Рішення

від 25.06.2020 по справі 914/1107/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2020 справа № 914/1107/20

Господарський суд Львівської області в складі:

судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судових засідань Полянський А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Грінера Україна , м.Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЛ-АРС , м.Львів,

про стягнення 15 382,80грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Вітів В.Я.

від відповідача: не з`явився

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Грінера Україна» , звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЛ-АРС про стягнення 15 382,80грн,.

Ухвалою від 07.05.2020 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив справу до розгляду в судовому засіданні на 02.06.2020.

В судове засідання 02.06.2020 представники сторін не з`явилися, причин не явки не повідомили. Відповідач відзив на позов не подав.

У зв`язку із неявкою сторін у справі, ухвалою від 02.06.2020, суд відклав судове засідання на 18.06.2020 р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів продовжено до 22 червня 2020 року дію карантину , встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 .

Відповідно до ч. 4 даної постанови Кабінетом Міністрів України визначено, що послаблення протиепідемічних заходів застосовується та припиняється на території регіону на підставі рішення регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яке приймається з урахуванням оцінки епідемічної ситуації та наявності у регіоні ознак для послаблення протиепідемічних заходів, визначених цією постановою.

Відповідно до Протоколу від 22.05.2020 №30 позапланового засідання міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Львівської міської ради, продовжено до 22.06.2020 карантинні заходи щодо запобігання поширенню на території України гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 і які були прийняті на позапланових засіданнях міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 26.03.2020 протокол №12, від 06.04.2020 прокол №15, від 16.04.2020 №21, від 24.04.2020 №23 і від 08.05.2020 №25 в умовах поширення епідемії гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

В судове засідання 18.06.2020 р. з`явився представник Позивача - Вітів В.Я., Відповідач не забезпечив явки уповноваженого представника в судове засідання, подав клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості ознайомитись із матеріалами справи та подати відзив на позовну заяву.

Також у поданому клопотанні відповідач зазначив, що ним погашено заборгованість у сумі 8 643,46 грн., що підтвердив копіями платіжних доручень №21 від 29.05.2020р. та №26 від 15.06.2020 .

Ухвалою від 18.06.2020р., з урахуванням клопотання відповідача, судове засідання було відкладено на 25.06.2020р.

22.06.2020 р. позивачем ТзОВ Грінера Україна подано клопотання про долучення до матеріалів справи платіжних доручень ТОВ Гал-Арс , які підтверджують оплату наданих послуг згідно Договору від 20 березня 2017 року № 185/А/17К, рахунків та актів наданих послуг згідно вищевказаного Договору.

В судовому засіданні 25.06.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Грінера Україна та Товариством з обмеженою відповідальністю ГАЛ-АРС 20 березня 2017 року було укладено договір № 185/А/17К про надання послуг з вивезення (збирання, зберігання і перевезення) твердих побутових відходів, за умовами якого позивач зобов`язався надавати послуги з вивезення твердих побутових відходів, а відповідач своєчасно оплатити послуги за встановленими тарифами у строки і умовах, передбачених договором.

Згідно п.10.2 Договору, Сторони домовились, що умови цього Договору застосовуються з 01 січня 2017 року.

На виконання домовленостей, за період дії договору, а саме з 01 січня 2017 року по 29 лютого 2020 року ТзОВ ГАЛ-АРС нараховано вартість наданих послуг згідно Договору в сумі 14 403,84 грн. За вказаний період, Боржником частково сплачено 5 967,52 гривень.

Відповідно станом на період закінчення терміну дії Договору, а саме 21 лютого 2020 року сформувалась заборгованість перед ТОВ Грінера Україна в розмірі 8 436,32 (вісім тисяч чотириста тридцять шість гривень 32 копійки).

За неналежне виконання договірних зобов`язань, позивач нарахував відповідачу - 5 956,73грн. - пені , 363,57 грн. - 3% річних, 626,18 грн. - інфляційних втрат.

Однак, після подання позову до суду, відповідачем сплачено повну суму заборгованості у сумі 8 643,46 грн., згідно платіжних доручень №21 від 29.05.2020р. та №26 від 15.06.2020р.

Отже, із врахуванням погашення основної суми заборгованості, залишок боргу відповідача становить 6 946,48 грн., з яких :

- 5 956,73грн. - пені;

- 363,57 грн. - 3% річних;

- 626,18 грн. - інфляційних втрат.

Правова позиція відповідача.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, відзиву на позов по суті спору не подав.

Однак, ТзОВ ГАЛ-АРС було подано копії платіжних доручень №21 від 29.05.2020р. на суму 5000грн. та №26 від 15.06.2020р. на суму 3643,46грн, засвідчені директором Гончоровою Л.В. Згідно яких, підтверджується повна оплата заборгованості Відповідачем за надані послуги ТОВ Грінера Україна згідно Договору № 185/А/17К від 20.03.2017р.

Відповідно до ч.2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до п.4 розділу Х Прикінцеві положення ГПК України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) , який набув чинності 30 березня 2020 року, законодавцем визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 6, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Фактичні обставини встановлені судом.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Грінера Україна та Товариством з обмеженою відповідальністю ГАЛ-АРС 20 березня 2017 року було укладено договір №185/А/17К про надання послуг з вивезення (збирання, зберігання і перевезення) твердих побутових, за умовами якого позивач зобов`язався надавати послуги з вивезення твердих побутових відходів, а відповідач своєчасно оплатити послуги за встановленими тарифами у строки і умовах, передбачених договором.

Згідно п.10.2 Договору №185/А/17К, Сторони домовились, що умови цього Договору застосовуються з 01 січня 2017 року.

Відповідно до п. 1.1 Договору №185/А/17К, позивач зобов`язується згідно з графіком надавати послуги з вивезення побутових відходів, а відповідач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором( далі - послуги).

Згідно п. 4.9. Договору у разі зміни вартості послуги на підставі рішення органу місцевого самоврядування, нова величина тарифу встановлюється для розрахунків з дати набрання чинності відповідним рішенням органу місцевого самоврядування.

Згідно п. 5.2.1.Договору позивач зобов`язується оплачувати у встановлений договором строк надані йому послуги з вивезення відходів.

Відповідно до п. 4.2 Договору, платежі повинні вноситися не пізніше ніж до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Як стверджує позивач, він належним чином виконував взяті на себе зобов`язання та надавав відповідачу обумовлені договором послуги. Відповіддю Галицької районної адміністрації підтверджується, що на території Галицького району ТзОВ Грінера Україна здійснює свою діяльність з вивезення ТПВ..

Факт існування заборгованості Відповідача перед Позивачем підтверджується відповідно до виставлених рахунків на оплату згідно Договору №185/А/17К у період з жовтня 2017 року по березень 2020 року загальну суму 14 403,84 гривень.

В свою чергу, відповідачем проведено оплату за надані послуги лише частково - на суму 5 967 гривень 52 копійок. Зокрема, згідно платіжних доручень було проведено оплату : 20 грудня 2017 року - в розмірі 417 (чотириста сімнадцять) гривень 72 копійок; 21 лютого 2018 року - в розмірі 423 (чотириста двадцять три) гривні 95 копійок; 28 березня 2018 року - в розмірі 422 (чотириста двадцять дві) гривні 65 копійок; 26 квітня 2018 року - в розмірі 423 (чотириста двадцять три) гривні 95 копійок; 03 грудня 2018 року - в розмірі 1263 (тисяча двісті шістдесят три) гривень 24 копійок; 26 грудня 2018 року - в розмірі 411 (чотириста одинадцять) гривень 77 копійок; 14 лютого 2019 року - в розмірі 800 (вісімсот) гривень 00 копійок; 29 березня 2019 року - в розмірі 415 (чотириста п`ятнадцять ) гривень 88 копійок; 31 травня 2019 року - в розмірі 560 (п`ятсот шістдесят) гривень 32 копійок; 30 серпня 2019 року - в розмірі 828 (вісімсот двадцять вісім) гривень 04 копійок.

Оскільки відповідач не оплатив вчасно та в повному обсязі надані йому послуги, позивач нарахував відповідачу 5 956,73 грн. - пені; 626,18 грн. - інфляційні втрати; 363,57 грн. - 3% річних.

Однак, після подання позову до суду, відповідачем погашено повну суму заборгованості у розмірі 8 643,46грн., згідно доданих платіжних доручень №21 від 29.05.2020р. на суму 5000,00 грн. та №26 від 15.06.2020р. на суму 3643,46 грн.

Отже, із врахуванням погашення основної суми заборгованості, залишок боргу відповідача становить 6 946,48 грн., з яких :

- 5 956,73грн. - пені;

- 363,57 грн. - 3% річних;

- 626,18 грн. - інфляційних втрат.

Оцінка суду.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України , цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, в тому числі, є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України , за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.ст. 525 , 526 , 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Аналогічне положення містить ст.193 Господарського кодексу України , де зазначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як встановлено судом , Товариство з обмеженою відповідальністю Грінера Україна на підставі договору №185/А/17К від 20.03.2017року, надавало послуги з вивезення (збирання, зберігання і перевезення) твердих побутових ТзОВ ГАЛ-АРС .

На виконання умов цього Договору позивачем у період з 01 січня 2017 року до 29 лютого 2020 року було надано послуги на суму 14 403,84 грн.

Згідно п. 5.2.1.Договору позивач зобов`язується оплачувати у встановлений договором строк надані йому послуги з вивезення відходів.

Відповідно до п. 4.2 Договору, платежі повинні вноситися не пізніше ніж до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

За вказаний період, відповідно до платіжних доручень, відповідачем ТОВ ГАЛ АРС частково сплачено за вказані послуги 5 967,52 гривень.

Після подання позову до суду, відповідачем сплачено повну суму заборгованості у сумі 8 643,46 грн., згідно платіжних доручень №21 від 29.05.2020р. та №26 від 15.06.2020р.

Оригінали документів оглянуті судом в судовому засіданні.

Як встановлено судом, відповідач неналежно виконав взяті на себе договірні зобов`язання по оплаті наданих послуг зокрема оплативши надані послуги з порушенням встановлених договором строків оплати.

Відповідно до ст. 610 ЦК України , порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст.611 ЦК України , у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із положеннями ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України : боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 7.1.1. Договору споживач несе відповідальність згідно із законом і цим договором за несвоєчасне внесення плати за послуги - шляхом сплати пені в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно ст.1 Закону України Про відповідальність об`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше100 відсотків загальної суми боргу.

За неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач нарахував відповідачу:

-5 956,73 грн. - пені;

-626,18 грн. - інфляційних втрат;

-363,57 грн. - 3% річних.

Судом проведено перевірку правильності здійснених позивачем нарахувань пені, 3% річних, інфляційних втрат та встановлено, що нарахування здійснені вірно, а отже вони підлягають до задоволення.

Оскільки основна заборгованість повністю сплачена відповідачем в сумі 8 643,46 грн., в цій частині позовних вимог провадження у справі слід закрити.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЛ-АРС (79016 м. Львів, вул.Городоцька,115, код ЄДРПОУ 31363511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Грінера Україна ( 79008 м.Львів, вул. Староєврейська, 22, код ЄДРПОУ 35429502 ) - пеню - 5 956,73 грн; 626,18 грн. - інфляційних втрат; 363,57 грн. - 3% річних та 2102,00 грн. судового збору.

3.В частині основної заборгованості 8 436,32 грн. закрити провадження.

4.Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

5.Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного

господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2020.

Суддя Запотічняк О.Д.