Рішення

від 22.06.2020 по справі 160/2626/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 року Справа № 160/2626/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю АЗОВ КОНТРОЛЗ до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ :

06.03.2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВ КОНТРОЛЗ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в якій позивач просить суд:

скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.12.2019 року №0009251411, яким зазначено що ТОВ «АЗОВ КОНТРОЛЗ» зобов`язано сплатити суму штрафних санкцій по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 11 610,00 грн.

В обґрунтування позову вказано, що податкове повідомлення-рішення від 11.12.2019 р. №0009251411 суперечить діючому законодавству України та підлягає скасуванню, оскільки належним чином оформленими документами підтверджено реальність отримання ТОВ АЗОВ КОНТРОЛЗ товару в кількості 349 шт. Джерело живлення постійного струму БП 906/24/2/150 мА/t1060/ІІІА від ТОВ ТД ТЕК Україна (336 шт., придбаних ТОВ ТД ТЕК Україна у ТОВ АЛЬТЕМ та 13 шт., придбаних ТОВ ТД ТЕК Україна у ТОВ ЛІМБІКС ЛТД (попередня назва - ТОВ ВОКС-ЛАЙН ) та ТОВ НЬЮСІТІ ). ТОВ АЗОВ КОНТРОЛЗ не є оперативним підрозділом будь-якого органу, який може здійснювати оперативно-розшукову діяльність, та виявляти постачальників інших підприємств, з огляду на положення ст. 5 Закону України про оперативно-розшукову діяльність . Окрім того, ТОВ АЗОВ КОНТРОЛЗ не може відповідати за дії своїх контрагентів, в тому числі за дії - ТОВ ТД ТЕК Україна . Позивач вважає, що податковим органом протиправно та ненезаконно складено податкове повідомлення-рішення від 11.12.2019 року №0009251411 на підставі висновків Акту перевірки від 16.07.2019 р. № 39138/04-36-14-11/33012552.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/2626/20 передана до розгляду судді Віхровій В.С.

Частиною 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.1 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін у судове засідання, яке призначено на 30.03.2020 р. о 10:20 год.

У судове засідання 30.03.2020 р. сторони не прибули. Від позивача надійшла заява про перенесення судового засідання. Для повторного виклику сторін, судовий розгляду справи відкладено до 10:20 год. 15.04.2020 р.

01.04.2020 р. надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову з підстав, наведених у Акті перевірки, що стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

14.04.2020 р. позивачем подані письмові пояснення по справі та заяву про проведення судового засідання 15.04.2020 р. без участі його представника.

У судове засідання 15.04.2020 р. сторони не прибули. Розгляд справи відкладено до 11:20 год. 04.05.2020 р.

30.04.2020 р. позивачем подано заяву про перенесення розгляду справи, яке призначено 04.05.2020 р.

У судове засідання 04.05.2020 р. сторони не прибули. Розгляд справи відкладено до 11:40 год. 20.05.2020 р.

19.05.2020 р. позивачем подано заяву про перенесення розгляду справи, яке призначено 20.05.2020 р.

19.05.2020 р. від відповідача надійшли додаткові докази по справі.

У судове засідання 20.05.2020 р. сторони не прибули. Розгляд справи відкладено до 11:45 год. 05.06.2020 р.

04.06.2020 р. позивачем подано заяву про перенесення розгляду справи, яке призначено 05.06.2020 р.

У судове засідання 05.06.2020 р. представник позивача не прибув. Розгляд справи відкладено до 12:10 год. 22.06.2020 р.

19.06.2020 р. від позивача надійшла заява про проведення судового засідання 22.06.2020 без його участі.

У судове засідання 22.06.2020 прибув представник відповідача.

Питання щодо проведення судового засідання без участі сторін на підставі заяви позивача від 19.06.2020 р. представник відповідача просив вирішити на розсуд суду.

Під час розгляду справи судом враховані положення постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. Про запобігання поширенню на території України коронавірусу CODIV-19 (зі змінами та доповненнями) та впровадження низки заходів на виконання рішення уряду відносно даного питання.

Враховуючи законодавчо визначені гарантії щодо розгляду справи належним судом у розумний строк, а також те, що судом надано достатньо часу для подання сторонами у справі доказів в обґрунтування та заперечення позову, вжито усі необхідні заходи щодо реалізації прав осіб на доступ до правосуддя і судовий захист в період дії загальнодержавного карантину, а також те, що представники сторін не заперечували про розгляду справи без їх участі, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи по суті, тому можливо здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження, за наявними в матеріалах справи доказами, право суду на яке передбачено ст.205 КАС України.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно статті 75 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно п. 81.3 ст. 81 ПКУ, під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначені в ст. 81 Податкового кодексу України.

Так, згідно п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом (п. 81.3 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що на підставі направлення від 27.06.2019 р. №4506, виданого ГУ ДФС у Дніпропетровській області, головним державним ревізором - інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ждановою Т.А. відповідно до п.19-1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, на підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 27.06.2019 р. №3897-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ АЗОВ КОНТРОЛЗ (код ЄДРПОУ 33012552) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Енергопромінженерінг (код ЄДРПОУ 40460151) за період з 01.12.2016 р. по 31.12.2016 р., ТОВ "ТД ТЕК Україна" (код ЄДРПОУ 41347407) за період з 01.10.2018 р. по 31.11.2018 р.

16.07.2019 р. за результатами перевірки був складений Акт №39138/04-36-14-11/33012552 (надалі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлені порушення позивачем:

п.198.1, п.198.3 ст.198.6 ст. 198, п.204 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в грудні 2016 р., на загальну суму 120000,00 грн., листопад 2018 року на суму 10062,00 грн.

Не погоджуючись із встановленими під час перевірки порушеннями та податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за її наслідками, позивач подав скаргу до податкового органу вищого рівня від 03.09.2019 р. за вх.№590/6, за наслідками розгляду якої ДПС України прийнято Рішення від 28.10.2019 р. №7457/6/99-00-08-05-02 від 28.10.2019 р., яким висновки Акту перевірки та податкове повідомлення-рішення скасовані в частині взаємовідносин з ТОВ Енергопроміеженерінг , в іншій частині - залишено без змін, а скаргу ТОВ АЗОВ КОНТРОЛЗ задоволено частково.

11.12.2019 р. на підставі Акта перевірки та з урахуванням рішення ДПС України Про результати розгляду скарги №7457/6/99-00-08-05-02 від 28.10.2019 р. ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0009251411, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 11610,00 грн. за звітній період листопад 2018 р. (декларація №9282679228 від 18.12.2018 р.).

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням №7457/6/99-00-08-05-02 від 28.10.2019 р. позивач звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи податкове повідомлення-рішення №0009251411 від 11.12.2019 р. на предмет його відповідності закону суд виходить з наступного.

Перевіркою встановлено, що ТОВ АЗОВ КОНТРОЛЗ відповідно до наданої до 466 ГУ ДФС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛ.(ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ Р-Н М.ДНІПРО) податкової декларації з ПДВ за жовтень 2018 року від 16.11.2018 року № 9254576245 задекларовано податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "ТД ТЕК Україна" (код ЄДРПОУ 41347407) за період з 01.10.2018 по 31.10.2018 року у розмірі 158393,76 грн., та за листопад 2018 року від 18.12.2018 року №9282679228 задекларовано податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ ТД ТЕК Україна (код ЄДРПОУ 41347407) за період з 01.11.2018 р. по 30.11.2018 р. у розмірі 633575,04 грн.

В ході проведення перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ТД ТЕК Україна" (код ЄДРПОУ 41347407) за період з 01.10.2018 р. по 31.11.2018 р. перевіряючими було встановлено, що відносини між сторонами відбувалися на підставі Договору постачання від 29.01.2018 року № 29/01/2018.

ТОВ ТД ТЕК Україна на адресу ТОВ АЗОВ КОНТРОЛЗ надано видаткові накладні від 23.11.2018 р., від 08.10.2018 р., від 23.11.2018 р., від 29.11.2018 р.

У періоді - жовтень 2018 року підприємством ТОВ АЗОВ КОНТРОЛЗ були переховані кошти (передплата за товар) ТОВ "ТД ТЕК Україна", відвантаження відбулося у листопаді 2018 р.

ТОВ АЗОВ КОНТРОЛЗ до складу податкового кредиту включено суму ПДВ по вищевказаним податковим накладним у розмірі 67924,12 грн. згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 16.11.2018 року № 9254576245 за жовтень 2018 року, від 18.12.2018 року № 9282679228 за листопад 2018 року розшифровок податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість), що відповідає даним Системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Вищевказані податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунки між підприємствами здійснювались у безготівковій формі згідно платіжних доручень:

від 29.11.2018 №1558 на суму 3801450,24 грн.;

від 18.12.2018 №915на суму 255420,00 грн. (лист підприємства про повернення грошових засобів від 13.12.2018 №181213/1).

У бухгалтерському обліку ТОВ АЗОВ КОНТРОЛЗ дані операції відображено по контрагенту ТОВ "ТД ТЕК Україна" на рахунку 631 Розрахунки з постачальниками та підрядниками :

Згідно оборотно-сальдової відомостей по рахунку 631 стапом на 30.11.2018 р. дебіторська заборгованість по рахунку 631 з контрагентом ТОВ ТД ТЕК Україна (код ЄДРПОУ 41347407) 1565448,00 грн.

ТОВ "ТД ТЕК Україна" (код ЄДРПОУ 41347407) є імпортером.

1. Товар - Коректор СПГ-762.2, було імпортовано з Россії, а саме: ТОВ ПК Аргола (ВМД №UA11280);

2.Товар - Перетворювач вимірювальний модульний ИПМ 0399/МО/В/П070/ГП в кількості 114 шт. було придбано у ТОВ "Рондо" (код ЄДРПОУ 41571791), підприємство ТОВ Рондо (код ЄДРПОУ 41571791) було придбано даний товар у ТОВ "АЛЬТЕМ"(код ЄДРПОУ 39561625). Згідно баз даних ДФС України ТОВ "АЛЬТЕМ" (код ЄДРПОУ 39561625) є імпортером.

Згідно інформаційних баз даних ДФС України та в ході аналізу податкової звітності ТОВ "АЛЬТЕМ"(код ЄДРПОУ 39561625) встановлено:

-відомості про держреєстрацію: від 23.12.2014 р. №11031020000037328;

-перебуває на обліку 826 ГУ ДФС У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛ.(ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ Р-Н);

-стан платника: 0 - платник податків за основним місцем обліку;

основний вид діяльності: 46.69-ОПТОВА ТОРГІВЛЯ ІНШИМИ МАШИНАМИ Й УСТАТКОВАННЯМ;

свідоцтво платника ПДВ № 200383406 від 01.03.2015 - діюче;

остання звітність подана у травень 2019 р. з показником + 93396;

чисельність працюючих у штаті - 9 особа (згідно звіту про нарахування єдиного внеску за травень 2019 р.);

інформація щодо наявності основних фондів: згідно поданого фінансового звіту за 2018р. основні засоби 381,00 тис.грн.;

- є імпортером.

3. Джерело живлення постійного струму БП 906/24/2/150 мА/t1060/ІІІА

Підприємством ТОВ АЗОВ КОНТРОЛЗ за період з 01.10.2018 р. по 30.11.2018 р. було зареєстровано 499 шт Джерело живлення постійного струму БП 906/24/2/150 мА/t1060/ІІІА , придбаних у ТОВ "ТД ТЕК Україна" (код ЄДРПОУ 41347407), а саме:

- 349 шт було відвантажено у період з 01.10.2018 р. по 30.11.2018 р.;

- на 150 шт. було здійснено передплату, та відвантажено у грудні 2018 р.

За результатами аналізу ЄРПН ТОВ "ТД ТЕК Україна" (код ЄДРПОУ 41347407), по ланцюгу господарських операцій з руху вищевказаного товару встановлено:

336 шт Джерело живлення постійного струму БП 906/24/2/150 мА/t1060/ІІІА було придбано у ТОВ "АЛЬТЕМ" (код ЄДРПОУ 39561625) - імпортер, 13 шт Джерело живлення постійного струму БП 906/24/2/150 мА/t1060/ІІІА не можливо встановити походження товару, так як постачальниками були підприємства ТОВ Вокс-Лайн та ТОВ БК Ньюсіті .

За результатами аналізу первинних документів, зареєстрованих податкових накладних за період з 01.10.2018 по 30.11.2018 встановлено наступне блок-схемне відображення ланцюга взаємопов`язаних господарських операцій:

ТОВ "АЛЬТЕМ"(код ЄДРПОУ 39561625) імпортер, ТОВ ВОКС-ЛАЙН (код ЄДРПОУ 42216933), ТОВ БК Ньюсіті (код ЄДРПОУ 41943382) - ТОВ Рондо (код ЄДРПОУ 38299846) - джерело живлення постійного струму БП 906/24/2/150 мА/t1060/ІІІА - ТОВ ТД ТЕК Україна (код ЄДРПОУ 41347407) - джерело живлення постійного струму БП 906/24/2/150 мА/t1060/ІІІА - ТОВ АЗОВ КОНТРОЛЗ .

Згідно інформаційних баз даних ДФС України та в ході аналізу податкової звітності ТОВ "ЛІМБІКС ЛТД" (попередня назва ТОВ ВОКС-ЛАЙН ) (код ЄДРПОУ 42216933) встановлено:

відомості про держреєстрацію: 08.06.2018 р. №10681020000050768;

перебуває на обліку у 462 ГУ ДФС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛ. (ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ Р-Н);

стан платника: 65 ПЛАТНИК З НАСТУПНОГО РОКУ (ОСНОВНЕ МІСЦЕ ОБЛІКУ);

основний вид діяльності: 73.11-РЕКЛАМНІ АГЕНТСТВА;

свідоцтво платника ПДВ № 200402933 від 01.07.2018 р. - діюче;

остання звітність подана у січень 2019 р. з нульовими показниками;

чисельність працюючих у штаті - 3 особи (згідно звіту про нарахування єдиного внеску за листопад 2018 р.);

інформація щодо наявності основних фондів: згідно поданого фінансового звіту за 2018 р. основні засоби відсутні.;

Аналізом ЄРПН в розрізі номенклатурних позицій за весь період 2018 рік ТОВ "ЛІМБІКС ЛТД" (попередня назва ТОВ "ВОКС-ЛАЙН") (код ЄДРПОУ 42216933) здійснює придбання ТМЦ, зокрема, виноград сушений, витяжки кухонні ECOSLIM 50 INOX, чорнослив сушений, крани FКМ 31.2(02) ANTIQUE-BRASS, з латуні, живі кімнатні рослини в горщиках асортимент, штани з джинсової тканини для чоловіків та ін.

Тобто асортимент придбаної продукції не відповідає реалізованому товару.

2. Згідно інформаційних баз даних ДФС України та в ході аналізу податкової звітності ТОВ НЬЮСІТІ (код ЄДРПОУ 41943382) встановлено:

- відомості про держреєстрацію: 15.02.2018 №10731020000036331,

- перебуває на обліку у 2103 ГУ ДФС У ХЕРСОН.ОБЛ., АРК, СЕВ.(ХЕРСОНСЬКИЙ),

- стан платника: 65 ПЛАТНИК З НАСТУПНОГО РОКУ (ОСНОВНЕ МІСЦЕ ОБЛІКУ)

- основний вид діяльності: 41.20-БУДІВНИЦТВО ЖИТЛОВИХ І НЕЖИТЛОВИХ БУДІВЕЛЬ;

- свідоцтво платника ПДВ Анулюване 24.04.2019 р.;

- остання звітність подана у грудень 2018 р. з нульовими показниками;

- чисельність працюючих у штаті - 4 особи (згідно звіту про нарахування єдиного внеску за жовтень 2018 р.);

- інформація щодо наявності основних фондів: згідно поданого фінансового звіту за 2018 р. основні засоби відсутні;

Аналізом ЄРПН в розрізі номенклатурних позицій за весь період 2018 рік ТОВ НЬЮСІТІ (код ЄДРПОУ 41943382) здійснює придбання ТМЦ, зокрема, Горілка "Finlandia" 0,5 л.+ 50 грам 6 шт., Віскі Jack Daniel`s 350 л, 12 шт,, Лікер Jack Daniel`s Теннессі Вогонь 1,0 л./12 шт., вино ігристе Інкерман н/солодке 0,75 л.6 шт., Настоянка "Зубровка" Злота 0,7 л./12 шт., Пиво Опілля класичне 11% світле ПЕТФ 1,0 л/шт.

Тобто асортимент придбаної продукції не відповідає реалізованому товару.

Проведеною перевіркою неможливо підтвердити факт отримання ТОВ АЗОВ КОНТРОЛЗ в кількості 13 шт Джерело живлення постійного струму БП 906/24/2/150 мА/t1060/ІІІА від ТОВ "ТД ТЕК Україна" (код ЄДРПОУ 41347407), а саме: 13 шт х (цена без ПДВ) 3870,00 грн. = 50310,00 грн. (сума без ПДВ), сума ПДВ 10062,00 грн. за листопад 2018 року.

Враховуючи вищевикладене, перевіряючи дійшли висновку про неможливість підтвердження реальності фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ АЗОВ КОНТРОЛЗ з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ТД ТЕК Україна" (код ЄДРПОУ 41347407) в кількості 13 шт.

Фактично ТОВ АЗОВ КОНТРОЛЗ з ТОВ "ТД ТЕК Україна" (код ЄДРПОУ 41347407) здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з одержання товарів при використанні відповідних ТМЦ у господарській діяльності і складено первині документи всупереч норм частини першої ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пп.2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704. Оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва. Тобто відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п`ятого ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

Враховуючи вищевикладене, неможливо підтвердити реальність фінансово- господарських взаємовідносин з ТОВ "ТД ТЕК Україна" (код ЄДРПОУ 41347407) за період з 01.10.2018 р. по 31.11.2018 р. в частині придбання товару на загальну суму 780372,00 грн., у т.ч. ПДВ 130062,00 грн.

Враховуючи той факт, що господарські операції між постачальниками з ТОВ "ТД ТЕК Україна" (код ЄДРПОУ 41347407) за період з 01.10.2018 р. по 31.11.2018 р. не відбулися, ТОВ АЗОВ КОНТРОЛЗ при декларуванні допущено порушення вимог п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до завищення податкового кредиту з податку на доданувартість на суму 130062,00 грн., а саме: грудні 2016 року, на загальну суму 120000,00 грн., листопаді 2018 р. - 10062,00 грн.

На підставі таких висновків позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 11610,00 грн. оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до ч. 2 ст. З Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, гуртуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних ва підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з п. 83.1 ст. 83 Податкового кодексу України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені Податковим кодексом України (п.п. 83.1.1): податкова інформація (п.п. 83.1.2); експертні висновки (п.п. 83.1.3); судові рішення (п.п. 83.1.4); інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені Податковим кодексом України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи (п.п. 83.1.6).

Згідно Акту перевірки, під час проведення перевірки були використані:

дані інформаційних баз ДФС України;

податкова звітність, надана ТОВ АЗОВ КОНТРОЛЗ до Державної фіскальної служби України;

первинні та бухгалтерські документи ТОВ АЗОВ КОНТРОЛЗ договори, видаткові накладні, рахунки, платіжні доручення, оборотно-сальдові відомості по рахунку 631, товарно-транспортні накладні, сертифікати якості товарів та інші.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснених операцій з: п) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності): в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на догану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1. 54 1.2, 54.3.4. 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці пертому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум: податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Аналіз вищевикладених норм податкового законодавства свідчить, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Тому податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтвердженні належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) -податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов`язкові реквізити, визначені в п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що між ТОВ АЗОВ КОНТРОЛЗ та ТОВ ТД ТЕК Україна укладено Договір постачання № 29/01/2018 від 29.01.2018 року.

На виконання умов зазначеного Договору, ТОВ ТД ТЕК Україна здійснено постачання товару, а ТОВ АЗОВ КОНТРОЛЗ перераховані грошові кошти за поставлений товар, що підтверджується:

видатковою накладною № РН-0000480 від 23.11.2018 р. на суму 3186364,80 грн.

(номенклатура товару: Перетворювач вимірювальний модульний ИПМ 0399/М0/В/t070/ГП, Джерело живлення постійного струму БП 906/24/2/150 мА/t1060/ІІІА (349 шт.), Коректор СПГ-762.2);

податковою накладною від 08.10.2018 року на суму 950362,60 грн (номенклатура товару: Перетворювач вимірювальний модульний ИПМ 0399/М0/В/t070/ГП, Джерело живлення постійного струму БП 906/24/2/150 мА/t1060/ІІІА, Коректор СПГ-762.2);

податковою накладною від 23.11.2018 року на суму 2236002,00 грн.

(номенклатура товару: Коректор СПГ-762.2, Джерело живлення постійного струму БП 906/24/2/150 мА/t1060/ІІІА, Перетворювач вимірювальний модульний ИПМ 0399/М0/В/М070/ГП);

податковою накладна від 29.11.2018 року на суму 260908,00 грн.

(номенклатура товару: Коректор СПГ-762.2, Джерело живлення постійного струму БП 906/24/2/150 мА/11060/ІІІА).

Податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що вказує про наявність усіх необхідних і належно складених первинних документів, на момент реєстрації ПН/РК і відсутності інформації щодо віднесення підприємства до таких, що відповідають Критеріям ризиковості, щ в свою чергу мало б наслідком зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН та відмову у їх реєстрації.

Розрахунки між ТОВ АЗОВ КОНТРОЛЗ та ТОВ ТД ТЕК Україна здійснені у безготівковій формі згідно платіжних доручень №1558 від 29.11.2018 р. на суму 3801450,24 грн. та №915 від 18.12.2018 р. на суму 255420,00 грн.

Суд звертає увагу, що податковий орган не вказує на відсутність у позивача обов`язкових первинних документів, не зазначає про їх недоліки. Судом таких обставин також не встановлено.

З чого слідує висновок, що, відповідачем не було належним чином проведено дослідження, не надано оцінку первинним та бухгалтерським документам ані позивача ані спірних контрагентів, не зазначені конкретні та деталізовані висновки за результатами дослідження і оцінки.

Наведені відповідачем обставини, з урахуванням наданим позивачем документів, не свідчать про відсутність реальності проведених операцій між позивачем та контрагентом, оскільки ґрунтуються на інформації з інформаційних баз даних податкового органу відносно контрагентів позивача.

Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, в постановах від 16.01.2018 р. у справі № 820/4648/13-а, у справі № 826/1398/17, яка полягає у тому, що на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати на підставі цивільно-правових угод.

Щодо посилань відповідача на операції та дані контрагентів позивача з їх постачальниками, досліджуючи ланцюг придбання/отримання товару, суд зазначає, що невиконання контрагентом та його постачальниками своїх податкових зобов`язань тягне відповідальність та негативні наслідки саме для таких осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених сум до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування вказаних показників та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

Такі посилання податкового органу не є безумовною підставою для висновків про нездійснення господарських операції за умови наявності інших документів, що підтверджують реальність постачання товарів чи надання послуг і не може вважатися беззастережним та безперечним доказом на підтвердження доводів податкової інспекції про фіктивність спірних господарських операцій.

Натомість контролюючим органом не здійснювалось належне дослідження усіх господарських операцій контрагентів. Зокрема, висновки податкового органу про пересорт по ланцюгу постачання товару від контрагентів до позивача відповідачем здійснені вибірково. Тобто без дослідження усіх ланок (підприємств-контрагентів) у наведеному ним у Акті перевірки ланцюгу постачання. Так, відносно імпортера ТОВ Альтем та ТОВ Рондо податковим органом жодної інформації з баз даних, аналізу податкової звітності, видів діяльності, господарських відносин, яка полягла в основу висновків відповідача про пересорт товару по ланцюгу постачання, не зазначено. Крім того, відповідачем наведені відомості відносно контрагентів, які містяться у базах даних АІС, що не можуть бути використані як окремі докази безтоварності господарських відносин між позивачем та його контрагентом. У зв`язку із чим, такі висновки Акту перевірки не можуть бути вичерпними доказами нереальності операцій, за які позивач має нести негативні наслідки.

Також суд зазначає, що позивач є відокремленою самостійною юридичною особою від своїх контрагентів, а тому не може нести податкову відповідальність за відсутності вини, оскільки це б порушувало конституційний принцип індивідуального характеру відповідальності.

Крім того, чинне станом на час виникнення спірних правовідносин законодавство не покладало на платника податків обов`язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування, чи формувати валові витрати. Законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Необхідно зазначити, що і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України"). Також, слід врахувати позицію Європейського суду з прав людини у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Викладені висновки підтверджено у рішенні у справі Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), у п. 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим, щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, прямого впливу на оподаткування організації-заявника це не мало б .

З аналізу викладеного вбачається, що Європейський суд з прав людини чітко визначив правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом. Вказаний підхід до визначення недопустимості порушення майнових прав особи знайшов своє продовження у праві Європейського Союзу, зокрема у Шостій Директиві від 17.05.1977 №77/388/EU щодо гармонізації законодавства держав-членів стосовно податків з обороту.

Отже, подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи відповідача про неможливість підтвердження реальності фінансово-господарських операцій зі спірними контрагентами мають ґрунтуватись на сукупності безспірних доказів, проте судом встановлено, що висновки Акту перевірки зроблені вибірковим порядком, що виключає можливість застосування таких аргументів в якості підстав для визначення платника податків грошових зобов`язань шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення.

Згідно ч.2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.

При цьому, належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами вчинення платником податків нікчемного правочину можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об`єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України ).

Окрім того, в силу приписів ст. 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, одного лише висновку органу податкової служби про нереальність (нікчемність) вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

Відтак, правова позиція суду в тому, що обов`язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податків. При цьому, такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може поширюватись на третіх осіб, у т.ч. на його контрагентів.

Окремо суд зазначає, що в силу приписів ч.4 ст.73 КАС України, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1232, а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за №34/18772 отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов`язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону.

Як було зазначено вище, відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку, а визначальним критерієм для підтвердження права платника податку на податковий кредит та/або віднесення відповідних сум до валових витрат є реальність вчинюваної господарської операції, тобто встановлення факту зміни руху активів чи зміни стану зобов`язань платника податку внаслідок придбання ним товарів (послуг), що використовуються таким платником у своїй господарській діяльності.

Згідно з ч. 2ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, правомірність податкового повідомлення-рішення перед судом не доведена.

Суд зазначає, що порушень вимог податкового законодавства з боку позивача з приводу провадження його господарської діяльності у періоді, який перевірявся, податковим органом не наведено. Суд таких порушень не встановив.

За таких обставин, висновки податкового органу, що стали підставами для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З системного аналізу положень чинного законодавства України у взаємозв`язку із встановленими обставинами справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

У відповідності до ст. 139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи, документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 72-77, 242-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АЗОВ КОНТРОЛЗ до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити;

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.12.2019 року №0009251411, яким зазначено що ТОВ «АЗОВ КОНТРОЛЗ» зобов`язано сплатити суму штрафних санкцій по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 11 610,00 грн;

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АЗОВ КОНТРОЛЗ документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова