Рішення

від 18.06.2020 по справі 624/343/20

КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/343/20

№ провадження 2/624/179/20

РІШЕННЯ

іменем України

смт. Кегичівка 18 червня 2020 року

Кегичівський районний суд Харківської області, у складі:

головуючого судді - Куст Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Проскурні Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №624/343/20,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ,

представник позивача: ОСОБА_2 ,

відповідач: приватно-орендне сільськогосподарське підприємство Мажарка ,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 ,

вимоги позивача: про визнання договору оренди недійсним та скасування державної реєстрації,-

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача.

18 березня 2015 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі, а саме належної ОСОБА_3 земельної ділянки з кадастровим номером 63231825000:01:000:0087 площею 3,3689 га, яка розташована на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області. Строк дії вказаного договору склав 10 років. Право оренди за даним договором було зареєстроване 27 березня 2015 року у державній реєстраційній службі Кегичівського районного управління юстиції Харківської області, новий договір оренди землі, номер запису про інше речове право 9205318.

Проте, 19 травня 2015 року у державній реєстраційній службі Кегичівського районного управління юстиції Харківської області було зареєстровано додаткову угоду про розірвання зазначеного договору оренди землі з підробленим підписом позивача, і вже 20 травня 2015 року між ОСОБА_3 та ПОСП Мажарка нібито був укладений та зареєстрований у державній реєстраційній службі Кегичівського районного управління юстиції Харківської області новий договір оренди землі (номер запису про інше речове право 9727778).

Дізнавшись про вказані обставини, позивач був змушений звернутися до Кегичівського районного суду Харківської області за захистом своїх прав та законних інтересів з позовом про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі.

Згідно з рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 15 листопада 2016 року справі №624/795/16 позовні вимоги позивача були задоволені у повному обсязі. Визнано недійсною угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки від 19 травня 2015 року між орендарем ОСОБА_1 та орендодавцем ОСОБА_3 .

Отже, слід зробити висновок, що договір оренди землі від 20 травня 2015 року був укладений між ОСОБА_3 та ПОСП Мажарка в період дії іншого договору раніше укладеного 18 березня 2015 року між позивачем та ОСОБА_3 , а тому був незаконно зареєстрований 20 травня 2015 року у державній реєстраційній службі Кегичівського районного управління юстиції Харківської області (номер запису про інше речове право 9727778) завдяки протиправним діям з боку відповідача.

Після винесення рішення Кегичівським районним судом Харківської області від 15 листопада 2016 року у справі №624/795/16 директор ПОСП Мажарка пообіцяв, що скасує державну реєстрацію договору оренди землі від 20 травня 2015 року, що нібито був укладений між ним та ОСОБА_3 .

Земельна ділянка з кадастровим номером 63231825000:01:000:0087 площею 3,3689 га, яка розташована на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області, з користування позивача не вибувала, він продовжує обробляти її і в теперішній час. Також позивач регулярно сплачує ОСОБА_3 орендну плату за користування вказаною земельною ділянкою. В свою чергу договір оренди землі від 20 травня 2015 року, укладений між ОСОБА_3 та ПОСП Мажарка , ніколи даними сторонами не виконувався, земельна ділянка у користуванні ПОСП Мажарка ніколи не перебувала, орендна плата за цим договором ніколи не виплачувалася.

На початку 2020 року позивач випадково дізнався про те, що договір оренди землі від 20 травня 2015 року нібито укладений між ОСОБА_3 та ПОСП Мажарка , незважаючи на викладені вище обставини, досі не скасований. Тому позивач вирішив звернутися до суду за захистом прав та законних інтересів.

Отже, станом на час нібито укладення 20 травня 2015 року між ОСОБА_3 та ПОСП Мажарка оспорюваного договору оренди земельної ділянки, був чинним і діяв договір оренди, щодо цієї самої земельної ділянки, укладений 18 березня 2015 року між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 , а отже наявні правові підстави для визнання договору оренди землі 20 травня 2015 року недійсним.

На початку 2020 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до ПОСП Мажарка про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 63231825000:01:000:0087 площею 3,3689 га, яка розташована на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області

18 березня 2020 року Господарський суд Харківської області виніс ухвалу у справі №922/778/20 про відмову у відкритті провадження, у якій роз`яснив, що спір у цій справі виник внаслідок незаконної, на думку позивача, реєстрації державним реєстратором права оренди з іншим орендарем (ПОСП Мажарка ), на той час як правовідносини на підставі договору оренди між позивачем і фізичною особою (власником орендованої земельної ділянки), на той час не припинилися. Отже, спір виник із приводу порушення права позивача як орендаря внаслідок укладення договору оренди щодо цієї ж земельної ділянки її власником з іншим орендарем і пов`язаний з діями фізичної особи - власника земельної ділянки, яка є орендодавцем за договорами оренди з різними орендарями, одним з яких є позивач.

Такий спір має розглядатися як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 12 травня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження з викликом сторін на 28 травня 2020 року.

У судове засідання учасники судового розгляду не з`явились, про місце дату та час повідомлені у встановленому законом порядку.

Представник позивача ОСОБА_2 , через канцелярію суду надала заяву з проханням розглядати справу без її участі та участі позивача, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Третя особа ОСОБА_3 , надав заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутність.

Позиція відповідача ПОСП Мажарка не відома.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фіксація судового розгляду справи технічними засобами не проводилась, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, норми права, які застосовує суд, мотиви суду.

Даний спір між сторонами по справі має цивільно-правові відносини та регулюється Цивільним Кодексом України, Земельним Кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та Законом України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

ОСОБА_4 відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 3,3689 га та розташована на території Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області, кадастровий номер 63231825000:01:000:0087 (копія, а.с.9, із зворотною сторінкою, копія).

Між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки від 18 березня 2015 року б/н, який було зареєстровано 27 березня 2015 року, номер реєстраційного запису 9205318, терміном оренди - 10 років (а.с.4-5, 6 із зворотними сторінками, копія).

Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 20 травня 2015 року зареєстровано право оренди земельної ділянки, площею 3,3689 га, кадастровий номер 63231825000:01:000:0087 між ОСОБА_3 та ПОСП Мажарка (а.с.9, із зворотною сторінкою).

Сторони є вільними в укладенні договору, у виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ч 1 ст.627 ЦК України).

За змістом ч.2 ст.792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму(оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України "Про оренду землі".

У відповідності до вимог ст.ст.13,14,16,19 ЗУ "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом. Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Відповідно до вимог ст.124,125 ЗК України, що діяла станом на 10 червня 2008 року, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в редакції від 04 липня 2012 року, передбачено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень, була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень. Норми цієї статті, що діють на сьогодні передбачають, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті.

Відповідно до вимог ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; г) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом способів.

Згідно вимог ст.203,215 ЦК України - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч 1-3, 5,6 ст.203 ЦК України.

Частиною1 ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч.2 цієї статті визначені способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Як зазначалося вище, з 27 березня 2015 року, тобто з моменту державної реєстрації, діє договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на земельну ділянку загальною площею 3,3689 га. Строк дії даного договору закінчиться 27 березня 2025 року.

На момент укладення оспорюваного договору, а саме договору оренди земельної ділянки, загальною площею 3,3689 га від 20 травня 2015 року між ОСОБА_3 та ПОСП Мажарка , договір оренди землі від 18 березня 2015 року не був припинений та не був розірваний.

Матеріали справи зворотного не містять.

Також у судовому засіданні досліджені: копія рішення Кегичівського районного суду від 15 листопада 2016 року (а.с.8, із зворотною сторінкою), копія ухвали про відмову у відкритті провадження у справі Господарського суду Харківської області від 18 березня 2020 року (а.с.13-14, із зворотною сторінкою) та інші документи.

Нормами статей 125,126 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Аналізуючи норми зазначених статей, суд приходить до висновку, що право користування земельною ділянкою орендар набуває з моменту здійснення державної реєстрації права на оренду, тобто з дати реєстрації, а не в майбутньому.

З метою захисту права на оренду власника або користувача, відповідно до ст.10 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі якщо відповідні документи не були подані заявником.

Однак, всупереч діючому законодавству, не зважаючи на те, що за нормами Земельного Кодексу України договір оренди землі набуває законної сили з моменту державної реєстрації, здійснено державну реєстрацію іншого договору оренди землі в період дії попередньо укладеного договору, чим здійснено подвійну реєстрацію договорів земельної ділянки, чим порушено права орендодавця в частині неправомірного та безпідставного продовження строку оренди.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочини поділяються за ступенем недійсності на абсолютно недійсні з моменту їх вчинення (нікчемні) та відносно недійсні, які можуть бути визнані судом недійсними за певних умов (оспорювані).

Відповідно до частин 1,2 ст.215 ЦК України, на які позивач посилається у своєму позові, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5,6 ст.203 цього Кодексу.

На виконання вимог ч.1 ст.81 ЦПК України не доведено суду правомірність дій щодо здійснення державної реєстрації права оренди земельної ділянки 20 травня 2020 року, а відтак, цей укладений договір оренди порушує право позивача на використання своєї зазначеної земельної ділянки в спосіб, передбачений законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що договір оренди землі, укладений 20 травня 2015 між ОСОБА_3 та ПОСП Мажарка підлягає визнанню недійсним, а державна реєстрація зазначеного договору - скасуванню.

Згідно ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Як встановлено ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.

Керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Мажарка - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди укладений 20 травня 2015 року між ОСОБА_3 та ПОСП Мажарка , право оренди за яким зареєстроване 20 травня 2015 року у Державній реєстраційній службі Кегичівського управління юстиції Харківської області, номер запису 9727778 та скасувати Державну реєстрацію права оренди ПОСП Мажарка за цим договором.

Стягнути з ПОСП Мажарка (АТ Ощадбанк код банку 09351600 МФО 351823 р/р НОМЕР_1 , свідоцтво 200088721 код ОКПО 31929749 ІПН 319297420151) на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Харківському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України через Кегичівський районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

представник позивача: ОСОБА_2 , місце знаходження: АДРЕСА_2 .

відповідач: приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Мажарка", місце знаходження: 64040, Харківська область, Кегичівський район, с. Мажарка, ЄДРПОУ 31929749.

третя особа: ОСОБА_3 , місце реєстрації: 64040, Харківська область, Кегичівський район, с. Мажарка, РНОКПП НОМЕР_3 .

третя особа: Сектор державної реєстрації Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області, місце знаходження: 64003, Харківська область, смт. Кегичівка, вул. Волошина, 50, ЄДРПОУ 41166410.

Суддя Н.М. Куст