Ухвала

від 22.06.2020 по справі 357/11001/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 357/11001/19Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/824/2006/2020 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2 Категорія ч. 2 ст. 185 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

з участю прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області та заступника прокурора Київської області на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 5 березня 2020 року,яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , уродженця с. Отиня Коломойського району Івано-Франківської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком два роки, за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком чотири роки, за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком три роки, за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком чотири роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, визначено остаточне покарання, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, у виді позбавлення волі строком чотири роки. На підставі ч. 1 ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з іспитовим строком два роки, на підставі ч. 2 ст. 76 КК України, зобов`язано ОСОБА_7 протягом іспитового строку: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Вироком вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат,

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком ОСОБА_7 визнаний винуватим у тому, що він, 27 лютого 2017 року близько 01:00 год., знаходячись в гуртожитку, який розташований на території ТОВ «Земля Томилівська», що по вул. Центральна, буд. 1 «а», с. Томилівка, Білоцерківський район, Київська область, маючи намір на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, умисно, з корисливого мотиву, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу до кімнати спільного проживання, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, вчинив крадіжку належних ТОВ «Земля Томилівська» бензопили марки «Stihl MS 180», вартістю 2 470 грн. та бензопили марки «Stihl MS 360», вартістю 9 500 грн.

Після чого, ОСОБА_7 з місця вчиненого злочину зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «Земля Томилівська» майнової шкоди на загальну суму 11 970 грн.

Дії ОСОБА_7 судом кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна.

Окрім цього, 08 березня 2017 року о 10:47 год. ОСОБА_7 , знаходячись в приміщенні магазину № 430 ТОВ «АТБ-Маркет», який розташований по вул. Леваневського, буд. 57 в м. Біла Церква Київської області, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, повторно, зі стелажу із спиртними напоями, вчинив крадіжку однієї пляшки рому «Captain Morgan» об`ємом 0,5 л. вартістю 211,90 грн.

Після чого, ОСОБА_7 з місця вчиненого злочину зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «АТБ-Маркет» майнової шкоди на загальну суму 211,90 грн.

Дії ОСОБА_7 за даним епізодом кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна , вчинене повторно.

Окрім цього, 08 березня 2017 року о 12:52 грн. ОСОБА_7 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, маючи намір на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, перебуваючи у торгівельній залі магазину № 430 ТОВ «АТБ-Маркет», розташованого по вул. Леваневського, буд. 57 в м. Біла Церква Київської області, умисно, повторно, з корисливого мотиву, будучи впевненим у тому, що його дії залишились непоміченими сторонніми особами, намагався вчинити крадіжку товару, а саме, зі стелажу зі спиртними напоями взяв одну пляшку рому Captain Morgan» об`ємом 0,5 л. вартістю 211,90 грн, яку сховав під свою куртку.

Бажаючи довести свій злочинний намір до кінця, ОСОБА_7 пройшов через розрахункові каси магазину № 430 ТОВ «АТБ-Маркет» та, не розрахувавшись за товар, попрямував до виходу з приміщення вказаного магазину.

Однак, злочин ОСОБА_7 не було доведено до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки при виході з магазину № 430 ТОВ «АТБ-Маркет» він був помічений та зупинений працівником охорони.

Дії ОСОБА_7 за даним епізодом кваліфіковані як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Крім того, 02 травня 2017 року близько 21:00 год. ОСОБА_7 , перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , в якій тимчасово проживав з дозволу потерпілого ОСОБА_8 , з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, повторно, з корисливого мотиву, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю в квартирі інших осіб та будучи впевненим у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, зі стільчика, що знаходився в одній з кімнат вказаної квартири, вчинив крадіжку належного ОСОБА_8 ноутбуку марки «Toshiba 15.6 AMD E350 1.6 GNZ/RAM4096MB/HD500GB/DVD RW», вартістю 2 366,67 грн.

Після чого, ОСОБА_7 з місця вчиненого злочину зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_9 майнової шкоди на вищевказану суму.

За даним епізодом дії ОСОБА_7 суд кваліфікував за ч.2 ст.185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

В аналогічних за змістом апеляційних скаргах прокурор Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області та заступник прокурора Київської області, не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення і правильність правової кваліфікації дій обвинуваченого, просять вирок змінити у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, призначити ОСОБА_7 покарання за ч.1 ст.185 КК України у виді двох років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 185 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді трьох років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, визначити остаточне покарання, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, у виді чотирьох років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з іспитовим строком два роки та покласти обов`язки, передбачені ч. 2 ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, в решті вирок залишити без змін.

В обґрунтування апеляційних скарг зазначають про те, що суд, призначаючи обвинуваченому покарання, неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, не врахувавши положення п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами покарання», вимоги ст.33,70 КК України, оскільки двічі призначив покарання за епізоди злочинної діяльності 08.03.2017 та 02.05.2017, що кваліфіковані за однією та тією ж частиною статті кримінального закону.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав подані апеляційні скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Судом при ухваленні вироку щодо ОСОБА_7 зазначені вимоги кримінального процесуального законодавства не дотримані.

Як випливає з вироку, суд, після допиту обвинуваченого, який надав показання, що повністю узгоджуються з висунутим обвинуваченням, в порядку ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ним не оспорювалися.

З обвинувального акту вбачається, що по епізоду від 02.05.2017 року орган досудового слідства висунув ОСОБА_7 обвинувачення у таємному викраденні чужого майна , вчиненому повторно.

Суд же визнав ОСОБА_7 за вказаним епізодом винним у закінченому замасі на таємне викрадення чужого майна, вчиненому повторно.

Таким чином, суд, не досліджуючи докази у кримінальному провадженні, дійшов висновку про доведеність іншого обвинувачення ніж було висунуте ОСОБА_7 органом досудового розслідування, при чому мотивів свого рішення у вироку не навів.

Зазначене порушення кримінального процесуального закону є істотним, що тягне за собою скасування вироку з призначенням нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.

Є також слушними доводи апеляційної скарги про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність у частині призначення ОСОБА_7 покарання в порушення вимог ст.33,70 КК України, які мають бути враховані судом першої інстанції при новому розгляді кримінального провадження.

Керуючись ст.404,405,407,412,415,419 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги прокурора Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області та заступника прокурора Київської області задовольнити частково.

Вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 5 березня 2020 року щодо ОСОБА_7 скасувати.

Призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Суддя: Суддя: Суддя: