Рішення

від 23.06.2020 по справі 600/736/20-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/736/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом керівника Сторожинецької місцевої прокуратури до Волоківської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Волоківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

03.06.2020 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов керівника Сторожинецької місцевої прокуратури (позивач) до Волоківської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області (відповідач) з такими позовними вимогами:

визнати протиправною бездіяльність Волоківської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області щодо незабезпечення відповідно до вимог ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України пожежної безпеки у Волоківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Волокіської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області.

зобов`язати Волоківську сільську раду Глибоцького району Чернівецької області вчинити дії в межах своїх повноважень, пов`язані з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які зазначені в актах перевірки № 39 від 15.03.2019 та № 18 від 31.01.2020 Волоківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Волоківської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, а саме:

- провести вогнезахистне обробляння дерев`яних конструкцій покрівлі (пропонується до виконання з 2010 року);

- двері виходу на горище та в електрощитові виконати протипожежними (пропонується до виконання з 2017 року); сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації забезпечити евакуаційним освітленням (пропонується до виконання з 2017 року);

- з другого поверху будівлі ЗОШ та з приміщення їдальні влаштувати не менше двох виходів (пропонується до виконання з 2017 року);

- двері на шляху евакуації з приміщення їдальні перенавісити в напрямку виходу з приміщення (пропонується до виконання з 2018 року);

- захистити будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б В 2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд (пропонується до виконання з 2016 року);

- приміщення обладнати системою автоматичної пожежної сигналізації (пропонується до виконання з 2017 року);

- ЗОШ забезпечити зовнішнім протипожежним водопостачанням (пропонується до виконання з 2014 року);

- працівників об`єкта забезпечити засобами колективного та індивідуального захисту (пропонується до виконання з 2014 року);

- пройти навчання працівникам з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки (пропонується до виконання з 2014 року).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Сторожинецькою місцевою прокуратурою за результатами вивчення матеріалів планових та позапланових перевірок, проведених Глибоцьким районним сектором Управління ДСНС України у Чернівецькій області в навчальних закладах на території Глибоцького району, встановлено, що стан протипожежної безпеки у Волоківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Волоківської сільської ради є таким, що створює потенційну загрозу життю та здоров`ю їх учням та вихованцям.

Так, встановлено, що Волоківська загальноосвітня школа І-IIІ ступенів тривалий час, починаючи з 2010 року, функціонує з суттєвими порушеннями пожежної безпеки. Водночас Волоківською сільською радою до цього часу не вжито належних та дієвих заходів щодо усунення цих порушень.

Встановлено, що Глибоцьким районним сектором Управління ДСНС України у Чернівецькій області на підставі наказу УДСНС України в Чернівецькій області від 14.02.2019 №60 у період з 11.03.2019 до 15.03.2019 проведено позапланову перевірку Волоківської ЗОШ І-ІІІ ступенів з питань додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами позапланової перевірки в діяльності закладу встановлено численні грубі порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки, які зафіксовано в акті №42 від 15.03.2019 року, і є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю дітей, які перебувають у закладі освіти, та унеможливлюють її ефективну ліквідацію та рятування людей.

Крім того, Глибоцьким районним сектором Управління ДСНС України у Чернівецькій області директору навчального закладу Поклітар Г.І. 15.03.2019 року вручено обов`язковий до виконання припис №39 про усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, з терміном виконання до 21.05.2019 року, який ніким не оскаржувався.

Однак, вимоги Глибоцького районного сектору Управління ДСНС України у Чернівецькій області щодо усунення виявлених порушень у сфері пожежної безпеки та техногенної безпеки у встановлений приписом термін виконано не було.

Більше того, 10 з 12 порушено не усунуто й досі, що підтверджується результатами позапланової перевірки Глибоцького районного сектору Управління ДСНС України у Чернівецькій області, проведеної в період з 20 по 31 січня 2020 року.

На думку позивача, неусунення в закладі впродовж більш як 9 років, починаючи з 2010 року, грубих порушені, пожежної та техногенної безпеки, вказують на бездіяльність, тобто тривале систематичне невжиття з боку органу управління закладом та його засновника заходів, спрямованих на виділення бюджетних коштів, необхідних Для усунення виявлених порушень у сфері пожежної та техногенної безпеки, що призводить до порушення вимог чинного законодавства та ставить під небезпеку життя і здоров`я учнів та працівників Волоківської ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Посилаючись на постанови Верховного Суду від 18.07.2018 року у справі №820/1382/17, №820/5164/15 від 25.07.2019 року, №0440/7154/18 від 17.07.2019 року, позивач вважає, що у зв`язку з тим, що в Управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області відсутні повноваження щодо вжиття заходів, спрямованих на усунення порушень техногенної та пожежної безпеки, Чернівецькою місцевою прокуратурою самостійно встановлено підстави здійснення представництва інтересів держави, і тому прокурор набуває статусу позивача.

Відповідач 17.06.2020 року направив на адресу суду письмові пояснення в яких вказував, що Волоківська сільська раджа дійсно є власником Волоківської ЗОШ І-ІІІ ступенів та до даного часу не вживала заходи для усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які зазначені у актах перевірки контролюючого органу. Вказане пояснював недостатнім фінансуванням та наявністю інших нагальних проблем в діяльності територіальної громади.

Треті особи, пояснення щодо позову у термін встановлений судом, до суду не подали.

Ухвалою суду від 09.06.2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

14.04.2020 року позивач звернувся до Глибоцького РС Управління ДСНС України у Чернівецькій області із листом №99-796вих.-20 від 14.04.2020 року в якому просив надати у завірені належним чином копії актів та матеріалів перевірок, проведених у Волоківській ЗОШ І-ІІІ ступенів.

У відповідь на лист №99-796вих.-20 від 14.04.2020 року Глибоцький РС Управління ДСНС України у Чернівецькій області супровідним листом №122 від 06.05.2020 року направив на адресу позивача завірені копії матеріалів перевірки проведених у Волоківській ЗОШ І-ІІІ ступенів (а.с. 43).

З наданих матеріалів перевірки встановлено, що в період з 11.03.2019 року по 15.03.2019 року, на підставі наказу від 14.02.2019 року №60 "Про проведення позапланових перевірок об`єктів органів влади, об`єктів суб`єктів господарювання", посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 11.03.2019 року №53 (а.с. 16-17) представниками Глибоцького РС УДСНС проведено позапланову перевірку Волоківської ЗОШ, розташовану по вул. В.Александрі, 45, с. Волока, щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

За результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду, позивачем складено акт від 15.03.2019 року №42, яким зафіксовано порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (а.с. 18-28).

У зв`язку з допущеними порушенням, щодо директора Волоківської ЗОШ І-ІІІ ступенів - Поклітар Г.І., складено постанову про накладення адміністративного стягнення №004075 від 05.04.2019 року. Постанова виконана 15.04.2019 року (а.с. 29).

З метою усунення виявлених під час здійснення перевірки порушень щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, директору Волоківської ЗОШ І-ІІІ ступенів вручено припис від 15.03.2019 року №39, яким вимагалось в строк до 29.03.2019 року та 21.05.2019 року вжити заходи пожежної та техногенної безпеки. Припис від 15.03.2019 року №39 отримано директором ЗОШ І-ІІІ ступенів 15.03.2019 року (а.с. 27-28).

Крім того, в період з 20.01.2020 року по 31.01.2020 року, на підставі наказу від 12.12.2019 року №309 "Про проведення позапланових перевірок", посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 20.01.2020 року №9 (а.с. 30-32) представниками Глибоцького РС УДСНС проведено позапланову перевірку Волоківської ЗОШ, розташовану по вул. В.Александрі, 45, с. Волока, щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

За результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду, позивачем складено акт від 31.01.2020 року №18, яким зафіксовано порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (а.с. 33-41).

У зв`язку з допущеними порушенням, щодо директора Волоківської ЗОШ - ОСОБА_1 , складено постанову про накладення адміністративного стягнення №006435/26 від 28.01.2020 року. Постанова виконана 29.01.2020 року (а.с. 42).

З метою усунення виявлених під час здійснення перевірки порушень щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, директору Волоківської ЗОШ І-ІІІ ступенів вручено припис від 31.01.2020 року №18, яким вимагалось в строк до 02.03.2020 року вжити заходи пожежної та техногенної безпеки. Припис від 31.01.2020 року №18 отримано директором ЗОШ І-ІІІ ступенів 31.01.2020 року (а.с. 40-41).

Згідно листа Глибоцького РС Управління ДСНС України у Чернівецькій області супровідним листом №122 від 06.05.2020 року інформації про виконання вищевказаних приписів до Глибоцького РС Управління ДСНС України у Чернівецькій області не надходило (а.с. 43).

Вважаючи протиправною бездіяльність щодо незабезпечення відповідно до вимог ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України пожежної безпеки у Волоківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною четвертою статті 23 Закону № 1697-VII передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

На підставі пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року №5403-VI (далі - Кодекс №5403-VI) до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до статті 68 КЦЗ України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Згідно із частиною другою статті 68 цього Кодексу у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 КЦЗ України визначені підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що прокурор, як посадова особа державного правоохоронного органу, з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій має право звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (стаття 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Основний Закон та ординарні закони не визначають перелік випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак встановлюють критерії, орієнтири й умови, коли таке представництво є можливим. Наприклад, таке право виникає тоді, коли прокурор діє в інтересах громадянина, які за певних очевидних і об`єктивних причин не здатні захистити свої порушені або оспорювані права чи реалізувати процесуальні повноваження. Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Існування інтересу і необхідність його захисту має базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і переслідувати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не має обмежуватися тільки означенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати існування права на таке представництво або, інакше кажучи, пояснити (показати, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор, а не органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, які мають компетенцію на звернення до суду, але не роблять цього, або ж звертається в інтересах громадян, які за віком, станом здоров`я чи соціально-правовим статусом самі не спроможні захистити свої права. Таке обґрунтування повинно основуватися на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію в динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний сам реалізувати своє право на судовий захист.

Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити й описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а виокремити ті ознаки, за якими його можна віднести до виняткового випадку, повинен обґрунтувати, що відбулося порушення або існує загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

У даній справі судом встановлено, що позовні вимоги мотивовано відсутністю державного органу, який уповноважений на звернення до суду із позовом відповідного змісту.

Однією з умов виникнення у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

У другому випадку законодавчо обумовлено, що має бути відсутнім орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Відповідна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16.

Судом проаналізовано повноваження органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та установлено, що на підставі статей 67 та 68 Кодексу № 5403-VI саме органи Державної служби з надзвичайних ситуацій уповноважені звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств.

Тому доводи керівника Сторожинецької місцевої прокуратури щодо відсутності органу, уповноваженого на звернення до суду з вимогою про спонукання суб`єктів владних повноважень до усунення порушень вимог пожежної безпеки у закладах освіти, є безпідставними.

Представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підміну суб`єкта виконання владних управлінських функцій, а спонукати до виконання у разі неналежного виконання таких функцій суб`єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді.

Отже, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень у належний спосіб, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону, не здійснює захисту або робить це неналежно, або такий орган взагалі відсутній.

Враховуючи викладене, з урахуванням завдань та функцій прокуратури у правовій державі та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та окремо від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24 вересня 2019 року у справі № 320/903/19.

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява №61517/00, п. 27).

У рекомендаціях Парламентської асамблеї Ради Європи від 27 травня 2003 року №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Посилання позивача на постанови Верховного Суду від 18.07.2018 року у справі №820/1382/17, №820/5164/15 від 25.07.2019 року, №0440/7154/18 від 17.07.2019 року не є пріоритетним про вирішенні справи за даним позовом, оскільки за правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду 24.09.2019 року у справі №320/903/19, з урахуванням завдань та функцій прокуратури у правовій державі та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та окремо від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом в подібних правовідносинах у постанові від 05.06.2020 року у справі №804/4066/18, якою залишено без змін рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.02.2019 року про відмову у задоволенні адміністративного позову керівника Жовтоводської місцевої прокуратури до Комунального закладу "Верхньодніпровська середня загальноосвітня школа №2 І-III ступенів" Верхньодніпровської районної ради Дніпропетровської області", Верхньодніпровської районної ради Дніпропетровської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, Відділ освіти Верхньодніпровської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Крім того, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Віііг Тоща V. Зраіп) серія А. 303-А; пункт 29).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Із системного аналізу матеріалів справи та враховуючи правову позицію викладену Верховним Судом в подібних правовідносинах у постанові від 05.06.2020 року у справі №804/4066/18, суд дійшов висновку про недоведеність довів позивача про правомірність його звернення до суду з даним позовом, у зв`язку з чим суд відмовляє у його задоволенні.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову керівника Сторожинецької місцевої прокуратури до Волоківської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Волоківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, - відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Сторожинецька місцева прокуратура (вул. Першотравнева, 1, м. Сторожинець, Чернівецька область, 59000);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 38595868, вул. Комарова, 1-А, м. Чернівці, Чернівецька область, 58018);

Відповідач - Волоківська сільська рада Глибоцького району Чернівецької області (код ЄДРПОУ 04417179, вул. В. Александрі, 51-а, с. Волока, Глибоцький район, Чернівецька область, 60413);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Волоківська загальноосвітня школа І-ІІІ (код ЄДРПОУ 22831813, вул. Александрі, 45-А, с. Волока, Глибоцький район, Чернівецька область).

Суддя В.О. Григораш