Рішення

від 23.06.2020 по справі 265/3415/20

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа №265/3415/20

Провадження №2/265/1190/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2020 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі

головуючого судді Адамової Т. С.,

за участю секретаря судового засідання Онищука О.Є.,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу Приморський , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Житло-Гарант про визнання права власності на кооперативну квартиру,

В С Т А Н О В И В:

26 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області з позовом про визнання за ним права власності на кооперативну квартиру. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що 20 квітня 1995 року згідно ордеру № 018988 йому була надана двокімнатна квартира АДРЕСА_1 . Пайовий внесок за квартиру був виплачений ним в повному обсязі, про що була видана довідка від 27 січня 2020 року ТОВ Житло-Гарант . Звернувшись до відповідних органів із заявою про реєстрацію права власності йому було відмовлено з підстав відсутності необхідних документів, відповідно до вимог чинного законодавства, а саме ненадання усіх необхідних документів для проведення державної реєстрації права власності.

Ухвалою суду від 27 травня 2020 року відкрите спрощене позовне провадження у справі та призначене судове засідання з викликом сторін.

У судове засідання позивач не з`явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Житлово-будівельного кооперативу Приморський не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить судова розписка.

Представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю Житло-Гарант у судове засідання не з`явився, від директора ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Враховуючи положення ст.. 223 ЦПК України, суд розглядає справу у відсутності зазначених осіб.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 182 ЦК України (в редакції від 16 січня 2003 року), право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України (в редакції від 16 січня 2003 року), права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

За ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції від 1 січня 2013 року), державна реєстрація прав є обов`язковою, права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Положення ст.328 Цивільного кодексу України (в редакції від 16 січня 2003 року) передбачають, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 128 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року), право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речі набувачу.

За положеннями ст. 15 Закону України Про власність , який діяв до вступу в законну силу Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, передбачалось, що член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Вказані норми дублюються у ст. 384 ЦК України (в редакції від 2003 року), де зазначено, що в разі викупу квартири, член житлово-будівельного кооперативу стає власником квартири.

В п. п. 69, 71 Листа Верховного Суду України від 26 травня 2001 року Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій судових справ (Житлове право) зазначалось, що члени ЖБК, які повністю внесли пайовий внесок за квартиру відповідно до ст. 15 Закону України Про власність , набувають права власності на квартиру.

З п. 5-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 вересня 1987 року № 9 Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи вбачається, що судам слід мати на увазі, що згідно зі ст. 15 Закону України Про власність член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 7 лютого 2014 року № 5 вбачається, що суди повинні мати на увазі, що законом може бути встановлений інший момент (підстава) набуття права власності. Зокрема, у разі повного внесення пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства.

З ордеру № 018988 від 20 квітня 1995 року вбачається, що ОСОБА_1 на підставі рішення Виконкому Жданівської міської ради народних депутатів від 12 квітня 1995 року № 11, було надано право на зайняття квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 33,11 кв.м. (а.с. 6).

З відповіді ККП Міське бюро технічної інвентаризації - Маріупольська нерухомість від 29 січня 2020 року, наданої ОСОБА_1 , вбачається, що на момент вступу в дію наказу міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших майнових прав на нерухоме майно в МКП Маріупольське БТІ право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , не було зареєстроване. Згідно до інвентаризації проведеної 28 січня 2020 року було встановлено, що загальна площа квартири 47,1 кв.м., житлова 32,3 кв.м. (а.с. 9).

Як вбачається з довідки ТОВ Житло-Гарант від 29 червня 2011 року, будинок в„– 7 по вулиці Азовстальській в місті Маріуполі належить ЖСК Приморський та обслуговується ТОВ Житло-Гарант на підставі договору № 5 від 01 листопада 2006 року (а.с. 8).

Згідно довідки від 27 січня 2020 року за підписом директора ТОВ Житло-Гарант та головного бухгалтера ОСОБА_1 є членом ЖБК Первомайський . Згідно обмінного ордеру та даним відомостям про сплату пайового внеску ЖБК станом на квітень 1995 року вартість квартири у розмірі 3176 рублів (станом на 1969 рік) сплачена у повному обсязі. Загальна площа квартири складає 33,11 кв.м., житлова - 47,1 кв.м. Довідка надана на підставі відомостей про сплату пайових внесків членами ЖБК Первомайський , що знаходяться на відповідальному зберіганні в ТОВ Житло-Гарант згідно договору на надання послуг № 5 від 01.11.2006 року (а.с. 7).

Судом встановлено, що Житлово-Будівельний кооператив Приморський зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження зазначене: місто Маріуполь вулиця Азовстальська будинок 24, що підтверджується відповідним витягом (а.с. 11).

Як вбачається з рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 51846746 від 01 квітня 2020 року, ОСОБА_3 , діючої на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_1 , відмовлено у державній реєстрації права власності квартири АДРЕСА_1 , у зв`язку з ненаданням усіх необхідних документів для проведення державної реєстрації права власності (а.с. 10). При цьому, з рішення державного реєстратора про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 лютого 2020 року вбачається, що підставою відмови в державній реєстрації є ненадання довідки ЖБК Первомайський або довідки ОСББ, яке є правонаступником ЖБК Первомайський (а.с. 19).

На підставі дослідження перелічених письмових доказів, суд вважає, що Житлово-Будівельний кооператив Приморський є правонаступником ЖБК Первомайський . У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 правомірно свого часу набув право власності на кооперативну квартиру АДРЕСА_1 , оскільки вказана квартира була надана йому у користування на підставі ордеру, а у подальшому позивачем як членом ЖБК Первомайський , було проведено повну виплату пайових внесків за зазначену кооперативну квартиру.

Суд зауважує, що виникнення права власності на будинки, споруди та нерухоме майно не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом України в редакції від 2003 року та Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в редакції від 2004 року.

Водночас, суд звертає увагу, що лише на підставі Правил державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб , затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року № 56, Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб , затверджених Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року № 121, Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно , затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, передбачалось оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування членам житлово-будівельного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески.

Враховуючи перелічені норми суд дійшов висновку, що на момент набуття права власності ОСОБА_1 на кооперативну квартиру, законодавством не була передбачена як видача свідоцтва про право власності на кооперативну квартиру, так і обов`язкова державна реєстрація права власності на таку квартиру.

Враховуючи наведені норми та зважаючи, що саме на підставі ордеру на вселення позивач отримав від Виконавчого комітету місцевої ради право на користування спірною кооперативною квартирою, а у подальшому не отримав свідоцтва про право власності на це майно та не зареєстрував його в Маріупольському БТІ, існує спір щодо підтвердження права власності позивача на вказану квартиру.

За змістом ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі п. 37 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 7 лютого 2014 року № 5, з урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК в редакції від 2003 року, власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у позивача існують перешкоди щодо підтвердження відповідними правовстановлюючими документами його права власності на кооперативну квартиру, набутого ним свого часу правомірно.

На підставі викладеного, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на кооперативну квартиру АДРЕСА_1 внаслідок проведення ним сплати пайових внесків за вказану квартиру.

Керуючись ст. ст.. 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу Приморський , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Житло-Гарант про визнання права власності на кооперативну квартиру, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН НОМЕР_1 , право власності на кооперативну квартиру АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН НОМЕР_1 , проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Житлово-будівельний кооператив Приморський , ЄДРПОУ 23767170, юридична адреса: Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Азовстальська будинок 24.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Житло-Гарант , ЄДРПОУ 31891574, юридична адреса: Донецька область місто Маріупольбульвар Меотіди будинок 26.

Суддя Т.С. Адамова