Рішення

від 23.06.2020 по справі 916/1138/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" червня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1138/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Тарасенко Ю.Г.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу № 916/1138/20

за позовом: Акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. №1Д, код ЄДРПОУ 14360570)

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Спецгруп (65033, м. Одеса, вул. Василя Стуса, буд 2-Д, код ЄДРПОУ 36232774),

2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

про стягнення 48 014,95 грн.,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Позивач, АТ КБ "ПРИВАТБАНК", звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Спецгруп , ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором б/н від 24.01.2019 в розмірі 48 014,95 грн., з яких 41 490,70 грн. заборгованість за кредитом, 959,86 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 3 600 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 1 964,39 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає про неналежне виконання ТОВ Компанія Спецгруп , як позичальником, своїх кредитних зобов`язань, що виникли на підставі договору приєднання б/н від 24.01.2019, укладеного з банком шляхом підписання із використанням електронного цифрового підпису Анкети-заяви, відповідно до якої ТОВ Компанія Спецгруп приєдналось до Умов та правил надання банківських послуг КУБ , тарифів Банку, що розміщені у мережі інтернет на сайті www.privatbank.ua., а також не виконанням фізичною особою ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за договором поруки №POR1548150146175 від 22.01.2019.

Відповідачі відзив на позов не надали, своїм правом на захист не скористались.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2020 позовна заява вх.№1178/20 була передана на розгляд судді Цісельському О.В.

29.04.2020 ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято позовну заяву (вх.№1178/20) до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу №916/1138/20 за правилами Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Відповідачам запропоновано у відповідності до вимог ст. 165 ГПК України в строк, встановлений ч. ст. 251 ГПК України, надати суду відзив на позов.

Копії ухвали про відкриття провадження по справі були направлені на юридичні адреси сторін.

Позивач повідомлений належним чином за юридичною адресою: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. №1Д, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 18.05.2020 за вх. № 21464/20.

Стосовно повідомлення Відповідачів про розгляд справи, суд відзначає наступне.

Одним з Відповідачів у справі є фізична особа, тому суд 29.04.2020 звертався з запитом до Адресно-довідкового бюро при ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - ОСОБА_1 .

06.05.2020 за вх. №11310/20 до суду надійшла відповідь від органу реєстрації щодо місця реєстрації Відповідача-2, згідно якої останній значився зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.04.2020 було направлено Відповідачу-1 на адресу, зазначену позивачем та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Василя Стуса, буд 2-Д, м. Одеса, 65033.

13.05.2020 за вх. № 20723/20 до Господарського суду Одеської області надійшло повернуте об`єктом поштового зв`язку поштове відправлення з ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.04.2020, з відміткою за закінченням терміну зберігання .

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.04.2020 було направлено Відповідачу-2 на адресу, зазначену позивачем та згідно відповіді від органу реєстрації: АДРЕСА_2

09.06.2020 за вх. № 24952/20 до Господарського суду Одеської області надійшло повернуте об`єктом поштового зв`язку поштове відправлення з ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.04.2020, з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою .

Інших адрес позивач суду не повідомив, тому суд позбавлений можливості направити відповідачам ухвалу на інші адреси.

Відповідно до п. п. 1, 2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, встановлені наступні нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку /без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку/: місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Згідно з п. 4 ч. 6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність /вибуття/ адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідачі не повідомляли суд про зміну місцезнаходження, копія ухвал суду надсилалась судом за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві (яка співпадає із відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань).

З огляду на викладене, враховуючи термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв`язку та її повернення до Господарського суду із відміткою поштового відділення за закінченням терміну зберігання та адресат відсутній за вказаною адресою , суд дійшов висновку, що відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України ухвала суду, вважається врученою відповідачам - в день проставлення у поштовому відділенні штампу із відміткою про невручення.

За таких обставин, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами з врахуванням положень ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 ГПК України, якими передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи; неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

В ході розгляду даної справи Господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст.248 ГПК України.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

23.06.2020 судом було постановлено вступну та резолютивну частини рішення в нарадчій кімнаті.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

24.01.2019 ТОВ Компанія Спецгруп через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису анкету-заявку про приєднання до Умов та правил надання послуг КУБ (далі - Умови), які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "ПРИВАТБАНК" http://privatbank/ua . Таким чином, 24.01.2019 між Відповідачем-1 та АТ КБ "ПРИВАТБАНК" було укладено кредитний договір №б/н, який за своєю правовою природою є договором приєднання та складається із вищевказаних Анкети-заяви та Умов.

Вид кредиту: строковий (п.1.1 анкети-заяви).

Розмір кредиту: 200 000 гривень (п.1.2. анкети-заяви)

Строк кредиту: 12 місяців з моменту видачі кредиту (п.1.3 анкети-заяви).

Згідно п.1.4. проценти (комісія) за користування кредитом: 1.8% в місяць від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту).

Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом (п.1.5 анкети-заяви).

Пунктом 1.6 заяви визначено, що у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5 цієї заяви, клієнт зобов`язаний додатково до процентів, вказаних в п. 1.4, сплатити банку проценти у розмірі 4% в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі і згідно розділу 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг.

Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий Кредит КУБ для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ (далі - Заява), а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги. Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам Національного банку України (далі - НБУ), які регулюють кредитні відносини (п.3.2.8.1 Умов).

Надання кредитів у рамках послуги здійснюється на умовах: повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві (п.3.2.8.3.1 Умов). Для позичальників, що працюють у сегменті aгpo-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу на протязі 6 місяців користування кредитом на вибір Клієнта за погодженням Банку (п.3.2.8.3.1.1 Умов). Клієнт доручає Банку щомісячно у строки, зазначені в Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту… (п.3.2.8.3.1.3 Умов).

Банк зобов`язується: надати Клієнту кредит за умови погодження можливості надання кредиту у відповідності до внутрішньобанківських методик оцінки фінансового стану та методик оцінки ризиків з подальшим перерахуванням коштів відповідно до Заяви на поточний рахунок Клієнта або шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги (п.3.2.8.4.1 Умов).

Клієнт зобов`язується:… повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені Договором, у терміни і в сумах, як встановлено в п.п.3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2, 3.2.8.5.14, 3.2.8.6.2, а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку (п.3.2.8.5.3 Умов).

Відповідно до п. 3.2.8.9. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.8.1, 3.2.8.3 цього Договору Клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п.3.2.8.3.2. Пункт 3.2.8.9.3 Умов передбачає, що сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені у заяві, про що зазначено у п. 3.2.8.3.1 Умов.

Договір є чинним з моменту підписання Клієнтом Заяви про приєднання та перерахування Банком кредитних коштів на рахунок Клієнта. Строк дії Договору встановлюється з дня його укладання і до повного виконання сторонами зобов`язань за Договором (п.3.2.8.11 Умов).

Також, 22.01.2019 року між АТ КБ Приватбанк як кредитором та ОСОБА_1 , як поручителем було укладено договір поруки №РОR1548150146175, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання підприємством ТОВ Компанія Спецгруп , далі - боржник, зобов`язань за угодами-приєднання до: розділу 3.2.8 Кредиту Куб Умов та правил надання банківських послуг, далі Угода-1, по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом; - за період користування кредитом згідно Угоди-1 - 1.8% від суми кредиту щомісяця; за період користування кредитом згідно з п.п. 3.2.8.5.3 Угоди-1 - 4,0% від суми кредиту щомісяця; б) кредиту в розмірі, що вказаний в Угоді-1.

Якщо під час виконання Угоди-1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою-1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібно (п.1.1.1 договору поруки).

За умовами п. 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Угодою-1 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності. Поручителем надані всі наявні документи, що стосуються поручителя, на момент укладання цього договору, в господарському/цивільному суді не мається заяв кредиторів про визнання поручителя банкрутом.

У випадку смерті або банкрутства боржника за Угодою-1 на та/або заміни боржника внаслідок правонаступництва та/або переведення боргу на будь-яку іншу особу (нового боржника), поручитель приймає на себе зобов`язання та згодний відповідати за виконання Угоди-1, поручитель надає поруку перед кредитором за виконання новим боржником зобов`язань за Угодою-1 у розмірі і порядку, визначеному умовами Угоди-1. При цьому, будь-які додаткові узгодження з поручителем не потрібні.

У випадку невиконання боржником зобов`язань за Угодою-1, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.5 договору поруки).

У випадку невиконання боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п.1.1 цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов`язання(нь). Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний Боржник у випадку невиконання боржником зобов`язань за Угодою-1, незалежно від факту направлення чи ненаправлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги (п.2.1.2 Договору поруки).

Поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання боржника, зазначені в направленій кредитором вимозі, згідно п.п.2.1.2 п.2.1 цього Договору (п.2.4.1 Договору поруки).

Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладення цього договору. У випадку виконання Боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за Угодою-1 цей договір припиняє свою дію (п.4.1 Договору поруки).

24.01.2019 Банком перераховано на поточний рахунок Компанія Спецгруп кредитні кошти в розмірі 200 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою.

18 лютого 2020 Позивач листом (повідомленням) №J1OODKUB0WLU9 повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Спецгруп про наявність простроченої за кредитним договором заборгованості у загальному розмірі 47 314,09 грн.

Позивач зазначає, що станом на 16.03.2020 заборгованість Відповідача-1 за договором становить 48 014,95 грн. та складається з:

41 490,70 грн. - заборгованість за кредитом;

959, 86 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість згідно пунктів 3.2.8.3.3. та 3.2.8.9.1. Умов;

3 600,00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно пунктів 3.2.8.3.2. та 3.2.8.9. Умов;

1 964,39 грн. - заборгованість з пені, нарахованої згідно пункту 3.2.8.10.1. Умов.

Так, враховуючи ту обставину, що Відповідач-1 належним чином не виконує свого обов`язку щодо повернення кредиту та сплати інших платежів, передбачених умовами договору, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість, з огляду на укладення з Відповідачем-2 договору поруки, позивач звернувся до суду із матеріально-правовою вимогою про солідарне стягнення заборгованості.

4. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

За приписами ст.11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частиною 1 статті 634 ЦК України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з частиною другою статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо ця форма для даного виду договір не вимагається.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. У разі порушення боржником зобов`язання. Забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Стаття 554 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Оскільки сторонами основного зобов`язання є юридичні особи, а фізична особа (відповідач-2) є поручителем у даному зобов`язані, слід зазначити, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017р. господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

За таких обставин, даний спір підлягає розгляду в господарському суді.

До аналогічних висновків прийшов і Верховний суд у складі Великої палати у постанові від 13.03.2018р. у справі №415/2542/15-ц (провадження №14-40цс18).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч.ч.1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За приписами ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами існують господарські зобов`язання, які виникли в зв`язку з укладанням кредитної угоди, а також Договору поруки.

За змістом ч.1 ст.1050 ЦК України боржник, який не повернув своєчасно кредитні кошти, зобов`язаний сплатити кредитору неустойку.

Неустойкою (штрафом, пенею) згідно приписів ч.1 ст.549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов`язання.

У разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1., 3.2.8.9., 3.2.8.3.1. цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні (п.3.2.8.10.1 Умов).

5. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що в матеріалах справи наявна інформація про підписання заяви про приєднання до умов та правил надання послуг КУБ електронним цифровим підписом ОСОБА_2 та електронною печаткою ТОВ Компанія Спецгруп , а також про підписання договору поруки від 22.01.2019 електронним цифровим підписом ОСОБА_1 , який є поручителем за зобов`язанням ТОВ Компанія Спецгруп . Відповідно до заяви про приєднання від 24.01.2019 ТОВ Компанія Спецгруп в особі Гаєвського Леоніда Олександровича, що діє на підставі статуту, приєднується до розділу 3.2.8 Умов та правил.

Таким чином, судом встановлено, що електронний підпис на Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуг було проставлено ТОВ Компанія Спецгруп в особі його керівника - ОСОБА_2. 24.01.2019.

Враховуючи вищенаведене, та наявні у справі докази, які свідчать про надання ТОВ Компанія Спецгруп кредитних коштів, які незважаючи на настання строків, зазначених в п.1.3 анкети-заяви, банку в повному обсязі не повернуті, позовні вимоги щодо стягнення 48 014,95 грн., з яких 41 490,70 грн. заборгованість за кредитом, 959,86 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 3 600 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 1 964,39 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з Відповідача-1 на користь Позивача в повній мірі.

Щодо вимог Позивача до Відповідача-2 про солідарне стягнення заборгованості, суд зазначає наступне.

22.01.2019 між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством Приватбанк укладено договір поруки № POR1548150146175. Предметом цього Договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання ТОВ Компанія Спецгруп зобов`язань за угодами-приєднання до розділу 3.2.8. "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг (Угода 1), по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом:- за період користування кредитом згідно Угоди 1 - 1,8 % відсотка від суми кредиту щомісяця; - за період користування кредитом згідно з пп. 3.2.8.5.3. Угоди 1 - 4,0% відсотки від суми кредиту щомісяця; б) кредиту в розмірі, що вказаний у Угоді 1.

Разом з тим, оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов`язань і при цьому водночас сама має зобов`язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов`язання та про договори (розділи І та II кн. 5 ЦК).

Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов`язання), до істотних умов договору поруки слід віднести, зокрема визначення зобов`язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо.

Дослідивши умови договору поруки № POR1548150146175 від 22.01.2019, судом встановлено, що його предмет визначено, як надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ Компанія Спецгруп зобов`язань за угодами приєднання до розділу 3.2.8 "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг, далі "Угода 1".

З системного аналізу всіх умов вказаного договору поруки неможливо встановити яке ж саме основне зобов`язання забезпечене порукою, оскільки з наданого договору неможливо встановити ані правочин який як основне зобов`язання забезпечене порукою, ані поточний рахунок на який надається послуга кредитний ліміт. Лише визначено особу, первинні зобов`язання якої забезпечені порукою.

За таких підстав, суд визнає твердження Позивача що Договір поруки укладено саме в забезпечення виконання умов Кредитного договору № б/н від 24.01.2019 лише припущеннями Позивача, які жодним чином не узгоджені сторонами Договору поруки, а відтак суду невідомо та не вбачається з матеріалів справи які саме первинні зобов`язання забезпечені порукою.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 31.07.2019 у справі № 922/2913/18.

Більш того, з наданого договору поруки вбачається, що останній укладено 22.01.2019, тоді як Кредитний договір б/н укладено 24.01.2019.

За таких підстав, вади укладеного між Позивачем та Відповідачем-2 Договору поруки, у сукупності з відсутністю в матеріалах справи доказів, які б свідчили на підтвердження факту надання згоди Відповідача-2 на забезпечення виконання саме зобов`язань за Кредитним договором б/н від 24.01.2019, спростовують твердження Позивача, які не підтверджені належними доказами.

А відтак, враховуючи об`єктивну неможливість ідентифікувати які саме зобов`язання та за яким первинним кредитним правочином забезпечені порукою, суд приходить до висновку про те, що вимоги Позивача до Відповідача-2 не підлягають задоволенню та в цій частині позову щодо солідарного стягнення слід відмовити, як вимога яка не доведена належними та достатніми доказами.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на Відповідача-1

Керуючись ст.ст.13, 76, 86, 129, 233, 237, 238, 240, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов - задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Спецгруп (65033, м. Одеса, вул. Василя Стуса, буд 2-Д, код ЄДРПОУ 36232774) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (вул. Грушевського, буд. №1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) 41 490 (сорок одну тисячу чотириста дев`яносто) грн. 70 коп. - заборгованості за кредитом, 959 (дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн. 86 коп. - заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 3 600 (три тисячі шістсот) грн. 00 коп. - заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 1 964 (одна тисяча дев`ятсот шістдесят чотири) грн. 39 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором та витрати на оплату судового збору у розмірі 2102 /дві тисячі сто дві/ грн. 00 коп.

3. В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст рішення складено 23 червня 2020 р.

Суддя О.В. Цісельський