ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" червня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/947/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Марше Україна , юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Гонти, 7, кв. 107, адреса для листування: 03067, м. Київ, бул. Лепсе, 4, код ЄДРПОУ 38259173; до Товариства з обмеженою відповідальністю Реній Фарм , 62472, Харківська область, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, 223, кв. 8-7, код ЄДРПОУ 38117625; про стягнення 52340, 92 грн. без виклику учасників справи
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Товариство з обмеженою відповідальністю Марше Україна (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Реній Фарм (відповідач) про стягнення 52340,92 грн. Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов`язань за Договором поставки №11/2 від 26.03.2013 в частині здійснення своєчасної та повної оплати поставленого постачальником товару, у зв`язку із чим, до стягнення з відповідача заявлено заборгованість за Договором поставки № 11/2 від 26.03.2013 у розмірі 31668,33 грн., пеню у розмірі 9971,53 грн., 3 % річних у розмірі 2853,00 грн. та інфляційні втрати у розмірі 7848,06 грн.
Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складається зі суми сплаченого судового збору у розмірі 2102,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.04.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
28.04.2020 через відділ діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача надійшла заява (вх. № 9882) про застосування строку позовної давності, в якій останній зазначив, що борг утворився внаслідок постачання товару за накладними у період з 19.04.2013 по 03.01.2017, а за п. 5.1. Договору, строк оплати встановлений в 15 днів, тобто строки оплати за цими накладними настали ще в 2013-2016 роках, що відповідач не заперечує.
Вказану заяву досліджено та приєднано до матеріалів справи.
19.06.2020 через відділ діловодства Господарського суду Харківської області від позивача надійшло клопотання (вх. № 13966) про долучення до матеріалів справи акту огляду товару від 12.04.2018 та листа № 174 від 08.11.2017, в якому останній зазначив, що 12.04.2018 було проведено огляд стану товару на складі відповідача, представник мережі аптек Здоров`я ОСОБА_1 підтвердила наявність відвантаженого товару на складі замовника, а отже стороною Договору було вчинено дії по визнанню свого боргу.
Вказане клопотання досліджено та приєднано до матеріалів справи.
Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 3 ГПК України, ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
З урахуванням наведеного, справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Згідно із ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд установив такі обставини.
26.03.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю Марше Україна (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Реній Фарм (покупець) укладено Договір поставки № 11/2, відповідно до умов якого, постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупцю визначений цим Договором товар, а покупець зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату (а.с. 14-17).
Відповідно до п. 1.2. Договору, найменування, одиниця виміру, ціна за одиницю товару, його співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються специфікацією, що є додатком № 1 до цього Договору, яка підписується сторонами та являється його невід`ємною частиною. У випадку зміни пунктів щодо товару, вказаних в специфікації, сторони узгоджують нову специфікацію, яка підписується сторонами та вступає в дію з моменту її підписання.
Згідно із п. 2.2. Договору, сторони погоджують асортимент та кількість товару шляхом надіслання покупцем заявки постачальнику, складеної на підставі специфікації. Асортимент та кількість партії товару, що поставляється, сторони вказують у видатково - прибуткових накладних, які є невід`ємною частиною Договору.
Відповідно до п. 4.1. Договору, покупець оплачує поставлений постачальником товар за цінами, що визначені за одиницю товару у специфікації. Перегляд цін на товари, які пропонуються постачальником до поставки за цим Договору, здійснюється шляхом узгодження та підписання нової специфікації зі зміненими цінами на товари, що постачаються.
Згідно із п. 4.2. Договору, ціна товару, яка входить у партію поставки, підтверджується у заявці покупця та вказується у видатково - прибуткових накладних. Зміна ціни товару після його поставки покупцю не допускається.
У відповідності до п. 5.1-5.3 Договору оплата за кожну поставлену партію товару здійснюється покупцем в міру реалізації, один раз в 15 календарних (п`ятнадцять) днів, після реалізації покупцем поставленого товару третім особам. Оплата здійснюється шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що визначений у цьому договорі або внесення грошових коштів у касу постачальника. Оплата здійснюється протягом п`яти календарних днів з моменту надання звіту. Оплата здійснюється покупцем на підставі цього договору та відповідної видатково-прибуткової накладної, за якою передавався товар. При здійсненні платежу покупець обов`язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату цього договору, номер та дату видатково-прибуткової накладної (товарно-транспортної накладної), або номер та дату рахунку.
При цьому, п. 6.1 та 6.2 Договору передбачено, що граничним терміном реалізації товару являється 6 місяців до кінцевого терміну придатності, після чого поставлений, але не реалізований, товар підлягає поверненню постачальнику. З настанням строку, передбаченого п. 6.1 даного договору, постачальник зобов`язується вивести нереалізований товар у 5 (п`яти) денний строк. Покупець додатково сповіщає постачальника про настання граничного терміну реалізації товару шліхом направлення письмового повідомлення по факсу чи поштовим переказом.
Згідно із п. 7.2 Договору в разі прострочення покупцем оплати товару постачальник має право вимагати, а покупець зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент виконання зобов`язання, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до п. 10.1-10.2 Договору останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та діє протягом одного року. Договір автоматично пролонгується на той самий строк, на який його було укладено, якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення дії договору письмово не заявить про бажання розірвати його.
Як свідчать матеріали справи, сторони в рамках зазначеного договору мали тривалі правовідносини, позивач поставляв на користь відповідача товар за відповідними накладними, а відповідач оплачував його або здійснював його повернення в порядку, визначеному п. 6.1-6.2 Договору.
Позивач вказує, що на виконання умов Договору ним було поставлено відповідачу товар, однак останній свої зобов`язання виконав не у повному обсязі, у зв`язку з чим має заборгованість у розмірі 31668, 33 грн.
На підтвердження зазначених обставин позивач посилається на підписаний між сторонами акт звірки взаєморозрахунків за період 1 півріччя 2016 та видаткові накладні (а.с. 29-94).
З посиланням на зазначені обставини, позивач звернувся до господарського суду з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 31668, 33 грн. боргу за договором, та нараховані у зв`язку з його простроченням 7848, 06 грн. інфляційних, 2853, 00 грн. 3% річних та 9971,53 грн. пені.
Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За змістом положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу приписів ст. 691, 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Дослідивши надані позивачем видаткові накладні, за якими, як зазначає останній, відповідач має борг, суд констатує, що певна їх частина мають лише відтиск печатки підприємства відповідача та не мають підпису представника відповідача, або взагалі є не підписаними та не скріпленими печаткою підприємства відповідача.
Разом з тим, до матеріалів справи долучений акт звірки взаєморозрахунків за період 1 півріччя 2016, відповідно до якого вбачається, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Реній Фарм за Договором поставки № 11/2 становить 31668, 33 грн. Вказаний акт підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено їх печатками (а.с. 29).
Наведене свідчить про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Реній Фарм умов Договору та виникнення у останнього обов`язку з оплати вартості товару.
Аналогічний правовий висновок зазначений у постанові Східного апеляційного господарського суду від 06.08.2019 по справі № 922/2773/18.
Разом з тим, відповідачем у справі зроблено заяву про застосування строку позовної давності.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовну давність визначено, як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою №14902/04 у справі відкрите акціонерне товариство Нафтова компанія Юкос проти Росії ; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №№ 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ).
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Встановлення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і застосування норм матеріального права, і правила обчислення позовної давності, і захист порушеного права.
Порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися , що містяться в ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
Позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого ст. 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
Як свідчать матеріали справи, товар за спірними накладними був поставлений позивачем у період з 19.04.2013 р. по 30.12.2016 р. та 03.01.2017 р. Проте з відповідним позовом до суду в межах даної справи позивач звернувся лише 26.03.2020 (про що свідчить дата на поштовому конверті), тобто із пропуском встановленого законом строку позовної давності.
Суд не приймає доводи позивача щодо переривання строку позовної давності у зв`язку з оглядом товару 12.04.2018, оскільки зі змісту наданого позивачем копії акту огляду вбачається, що перевірка проводилась у покупця - Національна мережа аптек Здоров`я , а не у відповідача у справі (покупця за спірним договором) - Товариства з обмеженою відповідальністю Реній Фарм . Доказів, що відповідач у справі входить до Національної мережі аптек Здоров`я позивачем до суду не надано.
Крім того, представлений позивачем акт перевірки підписаний представником покупця - Парфеновою І., однак доказів повноважень вказаної особи у матеріалах справи відсутні, встановити чи перебуває вказана особа у трудових правовідносинах із ТОВ "Реній Фарм" (відповідача) суд позбавлений можливості, оскільки ані довіреності на проведення перевірки від відповідача, ані будь - яких доказів на підтвердження повноважень вказаної особи не надано.
Частиною п`ятої статті 267 ЦК України передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Натомість у даному разі будь - яких вмотивованих причин пропущення позивачем встановленого законом строку позовної давності позивачем не наведено.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду із позовом з вимогою про стягнення заборгованості з оплати товару поставленого у період з 19.04.2013 по 03.01.2017 у розмірі 31668, 33 грн.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову про стягнення боргу у розмірі 31668, 33 грн.
Оскільки в позові про стягнення боргу за поставлений товар відмовлено, також не підлягає задоволення позов в частині стягнення пені, інфляційних та 3 % річних.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, керуючись ст. 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору суд покладає на позивача, оскільки, за наслідками розгляду справи у задоволенні позову відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "24" червня 2020 р.
Суддя Г.І. Сальнікова
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 24.06.2020 |
Оприлюднено | 25.06.2020 |
Номер документу | 90024939 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Сальнікова Г.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні