях до договору.

Відповідно до п. 3.1 договору якість і кількість товару має відповідати вимогам, встановленим до нього в специфікаціях до договору. Якість товару, що поставляється за даним договором, підтверджується сертифікатом (посвідченням) якості незалежної експертної організації та/або постачальника/вантажовідправника/виробника.

За умовами п. 3.2 договору загальна кількість товару, що підлягає поставці, одиниці вимірювання визначаються в специфікаціях до цього договору.

В п. 3.3 договору сторони погодили, що при поставці товару допускається відхилення від погодженого в специфікаціях до цього договору кількості (обсягу) в межах +/-10% (десять відсотків).

Положеннями п. 4.1 договору визначено, що кожна партія товару поставляється покупцю на умовах і в терміни, зазначені у відповідній специфікації до даного договору.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що товар поставляється залізничним транспортом на підставі письмової заявки покупця, яка направляється постачальнику за допомогою факсу або електронної пошти не пізніше, ніж за 5 робочих днів до дати поставки.

Умовами п. 4.3 договору визначено, що момент (дата) поставки визначається в специфікаціях до цього договору відповідно до умов поставки товару.

Згідно п. 4.4 договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі та видаткової накладної. При поставці товару на умовах FCA, усі ризики, включаючи втрату товару та збитки, переходять від постачальника до покупця з дати передачі товару перевізнику вантажу, що підтверджується відміткою у відповідній залізничній накладній.

При цьому сторони домовились, що покупець зобов`язаний підписати акт приймання-передачі та видаткову накладну не пізніше трьох календарних днів з моменту (дати) отримання товару вантажоодержувачем.

Відповідно до абз. 1 п. 4.6 договору по кожній партії товару постачальник протягом 10 (десяти) календарних днів від дати відвантаження зобов`язується представити покупцеві наступні документи: 1) копія залізничної накладної (квитанція); 2) копія сертифікату (посвідчення) якості незалежної експертної організації та/або постачальника/ вантажовідправника /виробника; 3) оригінал рахунку-фактури; 4) видаткову накладну - 2 екз.; 5) акт приймання-передачі партії товару - 2 екз.; 6) податкову накладну, складену в електронній формі відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством України, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За умовами п. 4.7 договору товар відвантажується покупцеві за реквізитами (вантажоодержувач, станція призначення), зазначеними в специфікаціях до цього договору. Якщо реквізити вантажоодержувача не вказані в специфікації, то покупець повинен вказати дані реквізити в заявці на поставку товару.

В п. 5.1 договору передбачено, що приймання товару покупцем за кількістю та якістю здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 зі змінами і доповненнями, та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.64.1966 № П-7 зі змінами і доповненнями, ДСТУ 4096-2002 вугілля буре, кам`яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторного випробування", Правилами перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорт України від 21.11.2000 р. № 644, Статутом залізниць України, затверджених Постановою КМУ від 06.04.1998 р. № 457, інших нормативних документів України, прийнятих на заміну або в додаток до вищевказаних в частині, що не суперечить цьому договору, з обов`язковим викликом представників постачальника і(або) вантажовідправника.

Згідно п. 5.2 договору приймання товару за якістю проводиться на підставі даних, зазначених у сертифікаті (посвідченні) якості незалежної експертної організації та/або постачальника/вантажовідправника/виробника, якщо інші умови приймання не вказані в специфікаціях до цього договору.

Приймання товару по кількості проводиться на підставі даних, зазначених у залізничній накладній (квитанції), якщо інші умови приймання не вказані в специфікаціях до цього договору (п. 5.3 договору).

За умовами п. 5.5 договору у разі виявлення невідповідності товару по якості або кількості, зазначеній у відповідній специфікації до даного договору, покупець протягом 12 годин з моменту виявлення розбіжностей направляє постачальнику телеграму про виклик представника постачальника для проведення спільного зважування та/або проведення спільного випробування товару. Представник постачальника зобов`язаний прибути до покупця протягом 48 годин з моменту отримання телеграми про виклик і мати документ, що підтверджує його повноваження. За результатами спільного зважування товару складається акт, який повинен бути підписаний всіма особами (в тому числі представниками постачальника), які брали участь в спільному прийомі товару за кількістю. Перевірка відповідності якості та кількості поставленого товару даним, зазначеним у специфікації до цього договору, здійснюється покупцем до вивантаження товару з вагонів. Товар, вивантажений з вагонів без перевірки відповідності якості та кількості даним, зазначеним у специфікації, вважається прийнятим покупцем без претензій. Правила приймання товару, зазначені в цьому пункті договору, застосовуються, якщо інше не передбачено в специфікаціях та/або додаткових угодах до даного договору.

Згідно п. 6.1 договору за порушення зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у порядку, передбаченому цим договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом договору.

Відповідно до п. 6.2 договору при простроченні оплати поставленого товару покупець на вимогу постачальника зобов`язаний сплатити останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та пеню в розмірі одинарної облікової ставки Національного Банку України, що діє на момент прострочення, від суми невиконаного в строк зобов`язання за кожен календарний день прострочення платежу, а також сплати постачальнику 3% річних від суми заборгованості за користування чужими грошовими коштами за весь період прострочення оплати поставленого товару.

За умовами п. 6.3 договору додатково в разі прострочення оплати поставленої партії товару більш, ніж на 60 календарних днів покупець на письмову вимогу постачальника сплачує останньому штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

В п. 6.13 договору сторони погодили, що сплата штрафних санкцій і пені не звільняє сторони від виконання свої зобов`язань за цим договором.

Положеннями п. 6.14 договору визначено, що інші умови відповідальності сторін можуть бути передбачені в специфікаціях до цього договору.

В п. 8.1 договору сторони домовились, що всі суперечки і розбіжності, що виникають при виконанні умов цього договору, підлягають врегулюванню шляхом переговорів між сторонами.

Умовами п. 8.2 договору визначено, що при вирішенні спорів сторони застосовують заходи досудового врегулювання спорів шляхом обов`язкового пред`явлення претензії. Термін розгляду претензій складає 30 календарних днів з моменту її отримання стороною.

Якщо сторони не зможуть дійти згоди шляхом переговорів і досудового врегулювання спорів, то спір передається на розгляд до господарського суду за місцем знаходження відповідача згідно з чинним законодавством України (п. 8.3 договору).

Згідно п. 9.1 договору останній набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2019 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Відповідно до п. 9.2 договору якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення терміну дії цього договору не повідомить іншу сторону в письмовій формі про розірвання даного договору, термін його дії вважається автоматично продовженим на наступний календарний рік.

За умовами п. 9.3 договору закінчення дії цього договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань за цим договором, взятих протягом терміну його дії.

В п. 9.5 договору сторони погодили, що всі зміни і доповнення до цього договору можуть бути внесені в цей договір тільки за згодою обох сторін шляхом укладення додаткових угод.

Положеннями п. 9.6 договору визначено, що всі доповнення та зміни до цього договору, а також специфікації до цього договору є його невід`ємними частинами, превалюють і мають переважну силу перед його положеннями і перед положеннями раніше внесених змін і доповнень, і вступають в силу, якщо вони вчинені в письмовій формі, з моменту їх підписання, також повинні мати дату прийняття і підписи повноважених представників сторін, завірені печатками.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, укладений між сторонами по справі договір поставки є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В свою чергу відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки № 3107 від 31.07.2019 р. між позивачем та відповідачем складено наступні специфікації:

- специфікацію № 1 від 31.07.2019 р. до договору поставки № 3107 від 31.07.2019 р. на загальну суму 353499,72 грн. з ПДВ (+/-10% в залежності від кількості поставленого вугілля), в якій сторонами погоджено станцію призначення: станція Білгород-Дністровський, код станції 403206, а також наступні строки для оплати: 30% - передоплата по факту прибуття вагонів на станцію Куп`янськ-Сортувальний, 70% - оплата по факту прибуття вагонів на станцію призначення, а також визначено строк поставки: серпень 2019 р.;

- специфікацію № 2 від 31.07.2019 р. до договору поставки № 3107 від 31.07.2019 р. на загальну суму 706999,44 грн. з ПДВ (+/-10% в залежності від кількості поставленого вугілля), в якій сторонами погоджено станцію призначення: станція Сарата, код станції 403206, а також наступні строки для оплати: 30% - передоплата по факту прибуття вагонів на станцію Куп`янськ-Сортувальний, 70% - оплата на протязі 10 календарних днів з моменту прибуття на станцію призначення, а також визначено строк поставки: серпень 2019 р.;

- специфікацію № 3 від 31.07.2019 р. до договору поставки № 3107 від 31.07.2019 р. на загальну суму 353499,72 грн. з ПДВ (+/-10% в залежності від кількості поставленого вугілля), в якій сторонами погоджено станцію призначення: станція Сарата, код станції 403206, а також наступні строки для оплати: 30% - передоплата по факту прибуття вагонів на станцію Куп`янськ-Сортувальний, 70% - оплата по факту прибуття вагонів на станцію призначення, а також визначено строк поставки: серпень 2019 р.;

- специфікацію № 4 від 31.07.2019 р. до договору поставки № 3107 від 31.07.2019 р. на загальну суму 714000,00 грн. з ПДВ (+/-10% в залежності від кількості поставленого вугілля), в якій сторонами погоджено станцію призначення: станція Білгород-Дністровський, код станції 403206, а також наступні строки для оплати: 30% - передоплата по факту прибуття вагонів на станцію Куп`янськ-Сортувальний, 70% - оплата по факту прибуття вагонів на станцію призначення, а також визначено строк поставки: серпень 2019 р.;

- специфікацію № 5 від 12.08.2019 р. до договору поставки № 3107 від 31.07.2019 р. на загальну суму 1018500,84 грн. з ПДВ (+/-10% в залежності від кількості поставленого вугілля), в якій сторонами погоджено станцію призначення: станція Білгород-Дністровський, код станції 403206, а також наступні строки для оплати: 30% - передоплата по факту прибуття вагонів на станцію Куп`янськ-Сортувальний, 70% - оплата на протязі 10 календарних днів з моменту прибуття на станцію призначення, а також визначено строк поставки: серпень-вересень 2019 р.;

- специфікацію № 6 від 12.08.2019 р. до договору поставки № 3107 від 31.07.2019 р. на загальну суму 679000,56 грн. з ПДВ (+/-10% в залежності від кількості поставленого вугілля), в якій сторонами погоджено станцію призначення: станція Одеса-Ліски, код станції 419903, а також наступні строки для оплати: 30% - передоплата по факту прибуття вагонів на станцію Куп`янськ-Сортувальний, 70% - оплата на протязі 10 календарних днів з моменту прибуття на станцію призначення, а також визначено строк поставки: серпень-вересень 2019 р.;

- специфікацію № 7 від 12.08.2019 р. до договору поставки № 3107 від 31.07.2019 р. на загальну суму 350000,28 грн. з ПДВ (+/-10% в залежності від кількості поставленого вугілля), в якій сторонами погоджено станцію призначення: станція Сарата, код станції 403801, а також наступні строки для оплати: 30% - передоплата по факту прибуття вагонів на станцію Куп`янськ-Сортувальний, 70% - оплата на протязі 10 календарних днів з моменту прибуття на станцію призначення, а також визначено строк поставки: серпень-вересень 2019 р.;

- специфікацію № 8 від 02.09.2019 р. до договору поставки № 3107 від 31.07.2019 р. на загальну суму 679000,56 грн. з ПДВ (+/-10% в залежності від кількості поставленого вугілля), в якій сторонами погоджено станцію призначення: станція Білгород-Дністровський, код станції 403206, а також наступні строки для оплати: 30% - передоплата по факту прибуття вагонів на станцію Куп`янськ-Сортувальний, 70% - оплата по факту прибуття вагонів на станцію призначення, а також визначено строк поставки: вересень 2019 р.

Так, на виконання умов спірного договору поставки № 3107 від 31.07.2019 р. з урахуванням вищенаведених специфікацій позивачем - ТОВ "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу" як постачальником був відправлений на адресу відповідача як покупця залізничним транспортом обумовлений договором товар, а саме було здійснено відправлення вантажу - Антрациту марки АМ та АО у залізничних вагонах на адресу вантажодержувача - ТОВ "Укрвуглересурс", про що свідчать оформлені залізничні накладні, зокрема:

- за специфікацією № 1 товар вугілля марки АМ (13-25) в кількості 68 т 05.08.2019 р. прибув на станцію Куп`янськ-Сортувальний, що підтверджується накладною № 27615925, а 13.08.2019 р. вказаний товар прибув на станцію Білгород-Дністровський, що підтверджується залізничною накладною № 43483718. При цьому отримання відповідачем поставленого товару на суму 343399,73 грн. підтверджується видатковою накладною № 104 від 13.08.2019 р., про що також було складено акт прийому-передачі № 104 від 13.08.2019 р.;

- за специфікацією № 2 товар вугілля марки АМ (13-25) в кількості 68 т 05.08.2019 р. прибув на станцію Куп`янськ-Сортувальний, що підтверджується накладною № 27615839, а 14.08.2019 р. вказаний товар прибув на станцію Сарата, що підтверджується залізничною накладною № 43483684. При цьому отримання відповідачем поставленого товару на суму 343399,73 грн. підтверджується видатковою накладною № 105 від 15.08.2019 р., про що також було складено акт прийому-передачі № 105 від 15.08.2019 р. Також за вказаною специфікацією № 2 товар вугілля марки АМ (13-25) в кількості 68 т 05.08.2019 р. прибув на станцію Куп`янськ-Сортувальний, що підтверджується залізничною накладною № 27615880, а 14.08.2019 р. вказаний товар прибув на станцію Сарата, що підтверджується залізничною накладною № 43483668. Отримання відповідачем поставленого товару за вказаними накладними на загальну суму 343399,73 грн. підтверджується видатковою накладною № 106 від 15.08.2019 р., про що також було складено акт прийому-передачі № 106 від 15.08.2019 р.;

- за специфікацією № 3 товар вугілля марки АМ (13-25) в кількості 68 т. 05.08.2019 р. прибув на станцію Куп`янськ-Сортувальний, що підтверджується залізничною накладною № 27615749 (додатковою накладною № 43483692), а 27.08.2019 р. вказаний товар прибув на станцію Білгород-Дністровський, що підтверджується залізничною накладною № 41762055. При цьому отримання відповідачем поставленого товару на суму 343399,73 грн. підтверджується видатковою накладною № 109 від 27.08.2019 р., про що також було складено акт прийому-передачі № 109 від 27.08.2019 р.;

- за специфікацією № 4 товар вугілля марки АО (25-50) в кількості 68 т. 11.08.2019 р. прибув на станцію Куп`янськ-Сортувальний, що підтверджується накладною № 27650504, а 23.08.2019 р. вказаний товар прибув на станцію Білгород-Дністровський, що підтверджується залізничною накладною № 43550607. При цьому отримання відповідачем поставленого товару на суму 343399,73 грн. підтверджується видатковою накладною № 105 від 15.08.2019 р., про що також було складено акт прийому-передачі № 105 від 15.08.2019 р. Також за вказаною специфікацією № 4 товар вугілля марки АО (25-50) в кількості 68 т 14.08.2019 р. прибув на станцію Куп`янськ-Сортувальний, що підтверджується залізничною накладною № 27657586, а 24.08.2019 р. вказаний товар прибув на станцію Білгород-Дністровський, що підтверджується залізничною накладною № 43599604. При цьому отримання відповідачем поставленого товару на суму 346800,00 грн. підтверджується видатковою накладною № 108 від 25.08.2019 р., про що також було складено акт прийому-передачі № 108 від 25.08.2019 р.;

- за специфікацією № 5 товар вугілля марки АМ (13-25) в кількості 68 т. 21.08.2019 р. прибув на станцію Куп`янськ-Сортувальний, що підтверджується залізничною накладною № 27695362, а 28.08.2019 р. вказаний товар прибув на станцію Білгород-Дністровський, що підтверджується залізничною накладною № 43657725. При цьому отримання відповідачем поставленого товару на суму 329800,27 грн. підтверджується видатковою накладною № 110 від 28.08.2019 р., про що також було складено акт прийому-передачі № 110 від 28.08.2019 р. Також за вказаною специфікацією № 5 товар вугілля марки АМ (13-25) в кількості 68 т 26.08.2019 р. прибув на станцію Куп`янськ-Сортувальний, що підтверджується залізничною накладною № 27725046, а 01.09.2019 р. вказаний товар прибув на станцію Білгород-Дністровський, що підтверджується залізничною накладною № 43710540. При цьому отримання відповідачем поставленого товару на суму 329800,27 грн. підтверджується видатковою накладною № 112 від 01.09.2019 р., про що також було складено акт прийому-передачі № 112 від 01.09.2019 р.;

- за специфікацією № 6 товар вугілля марки АМ (13-25) в кількості 68 т. 22.08.2019 р. прибув на станцію Куп`янськ-Сортувальний, що підтверджується залізничною накладною № 27695496, а 01.09.2019 р. вказаний товар прибув на станцію Одеса-Ліски, що підтверджується залізничною накладною № 43672658. При цьому загальна вартість поставленого товару підтверджується видатковою накладною № 113 від 02.09.2019 р. та складає 329800,27 грн., про що також було складено акт прийому-передачі № 113 від 02.09.2019 р.;

- за специфікацією № 7 товар вугілля марки АО (25-50) в кількості 68 т 22.08.2019 р. прибув на станцію Куп`янськ-Сортувальний, що підтверджується залізничною накладною № 27691213, а 30.08.2019 р. вказаний товар прибув на станцію Сарата, що підтверджується залізничною накладною № 43672666. При цьому отримання відповідачем поставленого товару на суму 340000,27 грн. підтверджується видатковою накладною № 111 від 30.08.2019 р., про що також було складено акт прийому-передачі № 111 від 30.08.2019 р.;

- за специфікацією № 8 товар вугілля марки АМ (13-25) в кількості 68 т 29.08.2019 р. прибув на станцію Куп`янськ-Сортувальний, що підтверджується залізничною накладною № 27731397, а 12.09.2019 р. вказаний товар прибув на станцію Білгород-Дністровський, що підтверджується залізничною накладною № 43749258. При цьому отримання відповідачем поставленого товару на суму 329800,27 грн. підтверджується видатковою накладною № 128 від 12.09.2019 р., про що також було складено акт прийому-передачі № 128 від 12.09.2019 р. Також за вказаною специфікацією № 8 товар вугілля марки АМ (13-25) в кількості 68 т 29.08.2019 р. прибув на станцію Куп`янськ-Сортувальний, що підтверджується залізничною накладною № 27731408, а 12.09.2019 р. вказаний товар прибув на станцію Білгород-Дністровський, що підтверджується залізничною накладною № 43749282. При цьому отримання відповідачем поставленого товару на суму 329800,27 грн. підтверджується видатковою накладною № 129 від 12.09.2019 р., про що також було складено акт прийому-передачі № 129 від 12.09.2019 р.

Отже, відповідно до умов договору поставки № 3107 від 31.07.2019 р. ТОВ "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу" було фактично поставлено відповідачу вказане вугілля у період з 13.08.2019 року по 12.09.2019 року на загальну суму 4056200,54 грн. (з т.ч. ПДВ), що підтверджується:

- видатковою накладною від 13.08.2019 р. № 104, відповідно до якої поставлено і передано товар на суму 343399,73 грн. (в т.ч. ПДВ 57233,29 грн.);

- видатковою накладною від 15.08.2019 р. № 105, відповідно до якої поставлено і передано товар на суму 343399,73 грн. (в т.ч. ПДВ 57233,29 грн.);

- видатковою накладною від 15.08.2019 р. № 106, відповідно до якої поставлено і передано товар на суму 343399,73 грн. (в т.ч. ПДВ 57233,29 грн.);

- видатковою накладною від 27.08.2019 р. № 109, відповідно до якої поставлено і передано товар на суму 343399,73 грн. (в т.ч. ПДВ 57233,29 грн.);

- видатковою накладною від 23.08.2019 р. № 107, відповідно до якої поставлено і передано товар на суму 346800,00 грн. (в т.ч. ПДВ 57800,00 грн.);

- видатковою накладною від 25.08.2019 р. № 108, відповідно до якої поставлено і передано товар на суму 346800,00 грн. (в т.ч. ПДВ 57800,00 грн.);

- видатковою накладною від 28.08.2019 р. № 110, відповідно до якої поставлено і передано товар на суму 329800,27 грн. (в т.ч. ПДВ 54966,71 грн.);

- видатковою накладною від 01.09.2019 р. № 112, відповідно до якої поставлено і передано товар на суму 329800,27 грн. (в т.ч. ПДВ 54966,71 грн.);

- видатковою накладною від 02.09.2019 р. № 113, відповідно до якої поставлено і передано товар на суму 329800,27 грн. (в т.ч. ПДВ 54966,71 грн.);

- видатковою накладною від 30.08.2019 р. № 111, відповідно до якої поставлено і передано товар на суму 340000,27 грн. (в т.ч. ПДВ 56666,71 грн.);

- видатковою накладною від 12.09.2019 р. № 128, відповідно до якої поставлено і передано товар на суму 329800,27 грн. (в т.ч. ПДВ 54966,71 грн.);

- видатковою накладною від 12.09.2019 р. № 129, відповідно до якої поставлено і передано товар на суму 329800,27 грн. (в т.ч. ПДВ 54966,71 грн.).

При цьому поставлений позивачем товар було отримано відповідачем, що вбачається з підпису на вищезазначених накладних, а також скріплено відповідною печаткою покупця.

Виходячи з вищенаведеного, суд доходить до висновку про належне виконання позивачем своїх зобов`язань перед відповідачем за спірним договором на підставі вищевказаних специфікацій та накладних, що повністю узгоджується з умовами договору.

Більш того, слід зазначити, що у випадку поставки позивачем неналежної якості відповідач був наділений правом на відмову в отриманні такого товару, натомість товар було прийнято без зауважень, про що свідчать наявні підписи уповноваженої особи відповідача на вказаних видаткових накладних.

Так, у відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Виходячи з вищенаведеного, суд доходить до висновку про належне виконання позивачем своїх зобов`язань перед відповідачем згідно вищевказаних вантажних документів і накладних, що повністю узгоджується з умовами укладеного сторонами договору.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отримання відповідачем поставленого з боку позивача товару є підставою виникнення у відповідача зобов`язання оплатити поставлений товар відповідно до умов договору поставки № 3107 від 31.07.2019 р., а також чинного законодавства на підставі оформлених відповідно до умов договору специфікацій.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом, обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати.

Так, за умовами п. 2.3 договору оплата товару (партій товару) здійснюється покупцем у безготівковій формі на розрахунковий рахунок постачальника на умовах і в терміни, зазначені в специфікаціях до цього договору.

Зокрема, згідно специфікації № 1 від 31.07.2019 р. до договору поставки № 3107 від 31.07.2019 р. строк оплати товару - вугілля марки АМ (13-25) на загальну суму 353499,72 грн. з ПДВ (+/-10% в залежності від кількості поставленого вугілля): 30% - передоплата по факту прибуття вагонів на станцію Куп`янськ-Сортувальний, 70% - оплата по факту прибуття вагонів на станцію призначення.

Згідно специфікації № 2 від 31.07.2019 р. до договору поставки № 3107 від 31.07.2019 р. строк оплати товару - вугілля марки АМ (13-25) на загальну суму 706999,44 грн. з ПДВ (+/-10% в залежності від кількості поставленого вугілля): 30% - передоплата по факту прибуття вагонів на станцію Куп`янськ-Сортувальний, 70% - оплата на протязі 10 календарних днів з моменту прибуття на станцію призначення.

Згідно специфікації № 3 від 31.07.2019 р. до договору поставки № 3107 від 31.07.2019 р. строк оплати товару - вугілля марки АМ (13-25) на загальну суму 353499,72 грн. з ПДВ (+/-10% в залежності від кількості поставленого вугілля): 30% - передоплата по факту прибуття вагонів на станцію Куп`янськ-Сортувальний, 70% - оплата по факту прибуття вагонів на станцію призначення.

Згідно специфікації № 4 від 31.07.2019 р. до договору поставки № 3107 від 31.07.2019 р. строк оплати товару - вугілля марки АО (25-50) на загальну суму 714000,00 грн. з ПДВ (+/-10% в залежності від кількості поставленого вугілля): 30% - передоплата по факту прибуття вагонів на станцію Куп`янськ-Сортувальний, 70% - оплата по факту прибуття вагонів на станцію призначення.

В специфікації № 5 від 12.08.2019 р. до договору поставки № 3107 від 31.07.2019 р. наступний строк оплати товару - вугілля марки АМ (13-25) на загальну суму 1018500,84 грн. з ПДВ (+/-10% в залежності від кількості поставленого вугілля): 30% - передоплата по факту прибуття вагонів на станцію Куп`янськ-Сортувальний, 70% - оплата на протязі 10 календарних днів з моменту прибуття на станцію призначення.

В специфікації № 6 від 12.08.2019 р. до договору поставки № 3107 від 31.07.2019 р. наступний строк оплати товару - вугілля марки АМ (13-25) на загальну суму 679000,56 грн. з ПДВ (+/-10% в залежності від кількості поставленого вугілля): 30% - передоплата по факту прибуття вагонів на станцію Куп`янськ-Сортувальний, 70% - оплата на протязі 10 календарних днів з моменту прибуття на станцію призначення.

В специфікації № 7 від 12.08.2019 р. до договору поставки № 3107 від 31.07.2019 р. наступний строк оплати товару - вугілля марки АО (25-50) на загальну суму 350000,28 грн. з ПДВ (+/-10% в залежності від кількості поставленого вугілля): 30% - передоплата по факту прибуття вагонів на станцію Куп`янськ-Сортувальний, 70% - оплата на протязі 10 календарних днів з моменту прибуття на станцію призначення.

В специфікації № 8 від 02.09.2019 р. до договору поставки № 3107 від 31.07.2019 р. наступний строк оплати товару - вугілля марки АМ (13-25) на загальну суму 679000,56 грн. з ПДВ (+/-10% в залежності від кількості поставленого вугілля): 30% - передоплата по факту прибуття вагонів на станцію Куп`янськ-Сортувальний, 70% - оплата по факту прибуття вагонів на станцію призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач частково розрахувався за отриманий товар, що був відправлений залізничним транспортом згідно залізничних накладних і поставлений відповідачу на суму 4056200,54 грн., а саме 02.08.2019 р. здійснено оплату в розмірі 400000,00 грн. згідно платіжного доручення № 1 від 02.08.2019 р.; 16.08.2019 р. здійснено оплату в розмірі 252379,81 грн. згідно платіжного доручення № 11 від 16.08.2019 р.; 19.08.2019 р. здійснено оплату в розмірі 208080,00 грн. згідно платіжного доручення № 12 від 19.08.2019 р.; 22.08.2019 р. здійснено оплату в розмірі 197896,32 грн. згідно платіжного доручення № 17 від 22.08.2019 р.; 23.08.2019 р. здійснено оплату в розмірі 102008,16 грн. згідно платіжного доручення № 18 від 23.08.2019 р.; 03.09.2019 р. здійснено оплату в розмірі 197896,32 грн. згідно платіжного доручення № 20 від 03.09.2019 р.; 04.09.2019 р. здійснено оплату в розмірі 98948,16 грн. згідно платіжного доручення № 21 від 04.09.2019 р.; 11.09.2019 р. здійснено оплату в розмірі 190000,00 грн. згідно платіжного доручення № 25 від 11.09.2019 р.; 12.09.2019 р. здійснено оплату в розмірі 90000,00 грн. згідно платіжного доручення № 26 від 12.09.2019 р.; 23.09.2019 р. здійснено оплату в розмірі 115000,00 грн. згідно платіжного доручення № 32 від 23.09.2019 р.

Відтак, сума заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 2203991,77 грн. (4056200,54 грн. поставленого товару - 1852208,77 грн. сплаченого відповідачем) .

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у листопаді 2019 р. року була направлена відповідачу на електронну адресу (а.с. 128) претензія-вимога про стягнення заборгованості за договором, відповідно до якої позивач просив відповідача протягом семи днів з моменту отримання претензії оплатити заборгованість за договором поставки в розмірі (а.с. 127).

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, позивачем у січні 2020 року була направлена відповідачу письмова вимога про сплату заборгованості за договором поставки № 3107 від 31.07.2019 р. в розмірі 2203991,77 грн. та відповідно до умов п. 6.3 договору № 3107 штрафу в сумі 220399,18 грн. (а.с. 119), про що свідчать наявні в матеріалах справи копії фіскального чеку № 3000348018 від 30.01.2020 р., накладної № 8754800653928 від 30.01.2020 р. та опису вкладення до цінного листа від 30.01.2020 р. (а.с. 120). Однак, відповіді на вказані вимоги матеріали справи не містять.

При цьому докази, які б підтверджували факт повної сплати відповідачем отриманого товару згідно умов договору поставки № 3107 від 31.07.2019 р., в матеріалах справи відсутні. Так, несплатою позивачу у повному обсязі вартості отриманого товару за вказаними накладними в межах спірного договору поставки № 3107 від 31.07.2019 р. відповідач порушив прийняті на себе зобов`язання за цим договором, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відтак, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про наявність у відповідача заборгованості в розмірі 2203991,77 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення пені в сумі 142238,61 грн. та 10% штрафу за прострочення оплати за поставлений товар в сумі 220399,17 грн. суд зазначає наступне.

Невиконання зобов`язання або виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несплата відповідачем як покупцем вартості поставленого товару у встановлений строк) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов`язання, зокрема з боку відповідача.

В свою чергу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За положеннями ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 6.2 договору при простроченні оплати поставленого товару покупець на вимогу постачальника зобов`язаний сплатити останньому пеню в розмірі одинарної облікової ставки Національного Банку України, що діє на момент прострочення, від суми невиконаного в строк зобов`язання за кожен календарний день прострочення платежу.

Згідно п. 6.3 договору додатково в разі прострочення оплати поставленої партії товару більш ніж на 60 календарних днів покупець на письмову вимогу постачальника сплачує останньому штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Ч. 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Так, з огляду на невиконання відповідачем зобов`язань за спірним договором щодо оплати вартості поставленого товару позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі одинарної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення у розмірі 142238,61 грн. та штраф у розмірі 10% у розмірі 220399,17 грн., розрахунки яких наведено в додатках до уточненої позовної заяви (а.с. 166-168).

Згідно ч. 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України, а також за період у шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців.

Відтак, за загальним правило частиною шостою статті 232 ГК України визначено строк та порядок нарахування штрафних санкцій, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України. Так, нарахування пені можливо за шість місяців, визначених частиною шостою статті 232 ГК України, а право на стягнення такої пені може бути заявлено в межах передбаченого пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України річного строку позовної давності.

Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми пені в розмірі 142238,61 грн., судом встановлено, що розрахунок пені було здійснено позивачем вірно. Відтак, з відповідача підлягають стягненню пеня в розмірі 142238,61 грн. При цьому здійснений позивачем розрахунок суми пені за несвоєчасну оплату вартості поставленого товару відповідачем не оспорено.

Поряд з цим слід зазначити, що такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За таких обставин, суд вважає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 р. у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 р. у справі №922/1720/17, від 02.04.2019 р. у справі № 917/194/18).

Також слід зазначити, що п. 6.3 договору поставки № 3107 від 31.07.2019, яким на відповідача як покупця покладається відповідальність у вигляді сплати на користь постачальника, крім пені, штрафу за несвоєчасне виконання своїх зобов`язань щодо сплати поставленого товару у строк більше ніж 60 календарних днів, не оспорювався відповідачем, в зв`язку з чим в силу вимог статті 204 ЦК України презюмується правомірність вказаного правочину.

Наразі слід зазначити, що у даному випадку застосування до відповідача як боржника, який порушив господарське зобов`язання, санкції у вигляді штрафу є субсидіарною відповідальністю поряд з пенею, оскільки у даному випадку відповідачем допущено прострочення оплати більш ніж на 60 календарних днів.

Враховуючи вищенаведене та невиконання відповідачем зобов`язань за спірним договором щодо оплати вартості поставленого товару у строк понад 60 календарних днів, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано, крім пені, також штраф. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми штрафу в розмірі 220399,17 грн. (2203991,77 грн. х 10%), судом встановлено, що розрахунок штрафу було здійснено позивачем вірно, також вказані розрахунки відповідачем не оспорювались. Відтак, з відповідача підлягає стягненню штраф в розмірі 220399,17 грн.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, в п. 6.2 договору встановлено, що при простроченні оплати поставленого товару покупець на вимогу постачальника зобов`язаний сплатити останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також сплатити постачальнику 3% річних від суми заборгованості за користування чужими грошовими коштами за весь період прострочення оплати поставленого товару.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Слід зазначити, що, виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань. Так, розмір 3% річних також визначений сторонами в спірному договорі.

Враховуючи те, що відповідачем несвоєчасно були виконані зобов`язання за договором поставки № 3107 від 31.07.2019 р. щодо здійснення оплати за поставлений товар, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних в розмірі 40197,75 грн., судом встановлено, що розрахунок 3% річних було здійснено позивачем вірно. Відтак, з відповідача підлягають стягненню 3% річних в розмірі 40197,75 грн. При цьому здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних за несвоєчасну оплату вартості поставленого товару відповідачем не оспорено.

Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Згідно роз`яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. В листі Верховного Суду України від 03.04.97р. N 62-97 р. також наведені відповідні рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ Верховного Суду України.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або незнецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення.

Враховуючи викладене та з урахуванням наведених рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, судом було перевірено здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань за порушення відповідачем термінів сплати вартості поставленого товару в розмірі 28032,93 грн. та встановлено, що вказаний розрахунок інфляційних нарахувань був здійснений позивачем вірно, також вказаний розрахунок відповідачем не оспорювався. Відтак, з відповідача підлягають стягненню інфляційні нарахування в сумі 28032,93 грн.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу" обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 39522,90 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвуглересурс" про стягнення заборгованості в загальній сумі 2634860,23 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвуглересурс" (65080, м. Одеса, Люстдорфська дорога, буд. 52, кв. 27; код ЄДРПОУ 43006972) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Нове обладнання паливно-енергетичного комплексу" (04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 49-Г; код ЄДРПОУ 36379704; р/р НОМЕР_1 в ПАТ "ПУМБ", МФО 334851) основний борг в сумі 2203991/два мільйони двісті три тисячі дев`ятсот дев`яносто одна/грн. 77 коп., пеню в сумі 142238/сто сорок дві тисячі двісті тридцять вісім/грн. 61 коп., штраф у розмірі 220399/двісті двадцять тисяч триста дев`яносто дев`ять/грн. 17 коп., 3% річних в сумі 40197/сорок тисяч сто дев`яносто сім/грн. 75 коп., інфляційні втрати в сумі 28032/двадцять вісім тисяч тридцять дві/грн. 93 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 39522/тридцять дев`ять тисяч п`ятсот двадцять дві/грн. 90 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 19 червня 2020 р.

Суддя В.С. Петров