Ухвала

від 24.06.2020 по справі 910/8388/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

24.06.2020Справа № 910/8388/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Кофі Лаб Груп (76010, м. Івано-Франківськ, бульвар Південний, буд. 35, кв. 8) до Товариства з обмеженою відповідальністю Ант Компані (03039, м. Київ, проспект Науки, буд. 3) про стягнення 73512,54 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Кофі Лаб Груп (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Ант Компані (далі - відповідач) про стягнення 73512,54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу б/н від 31.10.2018 не в повному обсязі розрахувався за отриманий товар, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення суму основної заборгованості у розмірі 67266,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 3271,38 грн та 3% річних у розмірі 2795,16 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви судом встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Так, відповідно до пункту 3, 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позовна заява повинна містити, зокрема: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

На виконання припису пункту 3 частини 3 статті 162 ГПК України позивачем визначено ціну позову у розмірі 73512,54 грн, яка складається із суми основної заборгованості у розмірі 67266,00 грн, інфляційних втрат у розмірі 3271,38 грн та 3% річних у розмірі 2795,16 грн, однак при математичному обрахунку визначених позивачем сум (основна заборгованість + інфляційні втрати + 3% річних) розмір ціни позову є відмінним від вказаної позивачем ціни позову у позовній заяві.

Приписами частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначає про часткову оплату за договором відповідачем у розмірі 67266,00 грн від 27.03.2019, однак відповідних доказів часткової оплати не надає.

Окрім того, приписами пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Позивач зобов`язаний до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення (ч. 1 ст. 172 ГПК України).

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів статей 2, 7 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

Абзацом 28 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Так, згідно з статтею 2 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

У відповідності до пункту 19 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення (п. 59 Правил).

За змістом пункту 61 Правил надання поштового зв`язку, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Із аналізу наведених норм вбачається, що належним доказом направлення саме копії позовної заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи може бути лише бланк опису вкладення , завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.

Враховуючи наведені вище норми та вимоги встановлені пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, належним доказом надіслання сторонам копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб є - опис вкладення до поштових відправлень, який повинен містити вичерпний перелік найменувань документів, що надсилаються, а також розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням.

В якості доказів надсилання відповідачу копії, поданої до Господарського суду міста Києва, позовної заяви та доданих до неї документів позивачем надано опис вкладення в цінний лист від 10.06.2020, втім суд не може прийняти його як беззаперечний доказ, виконання позивачем вимог пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, оскільки опис вкладення в цінний лист, а саме графа найменування предметів не містить вичерпного переліку найменувань документів, які складають додатки до позовної заяви, а тому вказана обставина позбавляє суд можливості перевірити відповідність надісланих відповідачу документів тим, що подані до господарського суду, тим більш, що до суду направлено позовну заяву з додатками на 36 аркушах, а відповідачеві на 28 аркушах.

Окрім того, до матеріали позовної заяви, що подана до суду не містить розрахункового документу про відправлення копії позовної заяви та копії доданих до неї документів.

Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

За таких обставин, оскільки позивачем не дотримано вимог, встановлених статтею 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Кофі Лаб Груп без руху та надати позивачу строк для усунення допущених недоліків позовної заяви.

Водночас, відповідно до п. 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Керуючись тим, що приписи п. 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України є спеціальними нормами до статті 174 цього Кодексу, та зважаючи на те, що пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" зі змінами і доповненнями внесеними постановою Кабінету міністрів України №500 від 17.06.2020, з урахуванням епідемічної ситуації в регіонах, зокрема в місті Києві, установлено карантин з 22.05.2020 до 31.07.2020, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", суд прийшов до висновку про можливість встановлення позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви, однак в будь-якому разі такий строк не може бути меншим ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у випадку його продовження.

Таким чином, строк, який встановлюється судом для усунення недоліків позовної заяви, в силу п. 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України продовжується на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Кофі Лаб Груп без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали.

3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю Кофі Лаб Груп спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- заяви із зазначенням ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

- всіх документів (доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме докази оплати у розмірі 67266,00 грн від 27.03.2019) в оригіналах або в належним чином засвідчених копіях, згідно з п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003);

- оригіналу опису вкладення у цінний лист про направлення позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, який повинен містити вичерпний перелік найменувань документів, що надсилаються та оригінал розрахункового документу, виданого поштовим відділенням на підтвердження отримання послуг зв`язку.

4. Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.

5. Згідно ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.

Суддя Т.В. Васильченко