Постанова

від 23.06.2020 по справі 227/4106/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 червня 2020 року

м. Київ

справа №227/4106/17

адміністративне провадження №К/9901/61816/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Бучик А.Ю., Кравчук В.М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.05.2018 р. (суддя - Кокош О.О.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 р. (судді - Сіваченко І.В., Сухарьок М.Г., Шишов О.О.) у справі за її позовом до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Пролетарському районі м. Донецька щодо припинення виплати та невиплати їй пенсії з 01 серпня 2014 року.

- зобов`язати поновити виплату пенсії з 01 серпня 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що до вересня 2014 року отримувала пенсію в Управлінні. Разом з тим, з вересня 2014 року нарахування та виплату пенсії відповідач припинив. Вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують її права гарантовані Конституцією України.

В грудні 2017 року ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області адміністративну справу ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька передано на розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17.05.2018р., яке залишено без змін Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.08.2018р., позов залишено без задоволення.

З рішенням судів попередніх інстанцій не погодилась позивач, звернулась з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати.

В обґрунтування касаційної скарги посилалась на те, що Конституцією України не передбачено обмеження конституційного права на отримання пенсії під час проведення АТО, не містить такої норми і Закон України Про боротьбу з тероризмом , на який здійснено посилання судами попередніх інстанцій.

Крім того, посилалась на те, що всі нормативно-правові акти, застосовані судом першої та апеляційної інстанції під час вирішення даної справи регулюють отримання пенсій та соціальних виплат виключно внутрішньо переміщеними особами. В свою чергу, як було встановлено судами і відповідає дійсним обставинам справи, позивач не є і ніколи не була внутрішньо переміщеною особою.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонеркою, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 20.11.1981 р.

Місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 .

Також судами встановлено, що позивач статус внутрішньо переміщеної особи не оформляла, відповідну довідку не отримувала, що позивачем не заперечується.

Згідно наданої інформації з Центральної бази даних одержувачів пенсій, датою останнього нарахування пенсії позивачу значиться 31.08.2014р.

З листа Головного управління ПФУ в Донецькій області від 30.03.2018р. №4371/02-1 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Пролетарському районі м. Донецька, отримувала пенсійні виплати за місцем фактичного проживання по вересень 2014 року. Місяць останнього нарахування пенсії серпень 2014 року.

Не погодившись з діями відповідача щодо припинення нарахування та невиплати їй пенсії, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Ухвалюючи рішення про відмову задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що особи з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, мають право на одержання пенсійних виплат за умови переміщення в населенні пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, і звернення до структурного підрозділу місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту та взяття на облік, що має бути підтверджено довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Також суди виходили з того, що жодними нормативними актами, що регламентують порядок та умови отримання пенсії у період збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру, не передбачено здійснення пенсійних виплат потерпілим, які не перемістились із тимчасово окупованої території на підконтрольні органам державної влади території.

Разом з тим, позивач до будь-якого органу Пенсійного фонду України на території, підконтрольній українській владі, із заявою про виплату щомісячних пенсійних виплат не зверталася, на облік як внутрішньо переміщена особа не ставала, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанції колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Право на пенсійне забезпечення гарантується статтею 46 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003р. № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до статті 47 Закону №1058-IV, пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеними у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Частиною 1 статті 49 Закону №1058-IV визначено перелік підстав припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду. Зазначеній в цій статті перелік підстав припинення виплати пенсії є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

Указом Президента України від 14.04.2014р. №405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014р. "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Згідно Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" №1669-VIII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014р. №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На час припинення нарахування та виплати позивачу пенсії, відповідно до розпорядження КМУ від 30.10.2014р. №1053-р м. Донецьк було включено до переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція та органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Вказане розпорядження втратило чинність на підставі розпорядження КМУ від 02.12.2015р. №1275-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у якому у розділі "Донецька область" також міститься м. Донецьк, де зареєстрована та проживає позивач.

Постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 23.07.2014р. №436 на території Донецької та Луганської областей, починаючи з 24.07.2014р. запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи, а постановою від 06.08.2014р. №466 Про призупинення здійснення фінансових операцій НБУ зобов`язав банки України, небанківські установи та національного оператора поштового зв`язку, які є платіжними організаціями внутрішньодержавних/міжнародних платіжних систем та/або їх учасниками, призупинити здійснення усіх видів фінансових операцій на території, яка не контролюється українською владою, до переходу району/міста обласного значення Донецької та/або Луганської областей під контроль української влади.

Постановою КМУ від 07.11.2014р. №595 затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей та зобов`язано міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації забезпечити до 1 грудня 2014 року переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Переміщення здійснюється лише тих бюджетних установ, підприємств та організацій, що у разі зміни місцезнаходження зможуть забезпечити провадження своєї діяльності.

Право на пенсійне забезпечення здійснюється не лише шляхом нарахування пенсії, а й фактичним отриманням нарахованих сум, що неможливо без відновлення роботи банківської системи на території населених пунктів, які не контролюються українською владою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.2014р. №637 Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам визначено, що призначення та продовження виплати усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014р. №509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".

За наведеного правового регулювання, умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ "Державний ощадний банк".

Водночас, як було встановлено судами, позивач не є внутрішньо переміщеною особою та проживає на непідконтрольній українській владі території.

Розглядаючи справу зі схожими правовідносинами (№243/3505/16-ц) Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.09.2018р. дійшла висновку, що ненадання позивачем, який не є внутрішньо переміщеною особою, довідки про взяття його на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, не є підставою для невиплати позивачу страхових виплат.

У цій же справі Велика Палата Верховного Суду визнала таким, що не відповідає фактичним обставинам справи правовий висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 12.04.2017р. у справі №6-51цс17, оскільки на дату її прийняття набрали законної сили рішення судів у справі №826/18826/14, якими визнано незаконним пункт 2 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014р. №595.

Таким чином, відсутність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи не може впливати на реалізацію права на пенсійне забезпечення.

Крім того, виключний перелік підстав для припинення виплати пенсій наведено у статті 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", наявність яких у справі що розглядається встановлено не було.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17.03.2020р. у справі №227/2158/17 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від них під час розгляду цієї справи.

Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Відповідно до частини 3 цієї статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Колегія суддів прийшла до висновку, що судами попередніх інстанцій прийняті судові рішення, які не відповідають закону, а тому постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.05.2018р. та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018р. скасувати.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним припинення управлінням Пенсійного фонду України у Пролетарському районі м. Донецька виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 серпня 2014 року.

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України у Пролетарському районі м. Донецька поновити ОСОБА_1 виплату пенсії з 01 серпня 2014 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.Ю. Бучик

В.М. Кравчук