Рішення

від 17.06.2020 по справі 910/16680/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.06.2020Справа № 910/16680/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Бігми Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю К.І.Групп (03115, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 121-А, н.п. 221; ідентифікаційний код: 35945523)

до Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо (01001, м. Київ, вул. Заньковецької/Станіславського, буд. 3/1; ідентифікаційний код: 26549700)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державна організація (установа, заклад) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17; ідентифікаційний код: 21708016)

про стягнення 754165,80 грн.

Представники учасників справи

від позивача: Титикало Р.С.;

від відповідача: не з`явились;

від третьої особи: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26.11.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю КСП Пожтехніка з вимогами до Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо про стягнення 754165,80 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним 03.06.2019 були сплачені на користь відповідача грошові кошти у сумі 754165,80 грн. Однак, як зазначає позивач, вказані грошові кошти були отримані банком безпідставно, так як жодних зобов`язань на дату їх сплати позивач перед відповідачем не мав, у зв`язку з чим позивач, посилаючись на норми ст. 1212 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача вказану грошову суму.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2019 відкрито провадження у справі №910/16680/19; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 24.12.2019; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державну організацію Фонд гарантування вкладів фізичних осіб ; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

18.12.2019 третьою особою подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі №910/4781/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КСП Пожтехніка до Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо про визнання зобов`язань припиненими та визнання відсутнім права (в тому числі за Кредитним договором №007/1-2014/980 від 21.02.2014).

18.12.2019 третьою особою подані письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

19.12.2019 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав на те, що відповідно до Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб вимоги за зобов`язаннями банку, які виникли під час проведення ліквідації, підлягають задоволенню в порядку, передбаченому вказаним законом.

У підготовчому засіданні 24.12.2019 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 22.01.2020.

21.01.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що обставини належного виконання ним кредитного договору та, відповідно, припинення зобов`язань за ним 01.09.2014 встановлені судом у справі №910/4781/19.

У підготовчому засіданні 22.01.2020 судом було розглянуто клопотання про зупинення провадження у справі та відмовлено в його задоволенні, про що зазначено у протоколі судового засідання від 22.01.2020.

У підготовчому засіданні 22.01.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 20.02.2020.

19.02.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі, які суд долучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 20.02.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 08.04.2020.

З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 від 11.03.2020 №211 із змінами, внесеними згідно Постанов КМ, з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України від 16.03.2020р. 9/рс-186/20, у судовому засіданні 08.04.2020 судом було оголошено перерву без визначення дати та часу наступного судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2020 судове засідання у справі №910/16680/19 призначено на 21.05.2020.

07.05.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про заміну найменування позивача, в якій позивач повідомив про внесення 17.03.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних особі, фізичних осіб - підприємців та громадських організацій відомостей про зміну найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю КСП Пожтехніка на Товариство з обмеженою відповідальністю К.І.Групп .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 №910/16680/19 замінено найменування позивача - з Товариства з обмеженою відповідальністю КСП Пожтехніка на Товариство з обмеженою відповідальністю К.І.Групп .

У судовому засіданні 21.05.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення судового засідання на 17.06.2020.

21.05.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача повторно надійшла заява про заміну найменування позивача, в якій позивач повідомив про внесення 17.03.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних особі, фізичних осіб - підприємців та громадських організацій відомостей про зміну найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю КСП Пожтехніка на Товариство з обмеженою відповідальністю К.І.Групп .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 відмовлено у задоволенні вказаної заяви позивача.

Представник позивача у судовому засіданні 17.06.2020 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 17.06.2020 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0105473398954.

Представник третьої особи у судове засідання 17.06.2020 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0105473398962.

У судовому засіданні 17.06.2020 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.02.2014 між Публічним акціонерним товариством Банк Камбіо (банк/кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю КСП Пожтехніка (позичальник) укладено Кредитний договір №007/1-2014/980 (відзивна відновлювальна кредитна лінія), відповідно до умов якого банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (т. 1 а.с. 5-9).

Як вбачається з інформації, розміщеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю КСП Пожтехніка змінило свою назву на Товариство з обмеженою відповідальністю К.І.Групп .

Згідно з п. 1.2 Кредитного договору №007/1-2014/980 від 21.02.2014, повернення кредиту здійснюється наприкінці строку дії договору.

Відповідно до п. 1.3 Кредитного договору №007/1-2014/980 від 21.02.2014 ліміт кредитної лінії не може перевищувати 1000000,00 грн.

Дата видачі кредиту - 21.02.2014; дата повернення кредиту - 13.02.2015 (п.п. 1.4, 1.5 Кредитного договору №007/1-2014/980 від 21.02.2014).

Відповідно до п. 2.4 Кредитного договору №007/1-2014/980 від 21.02.2014 позичальник сплачує нараховані проценти в валюті кредиту щомісячно у строк, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця та в день повернення кредиту. Якщо день повернення кредиту припадає на вихідний чи святковий день, то така сплата або таке повернення проводиться наступного робочого дня.

Згідно з п. 2.5 Кредитного договору №007/1-2014/980 від 21.02.2014 кредит може бути достроково повернений позичальником повністю або частково зі сплатою процентів за фактичний строк користування кредитом за умови повідомлення про це банку не пізніше, ніж за 10 робочих днів до дня повернення кредиту.

Відповідно до п. 5.6 Кредитного договору №007/1-2014/980 від 21.02.2014 договір вступає в силу з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Позивачем долучено до позовної заяви копію банківської виписки з рахунку позивача (позичальника), з якої вбачається, що 01.09.2014 позивач сплатив грошові кошти у сумі 350000,00 грн (призначення платежу - погашення кредиту за Кредитним договором №007/1-2014/980 від 21.02.2014) (т. 1 а.с. 11).

Судом встановлено, що 01.09.2014 між сторонами було укладено Додаткову угоду до Кредитного договору №007/1-2014/980 від 21.02.2014, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди 01.09.2014 припинити термін дії вказаного кредитного договору (т. 1 а.с. 10).

Судом встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 04.12.2014 № 782 Про віднесення Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо до категорії неплатоспроможних , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 04.12.2014 № 140 Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві Банк Камбіо , згідно з яким з 05.12.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 05.12.2014 по 04.03.2015.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 27.02.2015 № 144 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 № 46 Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку , згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації банку та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Додусенка Володимира Івановича строком на 1 рік з 02.03.2015 по 01.03.2016 включно.

На підставі пункту 2 частини п`ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п`ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 22 лютого 2016 р. № 212 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ Банк Камбіо на два роки до 01 березня 2018 року включно.

На підставі пункту 2 частини п`ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п`ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 01 лютого 2018 року № 304 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ БАНК КАМБІО строком на один рік з 02 березня 2018 року до 01 березня 2019 року включно.

На підставі частини шостої статті 12, частини першої статті 35, частини п`ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 14 лютого 2019 року №350 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ БАНК КАМБІО строком на один рік з 02 березня 2019 року до 01 березня 2020 року включно.

Судом встановлено, що 03.06.2019 позивач сплатив на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 754165,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1672 від 03.06.2019 (призначення платежу - погашення заборгованості за Кредитним договором №007/1-2014/980 від 21.02.2014, згідно з листом №22/603 від 03.06.2019) (т. 1 а.с. 14).

Як вбачається з Довідки вих. 22/613 від 04.06.2019, виданої банком позивачу, банк повідомляє, що заборгованість товариства за Кредитним договором №007/1-2014/980 від 21.02.2014 у повному обсязі була погашена 03.06.2019 (т. 1 а.с. 91).

Вимогою про повернення безпідставно отриманих коштів вих. №6 від 15.07.2019 (отримана відповідачем 15.07.2019 за вх. №1373) позивач просив відповідача повернути помилково та безпідставно перераховані кошти у сумі 754165,80 грн., оскільки станом на дату їх перерахування жодних зобов`язань у позивача перед відповідачем не існувало (т. 1 а.с. 15).

Оскільки відповідач не повернув позивачу грошові кошти у сумі 754165,80 грн, звертаючись з даним позовом до суду та вказуючи на те, що зобов`язання позивача за Кредитним договором №007/1-2014/980 від 21.02.2014 у повному обсязі припинились ще 01.09.2014, позивач, посилаючись на норми ст. 1212 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача вказану грошову суму.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов`язання.

Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем було укладено Кредитний договір №007/1-2014/980 від 21.02.2014, відповідно до умов якого ліміт кредитної лінії не може перевищувати 1000000,00 грн.; дата видачі кредиту - 21.02.2014; дата повернення кредиту - 13.02.2015.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивач зазначає, що він належним чином виконав зобов`язання за кредитним договором, у повному обсязі повернувши банку кредит та сплативши нараховані платежі.

Зокрема, позивачем долучено до позовної заяви копію банківської виписки з рахунку позивача (позичальника), з якої вбачається, що 01.09.2014 позивач сплатив грошові кошти у сумі 350000,00 грн (призначення платежу - погашення кредиту за Кредитним договором №007/1-2014/980 від 21.02.2014).

При цьому, як встановлено судом, 01.09.2014 між сторонами було укладено Додаткову угоду до Кредитного договору №007/1-2014/980 від 21.02.2014, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди 01.09.2014 припинити термін дії вказаного кредитного договору.

Таким чином, за твердженням позивача, 01.09.2014 зобов`язання за Кредитним договором №007/1-2014/980 від 21.02.2014 були виконані ним у повному обсязі та, відповідно, всі зобов`язання позивача за вказаним кредитним договором припинились.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо №109 від 18.07.2018 затверджено Акт комісії з перевірки правочинів (договорів) на предмет нікчемності, яким виявлено ознаки нікчемності, передбачені ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю КСП Пожтехніка звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо про визнання зобов`язання припиненим та визнання відсутнім права (справа №910/4781/19).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заборгованість позивача за Кредитним договором № 007/1-2014/980 від 21.02.2014 перед відповідачем була повність погашена, у зв`язку з чим між сторонами було укладено договір про розірвання іпотечного договору від 02.09.2014 та додатковою угодою від 01.09.2014 припинено термін дії договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги (грошові кошти) № 007/1-2014/980/1 від 21.02.2014.

Однак, наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку № 109 від 18.07.2018 затверджено Акт комісії з перевірки правочинів (договорів) на предмет нікчемності від 18.07.2018, яким виявлено ознаки нікчемності, передбачені п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб цих правочинів. У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з вимогами про: визнання зобов`язання позивача за кредитним договором припиненими шляхом їх повного належного виконання ; визнання відсутнім у відповідача прав кредитора по відношенню до позивача у зобов`язаннях за кредитним договором ; визнання відсутнім у відповідача права іпотеки за іпотечним договором.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 у справі №910/4781/19, на виконання кого видано наказ, позов Товариства з обмеженою відповідальністю КСП Пожтехніка задоволено повністю. Визнано зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю КСП Пожтехніка за Кредитним договором № 007/1-2014/980 від 21.02.2014 припиненими шляхом їх повного належного виконання. Визнано відсутнім у банку прав кредитора по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю КСП Пожтехніка у зобов`язаннях за Кредитним договором № 007/1-2014/980 від 21.02.2014 (з наступними додатковими угодами до нього). Визнано відсутнім у банку права іпотеки за іпотечним договором від 21.02.2014, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бондар Т. М., зареєстрований в реєстрі за номером 463.

Задовольняючи позовні вимоги, суд у справі №910/4781/19 дійшов висновку про припинення зобов`язань за Кредитним договором № 007/1-2014/980 від 21.02.2014 саме 01.09.2014, зважаючи на те, що позивач повернув кредит банку, а саме сплачено: 02.06.2014 - 650000,00 грн; 01.09.2014 - 350000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з рахунку позивача. Враховуючи погашення кредиту за договором, сторонами були підписані договір про розірвання іпотечного договору та додаткові угоди до кредитного договору та договору застави щодо припинення зобов`язань за такими договорами.

Однак, як вбачається з матеріалів даної справи, на вимогу банку позивач 03.06.2019 сплатив на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 754165,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1672 від 03.06.2019 (призначення платежу - погашення заборгованості за Кредитним договором №007/1-2014/980 від 21.02.2014, згідно з листом №22/603 від 03.06.2019).

Таким чином, оскільки, за твердженням позивача його зобов`язання за кредитним договором були повністю виконані 01.09.2014, грошові кошти у сумі 754165,80 грн є безпідставно сплаченими.

Втім, судом встановлено, що банк звернуся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просив рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 у справі №910/4781/19 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

При цьому, одночасно в апеляційній скарзі апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 у справі №910/4781/19 поновлено банку пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги та відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2020 зупинено провадження у справі №910/4781/19 до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №920/653/18.

Таким чином, станом на дату розгляду судом даної справи рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 у справі №910/4781/19 не набрало законної сили

В будь-якому випадку, як встановлено судом, з 05.12.2014 у Публічному акціонерному товаристві Банк Камбіо запроваджено тимчасову адміністрацію, а з 02.03.2015 - розпочато процедуру ліквідації банку.

Тобто, сплачені позивачем грошові кошти у сумі 754165,80 грн надійшли до банку у період ліквідації Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо , з огляду на що суд вважає необгрунтованими посилання позивача на судову практику, викладену у постанові Вищого господарського суду України від 01.11.2017 у справі №910/4669/17 та від 09.11.2016 у справі №910/9633/16, так як спір у вказаних справах виник за інших (відмінних) обставин - надходження до банку у період тимчасової адміністрації грошових коштів для зарахування на рахунки, які були вже закриті.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності Фонду та уповноваженій особі Фонду в межах повноважень, встановлених цим Законом та делегованих Фондом, і діють у визначених Фондом/уповноваженою особою Фонду межах та порядку.

Відповідно до п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 46 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв`язку з ліквідацією банку; банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав.

Частиною 3 ст. 46 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб передбачено, що під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Статтею 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб встановлено черговість задоволення вимог кредиторів банку, а саме: 1) зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян; 2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов`язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі покриття витрат Фонду, передбачених пунктом 7 частини другої статті 20 цього Закону , витрат, пов`язаних із консолідованим продажем активів Фондом; 4) вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов`язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом; 5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування; 6) вимоги фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов`язаними особами банку, платежі яких або платежі на ім`я яких заблоковано; 7) вимоги інших вкладників, які не є пов`язаними особами банку, юридичних осіб - клієнтів банку, які не є пов`язаними особами банку; 8) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом; 9) вимоги кредиторів банку (фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, а також юридичних осіб), які є пов`язаними особами банку; 10) вимоги за субординованим боргом.

В ч. 4 ст. 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб унормовано, що вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від продажу майна (активів) банку після повного задоволення вимог попередньої черги. У разі якщо обсяг коштів, одержаних від продажу майна (активів), недостатній для повного задоволення всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належать кожному кредитору однієї черги. У разі відмови кредитора від задоволення визнаної в установленому порядку вимоги Фонд не враховує суму грошових вимог цього кредитора.

Суд зауважує, що у спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб є спеціальними, а цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Аналогічну правову позицію висловлено у постановах Великої палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/23398/16, від 11.04.2018 у справі №910/12294/16 та від 23.05.2018 у справі № 910/7983/17.

Відкликання Національним банком України на момент вирішення спору банківської ліцензії відповідача та ініціювання процедури його ліквідації як юридичної особи зумовило для позивача настання відповідних правових наслідків, зокрема виникнення спеціальної процедури пред`явлення майнових вимог до банку та їх задоволення в порядку та черговості, передбачених Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

При цьому задоволення вимог окремого кредитора-юридичної особи, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, не допускається, оскільки в такому випадку активи з банку виводяться, а заборгованість третіх осіб перед банком збільшується, що порушує принцип пріоритетності зобов`язань неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом. Вказану правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №757/2216/15.

Таким чином, з огляду на перебування відповідача у процедурі ліквідації як на дату сплати позивачем грошових коштів у сумі 754165,80 грн, так і на дату розгляду спору судом, суд зазначає, що задоволення кредиторських вимог позивача (на суму 754165,80 грн) поза межами ліквідаційної процедури є безпідставним та таким, що суперечить вимогам Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб й може призвести до порушення прав та законних інтересів інших кредиторів банку.

Задоволення вимог окремих кредиторів поза межами процедури ліквідації банку порушує в цілому баланс інтересів кредиторів банку та не узгоджується з положеннями Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , якими передбачено, що під час ліквідаційної процедури неплатоспроможного банку визначається загальна сума його заборгованості перед кредиторами (пасив), формується ліквідаційна маса банку (актив) та здійснюється її реалізація з подальшим спрямуванням коштів, одержаних від продажу майна банку, на погашення акцептованих (визнаних) вимог кредиторів в порядку черговості відповідно до статті 52 цього Закону.

Відтак, якщо Північним апеляційним господарським судом рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 у справі №910/4781/19 буде залишено без змін, то враховуючи встановлені у вказаному рішенні обставини - припинення 01.09.2014 зобов`язань за Кредитним договором № 007/1-2014/980 від 21.02.2014, позивач набуває статусу кредитора банку за майновою вимогою у сумі 754165,80 грн., яка виникла під час процедури ліквідації ПАТ Банк Камбіо , та задоволення вимог якого повинно здійснюватись в порядку Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю К.І.Групп до Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо про стягнення 754165,80 грн, так як задоволення вказаних кредиторських вимог (у випадку їх наявності) повинно здійснюватися в порядку Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Судовий збір покладається на позивача у зв`язку з відмовою у позові у повному обсязі (на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю К.І.Групп до Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо про стягнення 754165,80 грн - відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 24 червня 2020 року.

Суддя О.В. Чинчин