Ухвала

від 24.06.2020 по справі 903/642/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

24 червня 2020 року Справа № 903/642/13 Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Сердюкової Аліни Олегівни

та за відсутності представників учасників судового процесу

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області

заяву Луцької районної державної адміністрації Волинської області про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу №903/642/13-1 від 19.07.2013р.

по справі

за позовом Прокурора Луцького району Волинської області в інтересах держави в особі Луцької районної державної адміністрації, м. Луцьк

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Садівська сільська рада, с. Садів Луцького району

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Волиньрибгосп", смт. Рокині Луцького району

про розірвання договору оренди землі та стягнення 9 845 грн. 20 коп.

Встановив: 17 червня 2020 року на адресу суду за електронним цифровим підписом Першого заступника Луцької районної державної адміністрації Волинської області надійшла заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Волинської області №903/642/13-1 від 19.07.2013р. та видачу дубліката наказу Господарського суду Волинської області №903/642/13-1 від 19.07.2013р. про примусове виконання рішення суду по справі №903/642/13.

Ухвалою суду від 18.06.2020р. заяву було прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 24.06.2020р.

У визначений господарським судом день та час стягувач та боржник повноважних представників в засідання суду не направили.

Розглянувши заяву Луцької районної державної адміністрації без участі представника Луцької районної державної адміністрації, суд, враховуючи те, що неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку (ст. 329 ГПК України), оцінюючи заяву та мотивацію в її обґрунтування за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, дійшов до висновку про підставність відповідної заяви та наявність підстав для її задоволення. Викладена позиція суду пов`язана з наступними обставинами:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 08.07.2013р. у справі №903/642/13 позов Прокурора Луцького району Волинської області в інтересах держави в особі Луцької районної державної адміністрації, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Садівська сільська рада до Відкритого акціонерного товариства "Волиньрибгосп" про розірвання договору оренди землі та стягнення 9 845 грн. 20 коп. було задоволено частково; договір оренди земель водного фонду загальною площею 69,82 га, які знаходяться за межами населених пунктів, на території Садівської сільської ради, с. Садів Луцького району, укладений 03 липня 2003 року між Луцькою районною державною адміністрацією, м. Луцьк та Відкритим акціонерним товариством "Волиньрибгосп", смт. Рокині Луцького району, розірвано; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Волиньрибгосп" на користь Луцької районної державної адміністрації 8 885,80 грн. заборгованості; в частині стягнення 165,03 грн. пені, 181,75 грн. збитків, завданих інфляцією, та 612,62 грн. трьох процентів річних позов залишено без розгляду; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Волиньрибгосп" в доход Державного бюджету України 2 867,50 грн. судового збору.

19.07.2013р. на примусове виконання рішення Господарського суду Волинської області від 08.07.2013р. у справі №903/642/13 було видано наказ №903/642/13-1 про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Волиньрибгосп" на користь Луцької районної державної адміністрації 8 885,80 грн. заборгованості. При цьому визначено, що наказ №903/642/13-1 від 19.07.2013р. дійсний для пред`явлення до виконання до 20.07.2014р.

Як вбачається з постанови заступника начальника відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції ВП №39268177 від 24.06.2015р. наказ Господарського суду Волинської області від 19.07.2013р. №903/642/13-1 було повернуто стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Луцька районна державна адміністрація засвідчує на втраті оригіналу наказу від 19.07.2013р. №903/642/13-1 у зв`язку з поверненням на її адресу з відділу державної виконавчої служби копії виконавчого документа, у зв`язку з чим стягувач позбавлений можливості повторно пред`явити наказ до виконання.

Відповідно до ст. 129 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Аналогічне кореспондується і з приписами ст. 18 ГПК України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч. 1 ст. 326 ГПК України).

Згідно із статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частиною 1 статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, чинній на момент видачі судового наказу, визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Як встановлено судом, наказ Господарського суду Волинської області № 903/642/13-1 від 19.07.2013р. було пред`явлено стягувачем до виконання вчасно, однак повернуто Луцькій районній державній адміністрації на підставі п. 7 ч. 1 ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження", у зв`язку з тим, що здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку майна, на яке відповідно до Закону можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, виявилися безрезультатними. Так, згідно відповідей банківських установ, на рахунках боржника відсутні кошти. Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, боржнику ВАТ "Волиньрибгосп" на праві власності належать 63 об`єкти нерухомого майна, однак вони перебувають в іпотеці в ПАТ "Кредитпромбанк", а тому звернути на них стягнення в рахунок погашення боргу перед стягувачами, які не є іпотекодержателями, не можливо. Згідно витягу з РПС УДАІ УМВС України у Волинській області "Автомобіль" за боржником зареєстровані транспортні засоби, які були оголошені в розшук, однак протягом року не були виявлені працівниками ОВС (крім тих, на які було звернуто стягнення в процесі примусового виконання зведеного виконавчого провадження про стягнення коштів із ВАТ "Волиньрибгосп").

При цьому, як слідує з пояснень Луцької районної державної адміністрації, викладених у заяві, у стягувача на даний час наявна лише копія наказу №903/642/13-1 від 19.07.2013р., виданого на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 08.07.2013р. у справі №903/642/13, що свідчить про втрату виконавчого документа.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (пункт 6 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно ч.1 ст. 329 ГПК України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Вказана норма процесуального закону пов`язує можливість відновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об`єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред`явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.

Водночас, норми Господарського процесуального кодексу України не пов`язують право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто, у кожному випадку, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, підлягають оцінці доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його відновлення, та представлені на їх підтвердження докази.

Відновлення пропущеного процесуального строку означає, що суд дає дозвіл особі вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що строк для її вчинення пропущений.

Рішення Господарського суду Волинської області від 08.07.2013р., яке набрало законної сили, станом на день звернення стягувача із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання не виконано, про що засвідчено заявником в заяві про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу. Також в матеріалах справи відсутні докази добровільного та повного виконання боржником рішення Господарського суду Волинської області від 19.07.2013р. у справі №903/642/13.

Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу (ч. 3 ст. 329 ГПК України).

З огляду на викладене, строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Волинської області від 19.07.2013р. у справі №903/642/13 пропущений стягувачем з причин, які не залежали від його волі, а тому суд визнає поважними причини пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання, а заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу Господарського суду Волинської області до виконання підлягає задоволенню шляхом постановлення відповідної ухвали.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" № 15729/07 від 05.07.2012 зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду однієї зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Тобто, відмова стягувачу в поновленні пропущеного процесуального строку фактично позбавить стягувача права на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, а це суперечило б основоположному принципу обов`язковості виконання судових рішень.

Таким чином, заява про поновлення строку пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Волинської області від 19.07.2013р. у справі №903/642/13 підлягає до задоволення, а строк - поновленню на два місці до 24 серпня 2020 року включно.

Відповідно до п.19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Вимоги до змісту і форми заяви про видачу дублікату наказу законом не встановлюється.

Зазначеними нормами законодавства суду не надано права відмовити у задоволенні заяви про видачу дублікату наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язано стягувача або державного (приватного) виконавця наводити причини втрати наказу, обмежено лише цю дію строками звернення заявника до суду з відповідною заявою.

Крім того, суд зауважує, що видача дублікату наказу не стосується вирішення господарського спору по суті, а носить виключно процесуальний характер.

Відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду у справі №903/642/13 та порушує права Луцької районної державної адміністрації, як стягувача.

Враховуючи викладені обставини, виходячи з принципу диспозитивності господарських відносин, з огляду на те, що зазначені дії заявника не суперечать законодавству та не порушують при цьому чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, беручи до уваги те, що строк пред`явлення наказу № 903/642/13-1 підлягає поновленню, а наказ втрачено, господарський суд прийшов до висновку, що заяву Луцької районної державної адміністрації щодо видачі дубліката наказу від 19.07.2013р. №903/642/13-1 слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 232-235, 329, п. 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ухвалив:

1. Заяву Луцької районної державної адміністрації Волинської області про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу - задовольнити .

2. Поновити строк для пред`явлення наказу Господарського суду Волинської області №903/642/13-1 від 19.07.2013р. до виконання на два місяці - до 24.08.2020 включно.

3. Видати дублікат наказу Господарського суду Волинської області від 19.07.2013р. №903/642/13-1.

Відповідно до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до п.19.4 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-західного апеляційного господарського суду, у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно п. 4 розділу Х Прикінцеві положення ГПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Ухвала підписана 24.06.2020р.

Суддя В. А. Войціховський