Рішення

від 24.06.2020 по справі 240/3751/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2020 року м. Житомир справа № 240/3751/19

категорія 112030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Нагірняк М.Ф.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області, Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить:

- зобов`язати Овруцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 17.07.2018 року нарахування та виплату підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області провести з 17.07.2018 року нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі, що дорівнює 40% від мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

В обґрунтування позову зазначає, що є непрацюючим пенсіонером, проживає в населеному пункті, який віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, та перебуває на обліку у Відповідача. У зв`язку із прийняттям рішення Конституційним Судом України від 17 липня 2018 року №6-р/2018, поновлено з 17.07.2018 його право на доплату (підвищення) до пенсії як непрацюючому пенсіонеру відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та на щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену статтею 37 Закону № 796-XII. Позивач вважає, що з 17 липня 2018 року такі виплати підлягають нарахуванню без будь-яких обмежень, а їх виплати не можуть бути поставлені в залежність від наявності бюджетних асигнувань, але Відповідачами протиправно не відновлено їх нарахування та виплати.

Ухвалою від 26.03.2019року було відкрито провадження в даній справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22.04.2019 року провадження по справі № 240/3751/19 зупинено до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №240/4937/18 (номер провадження Пз/9901/55/18) та у зразковій справі №240/4946/18 (номер провадження №Пз/9901/56/18).

Встановлено, що у зразковій справі №240/4946/18 (провадження №Пз/9901/56/18) Великою Палатою Верховного Суду прийнято 11.12.2019 постанову, яку оприлюднено 14.01.2020. Аналогічно встановлено, що у зразковій справі №240/4937/18 (провадження №Пз/9901/55/18) Великою Палатою Верховного Суду прийнято 18.03.2020 постанову, яку оприлюднено 28.04.2020. В зв`язку з цим ухвалою суду від 27.05.2020року поновлено провадження по справі.

Одночасно судом установлено, що згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України" від 22 серпня 2018 року №628 вирішено реорганізувати деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом приєднання до окремих органів Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком.

Згідно зі змістом додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №628 "Перелік територіальних органів Пенсійного фонду України, які реорганізуються шляхом приєднання", Андрушівське об`єднане управління Пенсійного фонду України, Бердичівське об`єднане управління Пенсійного фонду України, Ємільчинське об`єднане управління Пенсійного фонду України, Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України, Коростенське об`єднане управління Пенсійного фонду України, Коростишівське об`єднане управління Пенсійного фонду України, Овруцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України, Новоград-Волинське об`єднане управління Пенсійного фонду України, Хорошівське об`єднане управління Пенсійного фонду України реорганізовані шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області.

Запис про проведення державної реєстрації припинення юридичних осіб внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відтак Відповідач у справі вибув.

Таким чином, відповідно до вимог статті 52 КАС України у межах спірних правовідносин Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області є правонаступником вибувшого Відповідача.

У відзиві на позов Відповідач-2 проти позову заперечує і зазначає, що виплата такої грошової допомоги залежить виключно від надходження бюджетних коштів за відповідною програмою.

Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено, що Позивач є непрацюючим пенсіонером, проживає в населеному пункті, яке відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, та до 01.01.2015 отримував щомісячне підвищення до пенсії, як непрацюючий пенсіонер, що проживає на території радіоактивного забруднення відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (надалі - Закон №796-XII).

З 01.01.2015 виплату підвищення до пенсії Позивачу як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до статті 39 Закону №796-XII було припинено у зв`язку із внесенням змін до цього Закону №796-ХІІ Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII (далі - Закон №76-VIII), яким зокрема статтю 39 Закону №796-ХІІ було виключено.

17.07.2018 Рішенням Конституційного Суду України №6-р/2018 вказані зміни до Закону №796-ХІІ було визнано неконституційними, у зв`язку з чим Позивач звернувся до Відповідача із заявою про відновлення виплат такого підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру відповідно до ст.39 Закону №796-ХІІ.

За результатами розгляду заяви Відповідач повідомив Позивача листом від 11.02.2019 року за № 237/022, що підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру з 17 липня 2018 року по даний час йому не нараховується і не виплачується .

Таке рішення Відповідача, викладене в листі від 11.02.2019року, не відповідає вимогам чинного законодавства з огляду на наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон №796).

Приписи статті 39 Закону № 796-ХІІ у редакції, чинній до 01 січня 2015 року, передбачали, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:

- у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати;

- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.

Громадянам, які працюють у зоні відчуження, а також у зоні безумовного (обов`язкового) відселення після повного відселення жителів, за рішенням Адміністрації зони відчуження, встановлюється доплата згідно з положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Як вже зазначалося, 28.12.2014року прийнято Закон № 76-VIII, який набрав чинності 01.01.2015, підпунктом 7 пункту 4 розділу І якого внесено зміни до Закону № 796-ХІІ шляхом виключення статей 31, 37, 39 та 45.

Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону № 76-VІІІ. Вирішено, що положення підпункту 7 пункту 4 розділу І Закону № 76-VІІІ є неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Отже, з 17.07.2018року відновила дію редакція статті 39 Закону № 796-ХІІ, яка була чинною до 01.01.2015року.

Суд звертає увагу, що дана справа є типовою щодо зразкової справи № 240/4937/18, а відповідно до ч.3 ст.291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

За результатами розгляду зразкової справи № 240/4937/18 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 дійшла висновку, що із 17.07.2018 відновлено дію статті 39 Закону № 796-ХІІ у редакції, що діяла до 01.01.2015року.

Отже, з моменту ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 відновлено право Позивача на отримання підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення - у зоні гарантованого добровільного відселення, на підставі статті 39 Закону № 796-ХІІ.

Таким чином, враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені за результатами розгляду зразкової справи, суд дійшов висновку, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р/2018 з 17.07.2018року Позивач має право на щомісячне отримання підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі двох мінімальних заробітних плат, як установлено статтею 39 Закону №796, а тому позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Порушене право Позивача в цій частині позовних вимог підлягає судовому захисту та поновленню шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 17 липня 2018 року нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

Одночасно судом встановлено та не заперечується сторонами, що Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає в с. Липники Лугинського району Житомирської області, яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, та перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області, де отримував щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену статтею 37 Закону № 796-XII.

Суть спору між сторонами в цій частині позову зведена виключно до наявності чи відсутності у Позивача права на отримання з 17 липня 2018 року щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену статтею 37 Закону № 796-XII.

Судом встановлено, що Позивач звертався до Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області із заявою щодо відновлення з 17 липня 2018 року виплати щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену статтею 37 Закону № 796-XII.

Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області листом від 06.02.2019року повідомило про відсутність підстав для відновлення виплат такої щомісячної грошової допомоги.

Таке рішення Відповідача, викладене в листі від 06.02.2019року, не узгоджуються із вимогами чинного законодавства з огляду на таке.

Безспірно, відповідно до статті 37 Закону 796-XII (в редакції закону від 09.07.2007) громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.

Підпунктом 7 пункту 4 розділу І Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014року N 76-VIII ст.37 Закону N 796-XII була виключена.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 р. N 6-р/2018 такі зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Разом з тим, за змістом пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону Про "внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016року N1774-VIII мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.

Зазначене свідчить, що за загальним правилом дії норм права у часі, у зв`язку з набранням чинності Законом N1774-VIII, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону N 796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.

Таким чином, з 17.07.2018року відновлено право Позивача, як особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, на щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену статтею 37 Закону № 796-XII в розмірі, що дорівнює 40 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року.

Таке право осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на отримання зазначеної щомісячної грошової допомоги підтверджено Рішенням Верховного Суду від 21 січня 2019року в зразковій справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області. Вказане судове рішення набуло чинності згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року (оприлюднене 14.01.2020р.).

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду такої зразкової справи.

Враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області, яка призвела до не нарахування та невиплати ОСОБА_1 з 17 липня 2018 року щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Порушене право Позивача підлягає судовому захисту шляхом зобов`язання Відповідача поновити з 17 липня 2018 року нарахування та виплату Позивача зазначеної щомісячної грошової допомоги в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

Одночасно суд зазначає, що відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим суд враховує, що предметом позову в даній справі стосовно соціального захисту Позивача є дії чи бездіяльність Відповідача, як суб`єкта владних повноважень, пов`язані з соціальними виплатами, передбачені статтею 37 Закону № 796-XII, які повинні здійснюватися регулярними, періодичними та чітко визначеними в часі платежами.

У таких триваючих правовідносинах суб`єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу, з набрання чинності Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 р. N 6-р/2018 ухиляється від виконання своїх зобов`язань по відношенню до Позивача.

Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків якщо інше прямо не передбачено законом.

При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ суд враховує, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки у вигляді залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права (права на щомісячні виплати, передбачені статтею 37 Закону № 796-XII), легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави в особі Відповідача. Тобто, спірні відносини щодо реалізації Позивачем конституційного права на соціальний захист є триваючими, оскільки право на виплати, передбачені статтею 37 Закону № 796-XII гарантується державою, не обмежені часом, а лише місцем проживання Позивача, а тому не може бути обмеженим як неправомірними діями Відповідача так і процесуальними строками для звернення до суду.

Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України підстави для відшкодування або стягнення судових витрат по даній справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково, визнати протиправною бездіяльність Овруцького об`єднаного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області щодо не нарахування та невиплати із 17 липня 2018 року підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та відповідно щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м.Житомир, вул.О.Ольжича,7, код ЄДРПОУ 13559341) здійснити із 17 липня 2018 року нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області (вул. Червона Гірка, 21 смт. Лугини Житомирської області, 11301, код ЄДРПОУ 03192595) поновити з 17 липня 2018 року нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк