Рішення

від 11.06.2020 по справі 910/2553/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.06.2020Справа № 910/2553/20

За позовом Громадської спілки "Хай-тек офіс Україна";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ плаза";

про визнання недійсними окремих частин (пунктів) договору.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Дюбко С.П.

Представники:

Від позивача: Єфімов О.М., адвокат, ордер серії ВТ № 1002319 від 19.02.2020 р.;

Від відповідача: Пустовіт А.І., довіреність № б/н від 16.03.20, ;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулася Громадська спілка "Хай-тек офіс Україна" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ плаза" про визнання недійсними п. 4.6 та п. 6.1. додатку № 1 до договору суборенди Бізнес-Центру Спейсес та надання послуг від 16.08.2019, укладеного між Громадською спілкою ХАЙ-ТЕК ОФІС УКРАЇНА та Товариством з обмеженою відповідальністю КИЇВ ПЛАЗА .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2020 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачеві строк для виправлення встановлених судом недоліків.

До господарського суду від Громадської спілки "Хай-тек офіс Україна" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2020 року відкрито провадження у справі № 910/2553/20 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, розгляд справи призначено на 12.05.2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/2553/20 до судового розгляду по суті на 02.06.2020 року.

У судовому засіданні 02.06.2020 було оголошено перерву до 11.06.2020.

В судовому засіданні 11.06.2020 представник позивача позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засідання 11.06.2020 р. проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у своїх письмових запереченнях на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ

16.08.2019 між Громадською спілкою ХАЙ-ТЕК ОФІС УКРАЇНА Товариством з обмеженою відповідальністю КИЇВ ПЛАЗА укладено Договір суборенди Бізнес- Центру Спейсес та надання послуг (падалі - договір ), предметом якого є оренда офісного приміщення № 506.

Відповідно до п. 4.1 Договору клієнт (позивач) повинен сплачувати компанії Спейсес таку плату:

(i) авансом місячну орендну плату за користування Приміщеннями, зазначену у доларах США та обумовлену Договором (див. титульну сторінку), з урахуванням її індексації згідно з пунктом 4.3 цього Договору ( Загальна Місячна Плата ), яка включає в себе послуги, зазначені у пункті 3.1 Договору:

(ii) Авансовий платіж, визначений у пункті 4.2 та 4.3 цього Договору:

(iii) плату за обслуговування, зазначену у пунктах 4.4, 4.5 цього Договору .

Згідно з п. 3.1 договору орендна плата, яка вказана на титульній сторінці Договору, включає в себе:

- Адміністративні витрати на підготовку офісу: програмування карток доступу, ключі та комплект меблів у кількості орендованих робочих місць, вказаних на Титульній сторінці Договору:

- Обробку вхідних факсимільних повідомлень, сортування і доставку вхідної кореспонденції до офісу Клієнта;

- Підключення та надання доступу до телефонної лінії та інтернету на кількість робочих місць, вказаних на титульній сторінці Договору:

- Експлуатаційні витрати та щоденні послуги прибирання .

У п. 4.4 договору сторони погодили, що клієнт повинен сплатити вартість генерального прибирання при звільненні приміщення у розмірі, 20 доларів без урахування ПДВ, що стягується за квадратний метр кожного офісу, який займає Клієнт, при виїзді Клієнта або у випадку, коли Клієнт з власної ініціативи вирішить переїхати в інші кімнати у межах Бізнес-Центру. Спейсес залишає за собою право стягнути додаткову плату за ремонт, який знадобиться для усунення пошкоджень, що перевищують межі звичайного зносу. Збір за звільнення приміщення повинен сплачуватися у строки, зазначені у відповідному рахунку-фактурі .

Пунктом 4.5 договору передбачено, що плата за будь-які додаткові послуги, такі як, але не виключно: обробка факсимільних повідомлень, адміністративна підтримка, кур`єрські, канцелярські послуги, друк, копіювання, сканування, ламінування, брошурування, оренда конференц-зали, кава-брейк, бізнес-ланч, організація фуршетів, оренда додаткового обладнання або меблів, виставляється у рахунку за попередній період і підлягає до сплати у повному обсязі до граничної дати зазначеної у рахунку-фактурі .

Пунктом 4.6. договору сторони узгодили, що клієнт (позивач) погоджується сплатити, якщо цього вимагає закон, або якщо це запроваджується у майбутньому:

(i) усі податки з продажу, використання, акцизні збори та будь-які інші податки та ліцензійні збори, які Клієнт повинен сплачувати будь-яким державним органам (та на вимогу Спейсес надасть Спейсес доказ такої сплати);

(ii) будь-які податки, сплачені компанією Спейсес , які стосуються Приміщення, якщо такі податки запроваджуються у майбутньому, у тому числі, але не лише будь-які податки на валові доходи, орендну плату та використання приміщення, гербовий збір або будь-які інші документарні податки та збори (проте, задля уникнення сумнівів, податок на прибуток підприємств, сплачений компанією Спейсес , не повинен повторно стягуватися з Клієнта); та

(ііі) усі платежі, встановлені чинним українським законодавством стосовно складання та виконання цього Договору, у тому числі, але не лише реєстраційний збір, плата за нотаріальні послуги тощо.

Обгрунтовуючи свої вимоги в частині визнання недійсним п. 4.6. договору позивач посилається на те, що відповідач поставив останнього у таку ситуацію, коли фактично за його рахунок забезпечується економічна стабільність відповідача у разі збільшення податкового навантаження на діяльність відповідача. Окрім цього, позивач вважає, що буде змушений сплачувати податки, якщо вони будуть запроваджуватися у майбутньому, у тому числі, але не лише будь-які податки на валові доходи, орендну плату та використання приміщення, гербовий збір або будь-які інші документарні податки та збори.

Суд відхиляє вказані вище посилання позивача, оскільки умовами договору не передбачено включення сум податків та зборів, сплачених відповідачем, до складу орендної плати. Пункт 4.6 договору не передбачає сплату позивачем обов`язкових платежів, платником яких є відповідач відповідно до Податкового кодексу України, оскільки податкові обов`язки сторін не встановлюються і не регулюються господарським договором, а визначаються виключно відповідним законодавством.

Пунктом 6.1. Додатку № 1 до договору суборенди сторони визначили, що Спейсес або клієнт можуть припинити договір у день закінчення строку його дії або в день закінчення будь-якого періоду, на який його було подовжено або- поновлено, надіславши запит на припинення договору через онлайн-обліковий запис або застосунок Spaces щонайменш за три календарні місяці до цього. Однак, якщо договір, договір про його подовження або поновлення, укладемо строком на три місяці або менше, та якщо Снейсес або Клієнт мають намір припинити його, запит на припинення договору має бути надіслано за два місяці або (якщо строк договору два місяці) за час, що на календарний тиждень менше строку, зазначеного у договорі. Таке припинення вважається припиненням Договору за взаємною згодою компанії Спейсес та клієнта,

Якщо з клієнтом укладається договір без фіксованої дати закінчення суборенди, кожна сторона може припинити цей договір шляхом надання іншій стороні повідомлення не пізніше, ніж за один місяць (що діятиме від початку будь-якого календарного місяця).

Якщо клієнт вирішує припинити цей договір згідно з цим пунктом, він зобов`язаний сплатиш усі суми, що підлягають до сплати за цим договором, у тому числі загальну місячну плату, оплату за будь-які послуги на запит клієнта за період до дати завершеним строку дії договору, а також збір за звільнення приміщення згідно з пунктом 4.4 цього договору.

Обгрунтовуючи свої вимоги в частині визнання недійсним пункта 6.1. додатку № 1 до договору суборенди, позивач вказує, що вказаний пункт суперечить положенням ст. 762 Цивільного кодексу Україні, а також самому договору, так як відповідно до п.1.1 додатку № 1 клієнт зобов`язується сплатити саме за користування такими приміщеннями та послугами відповідно до договору та додатків до нього.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Договору як юридичному факту властиві такі ознаки:

- в договорі виявляється воля не однієї особи, а двох чи кількох, причому волевиявлення учасників за своїм змістом мають збігатися і відповідати одне одному;

- договір - це така спільна дія осіб, яка спрямована на досягнення певних цивільно-правових наслідків: встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Основною особливістю цивільних правовідносин є те, що вони засновані на рівності, автономії волі, майновій і організаційній відокремленості її суб`єктів. У зв`язку з цим однією із засад цивільного законодавства є свобода договору (ст. 3 ЦК України), суть якої розкрита у ст. 627 ЦК України і полягає у тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, свобода договору є багатоаспектним поняттям, яке включає в себе різні прояви: прийняття власного рішення про вступ у договірні відносини, самостійний вибір того, з ким буде вступати у правовідносини, визначення умов договору тощо. Укладання договору є наслідком збігу волі та волевиявлення сторін, що забезпечує свободу договору.

Законодавець надав сторонам договору можливість врегулювання своїх відносин на власний розсуд, відступивши від положень актів цивільного законодавства. Заборона на відступ в договорі від положень актів цивільного законодавства можлива тільки в тому випадку, якщо в цих актах прямо про це вказано, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (абзац 2 частини 3 статті 6 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою, шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Викладені у пункті 4.6 та пункті 6.1. додатку № 1 до договору положення не суперечать актам цивільного законодавства, звичаям ділового обороту, вимогам розумності та справедливості.

За таких обставин, доводи позивача про недійсність пункту 4.6 та пункту 6.1. додатку № 1 до договору суборенди Бізнес-Центру Спейсес та надання послуг від 16.08.2019 є не обґрунтованими, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19.06.2020 р.

Суддя О.В. Мандриченко