Постанова

від 18.06.2020 по справі 826/4121/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/4121/17 Головуючий у І інстанції - Келеберда В.І.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,

при секретарі: Черніченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Автотрейдінг-Центр" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Автотрейдінг-Центр" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Дочірнє підприємство "Автотрейдінг-Центр" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просило:

- визнати протиправним рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про залишення без розгляду заперечень на акт перевірки, викладене в повідомленні Відповідача № 25863/10/26-15-14-02-04 від 08 грудня 2016 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві № 0003411402 від 01 червня 2017 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Державне підприємство "Автотрейдінг-Центр" зазначало, що не погоджується з висновками перевірки, вважало оскаржуване податкове повідомлення-рішення в не скасованій частині таким, що прийняте на підставі висновків, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим рішенням, Дочірнє підприємство "Автотрейдінг-Центр" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Дочірнє підприємство "Автотрейдінг-Центр"посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Зокрема, Дочірнє підприємство "Автотрейдінг-Центр" вказує на те, що суд першої інстанції, відмовляючи Позивачу у задоволенні вимоги немайнового характеру, керувався хибним тлумаченням норми п. 86.7 ст. 86 ПК України щодо початку перебігу строку на подання платником податків контролюючому органу заперечень на акт перевірки, що призвело до порушення норми матеріального права під час розгляду справи. Відтак оскаржуване судове рішення у частині відмови Позивачу у визнанні протиправним рішення Головного управління ДФС у м. Києві про залишення без розгляду заперечень до акту перевірки, викладеного в повідомленні Відповідача № 25863/10/26-15-14-02-04 від 08 грудня 2016 року, на думку Позивача не може вважатися законним та підлягає скасуванню. Також, Позивач вважає безпідставними висновки Відповідача про завищення задекларованих показників ДП Автотрейдінг-Центр у рядку 05.1 Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) у 2013 році на суму 179 922 грн., однак суд першої інстанції залишив зазначені доводи та докази на їх підтвердження без уваги. У оскаржуваному рішенні суд першої інстанції не наводить жодних мотивів, з яких він не прийняв до уваги зазначені доводи та докази Позивача, які не були спростовані Відповідачем під час розгляду справи. Висновки контролюючого органу щодо завищення Позивачем витрат на 11 070, 12 грн. у 2013 року є також передчасними та безпідставними. Тому на думку Позивача, відмовляючи у задоволенні позову, у вказаній частині оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи.

Крім того, Позивач звертає увагу на те, що станом на сьогоднішній день продовжується судове оскарження податкових повідомлень-рішень № 0003452260, № 0003422260 від 26.06.2013 року які прийняті на підставі акту попередньої перевірки № 377/22-609/31904132 від 06.06.2013 року, а отже грошові зобов`язання, визначені ДПІ у Святошинському районі м. Києва підприємству у вказаних вище податкових повідомленнях-рішеннях відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України ще не набули статусу узгоджених, в зв`язку з цим відсутні будь-які правові підстави для зменшення Позивачу об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2013-2016 р.р., в т.ч. за рахунок сформованого за результатами 2012 року від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 1 107 650 грн.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.

Також на адресу суду надійшло клопотання від Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про заміну первісного Відповідача належним - Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів вважає за необхідне його задовольнити, замінити Відповідача - Головне управління ДФС у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві, з огляду на наступне.

Згідно ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року № 537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" постановлено реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2.

Зокрема, згідно переліку додатку 2, до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року № 537 Головне управління ДФС у м. Києві реорганізовано шляхом його приєднання до Головного управління ДПС у м. Києві.

До Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис № 1 074 102 0000 086626 від 30.07.2019 року про державну реєстрацію Головного управління ДПС у м. Києві.

Згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України № 682-р від 21.08.2019 року функції і повноваження Державної фіскальної служби з реалізації державної податкової політики, державної політики із адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби із правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань припинено, а контроль за дотриманням таких функцій та повноважень покладено на Державну податкову службу згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" (Офіційний вісник України, 2019 року, № 26, ст. 900).

Отже, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та вважає за необхідне допустити процесуальне правонаступництво шляхом заміни Головного управління ДФС у м. Києві на Головне управління ДПС у м. Києві.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві в період з 31.10.2016 року по 18.11.2016 року проведено планову виїзну перевірку ДП "Автотрейдінг-Центр" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року.

За результатами проведення перевірки контролюючим органом складено акт від 25 листопада 2016 року № 494/26-15-14-02-04/31904132, відповідно до якого встановлені порушення вимог пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, ДП "Автотрейдінг-Центр" до складу операційних витрат 2013 року віднесено витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, що призвели до заниження об`єкта оподаткування податком на прибуток у 2013 році на загальну суму 179 922 грн.

Окрім того, проведеною перевіркою встановлення завищення ДП "Автотрейдінг-Центр" показника у рядку 06.1 "Адміністративні витрати" у 2013 році на загальну суму 11 070 грн.

В акті перевірки вчинено запис, що згідно з даними податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік ДП "Автотрейдінг-Центр" задекларовано адміністративні витрати у сумі 2 436 574 грн.

Проведеною перевіркою згідно з даними бухгалтерського обліку встановлено, що за рах.92 "Адміністративні витрати", зазначений показник склав 2 586 028, 29 грн.

Зважаючи на те, що витрати на операції оренди/лізингу у сумі 160524,41 грн., віднесено до ДП "Автотрейдінг-Центр" до складу адміністративних витрат, відображено за ряд.06.4.21 додатку "ІВ" до декларації з податку на прибуток за 2013 рік, показник суми адміністративних витрат 2013 року складає 2425503,88 грн. Таким чином, ДП "Автотрейдінг-Центр" сума адміністративних витрат завищена на 11 070, 12 грн.

Враховуючи викладене, в акті зроблено висновок, що у порушення вимог пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, ДП "Автотрейдінг-Центр" до складу операційних витрат 2013 року віднесено витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, що призвели до заниження об`єкта оподаткування податком на прибуток у 2013 році на загальну суму 11 070 гривень.

Не погодившись з висновками податкового органу викладеними у акті, позивачем надано заперечення від 02 грудня 2016 року.

13 грудня 2016 року ДП "Автотрейдінг-Центр" отримало від Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві повідомлення № 25863/10/26-15-14-02-04 від 08 грудня 2016 року з рішенням про залишення без розгляду Заперечень до акта перевірки з підстав пропуску Підприємством встановленого п.86.7 ст.87 ПК України п`ятиденного строку на подання заперечень.

На підставі висновків акта перевірки 01 червня 2017 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві винесено податкове повідомлення-рішення № 0003411402.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що платник податків пропустив 5-ти денний строк подачі заперечення на акт перевірки від дня отримання примірника акта, включаючи день його отримання, дії щодо неприйняття до розгляду заперечень на акт документальної виїзної планової перевірки від 25.11.2016 року № 494/26-15-14-02-04/31904132 вчинено в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, тому вимога щодо визнання їх протиправними є необґрунтованою та не підлягає задоволенню. Суд першої інстанції погодився з висновком податкового органу щодо того, що на порушення вимог пунктів 185.1 статті 185, 188.1 статті 188 Податкового кодексу України ДП "Автотрейдінг-Центр" до складу податкового кредиту необґрунтовано віднесено суми ПДВ, сплачені ТОВ "ІНТЕРЦИКЛОН" у складі компенсаційних витрат на опалення, постачання електроенергії, водопостачання на загальну суму 44 835, 82 гривень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 20.1.4. пункту 20.1. статті 20 Кодексу контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За приписами пункту 75.1. статті 75 Кодексу контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок проведення документальних планових перевірок визначений в статті 77 Податкового кодексу України та як зазначено у пункті 77.1 вказаної статті - документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Пунктом 77.2 статті 77 Кодексу встановлено, що до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 77.4 статті 77 Кодексу встановлено, що про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Отже, з огляду на наведене, підставою для проведення планової документальної перевірки платника податків є включення такого платника до плану-графіку проведення планових документальних перевірок.

Рішення про проведення документальної планової перевірки оформлюється наказом.

Вирішуючи спір суд першої інстанції посилався на те, що згідно з абзацом 1 пункту 86.7 статті 86 Кодексу у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п`яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Судом першої інстанції встановлено, що акт перевірки отримано Позивачем 25 листопада 2016 року (день тижня-п`ятниця).

Не погоджуючись з висновками акта перевірки, позивач 02 грудня 2016 року (день тижня - п`ятниця) подав до контролюючого органу заперечення до акту перевірки від 25 листопада 2016 року № 494/26-15-14-02-04/31904132.

Нормами пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України визначено, що сплив 5-денного строку починається з дня отримання акту включно.

Отже, зважаючи на викладені норми законодавства та встановлені обставини справи, останній робочий день подання Позивачем до контролюючого органу заперечень на акт перевірки припадає на 30.11.2016 року.

Таким чином, враховуючи те, що платник податків пропустив 5-ти денний строк подачі заперечення на акт перевірки від дня отримання примірника акта, включаючи день його отримання, дії щодо неприйняття до розгляду заперечень на акт документальної виїзної планової перевірки від 25.11.2016 № 494/26-15-14-02-04/31904132 вчинено в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства. Отже вимога щодо визнання їх протиправними є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 1 Податкового кодексу України, у редакції, яка діяла до 01.01.2015, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в ході перевірки встановлено завищення ДП "Автотрейдінг-Центр" у рядку 05.1 "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт,послуг)" у 2013 році на суму 179 922 грн.

В акті перевірки вчинено запис, що згідно з даними податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік ДП "Автотрейдінг-Центр" задекларовано собівартість товарів (робіт, послуг) у сумі 66 597 791 грн.

Проведеною перевіркою згідно з даними бухгалтерського обліку встановлено, що за рах.90 "Собівартість реалізації", зазначений показник склав 65 295 871, 41 грн.

Крім того, перевіркою встановлено, що до складу собівартості товарів (робіт, послуг) віднесено собівартість реалізованих виробних запасів на рах.943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів" на загальну суму 1121997, 64 грн.

Виходячи з наведеного, перевіркою встановлено, що загальна сума, що складає показник собівартості реалізації у 2013 році, становила 66 417 869, 05 грн. Відтак, задекларована ДП "Автотрейдінг-Центр" сума собівартості реалізації товарів (робіт, послуг) завищена на 179 921, 95 гривень.

Враховуючи вищевикладене, в акті перевірки правомірно зроблено висновок, що у порушення вимог пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, ДП "Автотрейдінг-Центр" до складу операційних витрат 2013 року віднесено витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, що призвело до заниження об`єкта оподаткування податком на прибуток у 2013 році на загальну суму 179 922 гривень.

Окрім того, проведеною перевіркою встановлено завищення ДП "Автотрейдінг-Центр" показника у рядку 06.1 "Адміністративні витрати" у 2013 році на загальну суму 11 070 гривень.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування, зокрема, є операції платників податків з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів, послуг визначається, виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даним бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

- товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

- газу, який постачається для потреб населення.

Пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватись:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Судом першої інстанції встановлено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 встановлено його завищення на загальну суму 44 836 гривень.

Проведеною перевіркою встановлено завищення задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 10.1 Декларацій "Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) товарів (послуг) та основних засобів для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% (рядок 10.1.1 з грудня 2014 року) на загальну суму 44 836 гривень.

В акті вчинено запис, що ДП "Автотрейдінг-Центр" до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ за розрахунками з орендодавцем ТОВ "ІНТЕРЦИКЛОН", зокрема, податкові накладні, виписані на вартість відшкодування вартості спожитої електроенергії, водопостачання, витрат на опалення на загальну суму 44 835, 82 грн.

Перевіркою встановлено, що операція з отримання орендарем від орендодавця компенсації витрат за спожиті орендарем комунальні послуги та електричну енергію не є об`єктом оподаткування ПДВ, оскільки орендодавець не здійснює операцій з постачання орендарю комунальних послуг та електричної енергії, вартість спожитих орендарями комунальних послу та електричної енергії, вартість спожитих орендарями комунальних послуг та електричної енергії відшкодовується орендарю окремо орендної плати. Суми таких коштів оплачуються орендарем у вигляді відшкодування орендодавцю вартості спожитих комунальних послуг та електричної енергії та не включаються орендодавцем до бази оподаткування ПДВ.

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції погодився з висновком податкового органу щодо того, що на порушення вимог пунктів 185.1 статті 185, 188.1 статті 188 Податкового кодексу України ДП "Автотрейдінг-Центр" до складу податкового кредиту необґрунтовано віднесено суми ПДВ, сплачені ТОВ "ІНТЕРЦИКЛОН" у складі компенсаційних витрат на опалення, постачання електроенергії, водопостачання на загальну суму 44 835, 82 гривень.

Щодо посилань Позивача на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 січня 2019 року по справі № 826/18819/13-а, які на його думку підтверджують доводи щодо безпідставності зменшення Відповідачем за результатами податкової перевірки суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1 107 650 грн., що включена до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає наступне.

З доданих до матеріалів справи Відповідачем розрахунків вбачається, що перевіркою відображених у рядках 06.5 Декларації Від`ємне значення об`єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року (від`ємне значення рядка 07 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за попередній звітній (податковий) рік) показників за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року у загальній сумі 4 392 391 грн. встановлено завищення задекларованих ДП Автотрейдінг-Центр показників у рядку 06.5 Декларації Від`ємне значення об`єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року (від`ємне значення рядка 07 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за попередній звітній (податковий) рік) у 2013 році на суму 1 107 650 грн.

Згідно висновків акта від 06.06.2013 року № 377/22-609/31904132 ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС Про результати планової виїзної перевірки ДП Автотрейдінг-Центр з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року було встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування всього - за 2010 рік 2 725 434 грн., за 2011 рік - 1 678 887 грн., за 2012 рік - 1 107 650 грн.

Згідно підпункту 16.1.8 пункту 16.1 статті 16 ПК України , платник податків зобов`язаний виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки.

Перевіркою встановлено, що декларація з податку на прибуток на 2013 рік ДП Автотрейдінг-Центр була подана без урахування висновків акта перевірки від 06.06.2013 року № 377/22-609/31904132, зокрема за рядком 06.05 Від`ємне значення об`єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року декларації зазначена сум, на яку, за висновками акта безпідставно завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток 2012 року.

Таким чином, на порушення пп. 16.1.8 п. 16.1 ст. 16 ПК України, ДП Автотрейдінг-Центр не було виконано припис акту перевірки щодо безпідставного завищення від`ємного значення об`єкта Автотрейдінг-Центр показників у рядку 06.05 Декларації Від`ємне значення об`єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року та заниження об`єкта оподаткування податком на прибуток у 2013 році на суму 1 107 650 грн.

Встановлені порушення, викладені в пп. 2, 4 та 5 п. 4.1.2 акта перевірки, призвели до заниження об`єкту оподаткування у 2013 році на суму 1 107 650 грн., що вплинуло на відображення показників у рядку 06.5 Декларації Від`ємне значення об`єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року за 2014 рік, а саме призвело до його завищення на суму 1 643 642 грн., що, в свою чергу, призвело до необґрунтованого завищення показника суми Автотрейдінг-Центр за рядком 3.2.4 Розділу 3 Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій (стаття 140 ПК України) Додатку РІ до податкових декларацій з податку на прибуток, поданих ДП Автотрейдінг-Центр за 2015 рік та перше півріччя 2016 року на суму 1 943 642 грн.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 січня 2019 року по справі № 826/18819/13-а не спростовує доводи Відповідача щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0003411402 від 01 червня 2017 року.

Із системного аналізу вищевикладеного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскаржуване рішення контролюючого органу відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підстав для визнання його протиправним та скасування не вбачається, з чим погоджується колегія суддів.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Дочірнього підприємства "Автотрейдінг-Центр" викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Автотрейдінг-Центр" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

О.М. Оксененко

Повний текст складено 23.06.2020 року.