Рішення

від 23.06.2020 по справі 640/10985/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2020 року м. Київ № 640/10985/20

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю Швейцарська хімчистка Сіндерела про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі також - ГУ ДСНС України у м. Києві, позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю Швейцарська хімчистка Сіндерела (далі також - ТОВ ШХ Сіндерела , відповідач) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення приміщень відповідача, розташованих за адресою: 02094, місто Київ, провулок Карельський, будинок 8 - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладання печаток на головний та розподільчі електрощити.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що виявлені під час проведення планової перевірки щодо додержання ТОВ ШХ Сіндерела вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, станом на дату звернення до суду з даним позовом, не усунуті останнім.

Крім того, позивач наголошує на тому, що порушення, наведені в акті перевірки, не є формальними та створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають в приміщенні відповідача, а також особам, які будуть здійснювати гасіння пожежі, у разі її виникнення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2020 року прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що справа буде розглядатись одноособово суддею Вовком П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Крім того, ухвалою суду від 21 травня 2020 року, зокрема, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому товариство просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, зокрема, з огляду на те, що знеструмлення та накладання печаток на головний та розподільчі електрощити суперечить меті акту контролю, а саме: усунення порушень правил пожежної та техногенної безпеки, а виявлені порушення не є факторами, які здійснюють вплив на життя і здоров`я людей. Крім того, в ході судового розгляду справи відповідачем надавались докази часткового виконання припису контролюючого органу та усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

ТОВ ШХ Сіндерела у відзиві заявлено клопотання про здійснення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, яке не підлягає задоволенню, оскільки спірні правовідносини та предмет доказування у даній справі не вимагають його проведення для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Також не підлягає задоволенню клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ ТД Гранд Афіш та ТОВ Гран-Прем`єр , з огляду на наступне.

Положеннями статті 49 КАС України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Разом з тим, з поданого відповідачем клопотання суд не вбачає визначених КАС України підстав для залучення вказаних вище товариств до участі у даній справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В:

На підставі наказу ГУ ДСНС України у м. Києві від 14 січня 2020 року №41 Про проведення планових перевірок , повідомлення про проведення планової перевірки від 23 січня 2020 року № 26/144 та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 03 лютого 2020 року № 1560, посадовими особами позивача у період з 10 лютого 2020 року по 21 лютого 2020 року була проведена планова перевірка щодо дотримання ТОВ ШХ Сіндерела вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки за адресою: місто Київ, Дніпровський район, провулок Карельський, будинок 8, за наслідками якої складено акт від 21 лютого 2020 року № 223 (далі також - акт перевірки).

Актом перевірки було встановлено порушення норм Кодексу цивільного захисту України (далі також - КЦЗУ) та Правил пожежної безпеки України, що затверджені наказом МВС України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26297 (далі також - ППБУ), постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 року № 1200 Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю (далі також - ПКМУ №1200) та постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 775 Про затвердження Порядку створення та використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (далі також - ПКМУ № 775), а саме:

1) п. 1.6 розділ 4 ППБУ - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил електричних проводів і кабелів будівель та приміщень не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

2) п. 1.2, 1.3 розділу 4 ППБУ - електрощити застосовуються у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах без відповідності їх рівня вибухозахисту (ступеня захисту оболонки) класу зони згідно з ПУЕ (орендар ТОВ ТД Гранд Афіш , ТОВ Гран-Прем`єр );

3) п. 1.15 розділ 4 ППБУ - для загального відключення силових та освітлювальних мереж складських та виробничих приміщень з пожежонебезпечними зонами, встановлені апарати відключення (вимикачі) в межах вказаних приміщень (орендар ТОВ ТД Гранд Афіш , ТОВ Гран-Прем`єр );

4) п. 1.18 розділу 4 ППБУ - допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування;

5) п. 1.12 розділу 4 ППБУ - допускається прокладання електропроводки по горючим конструкціям;

6) п. 1.8 розділу 4 ППБУ - в приміщеннях допускається експлуатація тимчасових дільниць електромережі;

7) п. 1.12 розділу 4 ППБУ - не надані акти на прокладання електропроводки під горючими конструкціями стін та стелі;

8) п. 2.4 розділу 3 ППБУ - комунікаційні отвори в протипожежних перешкодах приміщень не зашпаровані наглухо негорючим матеріалом, який забезпечує межу вогнестійкості та димогазонепроникнення;

9) п. 1.18 розділу 4 ППБУ - у складських виробничих приміщеннях допускається експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами) (орендар ТОВ ТД Гранд Афіш , ТОВ Гран-Прем`єр );

10) п. 22 розділу 2 ППБУ - в приміщеннях несучі металеві балки та металеві сходи не виконанні з межею вогнестійкості 60 хвилин (орендар ТОВ ТД Гранд Афіш , ТОВ Гран-Прем`єр );

11) п. 22 розділу 2 ППБУ - сполучення шахти ліфту (підйомнику) з підвальним поверхом влаштовано без протипожежного тамбур-шлюзу 1- го типу (в порушення ДБН В. 1.1-7);

12) п. 2.23 розділ 3 та п. 22 Розділ 2 ППБУ - приміщення, в яких допускається зберігання горючих матеріальних цінностей не відокремлено від інших приміщень перегородками 1-го типу (орендар ТОВ ТД Гранд Афіш , ТОВ Гран-Прем`єр );

13) п. 1.2 розділу 5 ППБУ - виробничі (складські) приміщення не обладнані системою автоматичного пожежогасіння (орендар ТОВ ТД Гранд Афіш , ТОВ Гран- Прем`єр );

14) п. 22 розділу 2 ППБУ - не всі приміщення забезпечені внутрішнім протипожежним водопостачанням (порушення п. 8.1. таб. 4 ДБН В.2.5-64:2012 Внутрішній водопровід та каналізація );

15) п. 1.21 розділу 4 ППБУ - не надано паспорт на влаштування систем блискавко захисту та вторинних її проявів відповідно до ДСТУ Б.В.2.5-38:2008;

16) п. 1.2 розділу 5 ППБУ - будівлі не повністю обладнані системою пожежної сигналізації;

17) п. 1.2 розділу 5 ППБУ - споруди та приміщення розташовані на території підприємства не дообладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей;

18) п. 1.1 розділу 3, п. 7.2.16, п. 22 розділу 2 ППБУ - виробничі приміщення категорії А та Б не забезпечені системами вентиляції і кондиціонування повітря відповідно до вимог будівельних норм (порушення п. 7.2.16. ДБН В.2.5- 67:2013 Опалення, вентиляція та кондиціонування ) (орендар ТОВ ТД Гранд Афіш , ТОВ Гран-Прем`єр );

19) п. 2.3 розділу 3, п. 2.22 розділу 4 ППБУ - не надано підтверджуючі документи, щодо встановлення протипожежних клапанів у місцях проходження інженерних мереж (повітроводів системи витяжної вентиляції) через протипожежні перешкоди - стіни та перегородки (в порушення п.6.4 ДБН В.1.1-7-2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва ) (орендар ТОВ ТД Гранд Афіш , ТОВ Гран-Прем`єр );

20) п. 1.2 розділу 5 ППБУ - виробничі приміщення не обладнані спеціальною системою димовидалення (порушення п. 10.2.4 ДБН В.2.5-56:2014) (орендар ТОВ ТД Гранд Афіш );

21) п. 22 розділу 2 ППБУ - тип заповнення прорізів у протипожежних перешкодах не відповідає вимогам державних будівельних норм, а саме: отвори у протипожежних стінах, перегородках, які сполучають приміщення між собою виробничі, адміністративно-офісні та складські приміщення не обладнані захисними пристроями (протипожежними дверима, вогнезахисними клапанами, водяними завісами, тощо) проти поширення вогню та продуктів горіння (порушення п. 4 Розділу 1, п. 2.3 Розділу 2 ППБУ, п. 6.4 Державних будівельних норм ДБН В. 1.1 -7-2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва );

22) п. 2.37 розділу 3 ППБУ - не всі двері сходових клітин та коридорів забезпечені пристроями для самозачинення;

23) п. 22 розділу 2 ППБУ - ширина евакуаційного проходу не відповідає вимогам (порушення п.7.3.6 ДБН В. 1.1-7-2016);

24) п. 22 розділу 2 ППБУ - не всі евакуаційні виходи з поверхів позначені світловими покажчиками ВИХІД білого кольору на зеленому фоні, які підключені до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення;

25) п. 2.37 розділу 2 ППБУ - допускається захаращення шляхів евакуації матеріальними цінностями;

26) п. 1.1, п. 1.4 розділу 3 ППБУ - не виконаний протипожежний розрив згідно вимог будівельних норм між будівлями (порушення п. 15.2.2 таб. 15.2 ДБН Б.2.2-12:2018 Планування і забудова територій );

27) п. 2.33 розділу 3, п. 22 розділу 2 ППБУ - не проведено розрахунки (з врахуванням перепланувань, зміни функціонального призначення, тощо) по визначенню розрахункового часу евакуації людей у разі пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 Пожарная безопасность. Общие требования ;

28) п. 2.5 розділу 3 ППБУ - дерев`яні конструкції горищ будівель не оброблені вогнезахисною сумішшю із складанням відповідного акта;

29) п. 1.4 розділу 3 ППБУ - між будівлями допускається зберігання горючих матеріалів;

30) п. 3.11 розділу 5 ППБУ - територія підприємства не забезпечена пожежними щитами (стендами);

31) п. 21 розділу 2 ППБУ - зміна функціонального призначення, капітальний ремонт та технічне переоснащення приміщень будівель здійснено без розробки проектної документації, яка повинна бути затверджена у встановленому порядку;

32) стаття 57 КЦЗ - господарська діяльність в орендованих приміщеннях здійснюється без наявності декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;

33) п. 3, 6, 9, 10, 4.3 ПКМУ №1200 - не проведено розрахунки потреби та не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту;

34) п. 4.2.3, 4.2.4 п. 4 ПКМУ №775 - не складено та не погоджено номенклатуру та обсяги накопичення матеріального резерву для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та проведення невідкладних відновлювальних робіт.

Як зазначено в акті перевірки, вона проводилась за участю інженера з ОП ОСОБА_1 , який отримав під особистий підпис примірник такого акту 21 лютого 2020 року (т. 1 а.с. 23).

У зв`язку з існуванням небезпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування, шляхом повного зупинення приміщень відповідача, розташованих за адресою: 02094, місто Київ, провулок Карельський, будинок 8 - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі також - Закон).

Так, виходячи з положень статті 1 та 4 Закону (тут і далі по тексту нормативно-правові акти наведені в редакції, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Згідно з ч. 1 статті 5 Закону, планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб`єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається.

Частиною 6 статті 7 Закону передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з ч. 7 статті 7 Закону, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності (стаття 1 КЦЗУ).

Відповідно до статті 64 КЦЗУ, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно статті 66 КЦЗУ, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 статті 68 КЦЗУ, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами (п. 1 ч. 1 статті 70 КЦЗУ).

Положеннями ч. 2 статті 70 КЦЗУ визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи з системного аналізу вказаних вище правових норм, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації об`єкта.

У той же час, суд звертає увагу, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Згідно п.п. 1, 2, 3 розділу ІІ ППБУ, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.

На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.

Відповідно до п. 6 розділу І ППБУ, у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

При цьому, єдиною підставою для повного чи часткового зупинення діяльності товариства є факт створення ним загрози життю та здоров`ю людей у зв`язку із експлуатацією приміщень, і цей факт має бути доведений належними та допустимими доказами.

Така ознака як створення загрози життю та/або здоров`ю людей досить широко трактується, теоретично всі порушення протипожежних норм у тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Отже, застосування цих заходів можливе за будь-яке порушення. При цьому, оскільки обов`язок доведення позовних вимог законом покладено на позивача, то саме органи пожежного нагляду мають обґрунтувати необхідність застосування зупинення роботи підприємства, а суд дослідити вказані докази та надати їм відповідної правової оцінки.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву просив суд відмовити в задоволенні позову, з тих підстав, що з 17 березня по 1 червня 2020 року на підприємстві було введено режим карантину відповідно до рішення Кабінету Міністрів України та Київської міської державної адміністрації. Тобто підприємство не працювало та здійснення будь-яких робіт щодо усунення вказаних в акті зауважень було неможливе.

Вимога позивача щодо повного знеструмлення підприємства та накладення печаток на головний та розподільчі щити електроенергії є непропорційною, оскільки вона суперечить меті акту контролю - усунення всіх порушень правил пожежної та техногенної безпеки.

У випадку позбавлення доступу до електроенергії шляхом опечатування головного та розподільчого електрощита, усунення зауважень є неможливим, оскільки проведення робіт щодо усунення недоліків без електричної енергії є неможливим.

На думку відповідача, фактично позивач вимагає припинити роботу підприємства без можливості усунення недоліків, що впливає як на права щодо здійснення господарської діяльності, так і права власності на майно товариства.

На підтвердження обставин, викладених у відзиві на позовну заяву, відповідачем надано суду план-графік виконання вимог припису № 179 від 27 лютого 2020 року Про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ; копію договору № 157/03/ВО20 на проектні роботи від 04 червня 2020 року; копію договору №158/03/ВО20 на проектні роботи від 04 червня 2020 року; копію протоколу погодження вартості робіт від 04 червня 2020 року до договору про виконання робіт № 158/03/ВО20; копію акту наданих послуг № 015/29 від 10 червня 2020 року; копію договору № ПП/14/015/29 про надання платних послуг підрозділами ГУ ДСНС України у м. Києві від 09 червня 2020 року; копію акту прийняття в експлуатацію систем протипожежного захисту на об`єкті ТОВ ШХ Сіндерела .

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідачем вживаються заходи, спрямовані на усунення вимог порушень, встановлених в акті перевірки.

Однак, станом на час розгляду даної справи, відповідачем не підтверджено факт приведення системи пожежного захисту у відповідність до вимог чинного законодавства.

Вищенаведеними доказами про часткове усунення порушень, встановлених актом перевірки, відповідач, як замовник та власник, лише підтверджує наявність порушень щодо непрацездатності систем протипожежного захисту на об`єкті з високим ступенем ризику.

Разом з тим, як вбачається з характеру порушень, встановлених актом перевірки вони не є формальними, а стосуються виключно відсутності у підприємства необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

Тобто, виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

Відповідно до положень статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

ГУ ДСНС України у м. Києві є спеціальним органом, який здійснює контроль за додержанням суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а тому належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки чи оскаржуваному приписі порушень є результати повторної перевірки.

Суд не наділений повноваженнями органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу є дискреційними, а тому не може надавати оцінку якості виконаних та усунутих порушень відповідачем.

Водночас, матеріали справи не містять висновку позивача про усунення відповідачем зафіксованих в акті перевірки порушень.

Суд зазначає, що підставами для застосування заходів реагування в першу чергу є наявність встановлення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, кількість таких порушень є неважливою, так як наявність навіть одного порушення може створювати загрозу життю та здоров`ю людей.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходить, зокрема з того, що при обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення приміщень відповідача, розташованих за адресою: 02094, місто Київ, провулок Карельський, будинок 8 - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладання печаток на головний та розподільчі електрощити, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають братись до уваги принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Недотримання правил у сфері техногенної та пожежної безпеки може призвести до тяжких наслідків, що є неприпустимим, оскільки порушуватиме конституційно закріплені права людей, зокрема тих, які працюють у ТОВ ШХ Сіндерела , на безпечні умови праці та життя.

Як вбачається з характеру порушень, встановлених актом перевірки, вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища. Тобто, виявленні порушення можуть кваліфікуватись як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей.

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач зазначає про те, що ряд приміщень по провулку Карельському, будинок 8 здається в оренду, тобто знаходиться у володінні ТОВ ТД Гранд Афіш та ТОВ Гран-Прем`єр .

При цьому, за правилами п. 6 розділу І ППБУ, у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.

Відповідачем не було надано суду копії договорів оренди, з яких можливо встановити узгодження сторонами дотримання правил пожежної безпеки.

Статтями 319, 321 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Власність зобов`язує. Право власності є непорушним.

Таким чином, незважаючи на наявність цивільно-правових угод, саме ТОВ ШХ Сіндерела відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності є відповідальною особою за дотримання законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

Тобто, забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки покладено на суб`єкта господарювання незалежно від того чи є він власником або користувачем об`єкта підвищеної небезпеки.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 826/1024/18 (№ К/9901/61593/18).

Отже, враховуючи вищезазначене у сукупності, застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень відповідача, в даному випадку є саме тим заходом, що направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей та не порушує принципу пропорційності, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 139 КАС України, відшкодування судових витрат на користь позивача не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 194, 241-246, 255 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 13; код ЄДРПОУ 38620155) до товариства з обмеженою відповідальністю Швейцарська хімчистка Сіндерела (02094, місто Київ, провулок Карельський, будинок 8; код ЄДРПОУ 37292843) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень товариства з обмеженою відповідальністю Швейцарська хімчистка Сіндерела , розташованих за адресою: провулок Карельський, 8 у Дніпровському районі міста Києва - до повного усунення порушень зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладення печаток на головний та розподільчі електрощити.

Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.

Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення товариством з обмеженою відповідальністю Швейцарська хімчистка Сіндерела порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.

Рішення відповідно до статті 255 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України, з урахуванням п. 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.

Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.В. Вовк