Рішення

від 23.06.2020 по справі 511/317/20

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/317/20

Номер провадження: 2/511/217/20

23 червня 2020 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Ільяшук А. В.,

секретаря судового засідання - Флора С.С.,

за участю:

представника позивача - адвоката Магера Р.Ю.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Роздільна Одеської області, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Єреміївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, третя особа: Державний реєстратор Роздільнянської РДА Медвідь Ганна Станіславівна, про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, свідоцтва про право власності на земельну ділянку та визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, -

ВСТАНОВИВ:

24 лютого 2020 року ОСОБА_3 звернувся до Роздільнянського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Єреміївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, третя особа: Державний реєстратор Роздільнянської РДА Медвідь Ганна Станіславівна, про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, свідоцтва про право власності на земельну ділянку та визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач з 1984 року проживав в селі Бурдівка Роздільнянського району Одеської області та працював у колгоспі. За час проживання у 1985 році він отримав земельну ділянку для будівництва житлового будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на якій до 1991 року побудував житловий будинок та господарчі споруди

На даний час позивачу стало відомо, що його син, відповідач по справі, ОСОБА_1 , не відомо з яких підстав на належний йому на праві власності будинок, що розташований по АДРЕСА_1 , отримав:

- право власності на житловий будинок "А", "а" - тамбур, "аі" - прибудова, "а2" прибудова загальною площею 174,4 кв.м., в тому числі житловою - 116,4 кв.м., "А1" - підвал , "Б"- бесідка, "В" - бесідка, "Г" - гараж, "Д" - сарай, що підтверджується технічним паспортом на будинок від 06.08.2018 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 136115346 від З 1.08.2018 року.

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно СТА 400402 видане 26.03.2015 року на право власності на земельну ділянку площею 0,1061 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5123981700:07:001:0111, що розташована по АДРЕСА_1 .

Зазначене свідоцтво 26.03.2015 року у встановленому порядку було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що підтверджується витягом №35478126.

Мало того, що без згоди позивача, ОСОБА_1 оформив на своє ім`я майно, яке належить позивачу на праві власності, та ще й на даний час в провадженні Роздільнянського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа його дружини ОСОБА_2 про поділ спільно нажитого майна.

Відповідно до витягів з погосподарської книги Єреміївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області:

- № 4 період 1980 - 1990 років, особовий рахунок 661;

- № 1 період 1990 - 2000 років, особовий рахунок 551;

- № 1 період 20-1 - 2005 років, особовий рахунок 562;

- № 1 період 2000 - 2010 років, особовий рахунок 43;

- № 7 період 2011 - 2015 років, особовий рахунок 0016-01-67.

Позивач є головою домогосподарства, що розташоване по АДРЕСА_1 .

Відповідно до зазначених витягів син позивача, ОСОБА_1 був зареєстрований за зазначеною адресою з 1986 року, коли він був неповнолітнім, а відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 після 2001 року, тобто після одруження у 1996 році з відповідачем ОСОБА_1 .

Будь-якого відношення до права власності на житловий будинок та господарчі споруди, що розташовані по АДРЕСА_1 , відповідачі: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , - не мають.

Позиція відповідачів по справі.

ОСОБА_1 в судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_3 визнав повністю.

ОСОБА_2 суду пояснила, що спірну земельну ділянку отримав її чоловік ОСОБА_1 , з яким вона одружилась у 1996 році та вона з чоловіком і сином проживала у будинку АДРЕСА_1 . Її свекор - позивач ОСОБА_3 проживав за іншою адресою в АДРЕСА_2 , де у нього був свій дім, а потім у 2011 році він з дружиною виїхав до Росії і там проживає на теперішній час. Після припинення шлюбних відносин з ОСОБА_1 вона дійсно подала позов до останнього про поділ нерухомого майна, вказаного вище, і після цього свекор через свого представника, подав даний позов. На її думку, ОСОБА_3 хоче забрати собі їх з чоловіком будинок і вона суперечити в цьому не буде. Вона з сином залишились без житла, але проти задоволення позовної заяви не заперечує, бо їй нічого не потрібно від таких родичів.

Представник Єреміївської сільської ради Роздільнянського районну Одеської області до зали судового засідання не прибув, надав на адресу суду лист про проведення судового засідання без його участі.

Третя особа у судове засідання не прибула, заяв та клопотань не надавала.

Заяви, клопотання.

23 березня 2020 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 53).

13 квітня 2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи (а.с. 64).

14 квітня 2020 року на адресу суду від Єреміївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області надійшов лист від 13.04.2020 року №138, згідно якого просять розгляд справи проводити без представника сільської ради (а.с. 69).

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 27 лютого 2020 року витребувано з Роздільнянської районної державної адміністрації (ЦНАП) належним чином завірені копії документів, які стали підставою для реєстрації права власності на житловий будинок та господарчі споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , оформлені на ім`я ОСОБА_1 , а також копії документів, які стали підставою для реєстрації за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 0,1061 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5123981700:07:001:0111, що розташована по АДРЕСА_1 (а.с. 48-50).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Згідно погосподарської книги №4 за 1986-1990 року, голова сім`ї ОСОБА_3 , список членів сім`ї: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 . Всього землі (в сотих гектара з точністю до 0,01) 1995 рік - 0,12; 1996 рік - 0,12; 1997 рік - 0,12; 1998 рік - 0,12; 1999 рік - 0,12; 2000 рік - 0,12 (а.с. 13). Суд звертає увагу на те, що дана книга не містить адресу господарства, а лише особовий рахунок №661.

Відповідно до погосподарської книги №1 за 1996-2000 роки, список членів господарства: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 . Особовий рахунок №551 (а.с. 15). Дана погосподарська книга також не містить адресу господарства за якою розташований житловий будинок та приналежність земельної ділянки до колгоспного двору.

Згідно погосподарської книги №1 за 2001-2005 роки, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 - вибули (а.с. 16-17).

Відповідно до погосподарської книги №1 за 2006-2010 роки, список членів домогосподарства: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 (а.с. 19).

Згідно погосподарської книги №7 за 2011-2015 роки, домогосподарство, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 , адреса реєстрації місця проживання голови домогосподарства: АДРЕСА_2 , кількість членів домогосподарства - 3 (а.с. 22). Відомості про членів домогосподарства з реєстрацією місця проживання на території ради: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с. 23-25).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 136115346, земельна ділянка з кадастровим номером: 5123981700:07:001:0111, що розташована по АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 . Підстава виникнення права власності: технічний паспорт, серія та номер: №678/08/18, виданий 06.08.2018 року, видавник: ФОП ОСОБА_10 ; свідоцтво про право власності, серія та номер: №35477980, виданий 26.03.2015, видавник: реєстраційна служба по Роздільнянському району. Форма власності - приватна (а.с. 26).

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_1 , інвентаризаційна справа №678/08/18, замовником технічної інвентаризації є ОСОБА_1 (а.с. 27-31).

Згідно рішення Єреміївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області від 20.02.2015 року №383-У1, було затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , загальною площею 0,1061 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 32).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.03.2015 року, індексний номер: 35477980, земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 , форма власності - приватна (а.с. 33).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 35478126, власником земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123981700:07:001:0111, є ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 (а.с. 34).

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Згідно частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогами ст. 76-81 ЦПК України, засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Під час розгляду даної справи, судом було здійснено оцінку кожного аргументу та доказу учасників справи, на підставі чого було встановлено, що дані дакази та аргументи є належними та допустими, а також відповідають вимогам діючого законодавства.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до частини 8 статті 187 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини другої розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно положень статті 120 ЦК Української РСР в редакції 1963 року, майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу).

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 25 липня 2018 року (справа №350/1194/16-ц) зазначила, що відповідно до статті 120 ЦК УРСР в редакції 1963 року колгоспний двір визначався, як сімейно-трудове об`єднання осіб, всі або частина яких були членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. При цьому за змістом частини другої статті 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору.

Як роз`яснено у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України

від 22 грудня 1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Відповідно до пункту 20 Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів , затверджених постановою Держкомстату СРСР від 25.05.1990 року №69, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, суспільна група господарства встановлювалася в залежності від роду занять голови господарства (сім`ї). Господарства, в яких після перетворення колгоспу в радгосп залишились лише непрацюючі пенсіонери за віком (бувші члени колгоспу), відносились до господарств колгоспників. Господарства пенсіонерів і учнів-стипендіатів, які не мали працюючих членів сім`ї, відносились до тієї суспільної групи, до якої ці особи відносились до виходу на пенсію або стипендію. Особи, які працювали в колгоспі, але не були членами колгоспу, відносились до суспільної групи робітників або службовців, в залежності від виконуваної роботи.

Суд з цього приводу звертає увагу на те, що згідно погосподарської книги №4 за 1986-1990 роки, ОСОБА_3 відносився до суспільної групи робітників (а.с. 13), інші погосподарські книги не містять інформацію щодо приналежності позивача до колгоспу, чи іншої групи, в залежності від виконуваної роботи. Крім того, згідно погосподарської книги №7 за 2011-2015 роки (єдина книга яка містить адресу об`єкта погосподарського обліку) головою домогосподарства є ОСОБА_1 (а.с. 21-22). Також, судом встановлено, що дані погосподарської книги та матеріали справи не містять доказів щодо приналежності земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 до колгоспного двору.

Відповідно до постанови судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 24 грудня 2014 року (справа №6-192цс14), без належного з`ясування питання щодо правильності й обґрунтованості зарахування будинку до суспільної групи господарств - колгоспний двір судове рішення не може бути визнано таким, що ухвалено згідно із законом.

Крім того, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі статей 112, 120, 123 ЦК Української РСР в редакції 1963 року, статей 19, 21, 316, 321, 328, 355, 368, 392 ЦК України, статей 81, 118, 120, 122, 125, 126 Земельного кодексу України та керуючись статтями 263-265, 268, 273, 259, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Єреміївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, третя особа: Державний реєстратор Роздільнянської РДА Медвідь Ганна Станіславівна, про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, свідоцтва про право власності на земельну ділянку та визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Роздільнянський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня проголошення, відповідно до п.15.5 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , паспорт НОМЕР_3 виданий Роздільнянським РВ УМВС України в Одеській області, ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Єреміївська сільська рада Роздільнянського району Одеської області, адреса: село Єреміївка Роздільнянського району Одеської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04380376.

Третя особа: Державний реєстратор Роздільнянської РДА Медвідь Ганна Станіславівна, адреса: вулиця Незалежності, 9, місто Роздільна Одеської області.

Відповідно до п. 3 Розділу XII Прикінцеві положення ЦПК України процесуальний строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повний текст рішення виготовлено 23.06.2020 року.

Суддя А. В. Ільяшук