Рішення

від 22.06.2020 по справі 946/894/20

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/894/20

Провадження № 2/946/1689/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2020 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Пащенко Т.П.,

за участю секретаря - Топтигіної О.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в загальному порядку в залі суду в місті Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, яке залишилося після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , та складається із земельної ділянки площею 3,0000 га, яка розташована на території Кам`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій на підставі Державного акту від 15.02.2001 року, серії Р1 №481743. Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що за життя спадкоємець, яка була її матір`ю, склала заповіт від 29.01.2003 року, згідно якого вона заповіла позивачці вказану земельну ділянку. Позивачка звернулася до приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Веліксар Т.І. із заявою про прийняття спадщини після померлої матері. Приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Веліксар Т.І. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, оскільки оригінал документу, що посвідчує право власності спадкодавця на земельну ділянку відсутній. У зв`язку із зазначеним позивачка просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування з заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну ділянку площею 3,0000 га, що розташована на території Кам`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, яка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належна померлій на підставі Державного акту від 15.02.2001 року, серії Р1 №481743.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила. Представник позивачки надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні, просив розглядати справу у відсутність позивачки та її представника (а.с.26).

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала суду заяву, в якій позовні вимоги визнала в повному обсязі та просила справу розглянути за її відсутності (а.с.22).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст.206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч.1 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Статтею 1233 ЦК України передбачено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 належала земельна ділянка загальною площею 3,00 га, яка розташована на території Кам`янської сільської ради, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту серії Р1 №481743 від 15.02.2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю ОД №10-05-1616 15.02.2001 року (а.с.11).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 12.07.2013 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить земельна ділянка площею 3,0000 га, яка розташована на території Кам`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій на підставі Державного акту від 15.02.2001 року, серії Р1 №481743.

Відповідно до заповіту від 29.012003 року, посвідченого Кам`янською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрованого в книзі записів нотаріальних дій за №20, ОСОБА_3 заповіла земельну ділянку площею 3,0000 га, розташовану на території Кам`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, яка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належна їй на підставі Державного акту від 15.02.2001 року, серії Р1 №481743, виданого Кам`янською сільською радою 15.02.2001 року, яка перебуває на умовах оренди в СК Жатва АСГП Прогрес - ОСОБА_1 (а.с.7).

ОСОБА_1 є донькою померлої ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_4 (прізвище після укладення шлюбу відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого 25.08.1989 року (а.с.4) змінено на ОСОБА_5 ).

Осіб, які відповідно до вимог ч.1 ст. 1241 ЦК України мають право на обов`язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту, немає.

Статтею 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 , будучи спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_3 у передбачений ст. 1270 ЦК України строк 17.12.2013 року звернулась до Ізмаїльської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що підтверджено матеріалами спадкової справи №67/2013, тому вважається такою, що фактично прийняла спадщину відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України . Після померлої ОСОБА_3 заведена спадкова справа №67/2013.

Письмовою відповіддю від 11.02.2020 року приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Веліксар Т.І. відмовлено ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 3,0000 га, кадастровий номер 5122081700:01:002:0431, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право приватної власності на землю Р1 №481743, виданий 15.02.2001 року), яка розташована на території Кам`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вищевказану земельну ділянку, необхідного для оформлення спадщини та реєстрації на підставі п.4.15. Порядку вчинення нотаріальних дій, п.1 підп.4 ст.24 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (а.с.12).

Згідно із п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" , за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, та приймаючи до уваги, що оформлення спадщини в нотаріальному порядку неможливе, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивачки на спадщину таким, що підлягає захисту на підставі ст. 16 ЦК України , в зв`язку з чим задовольняє позов.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, у тому числі, з огляду на те, що відповідачка визнала позов і обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст.81 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 , 12 , 16 , 76 , 200, 206, 263-265 ЦПК України , ст.ст. 316 , 328 , 392 , 1216 , 1217 , 1220 , 1222 , 1223 , 1225 , 1234 , 1235 , 1269 , 1270 ЦК України , суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 від 24.12.1996 року, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну ділянку, площею 3,0000 га, що належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Р1 №481743, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за ОД №10-05-1616, кадастровий номер 5122081700:01:002:0431, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Кам`янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Т.П.Пащенко