Рішення

від 17.06.2020 по справі 911/88/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2020 р. м. Київ Справа № 911/88/20

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Гарбуз Л.В.

розглянувши справу № 911/88/20

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Ялтинська 22 ,

с. Вишеньки Бориспільського району

до Обслуговуючого кооперативу Заміський клуб , с. Чубинське

Бориспільського району

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Приватного виконавця Ніколаєва Сергія Вікторовича, м. Бровари

2. Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби

Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції

(м. Київ), м. Бориспіль

про звільнення майна з арешту

представники учасників справи:

від позивача: Удовиченко Д.Г. - адвокат, ордер серія ЧН № 008595 від 31.10.2019;

від відповідача: не з`явився;

від третіх осіб 1, 2: не з`явилися

Обставини справи:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Ялтинська 22 (надалі -позивач) та ОСОБА_1 звернулись до господарського суду Київської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу Заміський клуб (надалі - відповідач) про скасування арешту нерухомого майна, а саме: житлового будинку за № АДРЕСА_4 в селі Вишеньки Бориспільського району Київської області за реєстраційним номером № 28248039, накладений на підставі постанови приватного виконавця Ніколаєва Сергія Вікторовича про арешт майна боржника № 57352337 від 03.10.2018, обтяження зерєстровано 05.10.2018 та реєстраційним номером № 25798197 накладеним на підставі постаови Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області № 55223079 від 24.01.2018, обтяження зареєстровано 19.04.2018; скасувати арешт нерухомго майна, а саме: земельної ділянки площею 0,18 га кадастровий номер 3220881300:03:005:0352 за реєстраційним номером № 28248694, накладений на підставі постанови приватного виконавця Ніколаєва Сергія Вікторовича про арешт майна боржника № 57352337 від 03.10.2018, обтяження зерєстровано 05.10.2018 та реєстраційним номером № 25799136 накладеним на підставі постаови Бориспільського міськрайонного відділу державної втколнавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області № 55223079 від 24.01.2018, обтяження зареєстровано 19.04.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач та ОСОБА_1 посилаються на неправомірні дії приватного виконавця Ніколаєва Сергія Вікторовича та Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області при винесені постанов від 03.10.2018 та 24.01.2018 відповідно про арешт майна боржника у виконавчих провадженнях ВП № 57352337 та ВП № 55223079 відповідно, згідно яких було накладено арешт на іпотечне майно, іпотекодержателямм якого є позивач та ОСОБА_1 відповідно до іпотечного договору від 24.12.2015 зареєстрованого в реєстрі за номером № 3761, укладеного між ОСОБА_2 та Обслуговуючим кооперативом Заміський клуб з метою належного виконання зобов`язань за договором позики від 24.12.2015, що укладений між ОСОБА_2 та Обслуговуючим кооперативом Заміський клуб , а також договору відступлення права вимоги за договором позики від 01.02.2019 та договору відступлення права вимоги за іпотечними договором від 01.02.2019, укладених між ОСОБА_2 та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Ялтинська 22 та ОСОБА_1 , а саме: житловий будинок за АДРЕСА_5 та земельну ділянку загальною площею 0,18 га кадастровий номер 3220881300:03:005:0352 на якій розташований житловий будинок. На думку позивача та ОСОБА_1 відповідач не виконав своїх зобов`язань за договором позики, тому позивач та ОСОБА_1 , як нові позикодавці та іпотекодержателі мають намір у позасудовому порядку звернути стягнення на вищезазначене майно, що є предметом іпотеки, але не можуть цього здійснити при наявності накладених арештів на вказане майно. Також позивач та ОСОБА_1 зазначають, що обтяження на іпотечне майно у вигляді арештів, здійснених у виконавчих провадженнях, були накладені на іпотечне майно вже післі укладення іпотечного договору та реєстрації іпотеки.

Ухвалою суду від 14.01.2020 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу Заміський клуб про звільнення майна з арешту; відкрито провадженя у справі № 911/88/20 за позовом ОСББ Ялтинська 22 до ОК Заміський клуб про звільнення майна з арешту; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засіданя призначено на 05.02.2020; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного виконавця виконавчого округу Київськї області Ніколаєва Сергія Вікторовича та Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.

На електронну адресу суду (вх. № 2098/20 від 29.01.2020) та через канцелярію суду (вх. № 2415/20 від 03.02.2020) від приватного виконавця Ніколаєва С.В надійшло клопотання вих. № 69 від 29.01.2020 про розгляд справи № 911/88/20 без його участі та прийняття рішення у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Через канцелярію суду (вх. № 2517/20 від 04.02.2020) від Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшло клопотання вих. № 14887 від 29.01.2020 про розгляд справи № 911/88/20 буз участі представника відділу; про прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства та про заперечення відділу щодо скасування арешту, накладеного на нерухоме майно, оскільки вказане нерухоме майно належить відповідачу на праві власності.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України № 4053/5 від 17.12.2019, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 870 від 09.10.2019 Про деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції , Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 02.07.2014 (із змінами) та наказу Міністерства юстиції України № 3173/5 від 16.10.2019 Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області виведено зі складу районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) міськрайонних міжрайонних відділів державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції в областях, та утворені у складі міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції з підпорядкуванням цим міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції, збереженням статусу юридичних осіб та перейменуванням, введено до складу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Через канцелярію суду (вх. № 2622/20 від 05.02.2020) від позивача надійшло клопотання від 04.02.2020 про витребування доказів, а саме: копію постанови приватного виконавця Ніколаєва С.В. від 03.10.2018 у ВП № 57352337 про арешт нерухомого майна та копію постанови Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 24.01.2018 у ВП № 55223079 про арешт нерухомого майна.

Ухвалою суду від 05.02.2020 відкладено підготовче засідання 26.02.2020 та витребувано у третіх осіб копії постанов про накладення арешту у виконавчих провадженнях.

Через канцелярію суду (вх. № 3885/20 від 19.02.2020) на виконання вимог ухвали суду від 05.02.2020 від Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшло клопотання вих. № 21886 від 17.02.2020 про долучення до матеріалів справи копії постанови про арешт майна від 24.01.2018 у ВП № 55223079.

Через канцелярію суду (вх. № 4063/20 від 21.02.2020) на виконання вимог ухвали суду від 05.02.2020 від приватного виконавця Ніколаєва С.В. надійшов лист вих. № 170 від 19.02.2020 про долучення до матеріалів справи копії постанови про арешт майна від 03.10.2018 у ВП № 57352337.

Через канцелярію суду (вх. № 4188/20 від 24.02.2020) від ОСОБА_3 надійшла заява про вступ у справу № 911/88/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідча.

Ухвалою суду від 26.02.2020 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про вступ у справу № 911/88/20 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача; відкладено підготовче засідання на 18.03.2020.

Через канцелярію суду (вх. № 5171/20 від 06.03.2020) від третьої особи - приватного виконавця Ніколаєва С.В. надійшли письмові пояснення вих. № 218 від 04.03.2020, в яких приватний виконавець виклав дії, вчинені ним у зведеному виконавчому провадженні № 57355502 до складу якого входили виконавчі провадження № 57352337, № 57352495, № 57352678, № 57352999, а також просив розглядати справу № 911/88/20 без його участі за наявними документами.

Судові засідання, призначені на 18.03.2020, у тому числі судове засідання з розгляду справи № 911/88/20, господарським судом Київської області у складі судді Христенко О.О. не проводились з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19 № 211 від 11.03.2020, з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України № 9/рс-186/20 від 16.03.2020.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.04.2020 призначено підготовче засідання у справі № 911/88/20 на 20.05.2020.

Через канцелярію суду (вх. № 9255/20 від 14.05.2020) від третьої особи - приватного виконавця Ніколаєва С.В. надійшли письмові пояснення вих. № 390 від 12.05.2020, в яких приватний виконавець виклав дії, вчинені ним у зведеному виконавчому провадженні № 57355502 до складу якого входили виконавчі провадження № 57352337, № 57352495, № 57352678, № 57352999, а також просив розглядати справу № 911/88/20 без його участі за наявними документами.

Ухвалою суду від 20.05.2020 закрито підготовче провадження у справі № 911/88/20 та призначено сраву до розгляду по суті на 17.06.2020.

На електронну адресу суду (вх. № 11770/20 від 15.06.2020) від третьої особи - приватного виконавця Ніколаєва С.В. надійшло клопотання вих. № 435 від 15.06.2020 про розгляд справи № 911/88/20 без його участі.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимог в повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судові засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча відповідач належним чином повідомлений про місце і час судових засідань, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення щодо ухвали суду про відкриття провадженя у справі від 14.01.2020. Поштові відправлення щодо інших ухвал суду були повернуті на адресу суду відділенням Укрпошти з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання, інші причини, що не дали змогу виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення . Ухвали суду направлялися на адресу місцезнаходження відповідача зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19 спричиненої коронавірусом SARS Co-V-2 (з подальшими змінами) з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

Як визначено пунктом 4 Прикінцевих положень ГПК встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки в т.ч., строки подання відзиву, продовжуються на строк дії такого карантину.

Ухвалами суду від 14.01.2020, 05.02.2020 та 26.02.2020 судом зобов`язано відповідача, в строки до 30 .01.2020 та 21.02.2020 (тобто поза межами встановленого карантину) відповідно, надати суду відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків; відповідач свого права на подання відзиву не використав, відзив на позову, у встановлений судом строк, до суду не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Треті особи - приватний виконавець Ніколаєв С.В. та Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судові засідання не з`явились, надали клопотання про розгляд справи без їх участі за наявними документами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області

встановив:

24.12.2015 між ОСОБА_2 (позикодавець) та Обслуговуючим кооперативом Заміський клуб (позичальник, надалі - відповідач) було укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кошевою В.О. за реєстровим № 3758, з подальшими змінами, внесеними договорами про внесення змін до договору позивки від 21.04.2016, від 23.06.2016, від 24.09.2016, відповідно до умов якого ОСОБА_2 при укладенні цього договору передав у власність відповідачу строком на дванадцять місяців, а саме до 24.12.2016 включно, гошові коти в розмірі 2 692 564,00 грн., що на дату підписання договору еквівалентно 103 600 доларів США згідно офіційного курсу НБУ.

Згідно умов договору позики відповідач зобов`язувався в строк до 24.12.2016 включно повернути ОСОБА_2 всю суму позики, суму можливої пені (п. 2 договору позики).

З метою забезпечення належного виконання зобов`язань за договором позики від 24.12.2015 (із змінами), що укладений між ОСОБА_2 та відповідачем, 24.12.2015 між ОСОБА_2 (іпотекодержатель) та Обслуговуючим кооперативом Заміський клуб (іпотекодавець, надалі - відповідач) було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кошевою В.О. та зареєстрований в реєстрі за № 3761 з подальшими змінами, внесеними договорами про внесення змін до іпотечного договору від 21.04.2016, від 23.06.2016, від 24.09.2016, відповідно до умов якого цей договір забезпечує виконання зобов`язання, що виникло у відповідача на підставі договору позики від 24.12.2015, за умовами якого відповідач зобов`язаний повернути ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 2 692 564,00 грн., що на дату підписання договору еквівалентно 103 600 доларів США згідно офіційного курсу НБУ, строком на дванадцять місяців, а саме до 24.12.2016.

Відповідлно до п. 1.2 іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно, яке належить відповідачу на праві приватної власності, а саме: житловий будинок за АДРЕСА_4 та земельну ділянку на якій він розташований площею 0,18 га, кадастровий номер 3220881300:03:005:0352, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

До Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна було внесено запис про держану реєстрацію іпотеки щодо земельної ділянки № 12743098 від 24.12.2015 та щодо житлового будинку № 12742523 від 24.12.2015.

01.02.2019 між ОСОБА_2 (первісний позикодавець) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Ялтинська 22 (новий позикодавець, надалі - позивач) і ОСОБА_1 (новий позикодавець) укладено договір про відступлення права вимоги за договором позики, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. за реєстровим № 648, відповідно до умов якого ОСОБА_2 передав, а позивач та ОСОБА_1 прийняли від ОСОБА_2 всі права та обов`язки первісного позикодавця за договором позики від 24.12.2015 з усіма змінами за умовами якого відповідач зобов`язаний повернути ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 2 692 564,00 грн., плату за користування позикою та суми можливої пені в строк до 24.12.2016.

Відповідно до п. 2 договору про відступлення права вимоги за договором позики цей договір укладено з одночасним набуттям позивачем та ОСОБА_1 права (замість ОСОБА_2 ) вимагати від відповідача належного виконання на його користь всіх без винятку зобов`язань, передбачених договором позики, у наступних пропорціях: позивач - 10/11 частин суми позики, тобто 2 447 785,45 грн., а ОСОБА_1 1/11 частини позики, тобто 244 778,54 грн.

Відповідно до п. 6 договору про відступлення права вимоги за договором позики за даним договором до нових позикодавцев переходять всі права та обов`язки первісного позикодавця за договором позики в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав. З моменту укладення даного договору нові позикодавці вважаються стороною договору позики, а первісний позикодавець втрачає всі права за договором позики.

01.02.2019 між ОСОБА_2 (первісний іпотекодержатель) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Ялтинська 22 (новий іпотекодержатель-1, надалі - позивач) і ОСОБА_1 (новий іпотекодержатель-2) укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. за реєстровим № 649, відповідно до умов якого ОСОБА_2 передав позивачу та ОСОБА_1 , а позивач та ОСОБА_1 прийняли від ОСОБА_2 всі права та обов`язки первісного іпотекодержателя за іпотечним договором, який був укладений в забезпечення виконання зобов`язання за договором позики від 24.12.2015, укладений між ОСОБА_2 та відповідачем, за умовами якого відповідач зобов`язаний повернути первісному іпотекодержателю грошові коти в сумі 2 294 925,00 грн. в строк до 24.12.2016.

Відповідно до п. 7 договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором за даним договором до нових іпотекодержателей переходять всі права та обов`язки (10/11 частин до позивача та 1/11 частини до ОСОБА_1 ) первісного іпотекодержателя за іпотечним договором в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цього права. З моменту укладення даного договору нові іпотекодержателі вважаються стороною іпотечного договору, а первісний іпотекодержатель втрачає права за іпотечним договором.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. на підставі ст. 84 Закону України Про нотаріат передала відповідачу заяву вих. 29/02-24 від 01.02.2019 позивача та ОСОБА_1 , в якій відповідача було повідомлено про заміну позикодавця та іпотекодержателя на підставі договору про відступлення права вимоги за договором позики та договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором, про зобов`язання відповідача сплатити суму позики новим позикодавцям, про те, що зобов`язаня щодо повернення позики вже прострочено відповідачем (не виконано до 24.12.2016), надано строк тридцять днів на усунення порушень договору позики та зазначено про право позивача звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будиок за АДРЕСА_4 та земельну ділянку, на якій він розташований площею 0,18 га кадастровий номер 3220881300:03:005:0352. Зазначений лист отриманий відповідачем, що підтверджується підписом голови ОК Заміський клуб , засвідченим відбитком печатки.

Як зазначає позивач, оскільки відповідач не виконав своїх зобов`язань за договором позики та не повернув позику позивачу, позивач, як новий позикодавець та новий іпотекодержатель вирішив у позасудовому порядку звернути стягнення на вищезазначене нерухоме майно, яке є предметом іпотеки.

Однак, предмет іпотеки - нерухоме майно перебуває під арештом, що, як стверджує позивач, унеможливлює звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна було внесено запис про арешт на майно, яке є предметом іпотеки, а саме:

житловий будинок № 22 житловою площею 172,8 кв .м АДРЕСА_4 , накладений на підставі постанови приватного виконавця Ніколаєва С.В. про арешт майна боржника у ВП № 57352337 від 03.10.2018, запис № 28248039 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, обтяження зареєстровано 05.10.2018 та накладений на підставі постанови Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про арешт майна боржника у ВП № 55223079 від 24.01.2018, запис № 25798197 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, обтяження зареєстровано 19.04.2018;

земельну ділянку площею 0,18 га кадастровий номер 3220881300:03:005:0352, накладений на підставі постанови приватного виконавця Ніколаєва С.В. про арешт майна боржника у ВП № 57352337 від 03.10.2018, запис № 28248694 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, обтяження зареєстровано 05.10.2018 та накладений на підставі постанови Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про арешт майна боржника у ВП № 55223079 від 24.01.2018, запис № 25799136 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, обтяження зареєстровано 19.04.2018.

Так, постановою державного виконавуця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 24.01.2018 у виконавчому провадженні № 55223079 щодо примусового виконання виконавчих листів Бориспільського міськрайонного суду Київської області накладено арешт на нерухоме майно, що належить відповідачу - ОК Заміський клуб , в тому числі житловий будинок № АДРЕСА_4 Бориспільського району Київської області та земельну ділянку площею 0,18 га кадастровий номер 3220881300:03:005:0352.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєвим Сергієм Вікторовичем від 03.10.2018 у виконавчому провадженні № 57352337 щодо примусового виконання виконавчих листів Бориспільського міськрайонного суду Київської області накладено арешт на нерухоме майно, що належить відповідачу - ОК Заміський клуб , в тому числі житловий будинок АДРЕСА_4 та земельну ділянку площею 0,18 га кадастровий номер 3220881300:03:005:0352.

За твердженням позивача, у приватного виконавця Ніколаєва С.В. та державного виконавця Бориспільського міськрайонного ВДВС Головного управління юстиції у Київській області не було правових підстав для накладення арешту на майно, яке є предметом іпотеки, після реєстрації іпотеки в Державному реєстрі іпотек.

У зв`язку з викладеними обставинами позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про зняття арешту з вказаних об`єктів нерухомого майна, накладеного на підставі постанови приватного виконавця Ніколаєва С.В. та державного виконавця Бориспільського міськрайонного ВДВС Головного управління юстиції у Київській області від 03.10.2018 та від 24.01.2018 відповідно у виконавчих провадженнях ВП № 57352337 та ВП № 55223079 відповідно, оскільки наявність обтяжень на майно, іпотекодержателем якого є позивач та яке знаходиться у забезпеченні виконання зобов`язань перед позивачем за договором позики, яка не повернута відповідачем у встановлені договором строки, заважає здійснювати позивачу свої цивільні права та обов`язки щодо даного нерухомого майна, реалізувати права іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки, здійснити реєстрацію майна.

Відповідно до ст. 124 Конституції України неможливість вирішити спір у суді пов`язується з наявністю закону, яким би передбачалася можливість розглянути спір іншими органами та пряма заборона розгляду спору судом.

Згідно ч. 1 ст. 4 Господарського процеуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно п.п. 1, 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

У ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, і яка для України набрала чинності 11.09.1997, закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Під правоздатністю пред`являти позови, вимагати відшкодування шкоди й домагатися рішення суду розуміється право подання позову у суд, який наділений повноваженнями розглядати питання фактів й права, що стосуються конкретного спору, з метою постановлення рішення, що матиме обов`язкову силу (рішення ЄСПЛ від 23.06.1981 у справі ЛеКонт, Ван Левен і Де Мейєр проти Бельгії (Le Compte, Van Leuven and De Meyere v. Belgium), заяви № № 6878/75, 7238/75).

ЄСПЛ у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення ЄСПЛ від 28.05.1985 у справі Ашінгдейн проти Великої Британії (Ashingdane v. the. United Kingdom)).

Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення від 04.12.1995 у справі Белле проти Франції (Bellet v.)).

Статтею 59 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VІІІ обумовлено випадки, підстави та порядок зняття арешту з майна.

Конкретні випадки визначені в ч.ч. 1-4 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження , зокрема, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у ч. 6 ст. 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1 2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 5 ст. 59 Закону України Про виколнавче провадження ).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 640/17552/16-ц.

Частиною 1, 3 ст. 51 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: 1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; 2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; 3) наявна письмова згода заставодержателя.

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі.

Відповідно до ч. 7 ст. 51 Закону України Про виконавче провадженя примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Статтею 1 Закону України Про іпотеку від 05.06.2003 № 898-ІV іпотека визначена як вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Зокрема, ч.ч. 1-4 ст. 37 Закону України Про іпотеку передбачено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Згідно ч.ч. 6, 7 ст. 3 Закону України Про іпотеку у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Зі змісту ч.ч. 6 та 7 ст. 3 Закону України Про іпотеку вбачається, що у разі, якщо належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше накладення арешту для забезпечення реального виконання рішення суду щодо задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд повинен приймати рішення про звільнення з-під арешту іпотечного майна. При цьому немає підстав відмовляти у звільненні з-під арешту зазначеного майна у зв`язку з відсутністю факту реального порушення забезпеченого іпотекою зобов`язання боржником на момент пред`явлення відповідної вимоги. Факт порушення основного зобов`язання, забезпеченого іпотекою, виступає лише умовою реалізації гарантованих іпотекою прав іпотекодержателя й не пов`язується з його існуванням, а отже, і порушенням шляхом арешту та заборони відчуження предмета іпотеки (лист Верховного Суду України від 01.02.2015).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна реєстрація іпотеки на житловий будинок за № АДРЕСА_4 Бориспільського району Київської області та на земельну ділянку площею 0,18 га кадастровий номер 3220881300:03:005:0352 відбулася 24.12.2015, тобто до реєстрації арешту на вказане майно, яка відбулась 19.04.2018 та 05.10.2018 відповідно.

Приватний виконавець Ніколаєв С.В. у своїх письмових поясненнях зазначив, що звернути стягнення на вищезазначене майно не виявилось можливим у зв`язку з тим, що воно обтяжене іпотекою та арештами за іншими виконавчими документами. Вжитими приватним виконавцем заходами було встановлено, що у боржника ОК Заміський клуб відсутнє інше майно, на яке може бути звернено стягнення. Тому керуючись п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадженя привтний виконавець Ніколаєв С.В. виніс постанови від 27.06.2019 про повернення виконавчих документів стягувачам.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ч. 3 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.

Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у своєму клопотанні вих. № 14887 від 29.01.2020 заперечував шодо скасування арешту, накладеного на зазначене вище нерухоме майно постановою від 24.01.2018, оскільки вказане майно належить ОК Заміський клуб на праві власності, а державним виконавцем виконується зведене виконавче провадження про стягнення заборгованості з ОК Заміський клуб на користь фізичних та юридичних осіб.

Відповідач в судові засідання не з`явився, не повідомив про причини неявки, відзив на позовну заяву не надав, доказів повернення первісному позикодавцю або новим позикодавцям позики, отриманої за договором позики від 24.12.2015, до суду не надав.

Приписами ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що іпотека на житловий будинок за № АДРЕСА_4 та на земельну ділянку площею 0,18 га кадастровий номер 3220881300:03:005:0352 була зареєстрована в державному реєстрі 24.12.2015, тобто до реєстрації в реєстрі арештів вказаного майна, яка відбулась 19.04.2018 та 05.10.2018, що відповідачем не доведено повернення позики позикодавцю, а наявність арештів на зазначеному нерухомому майні, яке є предметом іпотеки, заважає здійснювати позивачу свої цивільні права та обов`язки щодо даного нерухомого майна, реалізувати права іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки, суд приходить до висновку про задоволеня позову.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повнісю.

2. Скасувати арешт нерухомого майна: 10/11 частин житлового будинку за № АДРЕСА_4 за реєстраційним номером № 28248039 накладений на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва С.В. про арешт майна боржника № 57352337 від 03.10.2018, обтяження зареєстровано 05.10.2018, та реєстраційним номером № 25798197 накладений на підставі постанови Бориспільського місьркайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області № 55223079 від 24.01.2018, обтяження зареєстровано 19.04.2018.

3. Скасувати арешт нерухомого майна: 10/11 частин земельної ділянки площею 0,18 га кадастровий номер 3220881300:03:005:0352 за реєстраційним номером № 28248694 накладений на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва С.В. про арешт майна боржника № 57352337 від 03.10.2018, обтяження зареєстровано 05.10.2018, та реєстраційним номером № 25799136 накладений на підставі постанови Бориспільського місьркайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області № 55223079 від 24.01.2018, обтяження зареєстровано 19.04.2018.

4. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу Заміський клуб (08321, Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1, код ЄДРПОУ 39095718) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Ялтинська 22 (08341, Київська область, Бориспільський район, с. Вишеньки, вул. Ялтинська, 22, код ЄДРПОУ 42638713) 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 25.06.2020.

Суддя О.О. Христенко