Рішення

від 12.05.2020 по справі 911/604/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2020 р. м. Київ Справа № 911/604/20

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спрут КБ

до Обухівської районної ради Київської області

прo стягнення 30 000,00 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

За участю секретаря судового засідання Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: Кияшко В.О.

відповідача: Підлісний С.Б.

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спрут КБ (надалі - позивач) до Обухівської районної ради Київської області (надалі - відповідач) прo стягнення 30 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.04.2020 року відкрито провадження у справі № 911/604/20 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 28.04.2020 року.

У зв`язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, та з метою мінімізації ризиків її розповсюдження, суд дійшов висновку про необхідність перенесення розгляду справи № 911/604/20 на іншу дату.

Ухвалою від 24.04.2020 року розгляд справи № 911/604/20 перенесено на 12.05.2020 року.

В судовому засіданні 12.05.2020 року представник позивача підтримав позовні вимоги, відповідач обґрунтованих заперечень проти позову та письмового відзиву не надав.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 12.05.2020 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 27.05.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю СПРУТ КБ (позивач) та Обухівською районною радою Київської області (відповідач) було укладено Договір № 2/2019 про надання послуг охорони на об`єкті за адресою: Київська область, м. Обухів, вул. Малишка, 10 (далі-Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору позивач (Виконавець за Договором) має надати відповідачу (Замовник за Договором) послуги охорони адміністративної будівлі Обухівської районної ради Київської області з прилеглою територією та об`єктів на ній, а відповідач зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги.

Відповідно до п.п. 4.2, 4.3. Договору розрахунки за надані послуги здійснюються щомісяця за фактом надання послуг та після підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг з відтермінуванням платежу до 10 календарних днів.

Відповідно до п. 5.1 Договору строк (термін) надання послуг встановлений до 31.12.2019 року.

Позивач пояснив, що з огляду на необхідність отримання відповідачем послуг охорони в період процедури укладення нового договору про надання охоронних послуг у відповідності до Закону України Про публічні закупівлі , 27.12.2019 року між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода №1 до Договору про продовження терміну надання послуг на 1 (один) місяць, а 23.01.2020 року сторони уклали додаткову угоду № 2 до Договору, в якій визначили, що сторони, керуючись нормами Закону України Про публічні закупівлі , нормами Господарського кодексу, дійшли згоди продовжити термін дії Договору №2/2019 від 27.05.2019 року про надання послуг до 31.01.2020 року, відповідно змінивши ціну Договору в бік збільшення на 30 000,00 грн. Отже, відповідно до вищенаведених угод, позивач мав надавати послуги охорони впродовж січня 2020 року, а відповідач мав здійснити оплату наданих послуг у розмірі 30 000 грн.

Згідно з п. 4.7. Договору ціна на послуги проставляється в Акті приймання-передачі наданих послуг.

В обґрунтування позовних вимог позивач надав Акт № КБ-0000507 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.01.2020 року, який підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Як зазначає позивач, відповідачем послуги охорони за січень 2020 року своєчасно та в повному обсязі не оплачені на суму 30 000 грн. Також, сторонами підписано Акт звірки розрахунків станом на 11.02.2020 року.

Позивачем також надано пояснення, що в Акті № КБ-0000507 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.01.2020 року та Акті звірки розрахунків помилково вказано Договір № 1855/ФО від 27.05.2019 року, що не відповідає фактичним обставинам, оскільки взаємовідносини відповідачем з надання послуг охорони у відповідний період відбувались за Договором № 2/2019 від 27.05.2019 року.

Відповідач в ході розгляду спору письмовий обґрунтований відзив на позов не подав, доказів оплати послуг не надав.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб`єктом підприємницької діяльності, зобов`язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов`язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

За наслідками розгляду спору судом встановлено факт прострочення відповідачем зобов`язання з оплати охоронних послуг на заявлену в позові суму, що відповідачем не заперечено та не спростовано. У зв`язку з чим, позовна вимога про стягнення 30 000 грн. боргу обґрунтована і підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Спрут КБ до Обухівської районної ради Київської області прo стягнення 30 000,00 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Обухівської районної ради Київської області (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Малишка,10, код 04362705) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спрут КБ (04107, м. Київ, вул. Підгірна, 28-А, код 32000483) 30 000,00 грн. боргу та 2 102,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 25.06.2020 року