Ухвала

від 24.06.2020 по справі 922/1444/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"24" червня 2020 р.Справа № 922/1444/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву Заступника прокурора Харківської області про забезпечення позову у справі

за позовом Заступника прокурора Харківської області, м.Харків, в інтересах держави, в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби, м.Харків до Служби автомобільних доріг у Харківській області, м.Харків , Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль- Південь", м.Одеса про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Харківської області (надалі - позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Служби автомобільних доріг у Харківській області (надалі - перший відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Південь" (надалі - другий відповідач), в якому просить: 1) Визнати незаконним та скасувати рішення тендерного комітету Служби автомобільних доріг у Харківській області про проведення закупівлі "ГБН Г.1- 218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт". Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Р-51 Мерефа-Лозова-Павлоград на ділянці км 0+000-км 131+189 (окремими ділянками) у Харківській області (з розробкою проектної документації) (45233142-6 ремонт доріг)" шляхом застосування переговорної процедури на суму 204 115 207,00грн. на підставі п.5 ч.2 ст.35 Закону України "Про публічні закупівлі", визначене протоколом №1 засідання тендерного комітету Служби автомобільних доріг України у Харківській області від 04.12.2019; 2) Визнати недійсним договір від 24.12.2019 №Т65-МЛПдз/19 про надання послуг з поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Р-51 Мерефа-Лозова-Павлоград на ділянці км 0+000-км 131+189 (окремими ділянками) у Харківській області (з розробкою проектної документації) (45233142-6 ремонт доріг)", укладений між Службою автомобільних доріг у Харківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Південь".

Ухвалою від 27.05.2020 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.06.2020.

У підготовчому засіданні 23.06.2020 судом оголошено перерву до 01.07.2020.

23 червня 2020 року прокурором подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль Південь" вчиняти дії на виконання умов оскаржуваного договору №Т65-МЛПдз/19 від 24.12.2019 та заборони Службі автомобільних доріг у Харківської області вчиняти дії на виконання умов оскаржуваного договору №Т65-МЛПдз/19 від 24.12.2019 в частині прийняття та оплати належним чином виконаних робіт по об`єкту, визначеному у п.1.4 Договору.

На підтвердження даної заяви прокурор зазначає, що необхідність вжиття вищевказаних заходів забезпечення позову обумовлена специфікою договорів про надання послуг щодо поточного ремонту доріг. Зокрема, прокурор наголошує, що у випадку визнання такого договору недійсним, буде неможливою реальна реституція, тобто поновлення первинного становища, оскільки замовник не зможе повернути виконавцю надану в ході виконання договору послугу та використані матеріали. Отже, доцільним та таким, що відповідає принципу забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, стане вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачам вчиняти вищевказані дії.

Розглянувши матеріали даної заяви, суд зазначає наступне.

Статтею 136 ГПК України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Зокрема, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Суд зазначає, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна (грошових коштів) тощо на момент виконання рішення.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.09.2018 у справі №910/7141/13.

Втім, прокурор не обґрунтував яким чином заборона відповідачам вчиняти дії щодо виконання договору №Т65-МЛПдз/19 від 24.12.2019 дозволить виконати рішення суду у даній справі, у випадку його задоволення судом.

Суд зазначає, що позивач у позові просить:

1) визнати незаконним та скасувати рішення тендерного комітету Служби автомобільних доріг у Харківській області про проведення закупівлі "ГБН Г.1- 218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт". Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Р-51 Мерефа-Лозова-Павлоград на ділянці км 0+000-км 131+189 (окремими ділянками) у Харківській області (з розробкою проектної документації) (45233142-6 ремонт доріг)" шляхом застосування переговорної процедури на суму 204 115 207,00грн. на підставі п.5 ч.2 ст.35 Закону України "Про публічні закупівлі", визначене протоколом №1 засідання тендерного комітету Служби автомобільних доріг України у Харківській області від 04.12.2019;

2) Визнати недійсним договір від 24.12.2019 №Т65-МЛПдз/19 про надання послуг з поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Р-51 Мерефа-Лозова-Павлоград на ділянці км 0+000-км 131+189 (окремими ділянками) у Харківській області (з розробкою проектної документації) (45233142-6 ремонт доріг)", укладений між Службою автомобільних доріг у Харківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Південь".

Отже, у випадку задоволення позову, вищевказане рішення тендерного комітету, визначене протоколом №1 засідання тендерного комітету Служби автомобільних доріг України у Харківській області від 04.12.2019, та договір від 24.12.2019 №Т65-МЛПдз/19 будуть визнані недійсними в судовому порядку.

Відповідно до статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Отже, вчинення або невчинення відповідачами дій, спрямованих на виконання оскаржуваного договору, жодним чином не вплине на можливість виконання рішення про визнання недійсними договору та рішення тендерного комітету.

Суд наголошує, що вимоги щодо застосування наслідку недійсності правочину у вигляді реституції прокурором у даній справі не заявлені. Відповідно, питання щодо повернення сторонами всього отриманого за договором від 24.12.2019 №Т65-МЛПдз/19 не стосується виконання рішення у даній справі.

Разом із тим, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з частиною 1 статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Також, статтею 208 ГК України встановлено, що якщо господарське зобов`язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов`язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов`язанням, а у разі виконання зобов`язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави. У разі визнання недійсним зобов`язання з інших підстав кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом.

Отже, чинним законодавством визначений механізм застосування реституції при визнанні правочину недійсним, у тому числі шляхом відшкодування вартості отриманого за договором.

Однак, прокурор у своїй заяві жодним чином не обґрунтував неможливості здійснення такої реституції у випадку визнання судом недійсним договору від 24.12.2019 №Т65-МЛПдз/19, обмежившись лише вказівкою про неможливість повернути надану послугу та використані матеріали.

Також суд вважає за необхідне відзначити, що згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, із договорів та інших правочинів.

Частиною 1 статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, до моменту визнання договору недійсним у судовому порядку, він має вважаєтися правомірним та сторони повинні належним чином виконувати його умови.

Введення судом заборони вчиняти дії, що спрямовані на виконання умов договору, який на даний час не визнано недійсним, призведе до порушення вищевказаних умов чинного законодавства та фактично буде перешкоджати господарській діяльності відповідачів, що є неправомірним.

Додатково суд зазначає, що з преамбули договору від 24.12.2019 №Т65-МЛПдз/19 вбачається, що його укладено відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №102-р від 06.02.2019 "Деякі питання фінансування об`єктів поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Р-51 Мерефа - Лозова - Павлоград у 2019 році". Дане розпорядження було видано на виконання бюджетної програми 3111180 "Покращення стану автомобільної дороги Р-51 Мерефа - Лозова - Павлоград".

Отже, виконання ремонтних робіт за оскаржуваним договором має державне значення.

Виконання даних підрядних робіт має відповідний технологічний цикл та строки виконання, а тому вжиття судом обраних прокурором заходів забезпечення позову може мати негативні наслідки не лише для сторін, а й створити передумови для зволікання з виконанням державної програми щодо ремонту автомобільної дороги.

Враховуючи викладене, у задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви заяву Заступника прокурора Харківської області про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали.

Ухвалу підписано 24.06.2020.

Суддя М.В. Калантай