Ухвала

від 24.06.2020 по справі 908/1584/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.06.2020 Справа № 908/1584/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Зінченко Н.Г. , розглянувши заяву (вих. № 37 від 17.06.2020) Комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 29а, код ЄДРПОУ 40545596)

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного підприємства Комерційна фірма НАТІВ (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 145, кв. 9, ідентифікаційний номер 22134095) грошової заборгованості у розмірі 4013,24 грн.

УСТАНОВИВ

23.06.2020 Комунальне підприємство "Наше місто" Запорізької міської ради звернулось до господарського суду Запорізької області із заявою (вих. № 37 від 17.06.2020) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного підприємства Комерційна фірма НАТІВ заборгованості у розмірі 4013,24 грн. на підставі Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №2877/2017/09/нж від 08.09.2017.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2020 вказану заяву передано для розгляду судді Зінченко Н.Г.

Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд відмовляє у видачі судового наказу з таких підстав.

Дослідивши подану заяву, суд приходить до висновку, що заява про видачу судового наказу задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно з ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Як визначено у ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини 2 ст. 150 ГПК України визначено, що у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обгрунтовує свої вимоги (ч. 3 ст. 150 ГПК).

В обґрунтування вказаної заяви заявник посилається на те, що згідно з умовами договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №2877/2017/09/нж від 08.09.2017 надав боржнику послуги загальною вартістю 4013,24 грн. Зазначено, що на виконання умов розділу 2 Договору Комунальне підприємство Наше місто щомісячно направляло Боржнику акти виконаних робіт (наданих послуг), однак підписані іншою стороною акти не були повернуті, як з зауваженнями так і без зауважень. Також заявник вказав, що цивільне законодавство не вимагає обов`язкового оформлення акту на підтвердження виконання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як вбачається з умов договору №2877/2017/09/нж від 08.09.2017 (пункт 6) виконавець (заявник) взяв на себе зобов`язання надавати акти здачі-прийняття робіт (надання послуг). У разі неотримання виконавцем акту здачі-прийняття робіт або обґрунтованих заперечень в його підписанні у всановлений термін, акт підписується з позначенням про відмову у підписанні його споживачем та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Таким чином, заявник за умовами договору має обов`язок щомісячного складання та надання боржнику актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Заявником до заяви про видачу судового наказу не долучені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з позначенням про відмову у їх підписанні споживачем, тобто не виконані вимоги ст. 150 ГПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Комунальне підприємство "Наше місто" Запорізької міської ради, згідно прохальної частини заяви, просить видати судовий наказ про стягнення грошової заборгованості за січень 2018 у сумі 4013,24 грн.

Разом з тим, як вбачається з описової частини заяви, у розрахунку основного боргу за січень 2018 виставлена сума за період з вересня 2016 по жовтень 2017 - 4013,24 грн. Вказане також вбачається з розрахунку основного боргу, долученого до заяви.

Тобто, фактично заявлені вимоги про стягнення заборгованості, яка виникла за період з вересня 2016 по жовтень 2017.

З урахуванням викладеного, оскільки вимога про стягнення боргу, який виник з вересня 2016 виходить за межі позовної давності, суд відмовляє у видачі судового наказу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Суд також враховує, що сума 4013,24 грн. зазначена як заборгованість, що виникла з вересня 2016 по жовтень 2017, без зазначення суми боргу за кожний конкретний місяць, що виключає можливість суду визначити суму боргу, що не виходить за межі позовної давності.

Відповідно до ч.1 ст. 150 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником .

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

На останньому (четвертому аркуші) поданої заяви про видачу наказу міститься позначення: "Представник заявника за довіреністю Л.А.Брусняк".

Втім, до заяви не подано жодного документу, яким підтверджуються повноваження Л.А.Брусняк представляти інтереси та підписувати від імені Комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради заяви або право вчиняти будь які дії від імені підприємства.

В додатках до позовної заяви міститься позначення: копія довіреності на представництво від 02.01.2019 №20-07 (для суду) , проте зазначеної довіреності заявником не додано, про що господарським судом Запорізької області складено Акт від 23.06.2020.

Отже, суд позбавлений можливості перевірити повноваження Л.А.Брусняк на підписання від імені Комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради заяви про видачу судового наказу, поданої до господарського суду Запорізької області.

Отже, подана заява подана заявником, з порушенням вимог п. 2 ч.1 ст. 150 ГПК України.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК).

Враховуючи викладене вище, суд відмовляє Комунальному підприємству "Наше місто" Запорізької міської ради у видачі судового наказу про стягнення грошової заборгованості на підставі п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Суд звертає увагу заявника, що відповідно до ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 ГПК України).

Керуючись 147 - 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

Відмовити Комунальному підприємству "Наше місто" Запорізької міської ради у видачі судового наказу за заявою (вих. № 37 від 17.06.2020) про стягнення з Приватного підприємства Комерційна фірма НАТІВ грошової заборгованості у розмірі 4013,24 грн..

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.

Повний текст ухвали складено та підписано 24.06.2020.

Отримати інформацію по справі можливо на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/sud5009/.

Додаток (для заявника): заява з доданими до неї документами, всього на 22 аркушах, в тому числі оригінал платіжного доручення №13799 від 12.06.2020 Акт від 23.06.2020.

Суддя Н.Г.Зінченко