Рішення

від 24.06.2020 по справі 911/214/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2020 р. м. Київ Справа № 911/214/20

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Гарбуз Л.В.

розглянувши справу № 911/214/20

за позовом Державного підприємства Ржищівський військовий лісгосп , Київська область, с. Сошників

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ліс Тепло Строй ,

м. Переяслав-Хмельницький

про стягнення 14 650,76 грн.

Представники:

від позивача: Кілічава А.М., довіреність від 17.03.2020;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство Ржищівський військовий лісгосп (надалі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ліс Тепло Строй (надалі-відповідач) про стягнення 14 650,76 грн.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором купівлі-продажу № 4 від 19.01.2016, в частині своєчасної оплати отриманого товару.

Ухвалою господарського суду від 29.01.2020 відкрито провадження у справі № 911/214/20, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений у підготовчому засіданні на 19.02.2020.

Ухвалою суду від 19.02.2020 підготовче засідання у справі № 911/214/20 було відкладено на 18.03.2020.

Однак, судові засідання, призначені на 18.03.2020, у тому числі судове засідання з розгляду справи № 911/214/20, господарським судом Київської області у складі судді Христенко О.О. не проводились з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19 № 211 від 11.03.2020, з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України № 9/рс-186/20 від 16.03.2020.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.04.2020 судове засідання з розгляду справи № 911/214/20 призначено у підготовчому засіданні на 20.05.2020.

Ухвалою суду від 20.05.2020 підготовче засідання у справі було відкладено на 10.06.2020.

Ухвалою суду від 10.06.2020 закрито підготовче провадження у справі № 911/214/20, справу призначено до розгляду по суті на 24.06.2020.

В судових засіданнях 20.05.2020, 10.06.2020 та 24.06.2020 представником позивача підтримані позовні вимоги вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судові засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов, до суду не надіслав.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Судом перевірено та встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляд даної справи судом. Про факт належного повідомлення відповідача свідчать конверти з ухвалами, що повернулись на адресу суду вх. № 5661/20 від 12.02.2020, вх. № 8331/20 від 02.03.2020, вх. № 8332/20 від 02.03.2020, від 10.04.2020.

Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17).

Оскільки судом було надіслано ухвали суду на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інша адреса суду повідомлена не була, останній вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Поруч з цим, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19 спричиненої коронавірусом SARS Co-V-2 (з подальшими змінами) з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

Як визначено пунктом 4 Прикінцевих положень ГПК встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки в т.ч., строки подання відзиву, продовжуються на строк дії такого карантину.

Ухвалами суду від 29.01.2020 та 19.02.2020 судом зобов`язано відповідача, в строки до 14.02.2020 та 11.03.2020 (тобто поза межами встановленого карантину ) відповідно, надати суду відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків; відповідач свого права на подання відзиву не використав, відзив на позову, у встановлений судом строк, до суду не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

19.01.2016 між Державним підприємством Ржищівський військовий лісгосп (позивач/продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ліс Тепло Строй (відповідач/покупець) укладений Договір купівлі-продажу № 4, відповідно до умов п. 1.1 якого продавець зобов`язується продати, а покупець купити на умовах франко-верхній склад продавця лісопродукцію (надалі-товар).

Відповідно до п. 3.1 договору загальна сума договору та кількість товару визначається додатками до договору, які є його невід`ємними частинами.

Пунктом 7.1 договору визначено, що оплата товару здійснюється на умовах 100 % передоплати шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця за місячну партію товару до 5-го числа кожного місяця, протягом якого буде проводиться поставка.

Договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2016 (п. 11.1 договору).

Між Державним підприємством Ржищівський військовий лісгосп та Товариством з обмеженою відповідальністю Ліс Тепло Строй укладений Додаток № 1 до Договору № 4 від 19.01.2016, яким між сторонами погоджені найменування, вартість, кількість та якісні характеристики товару.

На виконання умов договору позивачем згідно з товарно-транспортними накладними № 002442 від 20.01.2016 на суму 4 625,00 грн., № 00033 від 02.02.2016 на суму 4 625,00 грн., № 00062 від 08.02.2016 на суму 2 220,05 грн., № 00071 від 11.02.2016 на суму 7 400,00 грн., № 00070 від 11.02.2016 на суму 14 849,94 грн., № 002448 від 16.02.2016 на суму 1 145,07 грн., № 002447 від 16.02.2016 на суму 3 885,08 грн., № 00085 від 18.02.2016 на суму 4 515,96 грн., № 00089 від 19.02.2016 на суму 6747,24 грн., № 00096 від 22.02.2016 на суму 2 785,43 грн., № 00095 від 22.02.2016 на суму 1 121,40 грн., № 00094 від 22.02.2016 на суму 720,00 грн. було передано, а відповідачем прийнято товар. Відповідні товарно-транспортні накладі підписані зі сторони відповідача.

Претензій щодо якості чи кількості отриманого товару матеріали справи не містять, а отже товар прийнятий відповідачем без зауважень, що свідчить про повноту та якість виконання позивачем своїх зобов`язань згідно з договором, а тому товар вважається прийнятим без зауважень в повному обсязі.

Однак, в порушення умов договору та взятих на себе зобов`язань, вартість товару сплачена відповідачем частково, вартість товару в сумі 14 650,76 грн. залишена відповідачем не сплаченою.

Позивач звертався до відповідача із повідомленням № 12 від 15.01.2020, в якому вимагав від відповідача здійснити оплату товару в сумі 14 650,76 грн.

Однак, повідомлення позивача залишене відповідачем без відповіді та задоволення, у зв`язку з чим позивач змушений був звернутись до господарського суду із відповідним позовом.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Підписання покупцем товарно-транспортних накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і які відповідають вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксує факт здійснення господарських операцій і є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не забезпечив участі представника у судових засіданнях, письмових пояснень чи доказів оплати отриманого товару не надав, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем грошових зобов`язань за договором з оплати вартості товару, що отриманий від позивача.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача в частині оплати переданого позивачем на підставі Договору купівлі-продажу № 4 від 19.01.2016 товару, на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 14 650,76 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ліс Тепло Строй (08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, 68, оф. 34, код ЄДРПОУ 39530031) на користь Державного підприємства Ржищівський військовий лісгосп (08363, Київська область, Бориспільський район, с. Сошників, вул. Іванова, 144, код ЄДРПОУ 22990204) 14 650 (чотирнадцять тисяч шістсот п`ятдесят) грн. 76 коп. заборгованості та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 25.06.2020.

Суддя О.О. Христенко