Постанова

від 22.06.2020 по справі 826/14601/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 червня 2020 року

м. Київ

справа №826/14601/17

адміністративне провадження №К/9901/60796/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Студія "Європозитив"

на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.02.2018 (суддя Пащенко К.С.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2018 (колегія у складі суддів Собківа Я.М., Петрика І.Й., Сорочка Є.О)

у справі №826/14601/17

за позовом Приватного акціонерного товариства "Студія "Європозитив"

до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення

про визнання протиправним та скасування рішення.

І. ПРОЦЕДУРА

1. 13.11.2017 Приватне акціонерне товариство "Студія "Європозитив" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 05.10.2017 №1876 "Про результати позапланової перевірки Приватного акціонерного товариства "Студія "Європозитив", м.Київ (HP № 00014-м від 20.09.2012, HP № 00015-м від 08.06.2011, HP № 00016-м від 26.02.2010, HP № 00017-м від 21.04.2016, HP № 00018-м від 30.01.2013, ефірне мовлення, позивні: "NRJ")".

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.02.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2018, у задоволені адміністративного позову було відмовлено.

3. 03.09.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Позивача на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.02.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2018.

4. У касаційній скарзі скаржник просив скасувати рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. Ухвалою Верховного Суду від 08.10.2018 відкрито провадження у справі.

6. Позивач заявляв клопотання про розгляд справи за участі сторін, однак своєю ухвалою Верховний Суд відмовив в задоволенні такого клопотання.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.07.2017 за результатами проведення позапланової перевірки дотримання телерадіоорганізацією - ПрАТ "Студія "Європозитив" вимог ст. 35 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", відповідачем було складено акт № 45 ПП/Кв/С/17.

8. В акті встановлено, що 26.05.2017 до Національної ради надійшла заява ГО "Детектор Медіа" від 26.05.2017 вх. № 24а/57 з проханням провести перевірку стосовно того, чи були вчасно подані заяви про переоформлення ліцензій та документи або їх завірені копії, які підтверджують зміну кінцевого бенефіціарного власника ПрАТ "Студія "Європозитив", яким став ОСОБА_1 .

9. На підставі цього звернення 01.06.2017 Національною радою було прийнято рішення № 828 про призначення позапланової перевірки діяльності ПрАТ "Студія "Європозитив", м. Київ, ліцензія НР № 00018-м від 30.01.2013, ліцензія НР № 00014-м від 20.09.2012; ліцензія НР № 00015-м від 08.06.2011; ліцензія НР № 00016-м від 26.02.2010; ліцензія НР № 00017-м від 21.04.2016; з метою перевірки дотримання вимог ст. 35 Закону України "Про телебачення і радіомовлення".

10. Під час перевірки встановлено, що відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 10.07.2017, кінцевим бенефіціарним власником контролером ПрАТ "Студія "Європозитив" є ОСОБА_1 .

11. 20.04.2017 до Національної ради надійшов інформаційний лист позивача (вх. № 16/2817) про зміну кінцевого бенефіціарного власника. При цьому, станом на 31.05.2017 заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензій на мовлення у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника, документів або їх засвідчених заявником копій, що підтверджують зміну, а також відомостей про структуру власності з урахуванням внесених змін, позивачем не надано.

Враховуючи викладене, перевіркою встановлено порушення ПрАТ "Студія "Європозитив" вимог ст. 35 Закону України "Про телебачення і радіомовлення".

12. На підставі вищевказаного акту перевірки, Національною радою у відповідності до ст. 35, п. "б" ч. 5 ст. 37, ч. 1 ст. 70, ч.ч. 1, 2, 5 та 6 ст. 72, ч.ч. 1, 2 ст. 73, ч. 1 ст. 74, ч.ч. 1, 2 ст. 75 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", ст. 13, ч. 2 ст. 24 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" було прийнято рішення №1876 (протокол № 33) від 05.10.2017, яким визнано факт неподання ПрАТ "Студія "Європозитив", м. Київ, заяв про переоформлення ліцензій НР № 00018-м від 30.01.2013; НР № 00014-м від 20.09.2012; НР № 00015-м від 08.06.2011; НР № 00016-м від 26.02.2010; НР № 00017-м від 21.04.2016, у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата, а також вирішено звернутись до суду з позовом про анулювання вказаних ліцензій позивача на мовлення.

13. Позивач, вважаючи оскаржуване рішення протиправним, звернувся до суду з цим позовом за захистом свої прав та законних інтересів.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

14. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність підстав для подання заяви про переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника. З огляду на це оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) змінився 13.11.2016. Чинною на той час редакцією Закону України "Про телебачення і радіомовлення" не було передбачено обов`язку у такому випадку подавати заяву про переоформлення ліцензії на мовлення. Відтак, у ПАТ "Студія "Європозитив" не виникло обов`язку подати таку заяву відповідачу.

15. Відповідач проти задоволення позову заперечив, зазначив, що діяв в межах наданих законодавством повноважень та прийняв оскаржуване рішення через відсутність заяви Позивача про переоформлення ліцензій. Контролер здійснює безпосередній вплив на суб`єкта інформаційної діяльності та може змінювати умови його діяльності. Отже, зміна кінцевого бенефіціарного власника охоплюється поняттям "зміна умов діяльності ліцензіата".

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з системного аналізу змісту ч.ч. 1-4 ст. 35 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" видно, що законодавець у ч.ч. 1, 3 та 4 вказаної статті, передбачаючи певні підстави для переоформлення ліцензії на мовлення, застосував таку конструкцію нормотворення, яка, вказуючи у п. "а" ч. 3 на зміну організаційно-правової форми та умов діяльності ліцензіата, знайшла своє більш детальне розкриття та доповнення у ч. 4 такої статті, а саме: зміни засновника (співзасновників) та/або власника (співвласників) ліцензіата прирівняна законодавцем до змін організаційно-правової форми, умов діяльності ліцензіата.

На думку суду, поняття змін організаційно-правової форми, умов діяльності ліцензіата охоплює (включає в себе) поняття зміна засновника (співзасновників) та/або власника (співвласників) ліцензіата та є підставою для подання Національній раді протягом 10 робочих днів відповідної заяви з документами або їх нотаріально засвідченими копіями, що підтверджують таку зміну.

Отже, незалежно від внесених змін, на позивача, в силу вимог ч. 4 ст. 35 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", покладався обов`язок протягом 10 робочих днів з моменту виникнення вказаної підстави подати Національній раді заяву про переоформлення ліцензії на мовлення разом з документами або їх нотаріально засвідченими копіями, що підтверджують зміну.

17. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що, зважаючи на зміст оскаржуваного рішення Національної ради від 05.10.2017 № 1876, воно фактично зводиться до підтвердження висновків попередньо проведеної перевірки, тоді як по суті достатність визнаних фактів для застосування санкції і анулювання ліцензії має бути встановлена виключно в судовому порядку під час вирішення питання про анулювання ліцензії.

Отже, рішення про визнання порушення і застосування передбаченої цим Законом санкції, якщо ця санкція не може бути застосована самою Національною радою, є лише підставою для звернення до суду, а тому оскаржуване рішення не створює права та обов`язки для ліцензіата.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

18. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій та вважає, що висновки судів зроблено з порушенням норм матеріального права. Зокрема:

А) Закон України "Про телебачення і радіомовлення" було доповнено нормою п. "ґ" ч.3 ст.35, якою встановлювався обов`язок для телерадіоорганізацій подавати заяви про переоформлення ліцензій у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника, на підставі Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" від 01.11.2016, який набрав чинності 30.11.2016. Оскільки кінцевий бенефіціарний власник змінився до набрання чинності п. "ґ" ч.3 ст.35 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", телерадіоорганізація не зобов`язана була подавати заяву про переоформлення ліцензії на мовлення;

Б) суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що перелік підстав, визначених частиною п`ятою статті 37 та частиною тринадцятою статті 72 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", для звернення до суду із позовом про анулювання ліцензії на мовлення, є виключними, а встановлені в акті перевірки факти порушення відсутні серед визначених вище підстав для звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії. Відтак, скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що у Нацради фактично відсутні підстави для звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії.

В) Відповідач порушив ч. 2 ст. 19 Конституції України, оскільки діяв не в межах наданих законодавством повноважень.

19. 05.11.2018 надійшов відзив від Відповідача. Відповідач зазначив, що порушення статті 35 Закону України "Про телебаченні і радіомовлення", зокрема, неподання заяви про переоформлення ліцензії, є вкрай тяжким, оскільки порушує права глядачів на об`єктивну оцінку контенту, який подає телерадіоорганізація у своєму ефірі, у зв`язку з тим, що володіючи інформацією стосовно того, хто є кінцевим бенефіціаром, глядач може оцінити чому та чи інша інформація подається в певному ключі.

20. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення зазначає, що на виконання своїх дискреційних повноважень має право звертатися до суду з позовом про анулювання ліцензії, оскільки саме така санкція передбачена статтею 37 Закону України "Про телебаченні і радіомовлення" за вказане порушення.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Перевіряючи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права при вирішенні даного спору, Суд зазначає таке.

22. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. Повноваження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у спірних правовідносинах, урегульовано, зокрема, Законами України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", "Про телебачення і радіомовлення" (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із ст. 1 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.

25. Статтею 13 вказаного Закону передбачено, що Національна рада, зокрема, здійснює нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення; нагляд за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензій; застосування в межах своїх повноважень санкцій відповідно до закону; контроль та нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), а за їх відсутності - про всіх власників та учасників телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги і всіх фізичних осіб та власників і учасників юридичних осіб на всіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги, про пов`язаних осіб та про структуру власності телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги. Контроль здійснюється шляхом подання Національною радою запитів про надання інформації до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб, запитів на отримання інформації з державних реєстрів, а також запитів про надання інформації до компетентних органів іноземних держав відповідно до міжнародних нормативно-правових актів, ратифікованих Верховною Радою України.

26. Відповідальність за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення передбачена статтею 71 Закону України "Про телебачення і радіомовлення".

27. Згідно з положеннями частини другої вказаної статті міру відповідальності та відповідні санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення встановлює суд. У визначених цим Законом випадках санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення встановлюються Національною радою.

28. Рішення про оголошення попередження приймається у разі першого порушення законодавства чи умов ліцензії телерадіоорганізацією або першого порушення законодавства провайдером програмної послуги (частина сьома статті 72).

29. Рішення про стягнення штрафу приймається: якщо після винесення попередження відповідні порушення не були усунені; якщо телерадіоорганізація за час після видачі (продовження) ліцензії вже отримала не менше трьох попереджень; якщо провайдер програмної послуги за час після сплати ним попереднього штрафу вже отримав не менше трьох попереджень (частина восьма статті 72).

30. Частиною дванадцятою статті 72 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" передбачено, що якщо порушення не були усунені після попередження та стягнення штрафу, Національна рада подає до суду справу про анулювання ліцензії на мовлення телерадіоорганізації або справу про скасування державної реєстрації провайдера програмної послуги.

31. Верховний Суд у постановах від 04.07.2019 у справі № 826/25903/15 та від 10.09.2019 у справі № 826/14599/17, обставини яких є релевантними, дійшов висновку, що аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що зверненню Національної ради до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення мають передувати як факти систематичного порушення телерадіоорганізацією законодавства про телебачення і радіомовлення, так і застосування до неї послідовно таких санкцій, як попередження та стягнення штрафу.

32. Відповідно до ст. 21 Закону №538/97 Національна рада застосовує санкції до порушників законодавства про телебачення і радіомовлення відповідно до вимог Закону України "Про телебачення і радіомовлення".

33. Відповідно до пункту 2.1., абзацу 5 пункту 2.3, пункту 2.4 Розділу ІІ Інструкції про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та про порушення законодавства про рекламу, затвердженої рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення 08.02.2012 №115, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.02.2012 - за № 313/20626 (далі також - Інструкція), Національна рада здійснює наглядові повноваження шляхом проведення планових і позапланових перевірок діяльності ліцензіатів.

34. Підставами для здійснення позапланових перевірок є: заява фізичних та юридичних осіб про порушення ліцензіатом вимог законодавства та/або умов ліцензії.

35. Планові та позапланові перевірки здійснюються за рішенням Національної ради. У рішеннях Національної ради про проведення позапланової перевірки вказуються найменування або прізвище, ім`я, по батькові ліцензіата, щодо якого буде проводитися перевірка, та предмет перевірки.

36. Позапланову перевірку відповідача здійснено 10.07.2017 на підставі наказу голови Національної ради від 05.07.2017 №5а/263 за заявою громадської організації "Детектор Медіа" від 26.05.2017 №24а/57.

37. Відповідно до пункту 5.2 розділу V Інструкції за результатами планової чи позапланової перевірки складається акт перевірки (додатки 2-5) та/або протоколи (додатки 6, 7).

38. 10.07.2017 уповноваженою особою Національної ради складено Акт №45 ПП/Кв/С/17 позапланової перевірки дотримання телерадіоорганізацією законодавства України, відповідно до якого, перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог ст. 35 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", з яким ознайомлено відповідача.

39. Частинами першою, другою, пунктом "ґ" частини третьої статті 35 Закону №3759 встановлено, що у разі зміни даних, передбачених частиною третьою цієї статті або абзацами п`ятим і шостим частини четвертої статті 27 цього Закону, ліцензіат подає Національній раді заяву про переоформлення ліцензії на мовлення за встановленою Національною радою формою.

До заяви додаються завірені у встановленому порядку копії документів, які підтверджують необхідність внесення змін до ліцензії.

Підставами для переоформлення ліцензії на мовлення, в тому числі, можуть бути: зміна відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) заявника.

40. В акті перевірки Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення встановлено, що станом на 31.05.2017 Позивач не подав заяву встановленого зразка про переоформлення ліцензій на мовлення у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника, документів або їх засвідчених копій (т.1, а.с. 13 -14).

41. У ч. 3 ст. 35 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" передбачено, що підставами для переоформлення ліцензії на мовлення можуть бути, у тому числі, зміна організаційно-правової форми та умов діяльності ліцензіата; зміна відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) заявника.

42. Частиною шостою статті 72 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" передбачено, що Національна рада може застосувати до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги такі санкції:

- оголошення попередження;

- стягнення штрафу;

- анулювання ліцензії на підставі рішення суду за позовом Національної ради.

43. Згідно з положеннями ч. 5 ст. 37 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" Національна рада може звертатися до суду про анулювання ліцензії на мовлення на підставі:

а) факту передачі ліцензії іншій юридичній або фізичній особі-неліцензіату з метою проведення нею інформаційної діяльності;

б) факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата;

в) факту невиконання розпоряджень про усунення порушень законодавства та ліцензійних вимог;

г) факту відмови ліцензіата у проведенні працівниками Національної ради перевірки його діяльності відповідно до вимог законодавства України;

ґ) факту невідповідності ліцензіата визначеним статтею 12 цього Закону вимогам щодо заснування телерадіоорганізацій, обмеження частки власності іноземних фізичних та юридичних осіб в акціонерному або статутному капіталі телерадіоорганізації, а також до установчих і статутних документів телерадіоорганізації.

44. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що Законом України "Про телебачення і радіомовлення" встановлено три види санкцій за порушення телерадіокомпанією законодавства у сфері телебачення і радіомовлення. При цьому, вичерпний перелік підстав, наведених у ч. 5 ст. 37 Закону України "Про телебаченні і радіомовлення", за яких Національна рада з питань телебачення і радіомовлення може звернутися до суду з позовом про анулювання ліцензії, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

45. В акті перевірки № 45 ПП/Кв/П/17 від 10.07.2017 встановлено, що ПрАТ "Студія Європозитив" не подано до Нацради заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника (т.1, а.с. 13-14).

46. Однак у рішенні Національної ради з питань телебачення і радіомовлення від 05.10.2017 №1876 "Про результати позапланової перевірки ПрАТ "Студія "Європозитив", прийнятому на підставі вищевказаного акта, вирішено визнати факт неподання ПрАТ "Студія "Європозитив" заяв про переоформлення ліцензій у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата та звернутися у зв`язку з цим до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення (т.1, а.с. 14).

47. Суд звертає увагу, що правопорушення у виді встановлення "факту неподання заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника" та "факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата" не є тотожними та передбачають застосування різних видів санкцій за їх вчинення. При цьому, підставою для звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії може бути, зокрема, встановлення факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата.

48. Такий висновок відповідає усталеній практиці Верховного Суду, що була, зокрема, висловлена у постановах від 01.02.2019 у справі № 826/13000/15, від 04.07.2019 у справі № 826/25903/15, від 10.09.2019 у справі №826/14599/17, від 23.12.2019 у справі №826/16345/17.

49. Що стосується доводів суду апеляційної інстанції про те, що оскаржуване рішення не створює прав та обов`язків для ліцензіата, а тому не порушує його прав, то колегія суддів вважає такий висновок передчасним, у зв`язку з наступним.

50. Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" Національна рада може звертатися до суду про анулювання ліцензії на мовлення на підставі:

а) факту передачі ліцензії іншій юридичній або фізичній особі-неліцензіату з метою проведення нею інформаційної діяльності;

б) факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата;

в) факту невиконання розпоряджень про усунення порушень законодавства та ліцензійних вимог; г) факту відмови ліцензіата у проведенні працівниками Національної ради перевірки його діяльності відповідно до вимог законодавства України;

ґ) факту невідповідності ліцензіата визначеним статтею 12 цього Закону вимогам щодо заснування телерадіоорганізацій, обмеження частки власності іноземних фізичних та юридичних осіб в акціонерному або статутному капіталі телерадіоорганізації, а також до установчих і статутних документів телерадіоорганізації.

51. В оскаржуваному рішенні було встановлено факт неподання ПрАТ "Студія "Європозитив", м.Київ, заяв про переоформлення ліцензій НР № 00018-м від 30.01.2013; НР № 00014-м від 20.09.2012; НР № 00015-м від 08.06.2011; НР № 00016-м від 26.02.2010; НР № 00017-м від 21.04.2016, у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата, а також вирішено звернутись до суду з позовом про анулювання вказаних ліцензій позивача на мовлення на підставі пункту б вищезазначеної статті (про що зазначено в п.1 резолютивної частини оскаржуваного рішення).

52. Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України та повноваження відповідача, зверненню Національної ради із позовом до суду про анулювання ліцензії на мовлення має передувати встановлення певних обставин. Суди першої та апеляційної інстанцій повинні були перевірити чи дійсно були такі обставини.

53. У постанові від 10.09.2019 у справі № 826/14599/17 Верховний Суд зазначив, що встановлення наявності або відсутності визначених частиною п`ятою статті 37 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" підстав для звернення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до суду з позовом про анулювання ліцензії, має важливе значення для надання правової оцінки правомірності рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, оскільки відповідно до нього фактично вирішено застосувати одну із санкцій, визначених частиною шостою статті 72 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", а саме: звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії. Відтак, визначення наявності/відсутності підстав для прийняття такого рішення є однією з необхідних умов для визнання його правомірним.

54. Також відповідно до пп. ґ) ч. 14 ст. 25 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" при розгляді заяв Національна рада надає перевагу телерадіоорганізації, яка протягом одного року до дня подання заяви не допускала порушень вимог цього Закону щодо розкриття інформації про всіх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), про всіх пов`язаних осіб та про структуру власності.

55. Оскільки в рішенні Відповідача констатовано правопорушення, воно має правове значення для Позивача, впливає на його майбутню діяльність незалежно від того, чи звернувся б Відповідач до суду після прийняття такого рішення.

56. З огляду на це, оскаржуване рішення прийнято відповідачем без достатніх підстав, має самостійне правове значення та може бути предметом судового контролю з боку адміністративного суду.

57. Враховуючи вищезазначене, рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 05.10.2017 №1876 "Про результати позапланової перевірки ПрАТ "Студія "Європозитив", м. Київ (HP № 00014-м від 20.09.2012, HP № 00015-м від 08.06.2011, HP № 00016-м від 26.02.2010, HP № 00017-м від 21.04.2016, HP № 00018-м від 30.01.2013, ефірне мовлення, позивні: "NRJ")" було прийнято всупереч вимогам чинного законодавства, а, отже, є протиправним та підлягає скасуванню.

58. Відповідно до ст. 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

59. Враховуючи наведене, Верховний Суд встановив неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, що є підставою для задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень. Водночас, фактичні обставини встановлені повно та правильно, що дає підстави суду для ухвалення нового судового рішення по суті вимог.

60. Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч. 1 цієї самої статті при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

61. Позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1684 грн. (квитанція від 06.11.2017), за подання апеляційної скарги - у розмірі 2400 грн. (квитанція від 02.05.2018), за подання касаційної скарги - у розмірі 3200 грн. (квитанція від 25.09.2018).

62. Враховуючи зазначене та, понесенні позивачем судові витрати на звернення до суду із касаційною скаргою підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача.

Керуючись ст. 341, 345, 354, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Студія "Європозитив" задовольнити.

2. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року у справі №826/14601/17 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 05 жовтня 2017 року №1876 "Про результати позапланової перевірки ПрАТ "Студія "Європозитив", м. Київ (HP № 00014-м від 20.09.2012, HP № 00015-м від 08.06.2011, HP № 00016-м від 26.02.2010, HP № 00017-м від 21.04.2016, HP № 00018-м від 30.01.2013, ефірне мовлення, позивні: "NRJ")".

Стягнути з Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (04074, м. Київ, вул. Прорізна, б. 2, код ЄДРПОУ 300063928) на користь Приватного акціонерного товариства "Студія "Європозитив" (м. Київ, вул. Вишгородська, 28/1, код ЄДРПОУ 38062828) судовий збір у розмірі 7284 (сім тисяч двісті вісімдесят чотири) гривні.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб