Рішення

від 23.06.2020 по справі 484/4447/19

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/4447/19

Провадження № 2/484/145/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Маржиної Т.В.

за участю секретарів судового засідання - Мирошниченко Р.М., Шаповалової В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу "Восток", ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації,

за участю представника позивача - адвоката Дорова А.О.

за відсутності представника відповідачів - адвоката Зятковського Т.В. згідно заяви,

за відсутності сторін, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 16.09.2019 року звернувся до суду з наданим позовом, який згодом уточнив 04.10.2019 року /а.с.37-44/, мотивуючи тим, що перебував у шлюбі з ОСОБА_3 , який розірвано рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області 12.02.2014 року. Від шлюбу мають неповнолітніх доньок ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Матір дітей ОСОБА_3 рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 11.03.2015 року позбавлена батьківських прав щодо обох доньок і з неї на його користь стягнуто аліменти на їх утримання. В даний час діти проживають з його батьками в м. Первомайську Миколаївської області, де у відділі ДВС ГТУЮ в Миколаївській області відбувається виконання рішення суду про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на його користь на утримання дітей, яке здійснює державний виконавець Добровольська О.Ю.

Під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження він отримав копію довідки-характеристики на нього, виданої 17.09.2018 року ЖБК "Восток", в якій викладені неправдиві дані про його особу, які порочать його честь і гідність. Зокрема, у довідці зазначено, що чоловік ( ОСОБА_1 ) від попереднього шлюбу не брав участі у вихованні дітей, серед сусідів не користувався повагою та ніколи не брав участі у вихованні дочок ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Був невихованим та зневажливим до усіх, ніколи не вітався… З боку родичів чоловіка від попереднього шлюбу та його самого йдуть в зневажливій формі погрози та образи. В свій час сусіди були свідками цих подій .

Вказана довідка-характеристика підписана головою ЖБК "Восток" ОСОБА_7 і секретарем ЖБК ОСОБА_2 , яка є матір`ю його колишньої дружини ОСОБА_3 .

Оскільки викладена у довідці-характеристиці інформація є неправдивою, то фактично довідка є підробленою, внаслідок чого він звернувся до поліції із заявою про злочин і там було розпочате кримінальне провадження. Під час допиту ОСОБА_7 і ОСОБА_2 не заперечували вказаного факту, але відмовились спростувати неправдиву інформацію. Надалі кримінальне провадження було закрите.

Внаслідок поширення неправдивої негативної інформації, викладеної в довідці, у відділі ДВС до нього ставляться упереджено і негативно, державний виконавець не приймає до уваги його зауваження і доводи щодо перерахунку заборгованості по аліментам, несвоєчасно надає йому інформацію по виконавчому провадженню. Також і сусіди почали ставитись до нього і його батьків негативно через розповсюджену відповідачами неправдиву інформацію.

В даний час він проходить військову службу на посаді старшого офіцера в м. Одеса, є учасником АТО, бойових дій, тобто є публічною посадовою особою. Розповсюджена відповідачами неправдива негативна інформація порочить його честь, гідність та ділову репутацію, свідчить про принизливе ставлення до нього, що впливає на заниження його особистісної цінності. Така негативна інформація створює негативну оцінку його особи в очах оточуючих, що порушує його честь.

Внаслідок наведених вище дій відповідачів завдано шкоди його немайновим інтересам, що надає йому права на відшкодування моральної шкоди, яку він оцінює у 10 000 грн.

За наведених обставин позивач просить задовольнити його позов, визнати недостовірною і такою, що порушує його права на повагу до гідності, честі та недоторканність ділової репутації інформацію, викладену у виданій 17.09.2018 року головою ЖБК "Восток" ОСОБА_7 і секретарем вказаного ЖБК ОСОБА_2 довідці-характеристиці, зокрема: " Чоловік ( ОСОБА_1 ) від попереднього шлюбу не брав участі у вихованні дітей, серед сусідів не користувався повагою та ніколи не брав участі у вихованні дочок ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Був невихованим та зневажливим до усіх, ніколи не вітався… З боку родичів чоловіка від попереднього шлюбу та його самого йдуть в зневажливій формі погрози та образи. В свій час сусіди були свідками цих подій ; зобов`язати ЖБК "Восток" в особі керівника ОСОБА_7 та секретаря ОСОБА_2 спростувати зазначену інформацію шляхом відкликання довідки-характеристики від 17.09.2018 року; стягнути з ЖБК "Восток" та ОСОБА_2 солідарно на його користь на відшкодування моральної шкоди 10 000 грн. за розповсюдження недостовірної інформації; а також відшкодування понесених ним судових витрат.

07.10.2019 року ухвалою суду відкрите провадження в цивільній справі, прийнято позовну заяву до розгляду, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

28.11.2019 року представник відповідачів ОСОБА_2 і ЖБК Восток адвокат Зятковський Т.В. подав відзив на позовну заяву /а.с.93-96/, в якому проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань гарантоване Конституцією України. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності і спростувати, а тому вони не є предметом судового захисту. Довести можна лише факти, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Представник відповідача вважає, що у характеристиці від 17.09.2018 року не міститься фактичних даних, які принижують честь, гідність і ділову репутацію позивача. Вона відображує оціночні судження керівництва ЖБК "Восток" щодо особистих якостей ОСОБА_1 на підставі суб`єктивного аналізу ставлення позивача до виконання батьківських обов`язків відносно доньок і його стосунків з оточуючими. Наявні у довідці висловлювання не містять фактичних даних. Вважає, що за таких обставин викладена у довідці-характеристиці інформація про позивача є оціночними судженнями, а тому не може бути визнана недостовірною і спростована, внаслідок чого позов не підлягає задоволенню.

24.12.2019 року закрите підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Доров А.О. повністю підтримав позов, просив його задовольнити з наведених вище підстав.

Представник відповідачів адвокат Зятковський Т.В. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову.

Сторони в судове засідання не явились, хоча про розгляд справи повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду письмові докази, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками неповнолітніх дівчат ОСОБА_9 , 2009 року народження, та ОСОБА_8 , 2008 року народження, що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження /а.с.13,14/.

Шлюб між позивачем і матір`ю дітей розірваний рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 12.02.2014 року у справі № 504/4637/13-ц, що підтверджується відповідним рішенням суду /а.с.21/.

Рішенням цього ж суду від 11.03.2015 року у справі № 504/4131/14-ц, провадження № 2/504/753/15 ОСОБА_3 позбавлена батьківських прав щодо її доньок ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , з неї стягнуто аліменти на користь позивача на утримання дітей /а.с.16-17/.

Діти проживають з дідусем та бабусею по АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою квартального комітету від 10.06.2019 року /а.с.15/.

Постановою в.о. начальника Комінтернівського РВ ДВС ГТУЮ в Одеській області Стоніс Ю.В. від 14.12.2016 року відкрите виконавче провадження ВП № 53104413з виконання виконавчого листа № 504/4131/14-ц про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 /а.с.29/.

В даний час виконавче провадження перебуває на виконанні у Первомайському МРВ ДВС ГТУЮ в Миколаївській області, проти чого сторони не заперечували, тобто вказана обставина ніким не оспорювалась і не потребує доказування відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України.

17.09.2018 року Житлово-будівельним кооперативом "Восток" було видано і посвідчено печаткою ЖБК довідку-характеристику на ОСОБА_3 , в якій, крім іншого, у третьому абзаці зазначено: "Чоловік ( ОСОБА_1 ) від попереднього шлюбу не брав участі у вихованні дітей, серед сусідів не користувався повагою та ніколи не брав участі у вихованні дочок ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Був невихованим та зневажливим до усіх, ніколи не вітався.". У четвертому абзаці зазначено: "З боку родичів чоловіка від попереднього шлюбу та його самого йдуть в зневажливій формі погрози та образи. В сій час сусіди були свідками цих подій.". Копія такої довідки досліджена судом /а.с.18/. Оригінал суду не наданий. Представник позивача стверджує, що копія отримана ним з оригіналу, який наявний у матеріалах виконавчого провадження в Первомайському МРВ ДВС. Відповідачі таке твердження не оспорювали як і того факту, що дійсно ЖБК надало зазначену довідку-характеристику, тож вказані обставини не підлягають доказуванню як такі, що визнаються учасниками справи.

Довідка-характеристика підписана головою ЖБК "Восток" ОСОБА_7 і секретарем ОСОБА_2 , яка є матір`ю ОСОБА_3 , що також не оспорюється сторонами.

З копії паспорта позивача вбачається, що він зареєстрований в смт. Чорноморське Комінтернівського району Одеської області /а.с.11/. Він проходить військову службу в м. Одеса, має звання лейтенанта, обіймає посаду старшого офіцера /а.с.22-23/.

Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до частини 4 статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 34 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Кожна особа, а у встановлених законом випадках, органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Статтею 201 ЦК України зокрема передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Перелік особистих немайнових прав фізичної особи, серед яких і право на повагу до гідності та честі, визначений ст. 297 ЦК України. Право на недоторканність ділової репутації передбачене ст. 299 ЦК України.

Статтями 270, 275 ЦК України зокрема передбачено, що фізична особа має право на повагу до гідності та честі. Фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

При розгляді даної справи суд враховує приписи Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи та юридичної особи" (надалі Постанова).

Частиною 4 Постанови зазначено, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Пунктом 15 Постанови передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Відповідно до пункту 19 Постанови, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини 2 ст. 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Відповідно до ч.4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, Де Гаєс і Гійзельс , Гудвіна, Прагер і Обершлік ) свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї "інформації" чи тих "ідей", які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких "демократичне суспільство" неможливе.

Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 19 (Lingens, cited above, p. 28, пункт 46).

Суд враховує при цьому правову позицію Європейського суду з прав людини щодо різниці між поняттями "оціночне судження" та "факти". Так, у пункті 39 рішення Європейського суду з прав людини від 28 березня 2013 року у справі "Нова Газета і Бородянський проти Росії" вказано, що правдивість оціночних суджень не піддається доведенню і їх потрібно відрізняти від фактів, існування яких може бути доведено. У пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини від 12 липня 2001 року у справі "Фельдек проти Словаччини" суд зазначав, що на відміну від оціночних суджень, реальність фактів можна довести.

Для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи.

Зі змісту поширеної інформації щодо позивача можна дійти висновку, що інформація, зазначена в довідці-характеристиці, викладена як фактичні дані у категоричній стверджувальній формі, а відтак може бути перевірена на предмет її відповідності дійсності.

Враховуючи формулювання використаних при поширенні інформації тверджень, суд вважає, що поширена недостовірна інформація висловлена у формі фактичного твердженням і не є оціночним судженням, а тому є предметом судового захисту.

Як вбачається з листа від 13.03.2020 року ЖБК "Восток", адресованого начальнику Первомайського МРВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області, колова кооперативу ОСОБА_7 просила вважати недостовірною та не приймати до уваги при прийняті будь-яких рішень інформацію, викладену у довідці-характеристиці, виданій 17.09.2019 року ЖБК "Восток": "Чоловік від попереднього шлюбу не брав участі у вихованні дітей, серед сусідів не користувався повагою та ніколи не брав участі у вихованні дочок ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Був невихованим та зневажливим до усіх, ніколи не вітався… З боку родичів чоловіка від попереднього шлюбу та його самого йдуть в зневажливій формі погрози та образи. В свій час сусіди були свідками цих подій" вважати недостовірною та не приймати до уваги при прийняті будь-яких рішень /а.с.154/.

Такі обставини свідчать про визнання відповідачами факту поширення відносно ОСОБА_1 недостовірної інформації, яка не відповідає дійсності. Той факт, що викладена в оспорюваній довідці-характеристиці інформація є недостовірною, підтверджується і рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 11.03.2015 року про позбавлення батьківських прав матері дітей і характеристикою з місця проживання дітей і довідками з місця роботи позивача, які в сукупності свідчать про його позитивну репутацію як батька. Натомість відповідачами на підтвердження оспорюваної інформації не надано жодного доказу, ані щодо його репутації як батька, ані як громадянина.

Суд вважає, що твердження відповідачів відносно позивача, формують негативну соціальну оцінку, руйнують його імідж та репутацію як батька і громадянина, а відтак є такими, що порушують право позивача на повагу до його честі і гідності.

Разом з тим жодних належних та допустимих доказів того, що вказана вище інформація вплинула на ділову репутацію позивача, суду не надано. Така інформація була зазначена в довідці-характеристиці, яку пред`явлено до ДВС, і вона ніяким чином не вплинула на професійну діяльність позивача, яку він здійснює як військовослужбовець.

За встановлених обставин справи та положень законодавства, яким регламентовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що відносно позивача було поширено відомості, що не відповідають дійсності, а тому слід визнати недостовірною і такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до його гідності і честі інформацію, розповсюджену ЖБК "Восток" в особі ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , яка викладена ними в довідці-характеристиці від 17.09.2018 року.

Що стосується позовної вимоги про спростування поширеної інформації, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, оскільки під час судового розгляду на адресу державної виконавчої служби 17.09.2019 року ЖБК "Восток" направлено лист, який спростовує поширену недостовірну інформацію. Тобто позовні вимоги в цій частині відповідачами задоволені добровільно.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Суд визнає, що дійсно внаслідок наведених вище дій відповідачів позивачу завдано шкоду його немайновим інтересам, однак розмір відшкодування моральної шкоди, який визначений позивачем, суд вважає не співмірним до завданої йому моральної шкоди.

Суд виходить з того, що відшкодування моральної шкоди повинно бути спрямоване на досягнення сатисфакції і не може бути джерелом до збагачення позивача. Оскільки відповідачами добровільно спростовано поширену недостовірну інформацію відносно ОСОБА_1 то, на думку суду, спростування такої інформації є справедливою сатисфакцією моральної шкоди, а тому слід відмовити позивачу у стягненні моральної шкоди в грошовому еквіваленті.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, які передбачають рівність прав сторін щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За наведених обставин, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України враховуючи, що позов задоволено частково з ЖБК "Восток" слід стягнути судовий збір за вимогою немайнового характеру.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 77-80, 89, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу "Восток", ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, задовольнити частково.

Визнати недостовірною і такою, що порушує права ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на повагу до його гідності і честі наступну інформацію: "Чоловік від попереднього шлюбу не брав участі у вихованні дітей, серед сусідів не користувався повагою та ніколи не брав участі у вихованні дочок ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Був невихованим та зневажливим до усіх, ніколи не вітався... З боку родичів чоловіка від попереднього шлюбу та його самого йдуть в зневажливій формі погрози та образи. В свій час сусіди були свідками цих подій", розповсюджену Житлово-будівельним кооперативом "Восток" в особі ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , яка викладена ними в довідці-характеристиці від 17.09.2018 року.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Восток", місцезнаходження: 55201, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Вінграновського, 9а, код ЄДРПОУ 22436850, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , витрати по сплаті судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії такого карантину.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Житлово-будівельний кооператив "Восток", адреса місцезнаходження: 55201, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Вінграновського, 9а; код ЄДРПОУ 22436850.

Відповідач - ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Вступна та резолютивна частини рішення складені 16 червня 2020 року.

Повний текст рішення має бути складено до 26 червня 2020 року.

СУДДЯ: