ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2480/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства "Комунсервіс" Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-
В С Т А Н О В И В:
15 травня 2020 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до КП "Комунсервіс" Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 26715,00 грн. та пені в розмірі 224,28 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем у 2019 році не виконано нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, внаслідок чого Фондом соціального захисту інвалідів до відповідача застосовано адміністративно-господарські санкції в розмірі 26715,00 грн. У зв`язку з несплатою відповідачем зазначеної суми у строк, передбачений Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", позивачем нараховано пеню. Несплата вищевказаних сум стала підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені з підприємства.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
01 червня 2020 року до суду надійшов відзив, у якому відповідач вказує, що зобов`язання виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю в 2019 році ним виконано. Звіти про наявність вільних робочих місць у 2019 році до Хорольської філії Полтавського обласного центру зайнятості направлялись щомісяця, про що свідчать копії відповідних звітів з відміткою про їх прийняття, а тому порушення КП "Комунсервіс" Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області вимог статей 18, 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" не відбулось, що виключає підстави для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені .
04 червня 2020 року судом отримано відповідь на відзив, у якій позивач наполягав на наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, зазначаючи, що доводи, викладені у відзиві не спростовують обв`язку з працевлаштування осіб з інвалідністю, зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені.
Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.
Дослідивши матеріали позовної заяви, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
КП "Комунсервіс" Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області (код ЄДРПОУ 40504448) перебуває на обліку в Полтавському обласному відділенні фонду соціального захисту інвалідів, як підприємство, яке в своїй діяльності використовує найману працю.
Згідно відомостей, зазначених у Звіті, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) у 2019 році становила 10 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 0 осіб, кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (осіб) - 1 особа.
Частиною першою статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Таким чином, кількість осіб з інвалідністю-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" у КП "Комунсервіс" Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області становить 1 особа.
За недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю позивачем нараховано КП "Комунсервіс" Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області адміністративно-господарські санкції у розмірі 26715,88 грн. (за 1 особу) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 224,28 грн.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Частиною другою зазначеної статті передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Згідно з частинами першою та другою статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
В силу приписів частини третьої статті 217 Господарського кодексу України крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб`єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.
Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування (частина четверта статті 217 Господарського кодексу України).
Відповідно до частин першої та другої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Аналіз вищевикладеного дає підстави стверджувати, що адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця, передбачені Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення, і підлягають застосуванню у разі, якщо суб`єкт господарювання не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Частиною третьою статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
За правилами частини першої статті 18 цього Закону забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою.
З наведених положень статей 18, 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" вбачається, що підприємства здійснюють самостійно працевлаштування інвалідів, але виходячи з вимог статті 18 вказаного Закону.
Відтак, чинне законодавство не передбачає обов`язку підприємства самостійно здійснювати пошук осіб з інвалідністю для залучення їх до працевлаштування.
Частиною третьою статті 18 Закону визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 "Про затвердження форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання" затверджено форму звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядок подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".
Відповідно до приписів пункту 2.1 Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 /у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/, форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й).
З огляду на вищезазначене, звітність за формою 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю і, водночас, запитом про направлення таких осіб на підприємство для працевлаштування.
Судом встановлено, що у 2019 році починаючи з січня КП "Комунсервіс" Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області до Хорольської районної філії Полтавського обласного центру зайнятості подавало звітність за формою 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" із зазначенням вакансії для осіб з інвалідністю за посадою сторож /а.с.24-46/.
Таким чином, упродовж 2019 року Хорольська районна філія Полтавського обласного центру зайнятості була проінформована про наявність у відповідача вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю та мала можливість у 2019 році направляти відповідних осіб для їх працевлаштування.
Оскільки, відповідачем вжито необхідні заходи для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році, то позовні вимоги про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судового збору відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
В И Р І Ш И В:
Відмовити в задоволенні позову Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Зигіна, 1, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 13937406) до Комунального підприємства "Комунсервіс" Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області (вул. Перемоги, 8, с. Клепачі, Хорольський район, Полтавська область, 37821, ЄДРПОУ 40504448) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Суддя А.О. Чеснокова
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.06.2020 |
Оприлюднено | 24.06.2020 |
Номер документу | 89968076 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
А.О. Чеснокова
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні