Постанова

від 23.06.2020 по справі 120/3849/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/3849/19-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Воробйова І.А.

Суддя-доповідач - Боровицький О. А.

23 червня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Матохнюка Д.Б. Шидловського В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Михайлівської сільської ради Бершадського району Вінницької області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради Бершадського району Вінницької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Михайлівської сільської ради Бершадського району Вінницької області в якому просила про:

- визнання протиправною бездіяльності щодо не розгляду заяви від 04.09.2019 р. №К-58 та поданих документів;

- зобов`язання повторно розглянути заяву від 04.09.2019 р. №К-58 та прийняти за наслідком її розгляду та поданих документів відповідне рішення.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.01.2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Михайлівської сільської ради Бершадського району Вінницької області щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 №К-58 від 04.09.2019 р.

Зобов`язано Михайлівську сільську раду Бершадського району Вінницької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №К-58 від 04.09.2019 р. та прийняти відповідне рішення.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким закрити провадження у справі.

23.04.2020 року позивачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому він зазначає про безпідставність та необґрунтованість поданої апеляційної скарги, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення а рішення першої інстанції без змін.

Відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що 04.09.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Михайлівської ради Бершадського району Вінницької області із заявою щодо повторного розгляду заяви про передачу у власність земельної ділянки з кадастровим номером №0520483200:06:002:1145.

За наслідком розгляду вказаного звернення, Михайлівською сільською радою Бершадського району Вінницької області листом повідомлено ОСОБА_1 , що 08.11.2019 року на 36 сесії Михайлівської сільської ради 7 скликання заяву розглянуто та депутати шляхом поіменного голосування не підтримали проект рішення "про затвердження технічної документації та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , відтак, рішення не прийнято.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо неприйняття рішення по суті поставленого у звернені питання, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач на виконання вимог Земельного кодексу України, за наслідками розгляду клопотання позивача, не прийняв жодного з двох передбачених Кодексом рішень за результатами вирішення клопотання, а саме про задоволення клопотання або відмову у задоволенні клопотання з наведенням мотивів відмови.

Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини.

З матеріалів справи встановлено, що підставами подання цього адміністративного позову є визнання бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду клопотання позивача протиправною та зобов`язання відповідача прийняти рішення за наслідками розгляду клопотання позивача. Предметом спору у цій справі є порушення порядку прийняття органом місцевого самоврядування рішення за наслідками розгляду клопотання про передачу у власність земельної ділянки.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами частини 1 статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з частиною 1 статті 122 Земельного кодексу сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 1 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Згідно із статтею 19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Частиною 1 статті 20 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Згідно із статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон України №280/97-ВР).

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України №280/97-ВР виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Статтею 25 Закону України №280/97-ВР визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад регламентовано главою 2 Закону України №280/97-ВР

Згідно із підпунктом 1 пункту "б" частини 1 статті 38 Закону України №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі делеговані повноваження, зокрема, забезпечення вимог законодавства щодо розгляду звернень громадян.

Відповідно до частини 4 статті 42 Закону України №280/97-ВР сільський, селищний, міський голова крім іншого: забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; скликає загальні збори громадян за місцем проживання; забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, відповідної ради, її виконавчого комітету; представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; веде особистий прийом громадян; забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об`єднань; здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів; видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Згідно із частиною 5 статті 42 Закону України №280/97-ВР сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 51 Закону України №280/97-ВР виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.

Частинами 1, 2 статті 59 Закону України №280/97-ВР встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Зважаючи на викладене, зазначені норми свідчить про те, що питання забезпечення вимог законодавства щодо розгляду звернень громадян відноситься до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, які в межах своїх повноважень приймають нормативні та інші акти у формі рішень, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження. При цьому, міський голова, в межах своїх повноважень, забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об`єднань.

В даному випадку, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем, всупереч вимог статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", не прийнято по суті рішення за наслідком розгляду поданої позивачем заяви, зокрема, щодо передачі у власність земельної ділянки, а тому, така бездіяльність є протиправною.

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що порушене право позивача на отримання обґрунтованого рішення за його заявою має бути відновлено шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки відповідачем у спосіб, передбачений законом, питання, ініційоване позивачем, не розглянуто, рішення по суті заяви не прийнято.

Суд відхиляє посилання відповідача про те, що даний спір з приводу оскарження бездіяльності та зобов`язання вчинити дії щодо розгляду заяви підсудний суду в порядку цивільного судочинства, оскільки правовідносини в цій справі і справах на які посилається відповідач в апеляційній скарзі не є тотожними і даний спір підсудний саме адміністративному суду.

Інші, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Михайлівської сільської ради Бершадського району Вінницької області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28 січня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Матохнюк Д.Б. Шидловський В.Б.