Ухвала

від 24.06.2020 по справі 903/693/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

24 червня 2020 року Справа № 903/693/14 Суддя Господарського суду Волинської області Костюк С. В., розглянувши заяву Луцької районної державної адміністрації

про поновлення строку для пред`явлення до виконання судового наказу та видачу дублікату наказу № 903/693/14-2 від 16.09.2014

по справі № 903/693/14

за позовом Прокурора Луцького району Волинської області в інтересах держави в особі Луцької районної державної адміністрації

до Відкритого акціонерного товариства "Волиньрибгосп"

про стягнення 7403,24 грн заборгованості та розірвання договору оренди,

за участю представників-учасників справи:

від заявника: н/з;

від боржника: н/з;

від прокуратури: Бородчук О. В., прокурор відділу, посвідчення № 036269 від 12.11.2015.

Встановив:

17.06.2020 Луцька районна державна адміністрація звернулася до Господарського суду Волинської області із заявою за вх. № 01-75/14/20, в якій просить поновити строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Волинської області № 903/693/14-2 від 16.09.2014 року у справі № 903/693/14 та видати його дублікат.

Ухвалою суду від 18.06.2020 прийнято до розгляду заяву Луцької районної державної адміністрації про поновлення строку для пред`явлення до виконання судового наказу та видачу дублікату наказу № 903/693/14-2 від 16.09.2014 та призначено розгляд на 24.06.2020.

Як слідує з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Волинської області від 01.09.2014 по справі № 903/693/14 позов задоволено; договір оренди земельної ділянки водного фонду, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Чаруківської сільської ради Луцького району, укладений 03 липня 2003 року між Луцькою районною державною адміністрацією (43000, м. Луцьк, вул. Ковельська, 53, код ЄДРПОУ 04051425) та ВАТ "Волиньрибгосп" (45626, смт. Рокині, Луцький район, вул. Степова 1, код ЄДРПОУ 21746732) розірвано; зобов`язано ВАТ "Волиньрибгосп" (45626, смт. Рокині, Луцький район, вул. Степова, 1, код ЄДРПОУ 21746732) земельну ділянку площею 153, 85 га, яка є предметом договору оренди земельної ділянки водного фонду, що знаходиться за межами населеного пункту на території Чаруківської сільської ради Луцького району, укладеного 03 липня 2003 року між Луцькою районною державною адміністрацією та ВАТ "Волиньрибгосп" - повернути у комунальну власність на підставі акту прийому - передачі; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Волиньрибгосп" (Луцький район, смт. Рокині, вул. Степова, 1, код ЄДРПОУ 21746732) на користь Луцької районної державної адміністрації (м. Луцьк, вул. Ковельська 53, р/р 33214812800231 в УДК у Волинській області, МФО 803014, код ЄДРПОУ 04051425) 7403,24грн. заборгованості; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Волиньрибгосп" (Луцький район, смт. Рокині, вул. Степова, 1, код ЄДРПОУ 21746732) в доход Державного бюджету України 3045,00грн. судового збору.

На примусове виконання рішення суду від 01.09.2014 видано наказ № 903/693/14-2 від 16.09.2014 про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Волиньрибгосп" на користь Луцької районної державної адміністрації 7403,24 грн заборгованості зі строком пред`явлення до виконання до 15.09.2015.

Стягувач в поданій заяві вказує, що наказ Господарського суду Волинської області від 16.09.2014 № 903/693/14-2 перебував на виконанні у відділі державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції та 24.06.2015 відповідно до вимог п. 7 ч.1 ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження", винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, проте до районної державної адміністрації надійшла ксерокопія виконавчого документа, а не оригінал.

22.06.2020 заявник через відділ документального забезпечення та контролю подав клопотання про розгляд заяви без участі його представника.

Прокурор в судовому засіданні заяву стягувача підтримав.

При розгляді даної заяви суд враховує наступне.

Порядок виконання судових рішень унормовано Законом України Про виконавче провадження .

Так, за ч.1 ст. 5 даного закону визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (згідно п. 1 ч.1 ст. 3 наказ суду відноситься до виконавчих документів).

Права та обов`язки виконавців визначено ст. 18 даного закону. Зокрема, згідно із п.10 ч. 3 даної статті виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; п.22 - здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом; тобто даною статтею не передбачено право виконавця звертатися до суду з клопотанням про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частиною 1 ст. 12 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання визначено ст. 329 ГПК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 329 ГПК України (на норми якої посилається державний виконавець), у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

По ч. 2 даної статті заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Причини поважності пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 74 ГПК України.

Водночас в заяві про поновлення строку пред`явлення наказу до виконання заявником не наведено жодних причин (обставин) пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання, які б могли бути визнані судом поважними, задля його поновлення.

Судом враховано, що постанову про повернення виконавчого документа, як слідує з заяви стягувача було винесено ще 24.06.2015, проте останнім жодних доказів в підтвердження здійснення заходів по виконанню наказу суду (оскарження дій, бездіяльності виконавця, тощо) не подано.

Сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, вищенаведені норми процесуального закону регламентують принцип диспозитивності судового процесу, згідно з яким особа самостійно або через уповноваженого представника здійснює свої процесуальні права та обов`язки.

Разом з тим, слід взяти до уваги, що відповідно до ч.6 ст.12 Закону України Про виконавче провадження саме стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, а не державний виконавець.

Заявником не доведено неможливість звернення до суду до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання з проханням видати його дублікат та з заявою про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання слід відмовити.

Відповідно до п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (Розділ XI), до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Таким чином, враховуючи те, що заяву про видачу дубліката наказу подано після закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, у заяві про його поновлення відмовлено, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу.

Керуючись статтями 234, 329 та п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ухвалив:

в задоволенні заяви відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст.235 Господарського процесуального кодексу ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції.

Повний текст

ухвали виготовлено

24.06.2020.

Суддя С. В. Костюк