Рішення

від 17.06.2020 по справі 580/788/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 року справа № 580/788/20

11 годин 55 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Безпалого А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 580/788/20

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) [позивач ОСОБА_1 - особисто, представник позивача Бойко О.В. - за дорученням]

до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538) [представник відповідача - не прибув]

про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, прийняв рішення.

04.03.2020 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, просить:

- визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у зарахуванні до трудового стажу період роботи з 16.08.1977 до 15.11.1977 на машинобудівному заводі ім. Г.І. Петровського, з 18.08.1988 до 30.06.1990 у кооперативі Полімер , з 06.07.1990 до 01.10.1990 на Черкаському міському об`єднанні Продтовари , з 01.09.1992 до 10.03.2005 на Малому підприємстві Агросервіс ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до трудового стажу період роботи з 16.08.1977 до 15.11.1977 на машинобудівному заводі ім. Г.І. Петровського, з 18.08.1988 до 30.06.1990 на кооперативі Полімер , з 06.07.1990 до 01.10.1990 на Черкаському міському об`єднанні Продтовари , з 01.09.1992 до 10.03.2005 на Малому підприємстві Агросервіс та призначити пенсію з моменту настання пенсійного віку;

- судові витрати у справі у сумі 1681 грн 60 коп стягнути з відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області;

- допитати у якості свідків: ОСОБА_2 , мешкає за адресою АДРЕСА_2 та ОСОБА_3 , який мешкає за адресою АДРЕСА_3 .

Ухвалою від 19.03.2020 відкрито спрощене провадження у справі, призначено судове засідання на 30.03.2020. Ухвалою від 30.03.2020 оголошено перерву до 28.04.2020. Ухвалою від 28.04.2020 оголошено перерву до 18.05.2020. Ухвалою від 18.05.2020 здійснено перехід із спрощеного до загального провадження, продовжено термін проведення підготовчого судового засідання на 30 днів з 18.05.2020, призначено підготовче засідання на 15.06.2020. Ухвалою від 15.06.2020 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 17.06.2020.

У обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05.06.2019 позивачу виповнилось 60 років у зв`язку з чим позивач звернувся із письмовою заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування . 22.01.2020 позивачем отримано копію рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком. Відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у позивача немає 26 років страхового стажу, загальний трудовий стаж становить 16 років 11 місяців 28 днів, у зв`язку з тим, що не враховано періоди роботи: з 16.08.1977 до 15.11.1977 - на машинобудівному заводі імені Петровського м. Черкаси - є виправлення в наказі на прийняття на роботу; з 26.07.1982 до 24.12.1982 - у райторгконторі Калимторг - не видно печатки підприємства; з 14.08.1988 до 30.06.1990 - у кооперативі Полімер - є виправлення у місяці наказу на звільнення з роботи; з 06.07.1990 до 01.10.1990 - у Черкаському міському об`єднанні Продтовари - не видно печатки підприємства; з 01.09.1992 до 10.03.2005 - у малому підприємстві Агросервіс - є виправлення в даті прийняття на роботу. Позивач зазначає, що дійсно був прийнятий на роботу та працював на підприємстві ДП Машинобудівний завод ім. Г.І. Петровського період відображено у трудовій книжці, що підтверджується архівною довідкою від 13.02.2020 № 7, виданою ПрАТ Темп , правонаступником перетвореного підприємства Машинобудівний завод ім. Г.І. Петровського . Робота на посаді робітника-машиніста у кооперативі Полімер в період з 14.08.1988 до 30.06.1990 не викликають сумніву у їх достовірності, містять штамп підприємства і підпис. Робота з 06.07.1990 до 01.10.1990 підтверджується архівною довідкою, що видана 17.02.2020 № 355, 321в (а.с.15), відповідно до якої позивач дійсно працював, та був прийнятий на роботу Міського об`єднання Продтовари працівником дрібного роздробу (пиво) у магазин № 97 з 06.07.1990 та наказом (розпорядженням) від 01.10.1990 № 554к звільнений з роботи з 01.10.1990. Дата про прийом на роботу до малого підприємства Агросервіс в трудовій книжці виконана без виправлень, та підтверджується штампом малого підприємства Агросервіс 01.09.1992. Записи про прийняття позивача та звільнення з роботи є послідовними, містить штамп підприємства і скріплені підписом директора підприємства, а тому не є недостовірними. Позивачем зазначено, що роботу на малому підприємстві Агросервіс можуть підтвердити свідки: директор ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . У судовому засіданні позивач та представник позивача просили задовольнити позов повністю.

Відповідач позовні вимоги не визнав, 30.03.2020 засобами електронного зв`язку та 31.03.2020 через канцелярію суду подав відзив на позов, де зазначив, що позивачу було відмовлено у призначенні пенсії і зв`язку з тим, що страховий стаж позивача згідно поданих документів становить 16 років 11 місяців і 28 днів. До розрахунку не увійшли періоди роботи ОСОБА_1 з 16.08.1977 до 15.11.1977 - на машинобудівному заводі імені Петровського - є виправлення в наказі на прийняття на роботу; з 26.07.1982 до 24.12.1982 - у райторгконторі Калимторг - не видно печатки підприємства; з 14.08.1988 до 30.06.1990 -у кооперативі Полімер - є виправлення у місяці наказу на звільнення з роботи; з 06.07.1990 до 01.10.1990 - у Черкаському міському об`єднанні Продтовари - не видно печатки підприємства; з 01.09.1992 до 10.03.2005 - у малому підприємстві Агросервіс - є виправлення в даті прийняття на роботу. Наявність страхового стажу пов`язана із сплатою страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Відповідачем зазначено, що періоди, невраховані до страхового стажу у зв`язку з тим, що записи про зазначені періоди у трудовій книжці позивача виконано з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 ДК СРСР по праці і соціальним гарантіям (у редакції на момент заповнення трудової книжки у спірні періоди). Відповідачем зазначено, що ОСОБА_1 не було подано документів, що би підтверджували достовірність виправлених записів у трудовій книжці, відповідно і факт роботи на зазначених підприємствах, у зв`язку з чим прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії відповідно до статті 26 Закону № 1058. Представник відповідача у судове засідання не прибув, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, 23.04.2020 - повідомив про відсутність заперечень стосовно допиту у якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.76).

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Конституцією України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

11.01.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058. За результатами розгляду зазначеної заяви відповідачем 17.01.2020 прийнято рішення № 232730006304, відповідно до якого відповідачем відмовлено в призначенні пенсії за віком, позаяк відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у позивача немає 26 років страхового стажу, загальний трудовий стаж 16 років 11 місяців 28 днів, у зв`язку з тим, що не враховано періоди роботи: з 16.08.1977 до 15.11.1977 - на машинобудівному заводі імені Петровського - є виправлення в наказі на прийняття на роботу; з 26.07.1982 до 24.12.1982 - у райторгконторі Калимторг - не видно печатки підприємства; з 14.08.1988 до 30.06.1990 - у кооперативі Полімер - є виправлення у місяці наказу на звільнення з роботи; з 06.07.1990 до 01.10.1990 - у Черкаському міському об`єднанні Продтовари - не видно печатки підприємства; з 01.09.1992 до 10.03.2005 - у малому підприємстві Агросервіс - є виправлення в даті прийняття на роботу(а.с.9).

Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи правомірність оскаржуваної відмови, суд зазначає про таке.

Гарантії конституційного права людини на соціальний захист закріплені в Законі № 1058-IV та Законі України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 № 1788-XII (далі за текстом - Закон № 1788-XII).

Судом встановлено, що відповідно до паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.29).

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років з 01.01.2019 до 31.12.2019 - за наявного страхового стажу не менше 26 років.

Частиною 1 статті 24 Закону № 1058 встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа належить загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону № 1058).

Згідно статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно пункту 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 ДК СРСР з праці і соціальних гарантій (у редакції на момент заповнення трудової книжки у спірні періоди) всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а під час звільнення у день звільнення та мають точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи робляться арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Відповідно до пункту 2.9 Інструкції від 20.06.1974 у розділах відомості про роботу , відомості про нагородження , відомості про заохочення трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У випадку зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номера, дати внесення запису в графі 3 пишеться: запис за № таким-то недійсний. Прийнято за такою-то професією (посадою) і в графі 4 повторюється дата і номер наказу (розпорядження) адміністрації, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки. Пунктами 2.1-2.4 Розділу 2 заповнення трудових книжок Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 передбачено, що трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами. Заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого навчального закладу, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем кваліфікований робітник , молодший спеціаліст , бакалавр , спеціаліст та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування. До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Судом встановлено, що згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 :

з 16.08.1977 до 15.11.1977 - позивач працював робітником збирального цеху машинобудівного заводу імені Петровського м. Черкаси (а.с.32). Надаючи оцінку твердженням відповідача щодо виправлення у записі № 1 в графі підстава внесення запису номер наказу чи то 133 чи то 135 про прийняття на роботу (а.с.32), взято до уваги архівну довідку від 13.02.2020 № 7, ПрАТ Темп , що є правонаступником машинобудівного заводу імені Петровського (а.с.35), де зазначено: ОСОБА_1 дійсно працював на машинобудівному заводі ім. Г.І. Петровського з 16.08.1977 (прийнятий підсобним робітником збирального цеху № 1 згідно наказу від 15.08.1977 № 133) до 15.11.1977 (звільнений згідно наказу від 16.11.1977 № 180) (а.с.35), тому суд доходить висновку, що спірний період роботи позивача з 16.08.1977 до 15.11.1977 підтверджений належним чином;

з 14.08.1988 до 30.06.1990 позивач працював у кооперативі Полімер (а.с.33 - зворотній бік). Щодо тверджень відповідача, що є виправлення у місяці наказу на звільнення з роботи, суд зазначає, що згідно довідки архівного відділу департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради від 17.02.2020 № 356, 322в - документи з особового складу (кадрових питань) кооперативу Полімер на зберігання до архівного відділу не надходили. Згідно відомостей з ЄДР кооператив Полімер припинено 20.11.2007. Надаючи оцінку встановленій обставині щодо наявності виправлення у записі № 27 в графі місяць у даті звільнення (а.с.33 - зворотній бік), суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази дати звільнення саме 30.06 .1990, натомість підставою внесення запису зазначено іншу інформацію протокол від 03.07 .1990 № 12 , тобто дата підстави звільнення зазначена пізніше, ніж дата звільнення, що свідчить про невідповідність записів трудової книжки реальним обставинам, чим порушено пункту 2.9 Інструкції від 20.06.1974, тому суд вважає спірним цей період і недоведеною дату звільнення 30.06.1990 за наявних матеріалів справи;

з 06.07.1990 до 01.10.1990 позивач працював у Черкаському міському об`єднанні Продтовари працівником магазину дрібного роздробу (пиво) (а.с.34). Надаючи оцінку твердженню відповідача щодо нечіткості печатки підприємства, суд зазначає, що відповідно до довідки архівного відділу департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради від 17.02.2020 № 355, 321в ОСОБА_1 працював з 06.07.1990 до 01.10.1990 працівником дрібного роздробу (пиво) у магазині № 97, що підтверджується наказами від 06.07.1990 № 772к про прийняття на роботу та від 01.10.1990 №554к про звільнення (а.с.37), тому суд дійшов висновку, що період роботи позивача з 06.07.1990 до 01.10.1990 підтверджений належним чином;

з 01.09.1992 до 10.03.2005 позивач працював у малому підприємстві Агросервіс (міститься печатка з кодом ЄДРПОУ 14196202 - приватне підприємство Агросервіс ) маляром-штукатуром. Щодо твердження позивача, що дата про прийом на роботу в трудовій книжці підтверджується штампом малого підприємства Агросервіс на якому зазначена дата 01.09.1992, штамп міститься на сторінці відомостей про роботу запис № 22 і запис № 30 (а.с.34) над датою про прийняття на роботу з позиції позивача, записи про прийняття та звільнення з роботи у малому підприємстві Агросервіс є послідовними, міститься штамп підприємства скріплений печаткою і підписом директора підприємства ОСОБА_2, проте суд встановив, що є виправлення в даті прийняття на роботу чим порушено Інструкцію від 20.06.1974, недотримано вимог щодо виправлень у трудовій книжці згідно пункту 2.9 Інструкції від 20.06.1974. Допитаний у судовому засіданні 28.04.2020 свідок ОСОБА_2 (паспорт серія НОМЕР_3 ) пояснив, що 01.09.1992 працював директором МП Агросервіс та здійснив запис № 22 про прийняття на роботу ОСОБА_1 01.09.1992. (а.с.91). Згідно запису № 7 у трудовій книжці свідка у справі ОСОБА_2 , він був прийнятий на роботу директором МП Агросервіс з 25.06.1992 однак міститься печатка малого підприємства Агросервіс без зазначення коду ЄДРПОУ (а.с.96). Судом із запису № 61 у трудовій книжці ОСОБА_2 встановлено, що на дату внесення запису до трудової книжки ОСОБА_1 №30 про звільнення з роботи у МП Агросервіс за власним бажанням 10.03.2005, вчиненого нібито директором ОСОБА_2 , який працював з 10.02.2005 на посаді заступника директора МП Агросервіс (а.с.98), встановлено невідповідність записів у трудовій книжці позивача встановленим обставинам, що ставить під сумнів покази свідка ОСОБА_2 , який не працював на даному підприємстві безперервно з 01.09.1992 до 10.03.2005 - період щодо записів № 22, № 30 трудової книжки позивача. Згідно довідки архівного відділу департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради від 17.02.2020 № 357, 322в документи з особового складу (кадрових питань) малого підприємства Агросервіс на зберігання до архівного відділу не надходили (а.с.38). Згідно довідки з Головного управління статистики у Черкаській області від 03.02.2020 № 03.2-17 приватне підприємство Агросервіс (код ЄДРПОУ 14196202) припинено 15.03.2007 (а.с.72). Для перевірки тверджень позивача і свідка, який не працював безперервно спірний період з 01.09.1992 до 10.03.2005 разом з позивачем на посадах малого підприємства Агросервіс не надано інших документів: копій наказів, розрахункових листів, роздруківок із системи персоніфікації, довідок банків про переказ коштів, декларацій про доходи, фінансової, статистичної звітності, тощо з метою оцінки у спірних правовідносинах.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 637 (в редакції, чинній на час спірних правовідносин, далі Порядку), за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на трудову пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які би знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Надаючи оцінку діям відповідача щодо непідтвердженого стажу у спірному періоді з 01.09.1992 до 10.03.2005 щодо позивача, варто взяти до уваги трудову книжку позивача і свідка ОСОБА_2 у їх порівнянні.

Судом з трудової книжки свідка ОСОБА_2 - директора МП Агросервіс встановлено, що згідно записів № 47-48 ОСОБА_2 25.06.1992 прийнятий на роботу директором підприємства МП Агросервіс (код ЄДРПОУ в печатці відсутній), 30.03.1995 - звільнений за переводом у ПМП Ремагропромсервіс (а.с.96-97). Відповідно до запису № 49 від 02.04.1995 та № 50 від 30.12.1995 прийнятий головним інженером та звільнений у ПМП Ремагропромсервіс код ЄДРПОУ 21389930 (а.с.97). Згідно записів: № 51 ОСОБА_2 03.01.1996 - прийнятий директором підприємства у МП Агросервіс (код ЄДРПОУ в печатці відсутній); № 52 ОСОБА_2 30.03.1998 - переведений на посаду інженера; № 53 ОСОБА_2 02.01.2000 - звільнений за власним бажанням, запис вчинено директором ОСОБА_4 (код ЄДРПОУ в печатці відсутній) (а.с.97). Відповідно до запису № 54 від 01.12.2000 ОСОБА_2 прийнятий на роботу головним інженером в МП Агросервіс (код ЄДРПОУ в печатці відсутній) (а.с.99). Згідно запису № 55 від 03.12.2000 - переведений робітником складу, а згідно запису № 56 від 30.06.2001 - звільнений за власним бажанням код ЄДРПОУ МП Агросервіс 14196202 (а.с.99). Відповідно до запису № 57 від 03.07.2001 ОСОБА_2 прийнятий на роботу головним інженером у МП Агросервіс . Відповідно до запису від 10.06.2002 № 58 ОСОБА_2 переведений на посаду заступника директора (запис здійснено директором ОСОБА_4 , код ЄДРПОУ МП Агросервіс 14196202 (а.с.99).

Відповідно до запису № 59 - 02.09.2004 згідно реєстрації змін до установчих документів мале підприємство Агросервіс перейменовано на приватне підприємство Агросервіс (запис вчинено директором Вербовим Д.М. код ЄДРПОУ МП Агросервіс 14196202 ). Відповідно до запису № 60 від 01.02.2005 ОСОБА_2 звільнено за власним бажанням з ПП Агросервіс (а.с.98). Згідно запису № 61 від 10.02.2005 та № 62 від 01.08.2007 ОСОБА_2 , відповідно призначено заступником директора та звільнено за власним бажанням у приватному підприємстві Агросервіс плюс-К , код ЄДРПОУ 33362733 (а.с.98).

Тобто у час вчинення запису № 30 від 10.03.2005 у трудовій книжці позивача ОСОБА_2 працював у приватному підприємстві Агросервіс плюс-К , а не у МП Агросервіс .

Судом встановлено, що рішенням Господарського суд Черкаської області від 08.06.2006 у справі № 14/2885 (ЄДРСР 18837) визнано приватне підприємство Агросервіс (м. Черкаси, вул. Петровського, 187, кв. 155, ідентифікаційний код 14196202) банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ініціюючим кредитором визначено Черкаську об`єднану державну податкову інспекцію. Ініціюючий кредитор надав згоду на призначення його ліквідатором боржника: вжити заходів до виявлення документації, майна і кредиторів банкрута та не пізніш як через 45 днів після прийняття цієї постанови направити суду інформацію про виконану роботу. Після подання першої інформації і до повного прийняття фінансово-господарської документації, печаток і штампів банкрута від керівника інформувати про хід їх витребування щомісячно.

Ухвалою Господарського суд Черкаської області від 28.12.2006 у справі №14/2885 (ЄДРСР 496778) вирішено: затвердити звіт ліквідатора про проведення ліквідаційної процедури банкрута від 12.12.2006 №10721/24-012 та доданий до нього ліквідаційний баланс станом на 11.12.2006; ліквідувати приватне підприємство Агросервіс (м.Черкаси, вул. Петровського, 187, кв.155, ідентифікаційний код 14196202) як юридичну особу-банкрута; зобов`язати ліквідатора: забезпечити збереження документів банкрута і, за погодженням із архівною установою, визначити місце подальшого їх зберігання ; подати державному реєстратору необхідні документи передбачені у статтях 39 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців та інформувати суд про виконання. Позивач не позбавлений можливості надання інших документів до відповідача для з`ясування обставин щодо спірного періоду визначення стажу.

Судом встановлено, що згідно запису у трудовій книжці свідка ОСОБА_2 № 61 від 10.02.2005 та № 62 від 01.08.2007, ОСОБА_2 взагалі не працював 10.03.2005 у ПП Агросервіс , зокрема директором, код ЄДРПОУ 14196202 (відповідно до трудової книжки позивача запис №30 від 10.03.2005 про звільнення позивача з ПП Агросервіс вчинено директором ОСОБА_2 ) а був призначений заступником директора у приватному підприємстві Агросервіс плюс-К , код ЄДРПОУ 33362733 (а.с.98), що є іншою юридичною особою, ніж та юридична особа, з якої 10.03.2005 звільнено позивача і щодо роботи у якій позивача надано свідчення.

Судом встановлено, у рішенні Господарського суду Черкаської області від 11.03.2008 у справі № 09/435а (ЄДРСР 1463329) вирішено стягнути активи приватного підприємства Агросервіс-Плюс-К , м. Черкаси, вул. Університетська, 39, ідентифікаційний код 33363733 через Державну податкову інспекцію у місті Черкаси, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 34503595 в дохід бюджету в рахунок погашення податкового боргу у сумі 339872,86 грн код бюджетної класифікації 22090200.

Наявність сумніву не може нівелювати відомості трудової книжки, оформленої належним чином, та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого трудового стажу, проте у даній справі щодо записів №22 та №30 не встановлено належного оформлення ні з показів, ні з періодів трудової книжки свідка ОСОБА_2 (на печатці МП Агросервіс немає коду), ні з трудової книжки позивача.

Із загальнодоступної інформації встановлено, що Господарським судом Черкаської області порушено справу № 05/945 про банкрутство відкритого акціонерного товариства Продтовари (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 2; п/р НОМЕР_4 в обласній дирекції Укрсоцбанку , МФО 354013, код ЄДРПОУ 14191156). Розпорядником майна призначено ОСОБА_5 (ліцензія серії НОМЕР_5 від 20.04.2000, АДРЕСА_4 , тел: НОМЕР_6 ). Претензії кредиторів приймалися в 30-денний термін з дня опублікування оголошення ( Урядовий кур`єр , від 03.07.2004). Доказів про наявність невиплаченої заробітної плати та сплати страхових внесків або заборгованості сторонами не надано.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 27.01.2010 у справі № 16/292 встановлено, що згідно наказу Фонду комунального майна м. Черкаси №123 від 21.06.1994 Черкаський комерційний центр Продтовари перетворено у ВАТ Продтовари . Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.03.2004 порушено провадження у справі про визнання банкрутом ВАТ Продтовари . Постановою від 19.11.2004 ВАТ Продтовари визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Страховий стаж, набутий до 01.01.2004, підтверджується трудовою книжкою та документами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. До страхового стажу для визначення права на призначення пенсії включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску). Частина перша статті 40 Закону № 1058 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу , починаючи з 1 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Особи можуть брати добровільну участь відповідно до укладеного договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування згідно із Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Судом з матеріалів справи не встановлено протиправних дій відповідача щодо відмови у зарахуванні стажу позивача за період з 18.08.1988 до 30.06.1990 у кооперативі Полімер та з 01.09.1992 до 10.03.2005 на малому підприємстві Агросервіс .

Надаючи оцінку діям відповідача щодо відмови зарахувати до стажу роботи в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі із розрахунку 1 рік роботи за 1 рік 6 місяців за період з 26.07.1982 до 24.12.1982 - робота у райторгконторі Калимторг на пільгових умовах з урахуванням сум районних коефіцієнтів та надбавок судом взято до уваги пояснення позивача про складність отримання підтверджень і визнання того, що документи не надійшли, що у подальшому за наявних доказів не позбавляє права повторного звернення до відповідача про обчислення стажу і пенсії. Відповідно до статті 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі законодавець встановив пільговий обрахунок стажу, пов`язавши його із фактом укладення трудового договору строком не менше трьох років. Північна надбавка не наділена ознаками, характерними для компенсаційних витрат, чинним законодавством України не передбачена, а тому не може вважатись додатковою заробітною платою. Факт сплати роботодавцем позивача страхових внесків з сум виплаченої надбавки значення для вирішення спору не має. Періоди роботи позивача можуть бути розглянуті повторно відповідачем за умови надання підтвердних документів, архівних довідок, з обчисленням в місяцях страхового стажу позивача.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи без поважних причин не надає докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно частини 1 статті 65 Кодексу адміністративного судочинства України як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з`ясувати у справі. Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім`я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання (частина 2 статті 65). Частиною 3 статті 65 Кодексу адміністративного судочинства України свідок зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом і дати правдиві показання про відомі йому обставини.

Суд зазначає, що за клопотанням позивача судом викликано у якості свідка ОСОБА_3 за адресою, зазначеною позивачем - АДРЕСА_3 (а.с.28), проте повістка повернулась до суду із відміткою адресат відсутній за зазначеною адресою (а.с.112), позивач не забезпечив явку заявленого свідка, не зазначив відомостей щодо іншої адреси (податкової, проживання) другого свідка.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків , які би знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час , стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (пункт 18 Порядку). Правова позиція про можливість використання показів свідків для підтвердження факту роботи на підприємстві викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/624/16-а (ЄДРСР 87760106).

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що показами свідка ОСОБА_2 не підтверджено період роботи позивача з 01.09.1992 до 10.03.2005, позаяк ОСОБА_2 не працював у МП Агросервіс у з 30.03.1995 до 03.01.1996, з 02.01.2000 до 01.12.2000, з 30.06.2001 до 03.07.2001, а у період вчинення запису у трудовій книжці позивача про звільнення за підписом директор ОСОБА_2 працював заступником директора - у ПП Агросервіс плюс-К про що у трудовій книжці свідка міститься запис № 61 (а.с.96-99).

Явку другого свідка позивачем не забезпечено, інших осіб, які можуть бути допитані у якості свідків позивачем не зазначено, а судом не встановлено.

За змістом частини 3 статті 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно не враховано до страхового стажу позивача, зазначеного у трудовій книжці періоду роботи з 18.08.1988 до 30.06.1990 у кооперативі Полімер та з 01.09.1992 до 10.03.2005 у МП Агросервіс , а тому у позовних вимогах про визнання неправомірною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у зарахуванні до трудового стажу період роботи з 18.08.1988 до 30.06.1990 у кооперативі Полімер та з 01.09.1992 до 10.03.2005 на малому підприємстві Агросервіс і зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до страхового стажу періодів роботи з 18.08.1988 до 30.06.1990 у кооперативі Полімер та з 01.09.1992 до 10.03.2005 на малому підприємстві Агросервіс та призначити пенсію з моменту настання пенсійного віку належить відмовити.

Надаючи оцінку твердженню відповідача про обов`язковість сплати позивачем страхових внесків, суд зазначає про таке.

Страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону № 1058, сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами. Згідно частини 1 статті 20 Закону № 1058 страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Частиною 2 статті 20 Закону № 1058 встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 40 Закону № 1058 заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000 враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Статтею 113 Закону №1058 передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат. На підставі частини 1 статті 16 Закону № 1058 застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо. З цим правом кореспондується обов`язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та у повному обсязі страхові внески (пункт 6 частини 2 статті Закону №1058) незалежно від фінансового стану платника. Відповідно до статті 106 Закону № 1058 відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, позаяк здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Обов`язок із сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не у повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а тому, наявність заборгованості страхувальника із сплати страхових внесків не може бути підставою для незарахування до страхового стажу під час призначенні/перерахунку пенсії позивачу періоду його роботи.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постановах від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (ЄДРСР 74262468) та від 01.11.2018 у справі № 199/1852/15-а (ЄДРСР 77586173), від 23.07.2019 у справі № 617/927/17 (ЄДРСР 83243851).

Відповідачем не надано доказів наявності заборгованості податкових агентів (роботодавців) із сплати страхових внесків з фонду оплати праці ОСОБА_1 та/або визнання вимог у справах про банкрутство роботодавців/кредиторів за спірні періоди роботи.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України (частина 1 статті 77) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (частина 2 статті 77) у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням варто розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідно до частини 1 статті 58 Закону № 1058 Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду. Прийняття рішення про призначення пенсії належить до повноважень відповідача.

Суд встановив, що матеріалами справи підтверджується право позивача на зарахування до страхового стажу періодів роботи з 16.08.1977 до 15.11.1977 на машинобудівному заводі ім. Г.І. Петровського м.Черкаси та з 06.07.1990 до 01.10.1990 на Черкаському міському об`єднанні Продтовари , однак не підтверджено період роботи з 18.08.1988 до 30.06.1990 у кооперативі Полімер та з 01.09.1992 до 10.03.2005 на малому підприємстві Агросервіс (ЄДРПОУ 14196202), у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 17.01.2020 № 232730006304 у частині відмови у зарахуванні до трудового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 16.08.1977 до 15.11.1977 у машинобудівному заводі ім. Г.І. Петровського м.Черкаси та з 06.07.1990 до 01.10.1990 на Черкаському міському об`єднанні Продтовари .

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Pedersen and Baadsgaard проти Данії від 17.12.2004, № 49017/99 зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, що їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї.

Під дискреційним повноваженням варто розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення у межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.

Враховуючи, що під час звернення позивача за призначенням пенсії ОСОБА_1 не було подано документів та інших доказів, підтверджуючих страховий стаж позивача, суд з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.01.2020 про призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону № 1058 з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, під час часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Суд не включає до складу судових витрат, що належать розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Враховуючи, що позивачем сплачено судовий збір у сумі 1681,60 грн згідно квитанції від 02.03.2020 № 0.0.1635898085.1 (а.с.6) до стягнення пропорційно до задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат із сплати судового збору належить 840,80 грн.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 17.01.2020 № 232730006304 у частині відмови у зарахуванні до трудового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 16.08.1977 до 15.11.1977 робітником збирального цеху машинобудівного заводу ім. Г.І. Петровського м. Черкаси та з 06.07.1990 до 01.10.1990 працівником магазину № 97 Черкаського міського об`єднання Продтовари (Черкаський міський комерційний центр Продтовари ).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.01.2020 про призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати із сплати судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень та з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ];

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області [вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538].

Повне судове рішення складено 22.06.2020.

Суддя Л.В. Трофімова