Ухвала

від 24.06.2020 по справі 910/803/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

24.06.2020Справа № 910/803/20

За позовом Малого приватного підприємства фірма "Ерідон"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Івангородське"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "РА-Універсал"

про стягнення 3 984 223, 62 грн.,

Суддя Ломака В.С.

Секретар судового засідання Вегера А.В.

Представники учасників справи:

від позивача: Нерода В.Ю. за ордером серії КС № 782875 від 08.05.2020;

від відповідача-1: Каіра В.В. за ордером серії КС № 405223 від 03.06.2020;

від відповідача-2: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство фірма "Ерідон" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івангородське" (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "РА-Універсал" (далі - відповідач-2) про стягнення 3 984 223, 62 грн., з яких 3 335 638, 55 грн. основного боргу, 48% річних в сумі 276 151, 62 грн., проценти за користування товарним кредитом в сумі 207 113, 72 грн., пеню в сумі 165 319, 73 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.08.2019 вищевказану позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

05.02.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2020 відкрито провадження у справі № 910/803/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.03.2020 року.

25.02.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача-2 подано відзив на позов в порядку статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

02.03.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано відповідь на відзив в порядку статті 166 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.03.2020 підготовче засідання відкладено на 31.03.2020 року.

12.03.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача-1 подано відзив на позов в порядку статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 , з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19: 1, на всій території України установлено карантин.

Враховуючи вищевикладене, ухвалою від 19.03.2020 господарський суд міста Києва повідомив учасників справи про те, що підготовче засідання, призначене на 31.03.2020 року, не відбудеться та зазначив, що про дату і час підготовчого засідання учасників справи буде повідомлено додатково. Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2020 підготовче засідання призначено на 03.06.2020 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2020 підготовче засідання відкладено на 24.06.2020 року.

16.06.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представниками сторін подано спільну заяву про затвердження мирової угоди.

Представники позивача та відповідача-1 у підготовчому засіданні 24.06.2020 року підтримали подану заяву про затвердження мирової угоди.

Представник відповідача-2 у підготовче засідання 24.06.2020 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши у підготовчому засіданні 24.06.2020 року подану сторонами на затвердження мирову угоду, суд вирішив відмовити у її затвердженні, враховуючи наступне.

Так, положеннями частини 1 статті 192 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

У постанові від 17.02.2020 у справі № 911/615/15 Верховний Суд зазначив, що мирова угода є вираженням взаємного волевиявлення сторін, що спрямоване на вирішення спору між ними на основі компромісу та припинення його подальшого судового розгляду. У ній можуть вирішуватися питання, що стосуються виключно прав і обов`язків сторін. Таким чином, сторонам надано можливість комплексно врегулювати відносини між собою в тому числі не обмежуючись обсягом вимог, що були заявлені у позові. До основних завдань та переваг мирової угоди належать процесуальна економія, спрощення роботи суду, можливість сторонам самостійно врегулювати основні питання пов`язані із захистом порушених прав, за умови комплексного врахування інтересів всіх сторін. В такий спосіб мирова угода є однією з форм прояву свободи (диспозитивності) в реалізації сторонами господарського процесу своїх прав, що проявляється в укладенні між ними угоди про заміну зобов`язання, на підставі якого й виник спір, іншим зобов`язанням з метою врегулювання такого спору.

Умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання.

Водночас, Верховний Суд у постанові від 08.05.2019 у справі № 910/32312/15 зазначив, що господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору . Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов`язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов`язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

Укладення мирової угоди, як способу реалізації процесуальних прав, є правом сторони, яке, в свою чергу згідно процесуального Закону неможливо реалізувати якщо такі дії суперечать законодавству або це призводить до порушення чиїх - небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

При цьому, в силу приписів пункту 7 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Таким чином, оскільки закриття провадження у справі у даному випадку є наслідком затвердження судом мирової угоди, процесуальні дії щодо затвердження судом мирової угоди та закриття у зв`язку з цим провадження у справі перебувають у нерозривному зв`язку і не можуть розглядатися окремо одна від одної.

Для встановлення обставин щодо закриття провадження у справі у зв`язку із затвердженням мирової угоди сторін, необхідно дотримуватися вимог статті 192 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, дослідити умови мирової угоди на предмет того, чи відповідають ці умови закону, чи не порушують права або охоронювані законом інтереси інших осіб, чи не є вони невиконуваними, а також чи відповідають дії представників сторін мирової угоди інтересам осіб, яких вони представляють, оскільки порушення будь-якої з наведених вимог є безумовною підставою для відмови у затвердженні мирової угоди і, як наслідок, відсутністю передумов для закриття провадження у справі з цих підстав.

Зі змісту поданої сторонами на затвердження суду мирової угоди вбачається, що у зв`язку з оплатою відповідачем-1 основного боргу в сумі 3 335 638, 55 грн., сторони домовились, що відповідачі повністю визнають позовні вимоги про стягнення 728 345, 33 грн., з яких 276 151, 62 грн. 48% річних, 207 113, 72 грн. процентів за користування товарним кредитом, 165 319, 73 грн. пені, 59 760, 26 грн. витрат з оплати судового збору, 20 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Виходячи з умов п. 2 мирової угоди, позивач після належного виконання відповідачем-1 та/або відповідачем-2 умов п. п. 3, 4 мирової угоди, пробачає відповідачам заборгованість з оплати 276 151, 62 грн. 48% річних, 207 113, 72 грн. процентів за користування товарним кредитом, 165 319, 73 грн. пені.

Водночас, відповідно до умов з п. п. 3, 4 мирової угоди, для застосування п. 2 мирової угоди, відповідач-1 та/або відповідач-2 зобов`язані сплатити витрати по сплаті судового збору в сумі 59 760, 26 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000, 00 грн. протягом 10 робочих днів з моменту затвердження господарським судом міста Києва умов цієї мирової угоди та закриття провадження у справі.

При цьому, за умовами п. 8 мирової угоди, у разі невиконання відповідачами п. 3 цієї мирової угоди, сторони домовились про те, що припиняється зобов`язання позивача, передбачене п. 2 мирової угоди, а відповідач-1 та/або відповідач-2 зобов`язані сплатити позивачу загальну суму боргу 782 345, 33 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що умови мирової угоди сторонами викладені не чітко й двозначно, остаточно не вирішує спору та може призвести до виникнення нового спору.

Частиною 5 статті 192 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:

1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або

2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Враховуючи вищевказані положення чинного законодавства суд дійшов висновку, що подана сторонами на затвердження суду мирова угода не відповідає вимогам статті 192 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає затвердженню.

Керуючись ст. ст. 192, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Малого приватного підприємства фірма "Ерідон", Товариства з обмеженою відповідальністю "Івангородське", Товариства з обмеженою відповідальністю "РА-Універсал" про затвердження мирової угоди від 11.06.2020.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 25.06.2020 року.

Суддя В.С. Ломака