Постанова

від 15.06.2020 по справі 922/3780/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2020 р. Справа № 922/3780/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В.

Секретар судового засідання - Соляник Н.В.

за участю:

від апелянта - не з`явився

від відповідача - Носов К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторітеллерз", м. Київ (вх. № 1112 Х/2)

на рішення господарського суду Харківської області від 25.02.2020 року (суддя - Жиляєв Є.М., ухвалене в м. Харків 25.02.2020 о 14:09 год., повний текст складено 04.03.2020 року)

та додаткове рішення господарського суду Харківської області від 11.03.2020 року (суддя - Жиляєв Є.М., ухвалене в м. Харків 11.03.2020 об 11:48 год., повний текст складено 11.03.2020 року)

у справі № 922/3780/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторітеллерз" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 114)

до Фізичної особи - підприємця Шарої Людмили Олегівни ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 379948,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Сторітеллерз" з позовом до Фізичної особи - підприємця Шарої Людмили Олегівни про стягнення грошових коштів у сумі 379948,00 грн.

Позивач посилається на те, що зазначена у позові сума перерахована на рахунок відповідача помилково, тому є безпідставно набутим майном і, відповідно до приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України, підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю "Сторітеллерз".

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.02.2020 у справі № 922/3780/19 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Суд першої інстанції послався на те, що у призначенні платежу наявних у матеріалах справи належним чином засвідчених копіях платіжних доручень: № 82 від 30.07.2019 на суму 106383,00 грн., № 95 від 05.08.2019 на суму 85110,00 грн., № 99 від 08.08.2019 на суму 117100,00 грн., № 114 від 19.08.2019 на суму 53200,00 грн., № 121 від 05.09.2019 на суму 13340,00 грн., № 127 від 06.09.2019 на суму 4815,00 грн. вказано: "Оплата за послуги художника-постановника при створенні web-серіалу "Київська зірка 2" за договором №1507-ХП від 15.07.2019 (т.с. 1, а.с. 55).

Разом з тим, факт участі відповідача у знімальному процесі позивачем не заперечується.

Судом першої інстанції врахував, що web-серіал "Київська зірка 2" наявний у вільному доступі в мережі Інтернет (YouTube): https://www.уоutube. соm/watch?v=g9uS0-AMzk 8.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що між сторонами склалися господарські правовідносини та виникли зустрічні права та обов`язки на підставі договору про надання послуг у спрощеній формі. Відповідач брав участь у знімальному процесі, на виконання існуючих договірних відносин позивачем перераховано відповідні кошти, тому вищенаведене унеможливлює застосування до спірних відносин у справі положень ст.1212 ЦК України.

Суд першої інстанції послався на те, що відсутність між сторонами договору у письмовій формі не свідчить про відсутність договірних правовідносин між сторонами, тому відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення безпідставно набутих грошових коштів відповідно до положень ст.1212 ЦК України.

Судом першої інстанції враховано відображення позивачем у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ за 3 квартал 2019 року відомостей про виплату ФОП Шара Л.О. доходу в сумі 379948,00 грн., а також відображенням відповідачем у Книзі обліку доходів платника єдиного податку сум доходів, отриманих від ТОВ "Сторітеллерз" за надані послуги по створенню web-серіалу "Київська зірка 2".

Додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 11.03.2020 у справі № 922/3780/19 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторітеллерз" на користь Фізичної особи - підприємця Шарої Людмили Олегівни 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалюючи додаткове рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції послався на те, що до матеріалів справи долучено необхідні документи, що підтверджують витрати відповідача пов`язані з оплатою ним послуг, наданих адвокатом, а також документи, що підтверджують представництво інтересів відповідача саме адвокатом у даній господарській справі у судових засіданнях.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сторітеллерз" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 25.02.2020 року у справі № 922/3780/19. Апелянт просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 25.02.2020 року та додаткове рішення від 11.03.2020 у справі № 922/3780/19 та ухвалите нове рішення в цілому.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції порушив принцип рівності сторін перед законом, оскільки позбавив позивача права на надання відповіді на відзив.

Посилається на те, що висновки суду першої інстанції не підтверджені відповідними доказами, а ґрунтуються лише на зазначених у відзиві на позовну заявутвердженнях відповідача, а заперечення позивача судом не враховані.

Апелянт посилається на те, що договір про створення за замовленням і використання об`єкта інтелектуальної власності між сторонами не укладено у письмовій формі, істотних умов між сторонами не досягнуто, загальна вартість робіт не узгоджена.

Апелянт вважає, що оскільки відсутня правова підстава під час переходу майна до відповідача у формі грошових коштів позивача, жодні договірні відносини між сторонами не існували, відповідач збагатився за рахунок позивача, тому наявні підстави, відповідно до ст.1212 ЦК України для повернення заявленої у позові суми.

Апелянт також зазначає, що додаткове рішення господарського суду Харківської області від 11.03.2020 у справі № 922/3780/19 є невід`ємною складовою основного судового рішення, тому також підлягає скасуванню.

У відзиві на апеляційну скаргу Фізична особа - підприємець Шара Людмила Олегівна посилається на те, що наявна в матеріалах справи відповідь на відзив свідчить про те, що позивач скористався наданим йому правом на подання відповідного документа до суду першої інстанції, жодних перешкод щодо вчинення вищезазначених дій судом першої інстанції не вчинялося. Відповідач завчасно направив позивачу клопотання про поновлення строку на подання відзиву та відзив, що надало змогу ТОВ Сторітеллерз підготувати відповідь на відзив та надати його до суду. Відповідач зазначає, що суд залучив відповідь позивача на відзив до матеріалів справи, і вважає, що позивач помилково ототожнює відхилення судом доводів, викладених у відповіді на відзив, з позбавленням права на подання такого відзиву.

Відповідач посилається на те, що діюче законодавство вимагає укладення договору щодо об`єктів права інтелектуальної власності у письмовій формі та зобов`язує сторони визначити у такому договорі способи та умови використання об`єкта замовником. Разом з тим, з платіжних доручень, які наявні в матеріалах справи, оплату позивач проводив за надані послуги художником-постановником, а не за створення та використання об`єктів права інтелектуальної власності. Відповідач зазначає, що питання щодо відчуження результату наданих послуг як об`єкту права інтелектуальної власності, питання способу та умов використання такого об`єкту між позивачем та відповідачем не врегульоване.

Відповідач посилається на те, що жодних порушень норм матеріального чи процесуального права під час ухвалення оскаржуваного рішення апелянтом в апеляційній скарзі не зазначено. Матеріалами підтверджено, а апелянтом не спростовано, що між позивачем та відповідачем існують господарські зобов`язання, отримані відповідачем грошові кошти не мають ознак безпідставно набутого майна, що виключає застосування до спірних відносин приписів ст.1212 ЦК України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2020 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторітеллерз" на рішення господарського суду Харківської області від 25.02.2020 у справі № 922/3780/19 та додаткове рішення господарського суду Харківської області від 11.03.2020 у справі № 922/3780/19, розгляд справи призначено на 20.05.2020.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 15.06.2020 о 12:15 годині.

Про дату, час та місце судового засідання учасники провадження повідомлені належним чином (т.2, а.с.59-60).

Стаття 269 ГПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Фіксація судових засідань апеляційної інстанції 20.05.2020 та 15.06.2020 здійснювалась за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно вимог ст.ст.222, 223 та п.17.7 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 Господарського процесуального кодексу України.

За текстом апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині поновлення без поважних причин строку, встановленого на подання відзиву, та позбавлення позивача права на подання відповіді на відзив, що є порушенням принципу рівності сторін перед законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 05.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 02.01.2020 о 12:00.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 02.01.2020 підготовче засідання відкладено на 16.01.2020 о 12:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.01.2020 об 11:00.

30.01.2020 на адресу господарського суду Харківської області від представника відповідача надійшло клопотання (вх. №2338 від 30.01.2020), в якому відповідач просив повернутися до розгляду справи у підготовчому провадженні та продовжити підготовче провадження на 30 днів, надати можливість представнику відповідача ознайомитись з матеріалами справи для підготовки обґрунтованого відзиву на позовну заяву та заяви про відновлення строку на подання відзиву, відкласти розгляд справи на іншу дату.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 30.01.2020 розгляд справи по суті відкладено на 25.02.2020 на 12:00.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не був присутній у судових засіданнях суду першої інстанції, призначених на 02.01.2020 та 16.01.2020.

04.02.2020 представник відповідача ознайомився з матеріалами справи №922/3780/19 (т.1, а.с.86).

18.02.2020 до Господарського суду Харківської області від відповідача надійшло клопотання про поновлення строку на подання відзиву (вх. № 4176) з метою повного та всебічного розгляду справи для дотримання принципів господарського судочинства, а також відзив на позовну заяву,

25.02.2020 до Господарського суду Харківської області від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву (вх.№ 4942). Позивач вважає, що відсутні поважні причини для поновлення відповідачу строку для подання відзиву.

Також 25.02.2020 позивач надав відповідь на відзив (вх.№4984), який долучено господарським судом Харківської області до матеріалів справи.

За результатами розгляду клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву (вх. № 4942) суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення, прийняття до розгляду відзиву на позовну заяву та приєднання його до матеріалів справи, що зафіксовано за допомогою технічного засобу у протоколі судового засідання господарського суду Харківської області від 25.02.2020.

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Відповідно до статті 178 ГПК України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду, зокрема, відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази.

Статтею 118 ГПК України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подання після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів.

Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Задля сприяння учасникам судового процесу в реалізації їх прав, визначених ГПК України, прийняття законного та обґрунтованого рішення, з встановленням всіх обставин справи та урахуванням вимог позовної заяви та заперечень проти позову, а також забезпечення основних засад господарського судочинства при прийнятті рішення суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив заяву відповідача щодо поновлення строку на подачу відзиву на позовну заяву у справі №922/3780/19.

Щодо доводів апелянта про порушення судом першої інстанції приписів процесуального права в частині позбавлення позивача права на надання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня задоволення судом першої інстанції клопотання про поновлення відповідачу строку для подання відзиву, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.02.2020 відповідач звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про поновлення строку для подання відзиву та відзивом на позовну заяву.

25.05.2020 від позивача до суду першої інстанції надійшла відповідь на відзив (вх.№4984), яка долучена до матеріалів справи (т.1, а.с.158-167).

Ухвал про відмову у прийнятті відповіді позивача на відзив або залишення без розгляду вказаної відповіді на відзив матеріали справи не містять.

Заслухавши суддю-доповідача, присутнього у судових засіданнях представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення з урахуванням повноважень, визначених в ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сторітеллерз" звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача Фізичної особи - підприємця Шарої Людмили Олегівни про стягнення 379948,00грн. безпідставно набутого майна.

В обґрунтування позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Сторітеллерз" посилалося те, що позивач у період з 30.07.2019 по 06.09.2019 перерахував на поточний рахунок ФОП Шара Л.О. грошові кошти за платіжними дорученнями № 82 від 30.07.2019 на суму 106383,00 грн., № 95 від 05.08.2019 на суму 85110,00 грн., № 99 від 08.08.2019 на суму 117100,00 грн., № 114 від 19.08.2019 на суму 53200,00 грн., № 121 від 05.09.2019 на суму 13340,00 грн., № 127 від 06.09.2019 на суму 4815,00 грн. у загальному розмірі 379948,00 грн. з призначенням платежу оплата за послуги художника - постановника при створенні web-серіалу "Київська зірка 2" за договором №1507-ХП від 15.07.2019 .

Позивач посилається на те, що 30.10.2019 року направив відповідачу вимогу, у якій просив відповідача у строк до 03.11.2019 підписати договір та акт прийому-передачі на зазначену суму, а в разі, якщо договір та акт прийому-передачі підписаний не буде, то повернути сплачені кошти у сумі 379948,00 грн. Однак відповідач на зазначену вимогу не відповів.

Позивач зазначає, що на момент перерахування коштів, так і на дату подання даного позову, між позивачем та відповідачем не було досягнуто остаточної згоди щодо істотних умов співпраці з надання послуг художника - постановника, тому позивач вважає, що грошові кошти у загальному розмірі 379948,00 грн. перераховані бухгалтером ТОВ "Сторітеллз" на поточний рахунок відповідача помилково.

Позивач вважає, що підстава, відповідно до якої позивач сплатив відповідачу грошові кошти відсутня, тому грошові кошти у сумі 379948,00 грн., отримані відповідачем, є безпідставно набутим майном.

В якості правового обґрунтування вимог позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Сторітеллерз" посилалося на норми ст.1212 Цивільного кодексу України.

У відзиві на позовну заяву відповідач не погодився з позовними вимогами з огляду на їх нормативну та документальну необгрунтованість.

В обґрунтування своїх заперечень віідповідач посилається на те, що між сторонами існують правовідносини щодо яких було досягнуто усної домовленості про залучення відповідача в якості художника-постановника до виробництва web-серіалу з робочою назвою "Київська зірка 2" для реклами оператора мобільного зв`язку Kyivstar. Зокрема, відповідач посилається на те, що в липні 2019 року сторонами було погоджено умови подальшої співпраці, за якими позивач замовив надання відповідачем комплексу послуг художника-постановника для створення веб-серіалу за загальною ціною, яка була погоджена сторонами у розмірі 655000,00 грн. Надання послуг та участь у знімальному процесі були розпочаті відповідачем у липні 2019 року та тривали до вересня 2019 року. Відповідач зазначає, що позивач, отримавши надані відповідачем протягом липня-вересня 2019 року послуги художника-постановника, вирішив занизити попередньо узгоджену вартість послуг та недоплатити залишок їх вартості відповідачу, у зв`язку з чим відмовився надавати відповідачу екземпляр підписаного договору №1507-ХП від 15.07.2019 із погодженою ціною послуг у розмірі 655000,0 грн.

Станом на теперішній час позивач оплатив лише 58 % від погодженої сторонами суми за надання відповідачем послуг художника-постановника при виробництві web-серіалу "Київська зірка 2".

Відповідач також посилається на те, що 30.11.2019 ФОП Шара Л.О. отримала від позивача заяву на повернення помилково сплачених коштів, до якої додано проект Договору про надання послуг від 15.07.2019 №1507-ХП, проект Акту прийому-передачі наданих послуг від 24.09.19 до Договору про надання послуг від 15.07.2019 №1507-ХП та копії платіжних доручень про перерахування ФОП Шара Л.О. грошових коштів за послуги художника-постановника при створенні web-серіалу "Київська зірка 2" за Договором №1507- ХП від 15.07.2019 на загальну суму 379948,0 грн. При цьому, вказана заява позивача містила дві взаємовиключні вимоги, а саме:

- або підписати у строк до 03.11.2019 Договір про надання послуг від 15.07.2019 №1507-ХП та Акт прийому-передачі наданих послуг від 24.09.2019 та "вважати ситуацію вичерпаною" (тобто не повертати "помилково" сплачені кошти у сумі 379948,0 грн.);

- або, у випадку не підписання у строк до 03.11.2019 Договору про надання послуг від 15.07.2019 № 1507-ХП та Акту прийому-передачі наданих послуг від 24.09.19, повернути у строк до 05.11.2019 помилково сплачені грошові кошти у сумі 379948,00 грн.

Відповідач вважає, що вказані правовідносини мають ознаки договору надання послуг, предметом якого є надання послуг художника-постановника під час зйомок web-серіалу "Київська зірка 2". Сторони добровільно частково виконали зобов`язання за таким договором, оскільки позивачем частково сплачено вартість послуг у розмірі 379948,00грн., а відповідачем виконано обумовлену послугу художника-постановника зі зйомок web-серіалу "Київська зірка 2".

Відповідач вважає, що без наявності оригіналів документів щодо наданих ФОП Шара Л.О. послуг, позивач позбавлений права повністю передати майнові права на об`єкти інтелектуальної власності, створені в результаті зйомок веб-серіалу "Київська зірка 2" кінцевому замовнику зйомок - оператору мобільного зв`язку Kyivstar, а отже кінцевий замовник не має права використання створеного в процесі зйомок об`єкту права інтелектуальної власності.

Відповідно до приписів статтей 73, 74, 76, 77, 78 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 202, статтею 205 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з приписами статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується учасниками справи, будь-яких договорів у формі письмового документу сторони не укладали.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.08.2016 (заява № 59166/12) Дж. К. та Інші проти Швеції (J.K. AND OTHERS v. SWEDEN) суд наголошує, що У країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування поза розумним сумнівом ( beyond reasonable doubt ). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей . Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри .

Судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом даного господарського спору є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України у загальному розмірі 379948,00 грн. які були перераховані на рахунок ФОП Шара Л.О. з призначенням платежу "Оплата за послуги художника-постановника при створенні web-серіалу "Київська зірка 2".

За твердженнями позивача, викладеними в його позовній заяві, підстав для перерахування вищезазначених коштів не було, оскільки жодні договори між позивачем і відповідачем не укладалися.

Отже, на думку позивача, зазначені грошові кошти перераховані помилково та за відсутності належних на те правових підстав.

За доводами апеляційної скарги апелянт вважає, що відсутня правова підстава переходу грошових коштів позивача до відповідача, відповідач збагатився за рахунок позивача, тому наявні підстави для повернення заявленої у позові суми на підставі ст.1212 ЦК України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Так, зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є:

1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);

2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна у іншої особи (потерпілого);

3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого;

4) відсутність правової підстави для зміни майнового стану цих осіб.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності наступних умов.

По-перше, набуття або збереження майна, тобто, особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Водночас, відсутністю правової підстави вважають такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Отже, якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 Цивільного кодексу України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у вигляді розірвання договору.

Відтак, задля застосування до спірних правовідносин у справі ст. 1212 Цивільного кодексу України, суд встановлює факт наявності або відсутності між сторонами у справі договірних правовідносин, які б свідчили про наявність або відсутність правових підстав для перерахування заявлених до стягнення грошових коштів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи містять належним чином засвідчені копії платіжних доручень: № 82 від 30.07.2019 на суму 106383,00 грн., № 95 від 05.08.2019 на суму 85110,00 грн., № 99 від 08.08.2019 на суму 117100,00 грн., № 114 від 19.08.2019 на суму 53200,00 грн., № 121 від 05.09.2019 на суму 13340,00 грн., № 127 від 06.09.2019 на суму 4815,00 грн. (т.1, а.с. 49-54), у призначенні платежу вказано: "Оплата за послуги художника-постановника при створенні web-серіалу "Київська зірка 2" за договором №1507-ХП від 15.07.2019".

Зазначеними доказами підтверджується, що позивачем було перераховано на користь відповідача грошові кошти в сумі 379948,00 грн. за послуги художника-постановника під час зйомок web-серіалу "Київська зірка 2".

Договір про надання послуг №1507-ХП від 15.07.2019 сторонами не підписаний.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони у справі №922/3780/19 не заперечують, що послуги художника-постановника ФОП Шара Л.О. при створенні web-серіалу "Київська зірка 2" повинні були надаватися у період з 15.07.2019 по 24.09.2019.

Факт участі відповідача у знімальному процесі при створенні web-серіалу "Київська зірка 2" позивачем не заперечується.

30.10.2019 позивач направив відповідачу заяву вих.№0192 від 30.10.2019 з вимогою про повернення помилково сплачених коштів в сумі 379948,00 грн.

З заяви вих.№0192 від 30.10.2019 про повернення помилково сплачених коштів в сумі 379948,00 грн. вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сторітеллерз" звернулося до ФОП Шарої Л.О. з вимогою підписати в запропонованих редакціях договір про надання послуг №1507-ХП від 15.07.2019 та акт прийому-передачі наданих послуг від 24.09.2019 до договору про надання послуг №1507-ХП від 15.07.2019 у строк до 03.11.2019 та передати їх представнику ТОВ "Сторітеллерз" аби вважати ситуацію вичерпаною (т.1, а.с.16-17).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сторітеллерз" також у своїй заяві зазначило, що у випадку непідписання вищезазначених документів, воно вимагає повернення помилково сплачених коштів в сумі 379948,00 грн. у строк до 05.11.2019.

З матеріалів справи вбачається, що проект договору про надання послуг №1507-ХП від 15.07.2019 та проект акту прийому-передачі наданих послуг від 24.09.2019 до договору про надання послуг №1507-ХП від 15.07.2019 додані позивачем до заяви вх. № 0192 від 30.10.2019 про повернення помилково сплачених коштів сторонами не підписані.

Заява вих.№0192 від 30.10.2019 про повернення помилково сплачених коштів в сумі 379948,00 грн., з доданими до неї документами, на адресу відповідача надіслана позивачем 30.10.2019, тобто вже після закінчення періоду надання послуг художника-постановника під час зйомок web-серіалу "Київська зірка 2".

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що він не підписав проект договору про надання послуг №1507-ХП від 15.07.2019 та проект акту прийому-передачі наданих послуг від 24.09.2019 до договору про надання послуг №1507-ХП від 15.07.2019 у зв`язку з тим, що між позивачем та відповідачем було погоджено вартість послуг художника-постановника, наданих ФОП Шарою Л.О. у липні-серпні 2019 року, у загальній сумі 655000,00 грн. Відповідач зазначив, що саме через недобросовісність дій позивача (сплата лише 58% від погодженої сторонами суми) ФОП Шара Л.О. не підписала вказані документи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що доданий до заяви вих.№0192 від 30.10.2019 про повернення помилково сплачених коштів в сумі 379948,00 грн., проект договору датований 15.07.2019 , а проект акту прийому-передачі наданих послуг до договору про надання послуг №1507-ХП від 15.07.2019 датований 24.09.2019 , тобто вже після закінчення узгодженого сторонами строку надання ФОП Шарою Л.О. послуг художника-постановника під час зйомок web-серіалу "Київська зірка 2".

В матеріалах справи міститься акт приймання-передачі робіт №1 від 24.09.2019, з якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сторітеллерз" передало, а Приватне акціонерне товариство Київстар прийняло 6 оригінальних аудіовізуальних творів серіалу під робочою назвою "Київська зірка 2" (т.1, а.с.167).

Web-серіал "Київська зірка 2" наявний у вільному доступі в мережі Інтернет (YouTube): https: // www. уоutube. соm/watch?v=g9uS0-AMzk 8.

У доданому позивачем до заяви вх. № 0192 від 30.10.2019 проекті акту прийому-передачі наданих послуг від 24.09.2019 до договору про надання послуг №1507-ХП від 15.07.2019, який Товариство з обмеженою відповідальністю "Сторітеллерз" направило на адресу відповідача, зазначено, що позивачу надані ФОП Шарою Л.О. послуги у повному обсязі та в обумовлений сторонами строк. При цьому замовник немає жодних претензій до художника-постановника щодо виконання останнім зобов`язань за договором про надання послуг №1507-ХП від 15.07.2019 (т.1, а.с.26)

У відповіді на відзив Товариство з обмеженою відповідальністю "Сторітеллерз" посилається на те, що позивач запропонував відповідачу підписати вищезазначені документи на фактично оплачену суму з метою уникнення в майбутньому претензій один до одного (т.1, а.с.162).

З матеріалів справи вбачається, що грошові кошти перераховувались позивачем систематично, 6 різними платежами протягом 2 місяців, тому твердження позивача про помилкове здійснення перерахування спірної суми є менш вірогідним доводам відповідача про існування між сторонами господарських відносин.

Отже, наявні матеріали свідчать про те, що дії позивача щодо сплати відповідачу грошових коштів стосуються виконання обов`язку щодо оплати послуг художника - постановника при створенні web-серіалу "Київська зірка 2".

Судова колегія апеляційної інстанції звертає увагу, що відсутність підписаного між сторонами договору не свідчить про відсутність договірних правовідносин між сторонами.

Відтак, наявність договірних правовідносин з надання послуг між сторонами унеможливлює застосування до спірних відносин положень ст.1212 ЦК України.

Аналогічний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у справах №№ 910/9072/17 та 910/1238/17.

Посилання апелянта на те, що між сторонами виникли правовідносини щодо створення за замовленням і використання об`єкта інтелектуальної власності не ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах, оскільки в реквізитах платіжних доручень зазначено призначення платежу: "Оплата за послуги художника-постановника при створенні web-серіалу "Київська зірка 2".

В матеріалах справи відсутні докази існування між сторонами правовідносин щодо створення за замовленням і використання об`єктів інтелектуальної власності.

Принцип більшої вірогідності у сукупності з принципом розумності надає можливість колегії суддів дійти до висновку про укладення між сторонами договору надання послуг у спрощений спосіб.

Отже, з урахуванням фактичних обставин справи, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення безпідставно набутого майна (грошових коштів в сумі 379948,00 грн.) відповідно до норм ст.1212 ЦК України.

Судова колегія звертає увагу, що права позивача можуть бути захищені на підставі правових норм, які регулюють договірні відносини сторін з надання послуг та стосуються наслідків порушення його умов або його невиконання.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторітеллерз" на рішення господарського суду Харківської області від 25.02.2020 року у справі № 922/3780/19 підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сторітеллерз" оскаржує додаткове рішення господарського суду Харківської області від 11.03.2020 року у справі № 922/3780/19. В якості підстави для його скасування апелянт зазначає про незгоду з рішенням у справі №922/3780/19 по суті.

Апелянт посилається на те, що додаткове рішення господарського суду Харківської області від 11.03.2020 у справі № 922/3780/19 є невід`ємною складовою основного судового рішення, тому вважає, що воно також підлягає скасуванню.

Судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 25.02.2020 є законним та обґрунтованим, тому відсутні підстави для його скасування.

Разом з тим, переглянувши в апеляційному порядку додаткове рішення господарського суду Харківської області від 11.03.2020 у справі № 922/3780/19, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 28.02.2020 представником відповідача подано клопотання про подання доказів понесення витрат на правничу допомогу (вх. № 5335 від 28.02.2020), тобто, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У вказаному клопотанні представник відповідача просить покласти на відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на позовну заяву відповідач зробив заяву про наявність витрат на професійну правничу допомогу та про те, що докази таких витрат будуть подані до суду в строк, визначений ч. 8 ст. 129 ГПК України (т.1, а.с. 97-100).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ст. 126 ГПК України).

Відшкодування витрат позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Так, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

З матеріалів справи вбачається, що в умовах Договору про надання правової допомоги б/н від 29.01.2020 сторони домовились, що адвокат зобов`язується надати клієнту правову допомогу із захисту його законних прав та інтересів у судовій справі № 922/3780/19 за позовом ТОВ "Сторітеллерз" про стягнення коштів.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В обґрунтування доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано належним чином засвідчені копії наступних документів, а саме коіпї:

- Договору про надання правової допомоги б/н від 29.01.2020;

- Акт від 26.02.2020 до Договору про надання правової допомоги від 29.01.2020, відповідно до якого адвокат надав, а клієнт отримав правову допомогу на загальну суму 10000,00 грн., що включає в себе:

1) попередній аналіз адвокатом документів по взаємовідносинам ТОВ Сторітеллерз з ФОП Шара Л.О. - 500,00 грн.

2) підготовка адвокатом клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та ознайомлення з матеріалами справи в суді - 1500,00 грн.

3) підготовка відзиву на позовну заяву та клопотання про поновлення строку для подання відзиву, направлення відзиву стороні та подання відзиву до суду - 1500,00 грн.

4) участь у судових засіданнях 30.01.2020 та 25.02.2020 - 3000,00 грн.;

- квитанцію №1-2602 від 26.02.2020 на суму 10000,00 грн.

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Тобто до матеріалів справи долучено необхідні документи, що підтверджують витрати відповідача, пов`язані з оплатою ним послуг, наданих адвокатом, а також документи, що підтверджують представництво інтересів відповідача саме адвокатом у даній господарській справі під час присутності представника відповідача у судових засіданнях.

Відповідно до ч.ч.4-6 ст.126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивач не звертався з клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги та запереченнями щодо неспівмірності заявлених витрат до суду першої інстанції.

Порядок розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, врегульовано статтею 129 ГПК України, згідно приписів частини 4 якої встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 9 наведеної статті передбачено, зокрема, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

За таких обставин, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт в межах даного спору, суд першої інстанції обгрунтовано стягнув з позивача на користь відповідача 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, додаткове рішення господарського суду Харківської області від 11.03.2020 року у справі № 922/3780/19 підлягає залишенню без змін.

Доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сторітеллерз" на рішення господарського суду Харківської області від 25.02.2020 року та додаткове рішення господарського суду Харківської області від 11.03.2020 року у справі № 922/3780/19 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 25.02.2020 року та додаткове рішення господарського суду Харківської області від 11.03.2020 року у справі № 922/3780/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанови передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 24.06.2020.

Головуючий суддя Т.Д. Геза

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя О.В. Плахов