Постанова

від 16.06.2020 по справі 520/12249/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 р.Справа № 520/12249/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Чалого І.С. , Рєзнікової С.С. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

представника позивача Кутового Г.І.,

представника відповідача Саєнко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 24.02.20 року по справі № 520/12249/19

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00012511306 від 15 серпня 2019 року, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області на підставі акту №2601/20-40-13-06-08/2917308212 від 30 липня 2019 року про результати документальної планової виїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00012521306 від 15 серпня 2019 року, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області на підставі акту №2601/20-40-13-06-08/2917308212 від 30 липня 2019 року про результати документальної планової виїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00012541306 від 15 серпня 2019 року, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області на підставі акту №2601/20-40-13-06-08/2917308212 від 30 липня 2019 року про результати документальної планової виїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00012591306 від 16 серпня 2019 року, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області на підставі акту №2601/20-40-13-06- 08/2917308212 від 30 липня 2019 року про результати документальної планової виїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача винесено всупереч вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги та неправомірності оскаржуваного рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 по даній справі позивачем зазначено наступне. На думку позивача, суд дійшов помилкового висновку про відсутність доказів підтвердження реалізації ФОП ОСОБА_1 протягом перевіреного періоду придбаного товару на суму 1441696,43 грн. або повернення його постачальникам чи знаходження цього товару на залишках обліку товару позивача, оскільки на підтвердження факту подальшої реалізації позивачем придбаного товару до перевірки та до матеріалів справи були надані рахунки, довіреності, видаткові та податкові накладні, акти за січень-лютий 2017 року, січень - листопад 2018 року, які за своїм змістом відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Таким чином, висновок суду про завищення позивачем витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів протягом 2017 - 2018 років, є безпідставним.

Також, позивач звертає увагу на те, що жодного запиту в розумінні п.п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16, п.п. 20.1.2, 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України з деталізацією надання конкретних документів під час проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 не було надано, було надано лише повідомлення №609 від 14.06.2019, в якому, керуючись п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, відповідачем запропоновано забезпечити надання всіх необхідних документів.

Вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано погодився з податковим органом, що база оподаткування дорівнює 5829682,08 грн. по операціям з придбання ТМЦ, які не реалізовані, не повернуті постачальникам, не лічаться на залишках - 1002098,74 грн. та по операціям з придбання рекламних послуг - 4827583,34 грн., а також про встановлення заниження задекларованих показників на суму 1165936 (5829682,08 х 20%) та не реєстрування на дану суму податкової накладної, оскільки судом не враховано, що всі податкові накладні щодо реалізації позивачем товару були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчать надані до матеріалів справи квитанції, а тому висновок відповідача про порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України спростовується належними доказами.

Також, позивач в апеляційній скарзі зазначає про необґрунтовані висновки суду першої інстанції щодо неправомірного віднесення позивачем до складу витрат на суму 3912350,01 грн. за придбані послуги з реклами через надання до перевірки договорів та актів виконаних робіт/послуг, які не містять необхідних даних про зміст та обсяг господарських операцій (детального зазначення видів робіт, їх ціну, обсяг) та відсутність додаткових документів, що підтверджують факт надання рекламних послуг контрагентами позивача, оскільки такі висновки спростовуються наданими до матеріалів справи наступними доказами, які відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Так, позивачем були надані: договори про надання рекламних послуг щодо проведення виконавцями рекламних компаній та розміщенню рекламних матеріалів у засобах масової інформації (радіо, друковані видавництва, лайтбокси, бігборди та інші інформаційні носії, буклети, листівки, флаєри,телебачення, сувеніри, інші роз даткові матеріали з зображенням торгової марки позивача); додатки до договорів про погодження вартості рекламних послуг; податкові накладні з квитанціями про реєстрацію; звіти до договорів (диски із записами аудіо- та відеороликів, які розміщувались на каналах: Русское радіо, Хіт ФМ, 39 канал, 7 канал та ін.); звіти з детальним проведенням опису робіт (запуск рекламних компаній, додавання в групи оголошень даних по сайтам додавання нових пошукових запитів для таргенингу - залучення інтересу додаткової аудиторії, оптимізація стратегій показників та ін., а також зазначення статистики рекламного аккаунту та список рекламних компаній і груп оголошень з таргетингом на Гугл Пошук); скріншоти сторінки сайту позивача на traktoria.prom.ua; платіжні доручення про сплату рекламних послуг та договори про відступлення права вимоги.

Зважаючи на те, що Довідкою про визначення класифікаційних даних Головного управління статистики у Харківській області №379 від 09.09.2016 передбачено, що ФОП ОСОБА_1 здійснює свою діяльність у сфері неспеціалізованої оптової торгівлі ( засоби індивідуального захисту), оптової торгівлі деталями та приладдям для автотранспортних засобів, електронним та телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього, сільськогосподарськими машинами й устаткуванням, іншими машинами й устаткуванням, доводи податкового органу, з якими погодився суд першої інстанції, про незрозумілість, який товар рекламується, є безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, суд першої інстанції в своєму рішенні необґрунтовано посилається на податкову інформацію, як на доказ нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, оскільки за сталою практикою Верховного Суду - податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання , а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону (постанова Верховного Суду від 29.03.2019 по справі К/9901/41648/18).

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 16.06.2020 представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що в період з 03.07.2019 по 23.07.2019 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області, правонаступником якої є Головне управління Державної податкової служби у Харківській області, проведено документальну планову виїзну перевірку платника податків Косолапова Олексія Юрійовича щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року.

За результатами вищезазначеної перевірки, ГУ ДПС у Харківській області складений акт №2601/20-40-13-06-08/2917308212 від 30.07.2019, відповідно до висновків якого, встановлені наступні порушення:

- п. 177.2. п.п. 177.4.5 п. 177.4. п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 Податкового Кодексу України - завищення витрат та заниження чистого оподатковуваного доходу на загачену суму 3855571,92 грн., в т.ч. за 2017рік на 1783851,05 грн., за 2018 рік на 2071720,87 грн., що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 694002,95 грн., в т.ч. за 2017рік на суму 321093,19 грн., за 2018 рік на суму 372909,76 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п. 177.10 ст. 177 Податкового Кодексу України - відсутнє ведення обліку доходів та витрат, відсутня книга обліку доходів та витрат;

- п.п. б) п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України, п.п. 3.2, п.п. 3.3 розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010 №1020 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 за №46/18784 - не надано Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку на доходи виплачені фізичним особам-підприємцям;

- п.п. 4) ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VІ - не надано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік;

- п. 1 ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 2 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - встановлено заниження ЄСВ на загальну суму 248707,80 грн., в т.ч. за 2017 рік на 101277,00 грн., за 2018 рік на 147430,80 грн.;

- п. 187.1 ст. 187, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 199.1 ст. 199 Податкового Кодексу України - встановлено заниження податкового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 1160235 грн.;

- п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України - не складено та не зареєстровано податкову накладну на суму ПДВ 1165936,42 грн.;

- п. 1.4 п. 16 прим.1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Кодексу, п. п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, ст. 176 Податкового Кодексу України, якам передбачено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом - донараховано військового збору у сумі 57833,58 грн., у т.ч. за 2017 рік на 26757,77 грн., за 2018 рік на 31075,81 грн.

На підставі акту перевірки №2601/20-40-13-06-08/2917308212 від 30.07.2019 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №00012511306, №00012521306, №00012541306, №00012561306, №00012571306 від 15 серпня 2019 року, №00012591306 від 16 серпня 2019 року, рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №00012551396 від 15 серпня 2019 року, вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-00001041306 від 15 серпня 2019 року, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №00012501306 від 15 серпня 2019 року.

В податковому повідомленні-рішенні №00012511306 від 15 серпня 2019 року ГУ ДПС у Харківській області встановлено порушення п.п. 177.4.5 п.177.4, п.п. 177.5.3 п.177.5 ст. 177 Податкового Кодексу України, та визначено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 1041004,42 грн. (за податковими зобов`язаннями - 694002,95 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 347001,48 грн.).

В податковому повідомленні-рішенні №00012521306 від 15 серпня 2019 року ГУ ДПС у Харківській області встановлено порушення п. 1.2 п. 16 прим.1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Кодексу, п.п. 168.1.2 п.168.1 ст. 168, ст. 176 Податкового Кодексу України, та визначено суму грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 86750,37 грн. (за податковими зобов`язаннями - 57833,58 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 28916,79 грн.).

В податковому повідомленні-рішенні №00012541306 від 15 серпня 2019 року, ГУ ДПС у Харківській області було встановлено відсутність складення та реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 1165936,42 грн., у зв`язку з чим застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 582968,21 грн.

В податковому повідомленні-рішенні №00012561306 від 16 серпня 2019 року ГУ ДПС у Харківській області встановлено порушення п.п. 51.1 ст. 51, п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України, та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510 грн. з податку па доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків у вигляді заробітної плати.

В податковому повідомленні-рішенні №00012571306 від 16 серпня 2019 року ГУ ДПС у Харківській області встановлено порушення п. 44.1, п. 44.3 ст. 44 Податкового Кодексу України, та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510 грн.

В податковому повідомленні-рішенні №00012591306 від 16 серпня 2019 року ГУ ДПС у Харківській області встановлено порушення п. 187.1 ст. 187, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 199.1 ст. 199 Податкового Кодексу України, та визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1450293,75 грн. (за податковими зобов`язаннями - 1160235 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 290058,75 грн.).

В рішенні про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №00012551306 від 15 серпня 2019 року ГУ ДПС у Харківській області застосовано штрафні санкції в розмірі 170 грн. внаслідок порушення п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за 2018 рік.

У вимозі про сплату боргу (недоїмки) №Ф-00001041306 від 15 серпня 2019 року ГУ ДПС у Харківській області повідомлено, що станом на 30 липня 2019 року заборгованість зі сплати єдиного внеску складає 248707,80 грн.

В рішенні про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №00012501306 від 15 серпня 2019 року ГУ ДПС у Харківській області застосовано штрафні санкції в розмірі 34998,48 грн. внаслідок порушення п. 1 ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 2 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" і донарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 248707,80 грн.

Позивач, ФОП ОСОБА_1 , погодився із рішеннями Головного управління ДПС у Харківській області та сплатив суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у загальному розмірі 1190 грн., визначених в податкових повідомленнях-рішеннях №00012561306 від 16 серпня 2019 року (510 грн.), №00012571306 від 16 серпня 2019 року (510 грн.), а також в рішенні про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №00012551306 від 15 серпня 2019 року (170 грн.).

Проте, ФОП ОСОБА_1 , вважаючи податкові повідомлення-рішення №00012511306, №00012521306, №00012541306 від 15 серпня 2019 року, №00012591306 від 16 серпня 2019 року такими, що суперечать законодавству з питань оподаткування та підлягають скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем за відповідні податкові періоди неправомірно віднесено до складу витрат суми понесених витрат на придбання товару, який був придбаний як у платників ПДВ так і у суб`єктів господарювання, які не є платниками ПДВ, у зв`язку з відсутністю документів про підтвердження реалізації вказаного товару або повернення його постачальникам, або доказів того, що зазначений товар лічиться на залишках, а також того, що витрати ФОП ОСОБА_1 на послуги з реклами не пов`язані з господарською діяльністю позивача і не мають безпосередній зв`язок з отриманням доходу, а також встановлення проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування витрат та податкового кредиту та витрат.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі -ПКУ) передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Вимоги щодо підтвердження податкової, фінансової та бухгалтерської, звітності належним чином оформленими первинними документами встановлені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV).

Згідно зі ст. 1 Закону України №996-ХІV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно ч. 2 ст. 3 Закону України №996-ХІV. бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначено статтею 177 Податкового кодексу України.

Пунктом 177.2 статті 177 ПКУ об`єктом оподаткування є чистий оподаткований дохід, тобто різниця між загальним оподаткованим доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Перелік витрат, дозволений для віднесення фізичними особами-підприємцями до витратної частини обліку, встановлений п. 177.4 ст.177 ПКУ.

Відповідно до п.п. 177.4.1 п. 177.4 ст.177 ПКУ (в редакції з 01.01.2015) до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів належать, зокрема: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат.

З аналізу норм, закріплених у статті 177 ПКУ виходить, що необхідною умовою для віднесення витрат, понесених платником податку на придбання товарів (послуг), до складу витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб, є безпосередній зв`язок з отриманням доходу.

Отже, фізична особа - підприємець, яка перебуває на загальній системі оподаткування, відображає у складі доходу виручку у грошовій та не грошовій формі, при цьому, до складу витрат має право включати витрати господарської діяльності пов`язані з отриманням зазначеного доходу, та підтверджені документально. Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та Податковим кодексом України.

Порядок справляння військового збору визначено п. 16-1 підрозділу 10 ПКУ, внесеними Законом України від 31.07.2014 №1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» , який набрав чинність з 03.08.2014.

Відповідно ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок . Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Підпунктом 198.5 статті 198 ПКУ передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно п. 198.6 ст.198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 199.1 ст. 199 ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Відповідно п. 201.10 ст. 201 ПКУ, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Таким чином, для цілей визначення оподатковуваного доходу фізичної особи від зайняття підприємницькою діяльністю законодавством передбачено, що до складу витрат, безпосередньо пов`язаних з одержанням доходів, належать витрати, які виникають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) та здійснюються в межах господарської діяльності платника податку.

При цьому законодавцем передбачається реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту;

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції;

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку;

Як свідчать матеріали справи, протягом перевіряємого періоду позивач здійснював господарську діяльність на загальній системі оподаткування, особливості оподаткування доходів якої встановлено статтею 177 ПКУ. Основний вид діяльності - оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням, який фактично і здійснював.

Під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено завищення суми витрат, пов`язаних з отриманням доходу на загальну суму 1441696,43 грн., в тому числі: у 2017 році - 753507,46 грн. (товар, придбаний у платників ПДВ, на суму 706448,98 грн., товар, придбаний не у платників ПДВ, на суму 47065,48 грн.); у 2018 році - 688188,97 грн. (товар, придбаний у платників ПДВ, на суму 295656,76 грн., товар, придбаний не у платників ПДВ, на суму 392532,21 грн.).

Вказані порушення за доводами контролюючого органу, з якими погодився суд першої інстанції, відбулись у зв`язку з тим, що документів, які б підтверджували реалізацію вказаного товару або повернення його постачальникам, до перевірки не надано, зазначений товар не лічиться на залишках, що підтверджується письмовими поясненнями підприємця (вх. ГУ ДФС №87443/ФОП від 05.07.2019). При цьому, сума понесених витрат на придбання даного товару була віднесена позивачем до складу витрат за відповідні податкові періоди.

Поряд із цим, колегією суддів встановлено, що ФОП ОСОБА_1 протягом січня-грудня 2017, січня - листопада 2018 років здійснено придбання товару, а саме запасні частини для автотранспортних засобів, засоби індивідуального захисту, перелік яких зазначено в таблиці на сторінці 12-23 акту перевірки.

На підтвердження факту подальшої реалізації позивачем вказаного товару та отриманням доходів позивачем до перевірки до матеріалів справи надано наступні документи:

- січень 2017 року: придбання товару (рахунки постачальника на оплату із переліком найменування товару, кількості, ціни без ПДВ, ціни з ПДВ та загальної суми до сплати, рахунки- фактури, накладні, видаткові накладні, накладні на відпуск готової продукції); реалізація позивачем придбаного товару (рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні з квитанціями про реєстрацію) (т. 1 а.с. 131 - 172);

- лютий 2017 року: придбання товару (рахунок постачальника на оплату із переліком найменування товару, кількості, ціни без ПДВ, ціни з ПДВ та загальної суми до сплати, видаткова накладна); реалізація позивачем придбаного товару (рахунок-фактура, видаткова накладна, довіреність на отримання товару, податкова накладна з квитанцією про реєстрацію) (т. 1 а.с. 173 - 180);

- березень 2017 року: придбання товару (рахунки постачальника на оплату із переліком найменування товару, кількості, ціни без ПДВ, ціни з ПДВ та загальної суми до сплати, рахунки- фактури, накладні, видаткові накладні); реалізація позивачем придбаного товару (рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні з квитанціями про реєстрацію) (т. 1 а.с. 181 - 213);

- квітень 2017 року: придбання товару (рахунки постачальника на оплату із переліком найменування товару, кількості, ціни без ПДВ, ціни з ПДВ та загальної суми до сплати, рахунки- фактури, накладні, видаткові накладні,акт приймання-здавання виконаних робіт та наданих послуг); реалізація позивачем придбаного товару (рахунки-фактури, видаткові накладні, довіреність на отримання товару, податкові накладні з квитанціями про реєстрацію) (т. 1 а.с. 214 - 250, т. 2 а.с. 1-7);

- травень 2017 року: придбання товару (рахунки постачальника на оплату із переліком найменування товару, кількості, ціни без ПДВ, ціни з ПДВ та загальної суми до сплати, рахунки- фактури, накладна, видаткові накладні); реалізація позивачем придбаного товару (рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні з квитанціями про реєстрацію) (т. 2 а.с. 8-25);

- червень 2017 року: придбання товару (рахунки постачальника на оплату із переліком найменування товару, кількості, ціни без ПДВ, ціни з ПДВ та загальної суми до сплати, рахунки- фактури, накладні, видаткові накладні); реалізація позивачем придбаного товару (рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні з квитанціями про реєстрацію) (т. 2 а.с. 26-95);

- липень 2017 року: придбання товару (рахунки постачальника на оплату із переліком найменування товару, кількості, ціни без ПДВ, ціни з ПДВ та загальної суми до сплати, рахунки- фактури, накладні, видаткові накладні); реалізація позивачем придбаного товару (рахунки-фактури, видаткові накладні, довіреність на отримання товару, податкові накладні з квитанціями про реєстрацію) (т. 2 а.с. 96-127);

- серпень 2017 року: придбання товару (рахунок- фактура, видаткові накладні); реалізація позивачем придбаного товару (рахунки-фактури, видаткові накладні, довіреність на отримання товару, податкові накладні з квитанціями про реєстрацію) (т. 2 а.с. 128-156);

- вересень 2017 року: придбання товару (рахунки постачальника на оплату із переліком найменування товару, кількості, ціни без ПДВ, ціни з ПДВ та загальної суми до сплати, рахунки- фактури, накладні, видаткові накладні); реалізація позивачем придбаного товару (рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні з квитанціями про реєстрацію) (т. 2 а.с. 157-222);

- жовтень 2017 року: придбання товару (рахунки постачальника на оплату із переліком найменування товару, кількості, ціни без ПДВ, ціни з ПДВ та загальної суми до сплати, рахунки- фактури, накладні, видаткові накладні); реалізація позивачем придбаного товару (рахунки-фактури, видаткові накладні, довіреність на отримання товару, податкові накладні з квитанціями про реєстрацію) (т. 2 а.с. 223-250, т. 3 а.с. 1-38);

- листопад 2017 року: придбання товару (рахунки- фактури, накладні, видаткові накладні); реалізація позивачем придбаного товару (рахунки-фактури, видаткові накладні, довіреність на отримання товару, податкові накладні з квитанціями про реєстрацію) (т. 3 а.с. 39-121);

- грудень 2017 року: придбання товару (рахунки постачальника на оплату із переліком найменування товару, кількості, ціни без ПДВ, ціни з ПДВ та загальної суми до сплати, рахунки- фактури, накладні, видаткові накладні); реалізація позивачем придбаного товару (рахунки-фактури, видаткові накладні, довіреність на отримання товару, податкові накладні з квитанціями про реєстрацію) (т. 3 а.с. 122-163).

Крім того, на підтвердження факту подальшої реалізації придбаного товару та отриманням доходів у 2018 році, позивачем до перевірки та до матеріалів справи надано наступні документи: придбання товару (рахунки постачальника на оплату із переліком найменування товару, кількості, ціни без ПДВ, ціни з ПДВ та загальної суми до сплати, рахунки- фактури, накладні, видаткові накладні); реалізація позивачем придбаного товару (рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні з квитанціями про реєстрацію) (т. 3 а.с. 164 - 250, т. 4 а.с. 1- 250, т. 5 а.с. 1 - 89).

За поясненнями представника позивача та згідно з матеріалами перевірки, у відповідь на повідомлення про проведення перевірки №609 від 14.06.2019 ГУ ДПС у Харківській області, в якому, керуючись п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, відповідачем запропоновано забезпечити надання всіх необхідних документів, усі вищевказані первинні та інші документи були надані позивачем контролюючому органу під час проведення перевірки.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідачем в ході розгляду справи не наведено доказів щодо надання позивачу запиту в розумінні п.п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16, п.п. 20.1.2, 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України з деталізацією конкретних документів під час проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 .

Отже, виконання сторонами умов реального здійснення господарських операцій з придбання та реалізації товарів підтверджується наявними з матеріалах справи податковими й видатковими накладними, рахунками-фактурами на оплату товару.

Оцінивши подані платником докази за правилами статті 73 - 74 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про те, що ці документи оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваних операцій.

При цьому, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні даних податкового обліку, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність доказів підтвердження реалізації ФОП ОСОБА_1 протягом перевіреного періоду придбаного товару на суму 1441696,43 грн. або повернення його постачальникам чи знаходження цього товару на залишках обліку товару позивача, оскільки на підтвердження факту подальшої реалізації позивачем придбаного товару до перевірки та до матеріалів справи були первинні документи, які за своїм змістом відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Таким чином, висновок суду про завищення позивачем витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів протягом 2017 - 2018 років, та, відповідно заниження зобов`язання з військового збору, є безпідставним.

Також, суд першої інстанції необґрунтовано погодився з податковим органом, що база оподаткування дорівнює 5829682,08 грн. по операціям з придбання ТМЦ, які не реалізовані, не повернуті постачальникам, не лічаться на залишках - 1002098,74 грн. та по операціям з придбання рекламних послуг - 4827583,34 грн., а також про встановлення заниження задекларованих показників на суму 1165936 (5829682,08 х 20%) та не реєстрування на дану суму податкової накладної, оскільки судом не враховано, що всі податкові накладні щодо реалізації позивачем товару були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчать надані до матеріалів справи квитанції, а тому висновок відповідача про порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України спростовується належними доказами.

Наступним порушенням, встановленим контролюючим органом під час перевірки, визначено неправомірне віднесення позивачем до складу витрат на суму 3912350,01 грн. за придбані послуги з реклами через надання до перевірки договорів та актів виконаних робіт/послуг, які не містять необхідних даних про зміст та обсяг господарських операцій (детального зазначення видів робіт, їх ціну, обсяг) та відсутність додаткових документів, що підтверджують факт надання рекламних послуг контрагентами позивача.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками податкового органу, з огляду на наступне.

Колегією суддів встановлено, що ФОП ОСОБА_1 протягом 2017 - 2018 років до складу витрат було віднесено суму у розмірі 3912350,01 грн. за придбані послуги з реклами.

Як свідчать матеріали справи, ФОП ОСОБА_1 у перевіряємому періоді здійснено придбання рекламних послуг у наступних контрагентів ДП Одеса Медіа , ТОВ Неонрекламсервіс , ПМП РВА GMM-Пресс , ТОВ Укрмедіа-Юг , ТОВ ВПП Друкарський Дім , ТОВ "Джерело-Суми 2017» , ПП Реклама Д , ТОВ Укрполіграфмедіа , ТОВ "Меркурій М-2017",ТОВ "Союз Імпорт» , TOB "Стікар, ТОВ Тесла компані , ТОВ Уапром .

На підтвердження виконання договорів, укладених ФОП ОСОБА_1 з даними контрагентами, до перевірки та до матеріалів справи були надані наступні документи, які за своїм змістом відповідають вимогам ч.2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-XIV від 16 липня 1999 року, отже, визнаються первинними документами бухгалтерського обліку та підтверджують факт передання рекламних послуг вищезазначеними контрагентами ФОП ОСОБА_1 та факт отримання даних послуг останнім:

1. ДП "Одеса Медіа":

- договір № 63-27/01/17 про надання рекламних послуг від 01.02.2017 року (п.п.2.1, 2.2.: "Замовник доручає і оплачує, а Виконавець приймає на себе зобов`язання по проведенню рекламних компаній та розміщенню рекламних матеріалів у засобах масової інформації: радіо: друковані видавництва; лайтбокси, бігборди та інші інформаційні носії; буклети, листівки, флаєри; телебачення; сувеніри, інші роздаткові матеріали з зображенням торгової марки Замовника; інше у відповідності з умовами даної Угоди та додатками до неї. Умови проведення рекламних компаній та розміщення реклами у засобах масової інформації (регіон розміщення, період та загальний час розміщення, вид рекламних матеріалів, надання знижок, тощо) зазначаються у цій Угоді та додатках до цієї Угоди");

- додаток № 1 від 01.02.2017 року до Договору № 63-27/01/17 від 01.02.2017 року ("Сторони погодили загальну вартість послуг Виконавця і рекламного бюджету на лютий 2017 року у розмірі 50 000 гри., в т.ч. ПДВ 8 333,33 грн.");

- акт приймання-передачі наданих послуг за лютий 2017 року від 28.02.2017 року (послуги з реклами товарів (313 та запчастини) на радіо в межах рекламного бюджету);

- податкова накладна № 58 від 28.02.2017 року з квитанцією про реєстрацію;

- додаток (звіт) до Договору № 63-27/01/17 від 01.02.2017 року ("Регіон - Харків, Медіа - радіо, початок 01.02.2017 року, кінець - 28.02.2017року, аудіо ролик 30 сек.

- додаток № 1/03 від 01.03.2017 року до Договору № 63-27/01/17 від 01.02.2017 року ("Сторони погодили загальну вартість послуг Виконавця і рекламного бюджету на березень 2017 року у розмірі 50 000 грн., в т.ч. ПДВ 8 333,33 грн.");

- акт приймання-передачі наданих послуг за березень 2017 року від 31.03.2017 року (послуги з реклами товарів (313 та запчастини) на радіо в межах рекламного бюджету);

- податкова накладна № 19 від 15.03.2017 року з квитанцією про реєстрацію;

- додаток (звіт) до Договору № 63-27/01/17 від 01.02.2017 року ("Регіон - Харків, Медіа - радіо, початок 01.03.2017року, кінець - 31.03.2017 року, аудіо ролик 30 сек.

- додаток № 2 від 03.04.2017 року до Договору № 63-27/01/17 від 01.02.2017 року ("Сторони погодили загальну вартість послуг Виконавця і рекламного бюджету на квітень 2017 року у розмірі 100 000 грн., в т.ч. ПДВ 16 666,67 грн. ");

- акт приймання-передачі наданих послуг за квітень 2017 року від 30.04.2017 року (послуги з реклами товарів (313 та запчастини) на радіо в межах рекламного бюджету)',

- податкова накладна № 1 від 03.04.2017 року з квитанцією про реєстрацію;

- податкова накладна № 83 від 30.04.2017 року з квитанцією про реєстрацію;

- додаток (звіт) до Договору № 63-27/01/17 від 01.02.2017 року ("Регіон - Харків, Медіа - радіо, початок 01.04.2017року, кінець - 30.04.2017року, аудіо ролик ЗО сек.

- додаток № 3 від 01.06.2017 року до Договору № 63-27/01/17 від 01.02.2017 року ("Сторони погодили загальну вартість послуг Виконавця і рекламного бюджету на червень 2017 року у розмірі 300 000 грн., в т.ч. ПДВ 50 000 грн.");

- акт приймання-передачі наданих послуг за червень 2017 року від 30.06.2017 року (послуги з реклами товарів (313 та запчастини) на радіо та телебаченні в межах рекламного бюджету);

- податкова накладна № 18 від 15.06.2017 року з квитанцією про реєстрацію;

- додаток (звіт) до Договору № 63-27/01/17 від 01.02.2017 року ("Регіон - Харків, Медіа - радіо, телебачення, початок 01.06.2017 року, кінець - 30.06.2017року, аудіо ролик ЗО сек., відео - 60 сек.

- додаток № 4 від 01.08.2017 року до Договору № 63-27/01/17 від 01.02.2017 року ("Сторони погодили загальну вартість послуг Виконавця і рекламного бюджету на серпень 2017 року у розмірі 480 000 грн., в т.ч. ПДВ 80 000 грн. ");

- акт приймання-передачі наданих послуг за серпень 2017 року від 30.08.2017 року (послуги з реклами товарів (313 та запчастини) на радіо та телебаченні в мелісах рекламного бюджету)-,

- податкова накладна № 39 від 19.08.2017 року з квитанцією про реєстрацію;

- додаток (звіт) до Договору № 63-27/01/17 від 01.02.2017 року ("Регіон - Харків, Медіа - радіо, телебачення, початок 01.08.2017 року, кінець - 30.08.2017 року, иудіо ролик ЗО сен,, відео - 60 сек.

- диск із записом аудіо ролику та відео ролику додається до позову.

2. ТОВ "Неонрекламсервіс": Договір № 58-22/01/17 про надання рекламних послуг від 10.01.2017 року, додатки до договору, акти приймання-передачі наданих послуг, податкові накладні, звіти.

3. ПМП РВА GMM-Пресс : Договір № 29-17/04/17 про надання рекламних послуг від 11.04.2017 року, додатки до договору, акти приймання-передачі наданих послуг, податкові накладні, звіти, зразок буклетів на папері 8 сторінок, вкладка в газеті КП в Україні .

4. ТОВ Укрмедіа-Юг : Договір № 32-02/05/17 про надання рекламних послуг від 12.06.2017 року, додатки до договору, акт приймання-передачі наданих послуг, податкова накладна, звіт.

5. ТОВ ВПП Друкарський Дім : Договір № 76-14/08/17 про надання рекламних послуг від 03.07.2017 року, акти приймання-передачі наданих послуг, податкові накладні, звіти, зразок буклетів на папері, зразок календарів.

6. ТОВ "Джерело-Суми 2017» : Договір № 185 про надання рекламних послуг від 04.09.2017 року, додатки до договору, акт приймання-передачі наданих послуг, податкова накладна, звіт, фотографії зовнішніх носіїв з рекламою товарів.

7. ПП Реклама Д : рахунок-фактура № 300 від 22.09.2017 року, акт приймання-передачі наданих послуг, податкова накладна, скріншот сторінки сайту позивача.

8. ТОВ Укрполіграфмедіа : Договір про надання послуг № СФ-176 від 30.11.2017 року, акт приймання-передачі наданих послуг, податкова накладна, звіт, рахунок на оплату, зразки буклету на папері, календаря на папері, візитки.

9. ТОВ "Меркурій М-2017": Договір № 488 про надання рекламних послуг від 27.11.2017 року, акт приймання-передачі наданих послуг, податкова накладна, звіт, фотографії зовнішніх носіїв з рекламою товарів.

10. ТОВ "Союз Імпорт» : Договір № 209 про надання рекламних послуг від 22.05.2018 року, акт приймання-передачі наданих послуг, податкова накладна, звіт, фотографії зовнішніх носіїв з рекламою товарів.

11. TOB "Стікар: Договір № 28 про надання рекламних послуг від 18.01.2018 року, акт приймання-передачі наданих послуг, податкова накладна, звіт, фотографії зовнішніх носіїв з рекламою товарів

12. ТОВ Тесла компані : Договір № 0108/1 про надання рекламних послуг від 01.08.2018 року, акт приймання-передачі наданих послуг, податкова накладна, звіт з даними статистики рекламного аккаунту.

13. ТОВ Уапром : акт надання послуг № 236858 від 30.09.2018 року (реклама на сайті prom.ua), акт приймання-передачі наданих послуг, податкова накладна, скріншот сторінки сайту позивача. ТОВ "Уапром" є власником сайту prom.ua і позивач отримав від нього послугу розміщення на prom.ua свого сайту.

З урахуванням викладеного, висновки контролюючого органу про не підтвердження господарських операцій позивача з придбання рекламних послуг з вищевказаними контрагентами спростовуються наданими до матеріалів справи належними доказами, які відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , зокрема, договори про надання рекламних послуг щодо проведення виконавцями рекламних компаній та розміщенню рекламних матеріалів у засобах масової інформації (радіо, друковані видавництва, лайтбокси, бігборди та інші інформаційні носії, буклети, листівки, флаєри,телебачення, сувеніри, інші роз даткові матеріали з зображенням торгової марки позивача); додатки до договорів про погодження вартості рекламних послуг; податкові накладні з квитанціями про реєстрацію; звіти до договорів (диски із записами аудіо- та відеороликів, які розміщувались на каналах: Русское радіо, Хіт ФМ, 39 канал, 7 канал та ін.); звіти з детальним проведенням опису робіт (запуск рекламних компаній, додавання в групи оголошень даних по сайтам додавання нових пошукових запитів для таргенингу - залучення інтересу додаткової аудиторії, оптимізація стратегій показників та ін., а також зазначення статистики рекламного аккаунту та список рекламних компаній і груп оголошень з таргетингом на Гугл Пошук); скріншоти сторінки сайту позивача на traktoria.prom.ua; платіжні доручення про сплату рекламних послуг та договори про відступлення права вимоги (т. 5 а.с. 92 - 250, т. 6 а.с. 1 - 160).

Отже, надані договори про надання рекламних послуг, додатки до договорів, звіти свідчать про те, що їх зміст та предмет договорів деталізує найменування рекламних послуг, містять детально прописані види робіт, їх ціна та обсяг.

Зважаючи на те, що Довідкою про визначення класифікаційних даних Головного управління статистики у Харківській області №379 від 09.09.2016 передбачено, що ФОП ОСОБА_1 здійснює свою діяльність у сфері неспеціалізованої оптової торгівлі ( засоби індивідуального захисту), оптової торгівлі деталями та приладдям для автотранспортних засобів, електронним та телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього, сільськогосподарськими машинами й устаткуванням, іншими машинами й устаткуванням, доводи податкового органу, з якими погодився суд першої інстанції, про незрозумілість, який товар рекламується, є безпідставними та необґрунтованими (т. 1 а.с. 128).

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, про неправомірність виключення відповідачем зі складу витрат, витрати понесені на оплату рекламних послуг пов`язаних з підприємницькою діяльністю та використовуються для отримання доходу підприємця.

Крім того, колегія суддів відхиляє доводи відповідача, що за результатами опрацювання податкової інформації операції з придбання рекламних послуг ФОП ОСОБА_1 у ТОВ "Джерело-Суми 2017» , (ЄДРПОУ 41518610), ТОВ "Меркурій М-2017",(ЄДРПОУ 41518810) ,ТОВ "Союз Імпорт» (ЄДРПОУ 41758861), TOB "Стікар" (ЄДРПОУ 41848986) мають сумнівний характер, оскільки у контрагентів відсутні: вказаний вид діяльності, матеріально-технічна база та трудові ресурси, необхідних для вчинення операцій по проведенню рекламних кампаній по розміщенню рекламних матеріалів замовника на зовнішніх носіях (щити, сіті-лайти, призматрони, бігборди, буклети, листівки, флаєри, сувеніри та інше), документи, які підтверджують реальність виконання умов укладеного договору. Враховуючи вищевикладене, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Посилання контролюючого органу на результати контрольних заходів щодо постачальників позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, не враховуються колегією суддів, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставки, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами відповідача під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Відповідачем, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наданими позивачем документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ФОП ОСОБА_1 розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Отже, проаналізувавши господарські операції позивача з контрагентами, колегія суддів дійшла висновку, що товари, матеріали та обладнання, отримані від контрагентів, придбання рекламних послуг, спричинили реальні зміни майнового стану товариства та в подальшому були використані позивачем в межах власної господарської діяльності.

Більш того, як встановлено в ході розгляду справи, під час перевірки відповідачем не заперечувався факт надання первинних документів за взаємовідносинами позивача з контрагентами, як і той факт, що вони підтверджують такі відносини. Натомість, відповідач дійшов висновку щодо нереальності здійснених операцій з огляду на наявність інформації щодо ознак фіктивності контрагентів.

Наведені обставини свідчать, що господарські операції між позивачем та його контрагентами здійснено відповідно до умов чинного законодавства, реальність яких підтверджується належним чином оформленими первинними документами, що містяться в матеріалах справи, у зв`язку з чим прийняття Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області податкових повідомлень-рішень від 15 серпня 2019 року за №00012511306, №00012521306, №00012541306, №00012591306 є протиправним.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не ґрунтується на приписах законодавства, а позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

За змістом п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі RuizTorija v. Spain від 09.12.1994 р., ст. 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а тому судове рішення підлягає скасуванню та позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15 серпня 2019 року за №00012511306, №00012521306, №00012541306, №00012591306 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 310, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2020 року по справі № 520/12249/19 скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення №00012511306 від 15 серпня 2019 року, №00012521306 від 15 серпня 2019 року, №00012541306 від 15 серпня 2019 року, №00012591306 від 16 серпня 2019 року, прийняті Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області на підставі акту №2601/20-40-13-06-08/2917308212 від 30 липня 2019 року про результати документальної планової виїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Відлік означеного строку відраховується від дати отримання копії постанови та продовжується на строк дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» , із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року № 239.

Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді (підпис) (підпис) І.С. Чалий С.С. Рєзнікова Повний текст постанови складено 24.06.2020 року