Рішення

від 22.06.2020 по справі 235/3177/20

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/235/1291/20

Справа № 235/3177/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2020 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі головуючого судді Хмельової С.М.

за участю секретаря судового засідання Лебеденко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

До Красноармійського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська про стягнення заборгованості з заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем у справі позивач перебував в трудових відносинах з 19.01.1995 року, працюючи з 27.11.2004 року горноробочим з ремонту гірник виробіток з повним робочим днем в шахті.

Наказом від 29.11.2019 року № 3330/к позивач був звільнений з шахти за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, у зв`язку з виходом на пенсію.

Останній день роботи у відповідача 29.11.2019 року.

В день звільнення відповідач не провів остаточний розрахунок, у зв`язку з чим на день подачі позову утворилася заборгованість у розмірі 55 617,00 гривень.

Враховуючи положення статті 117 КЗпП України, відвідач зобов`язаний сплатити середній заробіток за весь період затримки розрахунку (по день постановлення рішення), а саме з 30.11.2019 року по 25.05.2020 року (на день подачі позову) у сумі 89473,72 гривень, із наступного розрахунку:

751,88 * 119 де:

-751,88 гривень - середньоденний заробіток, визначений відповідачем;

-119- кількість робочих днів, які вважаються днями затримки розрахунку при звільнені, із них 1 день в листопаді 2019, 21 день в грудні 2019 року, 21 день в січня 2020 року, 20 днів в лютому 2020 року, 21 день в березні 2020 року, 21 день в квітні 2020 року, 14- днів у травні 2020 року.

Таким чином, на думку позивача, відповідач на день подачі позову зобов`язаний сплатити йому заборгованість з заробітної плати у розмірі 55617,00 гривень та середній заробіток в розмірі 89473,72 гривень, в всього 145090,72 гривень.

Позивач просить суд стягнути з Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська на його користь заборгованість з заробітної плати у сумі 55617,00 гривень та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.12.2019 року по день ухвалення судового рішення, розмір якого станом на 22.05.2020 року становить 89473,72 гривень.

Ухвалою суду від 27.05.2020 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача у відзиві на позов зазначив, що відповідач заявлені позовні вимоги не визнає у повному обсязі, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, оскільки звільнення позивача за власним бажанням здійснено у повній відповідності до норм чинного законодавства.

Позивачу, в якості сум, що підлягають сплаті при звільненні було нараховано: за 11.2019 року - 73009,59 гривень, за винятком обов`язкових утримань до сплати - 55804,62 гривень.

В день звільнення 290.11.2019 року - останній день праці, що підтверджується довідкою з ВКТО від 01.06.2020 року) позивач отримав на руки трудову книжку у відділі кадрів підприємства, після чого повинен був звернутися до каси бухгалтерії з письмовою заявою для повного розрахунку. Але, з невідомих причин, позивач до бухгалтерії не звернувся та остаточний розрахунок, який належним чином був нарахований на день його звільнення, не отримав. Не звертався він до бухгалтерії підприємства або до керівництва підприємства з вимогою про розрахунок і в подальшому.

Таким чином ані під час отримання позивачем трудової книжки, ані в наступному, вимог до відповідача щодо проведення розрахунку не заявлялося.

У відповідності до норм абз. З п. 2 роз. 2 Постанови КМУ № Про затвердження Порядку обчислення середньої зарплати № 100 від 08.02.1995 року у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Підприємством було проведено розрахунок середнього заробітку позивача у відповідності до ПКМУ № 100 та проведено виплату коштів. Середньоденний заробіток позивача складає за останні 2 місяці 751,88 грн.

Даний факт підтверджується довідкою № 447 від 03.03.2020р., яка долучена позивачем до позовної заяви.

Відповідач отримав позовну заяву з вимогою про проведення з ним відповідного розрахунку тільки в судовому порядку, під розписку . За таких обставин, відповідач вважає, що період затримки розрахунку при звільненні слід вважати з дня отримання представником відповідача копії позовної заяви - по день ухвалення рішення суду.

Представник відповідача зазначає, що на сьогоднішній день на ДП ВК Краснолиманська , як і на багатьох вугледобувних підприємствах регіону, склалася складна економічно - фінансова ситуація, яка спричинила простій на підприємстві, починаючи з 19.12.2019 року, про що виданий наказ від 19.12.2019 року № 875. На час простою до роботи залучаються лише працівники , які мають бути задіяні у роботах з підтримки життєдіяльності підприємства, а саме роботоспроможності гірничошахтного устаткування, попередження затоплення гірничих виробок тощо... Тобто позивач до цих працівників не відноситься, у день звільнення перебувала у відпустці, не працювала, на момент звільнення знала, в якому важкому фінансовому стані знаходиться підприємство. В свою чергу підприємство, незважаючи на таке становище, проявило належну дбайливість до позивача, погодившись зі ст. 44 КЗпП України. Ситуація додатково погіршується оголошенням карантину, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу.

Враховуючи фактичні обставини справи, відповідачу вкрай важко виконувати, в повному обсязі, вимоги ст.116, 117 КЗпП України і вважає ці обставини, як форс-мажорні (не з вини підприємства). Разом із тим при розгляді даної справи необхідно взяти до уваги і такі обставини, що не з вини підприємства виникла непереборна сила, що розуміється як надзвичайна і невідворотна за даних умов подія (форс- мажорна обставина, як вимушений простой на підприємстві).

Враховуючи вищевикладене у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.

Позивачка та представник відповідача до судового засідання не з`явились, надали суду відповідні заяви про розгляд справи без їх участі.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 працював на ДП ВК Краснолиманська у період з 19.01.1995 р. по 29.11.2019 р., 29.11.2019 звільнений за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсія за віком (а.с.6-7).

Відповідно до довідки за № ДП ВК Краснолиманська при звільненні ОСОБА_1 нараховано за 11.2019 р. 73009,59 гривень, за винятком обов`язкових утримань до сплати - 55804,62 гривень (а.с.8).

Згідно довідки № 447 від 03.03.2020р. середньоденний заробіток ОСОБА_1 складає 751,88 гривень (а.с.9).

Згідно довідки № 916 від 17.06.2020 року у період з 11.03.2020 року по 29.05.2020 року ОСОБА_1 перераховано 7746,65 гривень.

29.11.2019 року ОСОБА_1 працював, здійснював спуск у шахту, що підтверджується довідкою про відмітки.

Таким чином, станом на 29.11.2019 року розмір заборгованості становив 55804,62 гривень, перераховано 7746,65 гривень, залишок склав 48057,97 гривень, за винятком обов`язкових утримань, і ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оплату праці працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (справа Суханов та Ільченко проти України ) майно може являти собою існуюче майно або засоби, включаючи право вимоги відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні законне сподівання / правомірне очікування стосовно ефективного здійснення права власності.

Відповідно до частини 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

У статті 116 КЗпП України зазначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Судом встановлено, що позивач в день звільнення працював, тому відповідно до статті 116 КЗпП України, підприємство повинно було провести в цей день остаточний розрахунок.

Суд зазначає, що дана стаття не вказує на обов`язок працівника у день звільнення звертатися до каси підприємства з вимогою про проведення розрахунку, а навпаки, ця стаття, прокладає на роботодавця обов`язок провести відповідний розрахунок.

Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступний після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в останній день роботи працював, тому період за який підлягає стягненню середній заробіток починається з 30 листопада 2019 року та закінчується днем постановлення рішення суду - 22 червня 2020 року.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь період затримки розрахунку за період з 29.11.2019 року (наступний день після дати звільнення) по 22.06.2020 року (день постановлення рішення суду). Розрахунок середнього заробітку: середньоденна заробітна плата - 751,88 гривень, кількість робочих днів - 139, 751,88*139 = 104511,32 гривень.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір передбачено звільнення від сплати судового збору позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. У поданому позові вимога про стягнення заробітної плати об`єднана з вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 840,80 гривень, тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 840,80 гривень, та на користь позивача в сумі 840,80 гривень

Керуючись ст. ст. 12-13, 81,141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 47, 116, 117 КЗпП України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 48057 (сорок вісім тисяч п`ятдесят сім) гривень 97 копійок.

Стягнути з Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 29.11.2019 року по день постановлення рішення суду (22.06.2020 року) у розмірі 104511 (сто чотири тисячі п`ятсот одинадцять) гривень 32 копійки, з утриманням з цієї суми обов`язкових податків та зборів.

Стягнути з Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений ним при зверненні до суду, в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Стягнути з Державного підприємства Вугільна компанія Краснолиманська на користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ДП ВК Краснолиманська , код ЄДРПОУ 31599557, місцезнаходження: м. Родинське, вул. Перемоги,9.

Повний текст рішення складено 22 червня 2020 року.

Суддя: