Ухвала

від 23.06.2020 по справі 320/5319/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Колеснікова І.С.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

УХВАЛА

23 червня 2020 року Справа № 320/5319/19

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Лічевецького І.О.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі

за позовом фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1

до Головного управління

Державної податкової служби у Київській області

про визнання неправомірною та скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги від 08.08.2019 № Ф-236483-55 про сплату боргу (недоїмки) на суму 8178,00 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року позов задоволено повністю та стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в розмірі 2768,40 грн., з яких 768,40 грн. - витрати на сплату судового збору та 2000,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду в частині розподілу судових витрат, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції у частині розподілу судових витрат, стягнути на його користь документально підтверджені судові витрати, зокрема на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року апеляційну скаргу задоволено частково, рішення суду першої інстанції в частині визначення суми судових витрат, що підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - змінено та викладено абзац третій його резолютивної частини в наступній редакції: Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області судові витрати в розмірі 5568,40 (п`ять тисяч п`ятсот шістдесят вісім гривень та сорок копійок) грн., з яких 4800,00 (чотири тисячі вісімсот) грн. - витрати, понесені позивачем на правничу допомогу, та 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень та сорок копійок) грн. - витрати, понесені позивачем на сплату судового збору , а в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Позивач звернувся до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним витрати на сплату судового збору в розмірі 1260,00 грн. за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи заявника, перевіривши наявність правових підстав для задоволення поданої ним заяви, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до частин першої, шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, законодавцем передбачено можливість вирішення питання щодо відшкодування позивачу понесених ним судових витрат шляхом ухвалення у справі додаткового судового рішення з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення в частині розподілу судових витрат, що врегульовано статтею 139 КАС України.

Разом з тим, системний аналіз положень КАС України та Закону України Про судовий збір надає підстави стверджувати, що в разі оскарження позивачем рішення суду першої інстанції виключно в частині розподілу судових витрат, а не в частині вирішення позовних вимог, судовий збір не сплачується.

Таким чином, судовий збір у розмірі 1260,00 грн. (квитанція від 20.01.2020 т.1 а.с.126/), сплачений позивачем за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі, є помилково сплаченим.

Водночас, відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Частиною першою статті 9 вказаного Закону визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно з пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податку, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що надмірно сплачений судовий збір повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, на підставі ухвали суду, яким розглянуто справу, а не шляхом ухвалення додаткового судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення в цій справі.

Керуючись ст.ст. 139, 241, 242, 252, 311, 325, 328, 329 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя

Судді: