Рішення

від 19.06.2020 по справі 403/46/20

УСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №403/46/20 провадження № 2/403/73/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2020 року смт.Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Атаманової С.Ю., при секретарі судового засідання Костецькому С.С., Дорошенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Устинівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Брусівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Устинівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Трутень Олександр Якович, про визнання поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до відповідачів: Брусівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Устинівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Трутень О.Я., про визначення їй, як спадкоємцю за законом, додаткового строку для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позовні вимоги обгрунтовані тим, що встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини був пропущений нею з поважних причин, оскільки протягом тривалого часу вона перебуває за межами України, працюючи по найму на території Італії. Ніяких відомостей про смерть батька їй ніхто не повідомляв в телефонному, поштовому режимі, у бесідах з рідними, знайомими та незнайомими особами, а тому про смерть батька вона дізналася лише на початку листопада 2019 року. Дану новину їй повідомила мати ОСОБА_4 , яка повернулася з України. За вказаних обставин, враховуючи специфіку роботи, яка не дозволяє залишити територію Італії, заява про прийняття спадщини була написана позивачем в Генеральному консульстві України в ОСОБА_5 та разом з іншими документами передана на територію України для вчинення уповноваженою нею особою всіх необхідних дій для отримання спадщини після смерті батька. Разом з тим, постановою приватного нотаріуса Устинівського районного нотаріального округу від 23.01.2020 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 7,98 га у зв'язку з поданням заяви про прийняття спадщини після спливу визначеного ч.1 ст.1270 ЦК України шестимісячного строку з часу її відкриття. Таким чином, позивач вказує, що перебуваючи за межами України, вона тривалий час не могла своєчасно дізнатися про смерть свого батька ОСОБА_3 , а тому вважає дані обставини поважними причинами пропуску нею строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та прохає суд визначити їй, як спадкоємцю за законом, додатковий строк у три місяці для прийняття спадщини після смерті батька.

В судове засідання по розгляду справи по суті позивач ОСОБА_1 не з'явилась. Про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлялась у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України, тому вважається, що судовий виклик вручений їй належним чином (а.с.127, 129, 136). Представника для участі у судовому засіданні не направила. За змістом клопотання, викладеного в позовній заяві (остання редакція від 22.02.2020 року) та супровідному листі до неї, прохала всі судові засідання проводити без її участі, задоволити позовні вимоги на підставі викладених обставин та наданих доказів, а також задоволити позов у випадку визнання позовних вимог відповідачем (а.с.23, 25 зворот). В судове засідання по розгляду справи по суті представник відповідача Брусівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області не з'явився. Про місце, день і час розгляду справи повідомлявся в порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України, тому вважається, що судовий виклик вручений йому належним чином (а.с.125, 135). Про причини неявки суд не повідомив. Згідно письмової заяви представник відповідача прохав суд розглянути справу за його відсутності, зазначивши, що відповідно до ст.178 ЦПК України відзив подаватися не буде (а.с.117). Заяв та клопотань, в порядку ст.ст.43, 84, 183 ЦПК України, в тому числі, про відкладення судового розгляду, а також в порядку ч.4 ст.206 ЦПК України - про визнання позову, від представника відповідача на дату проведення судового засідання не надходило.

В судове засідання по розгляду справи по суті відповідач ОСОБА_2 не з'явилась. Про місце, день і час розгляду справи повідомлялась у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України, тому вважається, що судовий виклик вручений їй належним чином (а.с.128, 137). Про причини неявки суд не повідомила. Відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подала. Згідно письмової заяви прохала суд провести розгляд цивільної справи без її участі, зазначивши про визнання позовних вимог в повному обсязі та відсутність заперечень проти їх задоволення (а.с.132).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Устинівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Трутень О.Я., в судове засідання по розгляду справи не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у порядку, передбаченому ст.128 ЦПК України, тому вважається, що судовий виклик вручений йому належним чином (а.с.126, 134). Письмових пояснень щодо позову у встановлений судом строк не надав. Згідно письмової заяви прохав розглянути справу за його відсутності (а.с.91).

Відповідно до положень ч.1 ст.223 ЦПК України суд приходить до висновку про можливість проведення судового розгляду цивільної справи за відсутності сторін та третьої особи.

На виконання вимог п.2 ч.3 ст.265 ЦПК України суд зазначає заяви та клопотання, що подавались під час судового розгляду справи.

Ухвалою суду від 14.04.2020 року задоволено клопотання позивача про витребування від приватного нотаріуса Устинівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Трутня О.Я. копії спадкової справи на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с.63-64).

Безпосередньо дослідивши письмові докази у справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом по справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Кропивницький Кіровоградської області у віці 58 років помер гр-н ОСОБА_3 (а.с.10).

Згідно довідки №254, виданої 16.10.2018 року Брусівською сільською радою Устинівського району Кіровоградської області, гр-н ОСОБА_3 до дня своєї смерті проживав по АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_2 , складали одну сім'ю та вели разом спільне господарство (а.с.78).

Згідно державного акту на право приватної власності на землю (серія ІІІ-КР №020512), зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №30 від 30.03.2002 року, спадкодавцю ОСОБА_3 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 7,98 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Брусівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області (а.с.11).

Як вбачається із свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 , батьком останньої є ОСОБА_3 (а.с.8).

Судом встановлено, що спадкова справа №165-2018 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 була зареєстрована у Спадковому реєстрі 26.10.2018 року приватним нотаріусом Устинівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Трутнем О.Я. на підставі поданої 26.10.2018 року заяви відповідача ОСОБА_2 про прийняття нею майна, майнових прав та обов'язків, що належали померлому ОСОБА_3 на день його смерті, за законом, в якій вона вказує про проживання з ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу та відсутність інших спадкоємців за законом та заповітом (а.с.77).

23.01.2020 року представник позивача за довіреністю звернувся до приватного нотаріуса Устинівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Трутня О.Я. із заявою про видачу ОСОБА_1 , як спадкоємцю, свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку після смерті батька ОСОБА_3 (а.с.83, 84 зворот).

Постановою приватного нотаріуса Устинівського районного нотаріального округу Кіровоградської області від 23.01.2020 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 7,98 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3525881600:02:000:0042 у зв'язку з ненаданням позивачем доказів прийняття спадщини у строк, визначений ст.1270 ЦК України, та роз'яснено право звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання нею заяви про прийняття спадщини (а.с.9).

Заяв про прийняття спадщини, відмову від її прийняття, передбачених ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1273 ЦК України, від інших спадкоємців померлого ОСОБА_3 матеріали спадкової справи №165-2018 не містять.

Судом також встановлено, що 10.01.2012 року позивачу ОСОБА_1 був оформлений проїзний документ дитини (серія НОМЕР_1 ), дійсний до 10.03.2014 року, з якого вбачається перебування позивача в серпні 2012 року на території Республіки Молдова (а.с.5).

01.02.2014 року позивачу ОСОБА_1 Устинівським РС УДМС України в Кіровоградській області був виданий паспорт громадянина України, в якому адресою зареєстрованого місця проживання позивача зазначено: АДРЕСА_1 (а.с.4).

18.07.2017 року позивачу був виданий паспорт громадянина України для виїзду за кордон, який не містить відміток про перетин нею державного кордону України (а.с.26-30).

Виконуючи приписи ч.1 ст.264, ч.4 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та даючи мотивовану оцінку аргументам, наведеним позивачем, як учасником судового процесу щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, а також доказам, якими вони підтверджуються, зазначаючи норми права, які були застосовані судом та мотиви їх застосування, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. За змістом ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України).

За загальним правилом, передбаченим ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.2 ст.1220 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч.ч.1, 3 ст.1272 ЦК України).

З огляду на викладене, правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання спадкоємцю додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Як вбачається з досліджених судом письмових доказів, протягом визначеного законом шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , який закінчився 13.02.2019 року, позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець, жодних дій, спрямованих на реалізацію своїх спадкових прав не здійснювала.

При цьому звертаючись до суду із даним позовом, поважними причинами, які зумовили пропуск встановленого ч.1 ст.1270 ЦК України строку для прийняття спадщини, позивачем зазначені: перебування її протягом тривалого часу за межами України та відсутність інформації про смерть батька.

Даючи мотивовану оцінку наведеним позивачем обставинам на обгрунтування підстав для задоволення позову, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно положень ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч.5, 6 ст.81 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до роз'яснень п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування , вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач ОСОБА_1 зазначає про те, що останній раз на території України вона перебувала в лютому 2014 року та не залишаючи в подальшому територію Італії з липня 2017 року, лише на початку листопада 2019 року дізналася про смерть батька від своєї матері ОСОБА_4 , яка повернулася з України та передала їй оригінали свідоцтва про смерть батька та державного акта на землю.

Разом з тим, позивач ОСОБА_1 не надала суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що з 12.08.2018 року до початку листопада 2019 року їй не було відомо про смерть батька ОСОБА_3 і вона не мала об'єктивної можливості дізнатися про його смерть, а також доказів того, що її проживання за межами України у вказаний період було пов'язано з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення нею дій, спрямованих на прийняття спадщини у встановлений законом строк, в тому числі, шляхом звернення до консульської установи України за кордоном, у зв'язку із чим суд приходить до висновку про невиконання позивачем процесуального обов'язку із доведення тих обставин, на які вона посилається в позовній заяві, як на підставу своїх вимог.

Такий висновок суду відповідає правовим позиціям, викладеним Верховним Судом в постановах від 06 червня 2018 року у справі №592/9058/17-ц та від 07 лютого 2020 року у справі №754/11447/18.

Крім того, якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні (правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі №6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року у справі №755/7357/15-ц та постановах Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі №198/476/16-ц, від 12 лютого 2018 року у справі №712/656/15-ц, від 13 грудня 2018 року у справі №459/295/16-ц та від 25 лютого 2020 року у справі №754/2872/19).

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 24 січня 2020 року у справі №192/1663/17, необізнаність позивача, як спадкоємця, про смерть спадкодавця не є поважною причиною пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, яка унеможливила чи в інший спосіб перешкодила їй вчасно здійснити своє право на подання заяви про прийняття спадщини, та не є об'єктивною перешкодою для здійснення такої дії, а відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі №450/1383/18, не спілкування позивача із спадкодавцем - своїм батьком за його життя та не знання про його смерть, не є тими обставинами, які доводять поважність пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Отже, сама лише необізнаність позивача ОСОБА_1 , як спадкоємця, про відкриття спадщини після смерті батька, за відсутності інших повідомлених нею обставин, які об'єктивно перешкодили поданню нею заяви про прийняття спадщини, не може свідчити про поважність причин пропуску нею строку, визначеного ч.1 ст.1270 ЦК України, оскільки вказана обставина не має характеру об'єктивної, та відповідно не може бути підставою для задоволення позовних вимог.

З доданих позивачем до позовної заяви копій документів вбачається, що вона як на час відкриття спадщини, так і на дату закінчення шестимісячного строку, встановленого для її прийняття, не перетинала державний кордон України та скористалась правом на подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 шляхом її написання в Генеральному консульстві України в ОСОБА_5 .

Разом з тим, доводи позивача ОСОБА_1 про постійне її перебування на території Республіки Італії з 18.07.2017 року, внаслідок чого вона тривалий час не могла дізнатися про смерть свого батька, не заслуговують на увагу при вирішенні питання про наявність поважних причин для визначення судом додаткового строку, передбаченого ч.3 ст.1272 ЦК України, з огляду на те, що факт проживання позивача за кордоном сам по собі також не свідчить про наявність у неї непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини в установлений законом строк.

Такий висновок суду відповідає правовим позиціям, викладеним Верховним Судом в постановах від 17 квітня 2019 року у справі №161/9998/17 та від 02 квітня 2020 року у справі №420/23/18.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що наведені позивачем ОСОБА_1 причини пропуску строку для прийняття спадщини - необізнаність протягом тривалого часу про смерть спадкодавця у зв'язку з проживанням за кордоном, за відсутності інших повідомлених нею обставин, які істотно перешкодили вчиненню нею дій, спрямованих на прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , не мають характеру об'єктивних, а тому не можуть свідчити про поважність причин пропуску позивачем визначеного ч.1 ст.1270 ЦК України шестимісячного строку, в розумінні ч.3 ст.1272 ЦК України.

За встановлених судом обставин, пропуск позивачем ОСОБА_1 , як спадкоємцем, строку для прийняття спадщини без поважних причин не може свідчити про наявність у неї порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.

Крім того, з урахуванням визнання позову лише одним із відповідачів - ОСОБА_2 та відсутність поданої під час судового провадження іншим відповідачем Брусівською сільською радою Устинівського району Кіровоградської області заяви про визнання позову, суд не ухвалює рішення про задоволення позову згідно положень ч.4 ст.206 ЦПК України.

На підставі викладеного, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; приймаючи до уваги не надання позивачем доказів на підтвердження обставин, які об'єктивно та істотно перешкодили реалізації нею права на прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 шляхом звернення у встановлений законом строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, приходить до висновку про відсутність правових підстав вважати, що позивач пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, у зв'язку з чим позов про визнання поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, з урахуванням того, що судовими витратами при розгляді даної справи є сплачений позивачем ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп. за пред'явлення до суду позовної вимоги немайнового характеру, і в задоволенні позову відмовлено, суд приходить до висновку про відсутність підстав для покладення на відповідачів обов'язку відшкодувати на користь позивача вказану суму судового збору в порядку розподілу судових витрат між сторонами.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи, відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до Брусівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Устинівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Трутень Олександр Якович, про визнання поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити повністю.

Судові витрати, понесені ОСОБА_1 у виді сплаченого нею судового збору в сумі 840 грн.80 коп., відшкодуванню не підлягають.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Брусівська сільська рада Устинівського району Кіровоградської області, місцезнаходження: с.Брусівка Устинівського району Кіровоградської області, поштовий індекс 28611, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00433503.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Устинівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Трутень Олександр Якович, місцезнаходження: вул.Ювілейна, буд.№4 смт.Устинівка Кіровоградської області, поштовий індекс 28600.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана до Кропивницького апеляційного суду або через Устинівський районний суд Кіровоградської області.

Відповідно до п.3 Розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Повне рішення суду складено 24 червня 2020 року.

Суддя С.Ю.Атаманова