Рішення

від 22.06.2020 по справі 283/983/20

МАЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 283/983/20

провадження №2/283/369/2020

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 червня 2020 року Малинський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Ярмоленка В.В., з секретарем судового засідання Пух Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині цивільну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до комунального некомерційного підприємства Малинська міська стоматологічна поліклініка Малинської міської ради

про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при з вільненні та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

14.05.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Малинського районного суду Житомирської області з позовом стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні та стягнення моральної шкоди, в обґрунтування якого зазначила, що в період з 01.11.1991 року по 17.04.2020 року вона знаходилася в трудових відносинах з КНП Малинська міська стоматологічна поліклініка . 17.04.2020 року звільнена у зв`язку з скороченням штату на підставі наказу №12-ос. Нарахована заробітна плата в розмірі 12394,26 грн. була не своєчасно виплачена, про що свідчить банківська виписка від 04.05.2020 року. Вважає, що при її звільненні було допущено порушення вимог ст.116 КЗпП України. Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки виплати при звільненні у розмірі 2434,48 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000 грн., та понесені судові витрати.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого заперечив відносно позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю, та зазначив, що позивач не зверталася з вимогою про розрахунок. Своєчасна виплата не проведена у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках підприємства та відсутністю кошторисних призначень на виплати у зв`язку із скороченням. Рішенням Малинської міської ради від 28.04.2020 року №57 виділено кошти на виплату заробітної плати за квітень 2020 року та на виплати працівникам пов`язані із скороченням. Виплата проведена 30.04.2020 року. Просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача Капустін С. О. в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Вивчивши письмові матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи сторін, усебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що наказом №1-к від 01.11.2019 року ОСОБА_1 прийнято на посаду лікаря-стоматолога Малинського госпрозрахункового стоматологічного об`єднання (а.с.13).

Відповідно до наказу №1 від 08.11.2019 року у зв`язку з перетворенням Малинського стоматологічного об`єднання в комунальне некомерційне підприємство Малинська міська стоматологічна поліклініка Малинської міської ради, з працівниками продовжено трудові відносини, в тому числі з лікарем-стоматологом ОСОБА_1 (а.с.11-12).

17.04.2020 року ОСОБА_1 звільнено з посади лікаря-стоматолога у зв`язку з скороченням штату КНП Малинська міська стоматологічна поліклініка Малинської міської ради, про що свідчить витяг з наказу №12-ос (а.с.17).

Згідно довідки №29 від 04.05.2020 року, за лютий-березень 2020 року ОСОБА_1 було нараховано 12476,80 грн. (а.с.14).

Нарахування в квітні 2020 році становить 13885,42 грн., з яких 3861,85 грн. заробітної плати, 3785,17 грн. розрахункових, 6238,40 компенсації, 1491,16 грн. утримано на податки, до виплати 12394,26 грн., що підтверджується довідкою №24 від 30.04.2020 року (а.с.16).

Заробітну плату позивачу виплачено 30.04.2020 року, про що свідчить банківська виписка за договором від 26.12.2013 року (а.с.15) та довідкою голови ліквідаційної комісії Капустіна С.О., випискою за 29.04.2020 року та відомістю розподілу виплат від 30.04.2020 року.

Мотиви та застосовані норми права.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Зазначеному праву людини в рівній мірі кореспондується обов`язок роботодавця своєчасно та належним чином оплачувати працю.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі недотримання власником або уповноваженим ним органом положень статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про розмір виплат підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст.117 КЗпП України).

Згідно правового висновку, який викладено у постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18 січня 2017 року у справі № 6-2912цс16, всі суми (заробітна плата, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.

Відповідно до п.20 Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності цьому своєї вини.

Як вбачається з матеріалів справи, останній день трудових відносин позивача на посаді лікаря-стоматолога 17.04.2020 року, виплата всіх сум при звільненні здійснена 30.04.2020 року, що свідчить про порушення вимог ст.116 КЗпП України.

З огляду на вказані положення закону та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідачем не було вжито всіх можливих заходів для створення умов належного та своєчасного проведення розрахунку з працівниками при звільненні.

При цьому суд зауважує, що сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Порядок здійснення відповідних розрахунків визначено Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати. Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі ( календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку).

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі №6-648цс15.

Згідно довідки №29 від 04 травня 2020 року заробітна плата ОСОБА_1 за два останні місяці складає 12476,80 грн., а тому середньоденна заробітна плата становить 304,31 грн. Позивачем доведено та обґрунтовано, що розмір середнього заробітку за період затримки виплати складає 2434,48 грн.

Стосовно заявлених позовних вимог щодо стягнення із відповідача на користь позивача моральної шкоди суд зазначає наступне.

Згідно статті 237-1Кодексу законів про працю України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Позивач зазначила, що внаслідок порушення відповідачем її законних прав, вона зазнала зміни звичного укладу життя, психологічного напруження, розчарування, незручностей, моральних страждань, які виразилися в переживаннях, пов`язаних з необхідністю звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, з урахуванням встановлених судом обставин справи, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, підлягають задоволенню частково в розмірі 1000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі пропорційно від задоволених вимог (46,19%).

Керуючись ст. 3, 76,83, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268,279 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з комунального некомерційного підприємства Малинська міська стоматологічна поліклініка Малинської міської ради (ЄДРПОУ 01526483, Житомирська область, м. Малин, вул. Тараскіна, 13)

на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , мешканки

АДРЕСА_1 (дві тисячі чотириста тридцять чотири) грн. 48 коп. середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні,

1000 (одну тисячу) грн. моральної шкоди,

388 грн. 36 коп. сплачених судових витрат, а всього 3822 (три тисячі вісімсот двадцять дві) грн. 84 коп.

В решті вимог позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя