Рішення

від 25.06.2020 по справі 200/3871/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2020 р. Справа№200/3871/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області

до Привільського дошкільного навчального закладу Тополька Черкаської селищної ради Слов`янського району Донецької області

про застосування заходів реагування

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області звернулось до суду з позовом до Привільського дошкільного навчального закладу Тополька Черкаської селищної ради Слов`янського району Донецької області про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації об`єкту.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) будівлі та приміщень та території Привільського дошкільного навчального закладу Тополька Черкаської селищної ради Слов`янського району Донецької області щодо додержання (виконання) суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту складено акт від 28.12.2019 року № 197. В ході перевірки виявлені чисельні порушення, які є такими, що створюють безпосередню загрозу виникнення пожежі, несуть загрозу життю та здоров`ю людей, перешкоджають вільній евакуації людей у разі настання надзвичайної ситуації (пожежі, аварії та ін.), ускладнюють гасіння пожежі.

Посилаючись на приписи статті 67 Кодексу цивільного захисту України позивач зазначив, що наявність цих порушень є підставою для застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації (роботи) наведеного об`єкту.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 13 травня 2020 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року розгляд справи відкладено на 10 червня 2020 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року розгляд справи відкладено на 25 червня 2020 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року відмовлено Привільському дошкільному навчальному закладу Тополька Черкаської селищної ради Слов`янського району Донецької області у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача до суду з`явився та надав заяву в якій зазначив, що станом на 25.06.2020 року на адресу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області інформація щодо усунення порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не надходила.

Представник відповідача до суду не з`явився, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач - Привільський дошкільний навчальний заклад Тополька Черкаської селищної ради Слов`янського району Донецької області є юридичною особою, місцезнаходження юридичної особи згідно даних з ЄДР: 84160, Доненька область, Слов`янський район, село Привілля, вул. Центральна, буд. 25-А, код ЄДРПОУ 41351455.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності та діє відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052 (далі - Положення).

Відповідно до пунктів 39, 48 глави 4 Положення ДСНС: організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

В силу глави 7 Положення ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Наказом ДСНС від 04.02.2013 року № 3 (у редакції наказу ДСНС від 12.11.2018 року № 661) затверджено Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, яке є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб та повноважним позивачем для звернення до суду.

Відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року № 877-V, на виконання доручення Прем`єр-міністра України від 11.12.2019 року № 44205/1/1-19, листа Першого заступника Голови ДСНС України від 11.12.2019 року № 02-17767/261, на підставі наказу 6 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області № 315 від 11.12.2019 року Про проведення позапланових перевірок на виконання доручення Прем`єр-міністра України визначено посадові особи, яким доручено провести перевірку Привільського дошкільного навчального закладу Тополька Черкаської селищної ради Слов`янського району Донецької області розташованого за адресою: Донецька область, Слов`янський район, село Привілля, вул. Центральна, буд. 25-А (а.с. 12-37).

На підставі посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 212 від 27.12.2019 року інспектором відділенням запобігання надзвичайним ситуаціям 6 ДПРЗ Головного управління ДСНС України у Донецькій області старшому лейтенанту служби цивільного захисту Семерхановій Е.О. проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) Привільського дошкільного навчального закладу Тополька Черкаської селищної ради Слов`янського району Донецької області, розташованого за адресою: Донецька область, Слов`янський район, село Привілля, вул. Центральна, буд. 25-А, щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (а.с. 38-39).

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) складено акт щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 197 від 28.12.2019 року (а.с. 40-62).

Відповідно до акта перевірки, в ході її проведення встановлено, що у будівлі Привільського дошкільного навчального закладу Тополька Черкаської селищної ради Слов`янського району Донецької області порушено нормативно-правові акти з питань пожежної безпеки, які стали підставою для звернення до суду з метою застосування заходів реагування, оскільки можуть створювати загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

- будівлю не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , що призведе до пізнього виявлення пожежі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, не відбудеться оповіщення людей, які перебувають у приміщеннях, в зв`язку з чим продукти горіння та чадний газ унеможливить своєчасну та безпечну евакуацію з приміщень та може призвести до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння;

- не виконано вогнезахисну обробку дерев`яних конструкцій горищного приміщення, що під впливом небезпечних факторів пожежі призводить до їх руйнування, поширення пожежі зі збільшенням продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур та їх розповсюдження до шляхів евакуації, що унеможливить евакуацію людей з будівлі;

- приміщення не забезпечено вогнегасниками згідно норм належності, що унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодно розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- не проведено замір опору ізоляції, що унеможливлює визначення можливості застосування освітлювальної та силової електромережі для безаварійної роботи або роботи в режимі короткого замкнення, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадною газу та підвищених температур), що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- приміщення котельні не забезпечено первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками), що унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування. зварювання, паяння або затискачів (у розгалужувальних коробках, водонагрівальний бак), призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- територія об`єкта, а також будинок та споруди не забезпечені відповідними знаками безпеки, що може призвести до перешкоджання знаходження шляхів евакуації та місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння;

- коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням, що у свою чергу, не дасть людям можливість покинути небезпечне місце та не створить необхідні умови бачення та орієнтацію на шляхах евакуації і унеможливить пошук засобів безпеки та пожежогасіння;

- на об`єкті не розроблені і не вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі, що призводи до затримки або невірного напрямку евакуації, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- відсутній акт прихованих робіт прокладання електропроводів у приміщенні кухні, внаслідок чого існує ймовірність того, що електричні проводи прокладені по горючій основі, що призведе до нагрівання горючої основи під час експлуатації електричних проводів та може привести до виникнення пожежі і впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- не демонтоване покриття підлоги, покритої лінолеумом на шляхах евакуації, не надані документи підтверджуючі його пожежну небезпеку, яка повинна бути не вища ніж: В2-помірнозаймисті за займистістю; РП2-локально поширювати полум`я поверхнею (або РП1 - не поширювати); Д2-з помірною димоутворювальною здатністю; Т2-помірнонебезпечна за токсичністю продуктів горіння, що може призвести до легкого займання, швидкого горіння, з високою димоутворювальною здатністю та за токсичністю продуктів горіння - надзвичайно небезпечними, що в свою чергу перешкоджає евакуації людей, сприяє затору людського потоку та збільшення часу евакуації, збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей в будівлі;

- у приміщеннях паласи та килимові доріжки не прикріплені до підлоги, що може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- допускається встановлення електророзетки на горючу основу без підкладання під неї суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра (приміщення котельні), що призведе до аварійної експлуатації електровиробів, нагрівання горючого матеріалу, що може привести до займання та виникнення пожежі з подальшим впливом небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- допускається до роботи особи, що задіяні на роботах з підвищеною пожежною небезпекою які не пройшли навчання з пожежно-технічного мінімуму та не отримали відповідних кваліфікаційних посвідчень, що призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні пожежі, що в свою чергу сприяє розвитку пожежі, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення пожежі або вибуху;

- для приміщення котельні не визначені категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою , які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні;

- не обладнано димову трубу будівлі іскрогасником;

- не забезпечено працівників засобами індивідуального захисту органів дихання від бойових отруйних речовин, з розрахунку 1 протигаз і 1 респіратор на особу і додатково 2 % від загальної кількості працюючого населення, що призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу та може збільшити кількість легальних випадків;

- керівник не пройшов навчання на курсах цивільного захисту, що може призвести до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації.

Примірник акта щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 197 від 28.12.2019 року направлено на адресу відповідача (а.с. 63).

Суд зазначає, що відповідачем до матеріалів справи не додано зауважень або пояснень щодо результатів виявлених порушень.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем не проводилась позапланова перевірка щодо усунення порушень, які виявлені під час позапланової перевірки та відображені в акті від 28.12.2019 року № 197.

Вирішуючи питання про наявність підстав для застосування заходів реагування, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон України від 05 квітня 2007 року №877-V), державний нагляд (контроль) є діяльністю уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 1 статті 4 Закону України від 05 квітня 2007 року №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Абзацом 5 частини 1 статті 6 Закону України від 05 квітня 2007 року №877-V підставою для здійснення позапланових заходів визначено доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Згідно ч. 5 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Статтею 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) визначено як діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно абзацу 1 ч. 5 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Частиною 7 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Частиною 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ та Севастополь, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. Таким територіальним органом на території Донецької області є позивач.

Згідно статті 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Статтею 67 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: - здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; - складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; - звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно частин першої, другої та третьої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.

Відповідно до ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставами для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 та ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на керівників та власників таких суб`єктів господарювання.

Згідно із підпунктами 1, 3, 8, 13, 19, 21, 22, 23 пункту 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України, на суб`єкта господарювання покладається обов`язок: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.

Суд зазначає, що відповідачем станом на день розгляду справи не надано докази, які б вказували на усунення порушень у повному обсязі, які були виявлені під час позапланової перевірки та зазначені в акті щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 28.12.2019 року № 197.

Вказані порушення, які зазначені в акті від 28.12.2019 року № 197 не є формальними, а стосуються наявності у відповідача порушень, які можуть призвести до займання і відсутності необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку, тобто такими, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Не усунення виявлених перевіркою порушень прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає на забезпечення безпеки роботи дошкільного закладу, безпеки діток, вихователів та співробітників у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації, тощо.

Суд зауважує, що застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосування до відповідача заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб`єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті підвищеної небезпеки.

Вищезазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові № 812/1262/18 від 23 квітня 2020 року.

Суд наголошує, що відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Суд звертає увагу сторін, що поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за якими, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Зазначена позиція суду неодноразово була викладена в рішеннях Верховного Суду К/9901/24269/19, К/9901/30775/19.

У постанові Верховного Суду від 18.09.2018 по справі № 826/12258/14 зазначено, що захід реагування у вигляді повного зупинення є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При цьому, згідно з п. 35-36 постанови Верховного Суду від 28.02.2019 року по справі № 810/2400/18, недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до п. 41 постанови Верховного Суду від 31.07.2019 року по справі № 2040/6351/18, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

У п. 48 постанови Верховного Суду від 04.06.2019 року по справі № 809/443/16 та п. 45 постанови Верховного Суду від 31.07.2019 року по справі № 2040/6351/18 зазначено, що посилання відповідача на те, що ним усунуто частину виявлених порушень не свідчить про минування загрози життю та здоров`ю людей та, як наслідок, відсутності підстав для застосування відповідних заходів реагування.

Верховний Суд у п. 55 постанови від 03.04.2020 року по справі № 806/77/18 зазначив, що необладнання приміщень закладу системою протипожежного захисту, незабезпечення приміщення системою оповіщення людей про пожежу за об`єктивним критерієм є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, оскільки стосуються, зокрема, протипожежних норм. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 року в справі № 814/2356/17, від 07.08.2019 року в справі № 810/1820/18.

Верховний Суд у п. 33 постанови від 31.03.2020 року у справі № 160/998/19 зазначив: Оскільки порушення пожежної безпеки не були усунуті в повному обсязі, а ті, які залишились, можуть створювати загрозу життю або здоров`ю учнів та персоналу навчального закладу, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування заходів реагування .

Більше того, при вирішенні спору суд враховує, що порушення, які до цього часу залишаються не усуненими відповідачем, було виявлено ще при проведенні перевірки Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області у грудні 2019 року.

Відсутність бюджетних коштів та належного фінансування, не звільняє суб`єктів господарювання від обов`язку виконання ним імперативних норм протипожежного законодавства. Чинне законодавство не ставить в залежність необхідність в застосуванні заходів реагування від наявності чи відсутності бюджетних коштів (фінансової спроможності) відповідача. Сама по собі відсутність коштів на забезпечення протипожежної та техногенної безпеки, в тому числі й у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування, не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров`ю громадян.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 26 березня 2020 року № 520/6694/19.

Згідно ч. 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України визначено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно із частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки порушення, встановлені позивачем під час проведення позапланової перевірки відповідача, у встановлений час та спосіб не усунуті та створюють загрозу життю та здоров`ю людей, з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров`ю людей суд вважає за доцільне застосувати до Привільського дошкільного навчального закладу Тополька Черкаської селищної ради Слов`янського району Донецької області заходи реагування у сфері державного нагляду шляхом повного зупинення та заборони експлуатації (роботи) Привільського дошкільного навчального закладу Тополька Черкаської селищної ради Слов`янського району Донецької області, розташованого за адресою: Донецька область, Слов`янський район, село Привілля, вул. Центральна, буд. 25-А, до повного усунення порушень.

Виходячи зі змісту заявлених вимог, аналізу норм, які регулюють спірні відносини, та встановлених фактичних обставин на підставі оцінки поданих сторонами доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Нормами ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, на підставі положень Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , ст.ст. 2, 14, 77, 78, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87547, Доненька область, м. Маріуполь, вул. Митрополитська, буд. 175, код ЄДРПОУ 38652962) до Привільського дошкільного навчального закладу Тополька Черкаської селищної ради Слов`янського району Донецької області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 84160, Доненька область, Слов`янський район, село Привілля, вул. Центральна, буд. 25-А, код ЄДРПОУ 41351455) про застосування заходів реагування - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) Привільського дошкільного навчального закладу Тополька Черкаської селищної ради Слов`янського району Донецької області, розташованого за адресою: Донецька область, Слов`янський район, село Привілля, вул. Центральна, буд. 25-А шляхом заборони експлуатації об`єкту до повного усунення порушень, відображених в акті від 28 грудня 2019 року № 197.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 25 червня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки щодо апеляційного оскарження визначені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк дії карантину.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.Б. Голубова