Постанова

від 17.06.2020 по справі 520/14470/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 р.Справа № 520/14470/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.,

представника відповідача Лазуренко З.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лозівського центру професійної освіти Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/14470/19

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

до Лозівського центру професійної освіти Харківської області

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 року адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Лозівського центру професійної освіти Харківської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - задоволено.

До повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, експлуатацію будівель Лозівського центру професійної освіти Харківської області, за адресами: Харківська область, м. Лозова, вул. Свободи, буд. 4-А, смт. Панютине, вул. Слобожанська, 42-А, вул. Слобожанська, 42-Б, зупинено повністю шляхом її знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв`язку з чим зобов`язано керівництво Лозівського центру професійної освіти Харківської області негайно припинити використання цієї будівлі з метою проведення будь якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Відповідач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиви на апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на підставі наказу №122 від 11.12.2019 "Про проведення позапланових перевірок об`єктів" та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 20.12.2019 №347 Лозівським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області в період з 20.12.2019 по 23.12.2019 проведена позапланова перевірка дотримання і виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки Лозівського центру професійної освіти Харківської області за адресами: Харківська область, м. Лозова, вул. Свободи, буд 4-А, смт. Панютине, вул. Слобожанська, 42-А, вул. Слобожанська, 42-Б, вул. Cлобожанська, 42-В, вул. Слобожанська, 42-Г, вул. Слобожанська, 42-Д, вул. Слобожанська, 42-Е, вул. Слобожанська, 42-Ж, вул. Слобожанська, 42-З, вул. Слобожанська, 42-К.

Посвідчення від 20.12.2019 №347 було вручено заступнику директора 20.12.2019, про що свідчить особистий підпис.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 23.12.2019 №290, яким встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

Щодо учбового корпусу та гуртожитку за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Свободи, буд 4-А:

1.В учбовому корпусі в приміщенні холу та коридору опорядження (облицювання) стін виконано з матеріалів з вищою пожежною небезпекою.

2. Двері евакуаційного виходу з гуртожитка відчиняються не в напрямку виходу з будівлі.

3. Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням.

4. В приміщенні електрощитової гуртожитку, місця з`єднання проводів виконано не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (виконано в скрутку).

5. В учбовому корпусі та гуртожитку у відгалужувальних та з`єднувальних коробках з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснюється не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (виконано в скрутку).

6. На першому поверсі в приміщенні складової електричний провід прокладено по горючій основі.

7. В учбовому корпусі в кабінеті №17, в приміщенні майстерні газозварювальників, в приміщенні майстерні слюсарів електророзетки та (або) перемикачі встановлено на горючі основи (конструкції).

8. На першому поверсі гуртожитку в приміщенні складової, в учбовому корпусі в приміщенні майстерні кравців світильник експлуатуються зі знятим ковпаком (розсіювачем).

9. В учбовому корпусі в приміщенні роздягальні, в приміщенні майстерні перукарів, в майстерному корпусі в приміщенні роздягальні, в підвальному приміщенні світильники підвішені безпосередньо на струмопровідний провід та експлуатуються зі знятим ковпаком (розсіювачем).

10. Будинки та приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБНВ.2.5- 56:2014 Системи протипожежного захисту .

11. Будівля гуртожитку та учбового корпусу не обладнана системою оповіщення про пожежу.

12. Приміщення гуртожитку та учбового корпусу не забезпечені необхідною кількістю вогнегасників та покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу.

13. В учбовому корпусі в кабінеті № 6, в приміщенні бібліотеки на вікнах установлені незнімні,

нерозкривні грати.

14. Заклад не забезпечений зовнішнім протипожежним водопроводом згідно з вимогами будівельних норм ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування".

Щодо гаражів наземних за адресою: Харківська область., м. Лозова, смт. Панютине, вулиця Слобожанська, 42-А.

15. Приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 Системи протипожежного захисту .

16. Дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (підтверджується - відсутністю акту приймання виконаних робіт з вогнезахисного оброблення.

17. Не виконано захист будівель від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель та споруд.

18. Не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.

19. У відгалужувальних та з`єднувальних коробках з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснюється не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (виконано скрутку).

20. В приміщенні сторожів, гаражі АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 електророзетки та (або) перемикачі встановлено на горючі основи (конструкції.

21. АДРЕСА_3 гаражі АДРЕСА_4 , №3, світильники експлуатуються зі знятим ковпаком (розсіювачем).

22. В приміщенні слюсарів світильники підвішені безпосередньо на струмопровідний провід та експлуатуються зі знятим ковпаком (розсіювачем).

23. В гаражі №1, №3 експлуатується пошкоджений провід.

24. В приміщенні переодягальні електророзетка експлуатуються в пошкодженому стані.

25. Не забезпечено в комплекті засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті: вогнегасник - 2 шт., протипожежне покривало -1 шт.

Щодо гаражу наземного за адресою: Харківська область., м. Лозова, смт.Панютине, вулиця Слобожанська, 42-6.

26. Приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 Системи протипожежного захисту.

27. Не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.

28. У відгалужувальних та з`єднувальних коробках з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснюється не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (виконано в скрутку).

29. В гаражі І світильники експлуатуються зі знятим ковпаком (розсіювачем).

30. Не виконано захист будівель від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд .

Неусунення зафіксованих в акті перевірки від 23.12.2019 №290 порушень слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та наявності підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абз.2 ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності (ч. 1 ст. 3 Закону України Закону №877-V).

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 7 статті 7 Закону України №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Статтею 2 Закону України "Про пожежну безпеку" встановлено, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

У свою чергу, відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулює Кодекс цивільного захисту України № 5403-VI від 02.10.2012 (далі - Кодекс).

Приписами п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 50 Кодексу цивільного захисту України визначено, що джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації та суб`єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації.

Кодексом цивільного захисту України визначено, що саме загроза життю та/або здоров`ю людей, а не факт порушення законодавства з питань цивільної безпеки, техногенної безпеки, пожежної безпеки тощо, визнана законодавцем у якості підстави для постановлення судом рішення про застосування заходів державного реагування.

Відповідно до ч.3 ст.55 Кодексу забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Частинами 1 та 2 статті 64 Кодексу визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей (п.12 ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до ч.2 ст.68 Кодексу у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з ст.70 Кодексу, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

З аналізу наведених норм колегія суддів приходить до висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту. У свою чергу, адміністративний суд, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що виявлені органом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей і не були усунуті суб`єктом господарювання, має ухвалити рішення про вжиття відповідних заходів реагування, в тому числі шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) будівель.

Пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю (п. 33 ч. 1 ст. 1 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно з п.24 вище зазначеної статті надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Таким чином, настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі або надзвичайної ситуації з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню та вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р., є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (п.4 Розділ І вказаних Правил).

Отже, у випадку наявності підстав для застосування одного з таких заходів реагування як повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, орган контролю звертається до суду із адміністративним позовом.

Як встановлено із матеріалів справи, зафіксовані в акті від 23.12.2019 №290 порушення відповідачем виконано не в повному обсязі.

Для підтвердження усунення окремих порушень пожежної безпеки, визначених позивачем, відповідач до суду першої інстанції надав фотографічні знімки цих об`єктів і пояснення.

Поряд з тим, матеріали справи не містять та сторонами не надано доказів звернення відповідача до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області з метою проведення позапланових заходів (перевірки) факту усунення порушень, які залишились не усунуті під час ухвалення рішення судом першої інстанції.

У свою чергу, надані відповідачем під час розгляду справи документи підтверджують лише наявність в нього наміру щодо усунення виявлених порушень, а не про фактичне усунення всіх виявлених порушень, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

З приводу наданих відповідачем фотознімків колегія суддів зазначає, що вони не є належними і допустимими доказами, оскільки тільки позивач при проведенні перевірки міг пересвідчитись в їх достовірності.

Суд не наділений повноваженнями органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу є дискреційними, а тому не може надавати оцінку якості виконаних та усунутих порушень відповідачем.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення позивачем порядку проведення перевірки та складання акту від 23.12.2019 №290 колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки предметом судового розгляду в цій справі є питання щодо наявності достатніх правових підстав для зупинення експлуатації відповідних приміщень, а не щодо дій позивача при проведенні перевірок таких приміщень та/або результатів перевірок.

Згідно з матеріалами справи, дії щодо проведення указаної вище перевірки та акт від 23.12.2019 №290 відповідачем не оскаржені.

Враховуючи той факт, що на об`єкті відповідача до цього часу наявні порушення у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, підстави для скасування заходів реагування у позивача відсутні.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил у сфері охорони праці слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Водночас, існування (неусунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Колегія суддів наголошує, що застосування відповідних заходів реагування є необхідним оперативним та превентивним способом впливу з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей.

Такий захід впливу застосовується контролюючим органом не з метою притягнення винних осіб до відповідальності, а виключно з метою уникнення заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей, тобто має запобіжний характер.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері охорони праці призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Згідно з статтею 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері охорони праці.

При цьому, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом вплинути на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей (тобто мета цього позову усунення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а не зупинення діяльності закладу освіти). Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 28.02.2019 по справі № 810/2400/18, від 16.05.2019 по справі № 812/1296/18 та від 07.08.2019 по справі № 810/1820/18.

З огляду на те, що відповідачем не усунуто в повному обсязі порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, колегія суддів погоджується з висновоком суду першої інстанції щодо наявності підстав для зупинення експлуатації будівель Лозівського центру професійної освіти Харківської області до повного усунення виявлених порушень.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Лозівського центру професійної освіти Харківської області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 року по справі № 520/14470/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, без врахування в цей строк терміну карантину встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складений 24.06.2020 року